Постанова

від 20.04.2023 по справі 504/3928/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023 року м. Одеса

справа 504/3928/21

провадження 22-ц/813/4324/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий:Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),

судді: Кутурланова О.В., Приходько Л.А.,

розглянувши у порядку письмового позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трусов Анатолій Сергійович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 листопада 2022 року, постановлену під головуванням судді Барвенка В.К. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Материк Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

26 жовтня 2021 року ТОВ «Материк Комфорт» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що багатоквартирний житловий будинок (житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на балансі ТОВ «Материк Комфорт», яке надає житлово-комунальні послуги усім власникам/мешканцям квартир та/або нежитлових приміщень, які знаходяться у будинку за вказаною адресою.

Відповідач, являючись власником квартири АДРЕСА_2 , користується наданими їй житлово-комунальними послугами, проте не виконує свого обов`язку по оплаті вартості наданих їй житлово-комунальних послуг, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на серпень 2021 року становить 12511,20 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Материк Комфорт», борг у загальній сумі 13413,86 грн., в тому числі заборгованість по житлово-комунальним послугам у розмірі 12511,20 грн., три відсотки річних у сумі 461,65 грн., інфляційні втрати у сумі 441,21 грн.; судові витрати які становлять: 2 270.00 грн. - сплата судового збору за подання позовної заяви, 2500,00 грн. витрати за надання правничої допомоги.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 листопада 2022 року позовні вимоги ТОВ «Материк Комфорт» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Материк Комфорт» борг у загальній сумі 13413,86 грн., в тому числі заборгованість по житлово-комунальним послугам у розмірі 12511,20 грн., три відсотки річних у сумі 461,45 грн., інфляційні втрати у сумі 441,21 грн., судові витрати які становлять: 2270.00 грн. - сплата судового збору за подання позовної заяви, 2500,00 грн. - сплата за надання правничої допомоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трусов А.С., просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на необґрунтованість рішення суду.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що відповідач не укладав з позивачем договору про надання житлово-комунальних послуг, а позивач не пропонував ОСОБА_1 укласти відповідний договір. Відповідач житлово-комунальні послуги від ТОВ «Материк Комфорт» не отримувала, а наданий товариством розрахунок заборгованості за своєю формою не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

На думку апелянта, суд прийняв необґрунтоване рішення, оскільки не перевірив правомірність передачі житлового будинку на баланс ТОВ Материк Комфорт»; не дослідив протокол загальних зборів товариства від 30 жовтня 2020року, яким затверджено щомісячні тарифи з управління та утримання будинку та прибудинкової території, тощо. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч. 1 ст.368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості визначені у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до частини першої апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною тринадцятоюстатті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснений в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зібранні у справі докази, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності № 253278247 (а.с.9).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07 грудня 2018 року зареєстровано позивача ТОВ «Материк комфорт» за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Ген. Бочарова, 62, ідентифікаційний код юридичної особи: 42681507 (а.с. 10).

Відповідно до акту передачі-приймання від 01 липня 2019року ТОВ «Девелоперська компанія «Материк» передало на баланс ТОВ «Материк комфорт» багатоквартирний житловий будинок (житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно п.2.1. та п.2.2. Статуту ТОВ «Материк комфорт», в редакції від 06 жовтня 2020року, метою створення товариства є об`єднання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів учасників з метою отримання прибутку шляхом надання виробництва та збуту продукції, робіт, послуг, здійснення підприємницької діяльності, та з метою одержання прибутку.Предметом діяльності Товариства є, серед іншого, комплексне обслуговування об`єктів; обслуговування будинків і територій і т.д. (а.с.12-23).

Для здійснення управлінських функцій та надання житлово-комунальних послуг мешканцям багатоквартирного житлового будинку (житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: АДРЕСА_1 , позивач уклав ряд договорів: про надання послуг з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації в житловому будинку, про надання послуг з технічного обслуговування ліфту в житловому будинку, про надання послуг з вивезення ТПВ в житловому будинку, про надання послуг з постачання теплової енергії на опалення, про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, про надання послуг з охорони житлового будинку та інші житлово-комунальні послуги (а.с. 24, 26-30, 34-46, 49-54, 55-61, 62-71).

Згідно наказу директора ТОВ «Материк Комфорт» №68/2 від 30 жовтня 2020 року затверджено щомісячний тариф з управління будинком та прибудинковою територією в розмірі 8,60 грн. для 10-поверхів та 7,89 грн. для 5-поверхів за 1 м.кв. та інші тарифи з надання житлово-комунальних послуг у відповідності до доданої калькуляції (а.с. 47-48).

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та користувачем наданих житлово-комунальних послуг. Протягом періоду з листопада 2020року по серпень 2021 року відповідач належним чином не виконує обов`язку по оплаті вартості цих послуг, що призвело до утворення заборгованість, розмір якої станом на 31 серпня 2021 року становить 12 511,20 грн. (а.с.82).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Відповідно до положеньст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначеніЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

У положенняхст. 1 ЗаконуУкраїни «Про житлово-комунальні послуги»вказано, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Виконавець - це суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Статтею 5 цього Закону, в редакції станом на 2020рік, визначено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно статті7ч.2п.1,5Закону індивідуальнийспоживач зобов`язаний укладатидоговори пронадання житлово-комунальнихпослуг упорядку івипадках,визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За положеннямистатті 9Закону споживачздійснює оплатуза спожитіжитлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживачне звільняєтьсявід оплатижитлово-комунальнихпослуг,отриманих нимдо укладеннявідповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг має здійснюватися виключно на договірних засадах.

У рішенні Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 зроблено правовий висновок щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати житлово-комунальних послуг та роз`яснено, що споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати за надані послуги. При відсутності договірних відносин, але у разі існування прострочки виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другоюстатті 625 ЦК України.

Аналізуючи наведене, можна дійти висновку про покладання на споживача послуг обов`язку по їх оплаті, незалежно від наявності між сторонами договірних правовідносин, з приводу чого посилання апелянта на відсутність укладеного між сторонами у справі договору, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, слід визнати неприйнятними.

Частинами 1-4ст.12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.76 ч.1, ст.81 ч.5,6 ЦПК України).

В ході розгляду справи ОСОБА_1 заперечувала факт надання їй позивачем житлово-комунальних послуг, але належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин не надала, а відтак ці твердження слід визнати неприйнятними.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що 05, 22 квітня та 14 липня 2021року відповідачем проводилася часткова оплата вартості наданих їй житлових послуг у загальному розмірі 3510,90грн., що свідчить про визнання ОСОБА_1 наявного боргу та надання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 82).

Розмір заявленої до стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги відповідає затвердженим тарифам, за якими здійснювалось обрахування вартості житлово-комунальних послуг. Надані позивачем тарифи є чинними та не скасованими, а тому підлягають застосуванню до відповідних нарахувань.

Питання правомірність передачі житлового будинку АДРЕСА_1 на балансТОВ МатерикКомфорт» таяк наслідокцього перевірканаявності утовариства правана нарахуваннязаборгованості занаданні послуги,перебуває замежами розглядузаявленого усправі позову про стягнення заборгованості за надані житлові послуги.

Аргументи апелянта про те, що до суду надано Статут ТОВ «Материк Комфорт» в редакції лише від 06 жовтня 2020року, а не в редакції 2019року (передача будинку на баланс товариства), не свідчать про ухвалення у справі незаконного рішення, оскільки спірний період нарахування заборгованості стосується саме листопада 2020року-серпня 2021року, а тому для вирішення справи у відповідності до заявлених вимог надані суду документи мали стосуватися зазначеного періоду.

Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України.

Відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ухвалюючи у справі рішення, суд першої інстанції перевірив наданий ТОВ «Материк Комфорт» розрахунок заборгованості за надані послуги у загальному розмірі 12 511,20грн. та розрахунок заборгованості за прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання, обумовлений необхідність проведення щомісячної оплати вартості житлово-комунальних послуг, в порядку ст.625 ЦК України, за яким інфляційні витрати склали 441,21грн.; 3 % річних 461,45грн., а всього 13413,86грн. Надані розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що ці розрахунки заборгованості не відповідають вимогам ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наведена норма права становить вимоги до первинних документів господарської діяльності підприємств та регістрів бухгалтерського обліку, до яких не віднесено загальний письмовий розрахунок заборгованості за надані послуги.

Отже, доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач, яка фактично користувалася наданими їй житловими послугами (за відсутності доказів про протилежне) зобов`язана оплатити їх вартість. Суд першої інстанцій правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає нормам права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трусов Анатолій Сергійович, залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: О.В. Кутурланова

Л.А. Приходько