Ухвала

від 20.04.2023 по справі 190/1820/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1262/23 Справа № 190/1820/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_7 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.П`ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України

Встановила:

Вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч.ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч.2 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Згідно ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишено без змін до набрання вироком суду законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 29 грудня 2021 року.

Не погодившись з даним рішенням, 11 січня 2023 року обвинувачений ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що раніше він не міг подати апеляційну скаргу, так як більшість крадіжок по його справі не його. Знаходячись в слідчому ізоляторі м. Кривого Рогу йому погрожували працівники міліції м. П`ятихатки та прокурор ОСОБА_11 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку та просив його задовольнити.

Прокурор та представники потерпілого заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши надані матеріали, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 399 КПК України, особа має право порушувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав поважності його пропуску.

Як вбачається з матеріалів провадження, вирок П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області щодо ОСОБА_7 було проголошено 21 лютого 2022 року та в цей же день вручено учасникам кримінального провадження.

Строк його апеляційного оскарження, згідно п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, сплив 23 березня 2022 року.

Відповідно до ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків.

Зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов`язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.

Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до ст. 117 КПК України є підставою для поновлення пропущеного строку.

Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи в Криворізькій установі виконання покарань (№3), 27.02.2022 року подав до суду клопотання про звільнення його з-під варти для того, що він мав можливість вступити до лав ЗСУ (т.2 ар.пр.133, 134, 135)

12.07.2022 року, за повідомлення Криворізької установи виконання покарань (№3), обвинувачений ОСОБА_7 вибув до П`ятихатської виправної колонії № 122 для подальшого відбування покарання (т.2 ар.пр. 137,138).

11.01.2023 року під час відбування покарання у П`ятихатській виправній колонії № 122, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на вирок П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обвинувачений реальну можливість перебуваючи як у Криворізькій установі виконання покарань (№3), так і у П`ятихатській виправній колонії № 122, подавати до суду будь-які процесуальні документи, зокрема заяви, клопотання, а також апеляційну скаргу на вирок в строк, передбачений чинним законодавством, і об`єктивних перешкод для цього у нього не було.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі № 3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так і судова практика Європейського суду з прав людини.

В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що законні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження вироку П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого - відсутні, тому його апеляційна скарга, відповідно до ст. 399 КПК України, підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 395, 398 399, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України - повернути апелянту.

Копію ухвали та оригінал апеляційної скарги, разом з додатками, невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4