Справа №754/311/23 Головуючий в суді І інстанції Таран Н.Г.
Провадження № 22-ц/824/5986/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Ковтун М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року заявники звернулися до суду з заявою, в якій просили про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування, посилаючись на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію невідома, а відповідно до ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ «БРСМ», ТОВ «БРСМ-НАФТА», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» подали апеляційну скаргу, в якій просять її скасуватитасправу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Обґрунтовують доводи апеляційної скарги тим, що на сайті bigus.info поширено відеозапис під назвою : «Шарій: брудний кеш, проплачені експерти і таємні спонсори (листування партії)», автор даного відео невідомий, встановити фактично власника вказаного веб-сайту є неможливим, а тому єдиним законним способом відновити порушені права позивача є встановлення факту недостовірності поширеної інформації та її спростування.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що в порядку окремого провадження встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, за заявою юридичних осіб не передбачено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).
Таким чином, у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, які тягнуть за собою юридичні наслідки, від яких залежить, зокрема, виникнення особистих немайнових прав громадян.
Відповідно до положень ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Захист особистих немайнових прав юридичної особи у зв`язку із завідомо неправдивим повідомленням або неумисним повідомленням недостовірної інформації щодо її уповноваженої (посадової чи службової) особи про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" у порядку, передбаченому цим Законом, здійснюється у такому самому обсязі, що і особистих немайнових прав фізичних осіб.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1, якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
У пункті 13 цієї ж постанови зазначено, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначені частиною першою ст. 315 ЦПК України.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порядку окремого провадження встановлення факту недостовірності інформації та її спростування за заявою юридичних осіб не передбачено, а тому у відкритті провадження за заявою слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують, а відтак не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що заявник не позбавлений можливості звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» відхилити, а ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2023 |
Оприлюднено | 24.04.2023 |
Номер документу | 110371056 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мельник Ярослав Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні