Ухвала

від 20.04.2023 по справі 991/864/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/864/23

Провадження №11-сс/991/233/23

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурора - ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023 було задоволено клопотання старшого детектива НАБУ на накладено арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з обмеженням права розпорядження таким майном, а саме на:

1)земельну ділянку із кадастровим номером 0522684000:05:001:0078;

2)земельну ділянку із кадастровим номером 0522684000:05:001:0077;

3)житловий будинок, з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;

4)земельну ділянку із кадастровим номером 0522684000:05:001:0066, - належить на праві приватної спільної сумісної власності;

5)частку 3/5 житлового будинку, з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;

6)нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ;

7)корпоративні права ТОВ "ГНІВАНСЬКИЙ ШРЗ" (код ЄДРПОУ 35558633) у розмірі 44% статутного капіталу номінальною вартістю 4 400 грн.

Також зазначеною ухвалою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві спільної сумісної власності, з обмеженням права розпорядження таким майном, а саме на:

1)житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3;

2)машиномісце АДРЕСА_4;

3)квартиру за адресою: АДРЕСА_5;

4)частку 1/2 земельної ділянки із кадастровим номером 0524584000:04:002:0101;

5)частку 1/2 земельної ділянки із кадастровим номером 0524584000:04:002:0100;

6)частку 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6;

7)земельну ділянку із кадастровим номером 0524584000:04:002:0090;

8)земельну ділянку із кадастровим номером 0524584000:04:002:0089;

9)Частку 678/1000 майнового комплексу за адресою: Вінницька обл., Тиврівський р., м. Гнівань, вулиця Промислова, будинок 5;

10)земельну ділянку із кадастровим номером 0522684000:05:001:0067, - належить на праві приватної спільної сумісної власності;

11)частку 13/20 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7;

12)нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_8;

13)нежитлову будівлю, гідроелектростанцію за адресою: АДРЕСА_9;

14)земельну ділянку із кадастровим номером 0510100000:01:010:0435;

15)корпоративні права ТОВ "ФЕРУМ" (код ЄДРПОУ 31127967) у розмірі 100 % статутного капіталу номінальною вартістю 831 800 грн.:

16)корпоративні права ТОВ "ЄВРОСОЛАР" (код ЄДРПОУ 38135183) у розмірі 97,3% статутного капіталу номінальною вартістю 1 746 000 грн:

17)корпоративні права ТОВ "ГНІВАНЬ-СОЛАР" (код ЄДРПОУ 38783018) у розмірі 100% статутного капіталу номінальною вартістю 3 000 000 грн.;

18)корпоративні права ТОВ "ВЕСТ ПРАЙТ" (код ЄДРПОУ 42429092) у розмірі 100% статутного капіталу номінальною вартістю 1 400 000 грн.;

19)транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLЕ 400, 2019 року випуску, д.р.н. НОМЕР_3 , VIN (номер кузова): НОМЕР_4 ;

20)транспортний засіб ЛУАЗ 969м, 1990 року випуску, д.р.н. НОМЕР_5 , VIN (номер кузова): НОМЕР_6 ;

21)транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLС 220D, 2017 року випуску, д.р.н. НОМЕР_7 , VIN (номер кузова): НОМЕР_8 ;

22)транспортний засіб MERCEDES-BENZ, 2005 року випуску, д.р.н. НОМЕР_9 , VIN (номер кузова): НОМЕР_10 ;

23)транспортний засіб RENAULT MASTER, 2014 року випуску, д.р.н. НОМЕР_11 , VIN (номер кузова): НОМЕР_12 .

Крім того, даною ухвалою накладено арешт на майно ТОВ "ФЕРУМ" (код ЄДРПОУ 31127967) з обмеженням права розпорядження таким майном, а саме на нежилі приміщення з №1 по №20 (групи приміщень №81) (в літ, А) за адресою: м. Київ, вулиця Павлівська, будинок 4-8.

Накладено арешт на майно ТОВ "ЄВРОСОЛАР" (код ЄДРПОУ 38135183) з обмеженням права розпорядження таким майном, а саме на :

1)цілісний майновий комплекс, електростанції на сонячній енергії, за адресою: АДРЕСА_10;

2)транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, 2021 року випуску, д.р.н. НОМЕР_13 , VIN (номер кузова): НОМЕР_14 ;

3)транспортний засіб MERCEDES-BENZ VITO 113 CDI, 2012 року випуску, д.р.н. НОМЕР_15 , VIN (номер кузова): НОМЕР_16 .

Заборонено будь-яким реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначені об`єкти.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за №42019000000002463 від 25.11.2019, за підозрою серед інших ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Детективами в межах даного кримінального провадження розслідуються обставини вчинення керуючим санацією ДП «Національна кінематека України» (далі - ДП «НКУ») ОСОБА_11 , у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_12 , заступницею Міністра культури України ОСОБА_13 , бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_15 та іншими не встановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_10 01.02.2023 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №42019000000002463. Відповідно до письмового повідомлення про підозру, ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає конфіскацію майна як вид покарання, у зв`язку з чим старший детектив прохав накласти арешт на майно підозрюваного, що належить йому на праві власності, а також на майно, право власності на яке зареєстроване за його дружиною - ОСОБА_9 , але належить підозрюваному ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності.

Слідчий суддя погодився з доводами сторони обвинувачення, що на вище перелічене майно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 поширюється правовий статус спільного сумісного майна, оскільки на основі поданих доказів, встановлено, що вказане майно було оформлене у власність у період зареєстрованого шлюбу.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення з метою конфіскації арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності, в тому числі з іншими особами, без виділення їх часток, оскільки поділ майна не проводився та таких відомостей матеріали провадження не містять.

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» у розмірі 100% статутного капіталу та корпоративні права ТОВ «ЄВРОСОЛАР» у розмірі 97,3% статутного капіталу, що на праві спільної сумісної власності належать ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , також з підстав визначених ч. 4 ст.170 КПК України, тобто з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та допущене слідчим суддею істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали від 02.02.2023, скасувати зазначену ухвалу в частині накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_9 на праві сумісної власності.

Зазначає, що розгляд клопотання детектива НАБУ про арешт майна було здійснено без виклику власника майна - ОСОБА_9 , що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Власник майна - ОСОБА_9 не є підозрюваною чи обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, тому на належне їй майно не може бути накладений арешт з підстав, визначених ч.5 ст.170 КПК України, так як вказаною нормою не передбачена можливість арешту майна інших осіб, в тому числі дружини підозрюваного.

Слідчий суддя не міг накласти арешт на належні ОСОБА_9 корпоративні права ТОВ «ГНІВАЛЬ СОЛАР», оскільки дане господарське товариство є припиненим ще у 2013 році.

У слідчого судді були відсутні підстави для накладання арешту на належні ОСОБА_9 корпоративні права ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» та ТОВ «ЄВРОСОЛАР» з підстав передбачених ч.4 ст.170 КПК України - з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки ОСОБА_9 є добросовісним набувачем корпоративних прав вказаних юридичних осіб, не набула таке майно від підозрюваного чи обвинуваченого, не має відношення до кримінального провадження.

Корпоративні права ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» ОСОБА_9 набула у 2020 році, в той час як предметом досудового розслідування є події 2019 року.

В свою чергу твердження органу досудового розслідування про використання ТОВ «ЄВРОСОЛАР» в якості засобу вчинення можливого злочину є безпідставними, оскільки не було доведено факт використання саме корпоративних прав цього підприємства як засобу вчинення ймовірного злочину.

Адвокат ОСОБА_6 зазначає, що власник майна не викликався у судове засідання з розгляду клопотання детектива про арешт майна, а оскаржувану ухвалу адвокат отримала лише 06.03.2023. Тому лише із 07.03.2023 почався перебіг строків на апеляційне оскарження вказаного рішення. Враховуючи, що останній день на оскарження припадав на неробочий день (11.03.2023), з урахуванням приписів ч.7 ст.115 КПК України, останнім днем строку на оскарження ухвали слідчого судді від 02.02.2023 є 13.03.2022.

3. Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали та наполягали на її задоволенні.

Прокурор ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з огляду на її необґрунтованість та законність оскаржуваної ухвали слідчого судді.

З урахуванням думки присутніх учасників судового провадження судовий розгляд відповідно до ч.4 ст.405 КПК України проведений за відсутності третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_9 .

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вирішуючи порушене представником ОСОБА_6 питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів скарги, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду, яка є предметом апеляційного оскарження, постановлена 02.02.2023 без виклику у судове засідання особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт та її представників (т.1, а.п. 91). Копія вказаної ухвали була отримана представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_6 06.03.2023 (т.1, а.п. 168).

Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Із врахуванням приписів ч. 7 ст. 115 КПК України, подання 13.03.2023 адвокатом ОСОБА_6 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023 було здійснено із дотриманням строків, визначених ст. 395 КПК України. А тому, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, оскільки такий строк не було пропущено.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині здійснення слідчим суддею розгляду клопотання про арешт без повідомлення власника майна, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно ч.2. ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, оскільки повідомлення власників про розгляд могло призвести до негайного відчуження об`єктів нерухомого/рухомого майна чи вчинення інших дій з метою уникнення досягнення мети арешту, слідчий суддя вважав за необхідне розглядати вказане клопотання без участі підозрюваного та володільця майна або його представника.

В даному випадку, застосування положень ч.2 ст.172 КПК України є дискрецією слідчого судді, наданою законодавцем, що цілком корелюється із завданнями кримінального провадження.

Відсутність власників майна чи їх представників під час розгляду в порядку ч.2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна не є порушенням норм процесуального права та не призводить до порушення права володільців такого майна, оскільки, відповідно до ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді, постановлена за результатами такого розгляду, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який в даному випадку виступає як суд факту та права.

При цьому, особа, яка подала апеляційну скаргу, не обмежена законодавцем в праві ставити перед судом апеляційної інстанції питання щодо невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження та дотримання в цілому слідчим суддею вимог ст.ст. 170 - 173 КПК України.

А тому, вказаний довід апеляційної скарги колегією суддів відхиляється.

Щодо доводу апеляційної скарги відносно відсутності підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_9 з підстав, визначених ч.5 ст.170 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може підлягати конфіскації.

Пунктом 3 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. При цьому, відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_10 в межах кримінального провадження № 42019000000002463 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (т.1, а.п. 97 - 124).

В свою чергу, ч. 5 ст. 191 КК України передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тобто, в даному випадку застосування конфіскації майна як різновиду покарання спеціально передбачене у відповідній статті Особливої частини КК України.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, з 07.04.1979 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 перебувають у зареєстрованому шлюбі (т.1, а.п. 27-30).

Згідно із ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. В той же час, відповідно до ч.2 ст.60 цього Кодексу вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності.

Аналогічні за змістом норми містяться у ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, законодавцем встановлено презумпцію спільності майна, придбаного подружжям під час шлюбу, а реєстрація прав на таке майно лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки майно, щодо якого розглядається питання про арешт та майнові права було набуто ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у шлюбі (т.1, а.п. 31-52, 55-86), законом презюмується статус спільної сумісної власності такого майна.

Виходячи з положень п.3 ч.2 ст.170 КПК України, змісту та суті конфіскації майна як покарання, визначених ст.59 КК України, та принципу індивідуалізації покарання, закріпленого у ст.65 КК України, арешт може бути накладений на майно, власником якого є підозрюваний, в даному провадженні - ОСОБА_10 .

Одночасно з цим слід враховувати, що відповідно до положень Цивільного та Сімейного кодексів України особа може бути власником (співвласником) майна, хоча при цьому право власності на таке майно може бути зареєстровано зі іншим членом подружжя.

Так, виходячи із положень ст.368 Цивільного кодексу України та ст.ст. 60, 61 Сімейного кодексу України, та враховуючи факт перебування ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у зареєстрованому шлюбі з 07.04.1979 по теперішній час, ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності також належить майно, набуте ОСОБА_9 , починаючи з вказаної дати.

Як правильно зазначено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, хоча конфіскації як виду покарання може підлягати лише частка у спільному майні особи, відносно до якої застосовується таке покарання, під час вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя не має права вирішувати питання про визначення часток у спільному майні та виділенні їх в натурі. Так само це питання не може і вирішуватись під час розгляду кримінального провадження по суті, оскільки спори щодо приналежності майна та визначення часток у ньому мають вирішуватись виключно у порядку цивільного судочинства, а визначення часток у спільному майні засудженої особи має відбуватись під час виконання вироку суду, яким призначене покарання у вигляді конфіскації майна.

Так, положеннями ст. 62 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження», встановлений порядок виконання рішень про конфіскацію майна, а нормами ч.6 ст.48 Закону передбачено, що у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Оскільки ОСОБА_9 майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, набуто під час перебування у шлюбі з підозрюваним ОСОБА_10 , таке майно також належить і йому на праві спільної сумісної власності, а отже, відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, на таке майно може бути накладений арешт, навіть, коли право власності на таке майно зареєстроване за дружиною підозрюваного - ОСОБА_9 .

Відносно доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ГНІВАЛЬ СОЛАР» через його припинення у 2015 році, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ГНІВАНЬ СОЛАР», вказане товариство припинило свою діяльність в наслідок ліквідації, про що 20.05.2015 було зроблено запис за №11741110002011057 (т.2, а.п. 120-123).

Колегія суддів дійшла висновку, що скасування арешту з корпоративних прав ліквідованого у 2015 році ТОВ «ГНІВАЛЬ СОЛАР» не є доцільним через відсутність будь-яких правових наслідків внаслідок такого скасування для третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у цій частині.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для накладення арешту на належні ОСОБА_9 корпоративні права ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» та ТОВ «ЄВРОСОЛАР» з метою забезпечення спеціальної конфіскації, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою спеціальної конфіскації.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно із п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до матеріалів провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України в межах кримінального провадження № 42019000000002463 від 25.11.2019 розслідуються обставини вчинення керуючим санацією ДП «Національна кінематека України» ОСОБА_11 , у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_12 , заступницею Міністра культури України ОСОБА_13 , бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «ЄВРОСОЛАР», ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , директором ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» ОСОБА_15 та іншими не встановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами.

За версією органу досудового розслідування, ТОВ «ЄВРОСОЛАР» було використано у схемі заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства, зокрема - участь ТОВ «ЄВРОСОЛАР» у складі комітету кредиторів ДП «НКУ» з більшістю голосів, що в подальшому забезпечило погодження комітетом кредиторів розроблених проектів планів санацій.

Крім того, у подальшому ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» було визначено переможцем аукціону з реалізації комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5 286,1 м2, із початковою ціною аукціону у 32 710 788, 00 грн (з ПДВ), на підставі чого керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_11 17.10.2019 відчужив вказане майно ДП «НКУ» шляхом укладення договору купівлі-продажу із директором ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» ОСОБА_15 .

Право власності на юридичну особу полягає у володінні корпоративними правами, що не є тотожним володінню майном юридичної особи.

ОСОБА_9 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЄВРОСОЛАР» та ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ», оскільки її частка у статутному капіталі вказаних товариств складає відповідно 97,3% та 100% (т.2, а.п. 110-119, 132-142). Як кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_9 має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Такий вирішальний вплив здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами юридичної особи чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління.

Коли ставиться питання про те, що юридична особа та її правомочності могли використовуватись для вчинення злочину,з урахуванням п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, ч.4 ст.170 КПК України, на корпоративні права такої юридичної особи може бути накладено арешт до моменту розгляду кримінального провадження по суті.

Засобом забезпечення можливої спеціальної конфіскації в такому випадку є накладення арешту на корпоративні права юридичної особи, з метою запобігти її припиненню чи перетворенню.

Враховуючи, що на даному етапі кримінального провадження не вирішується питання саме застосування спеціальної конфіскації як примусового заходу кримінально-правового впливу, а у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ «ЄВРОСОЛАР», ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» були використані як засіб вчинення кримінального правопорушення, накладення арешту на корпоративні права зазначених юридичних осіб є цілком доцільним заходом забезпечення кримінального провадження.

Крім того, із вказаних мотивів відхиляється окремий довід апеляційної скарги щодо безпідставності тверджень про використання ТОВ «ЄВРОСОЛАР» в якості засобу вчинення можливого злочину через недоведеність факту використання саме корпоративних прав цього підприємства як засобу вчинення ймовірного злочину.

Відносно доводів апеляційної скарги з приводу набуття ОСОБА_9 корпоративних прав на ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» у 2020 році, в той час як предметом досудового розслідування є події 2019 року, колегія суддів зазначає, що питання відсутності підстав для застосування спеціальної конфіскації відносно корпоративних прав ОСОБА_9 як добросовісного набувача має вирішуватися судом під час прийняття рішення по суті. На даному етапі досудового розслідування, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» було залучено до ймовірного вчинення злочину щодо заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами. А тому, оскільки вказані факти мають бути предметом розгляду судом по суті, колегія суддів відхиляє такий довід апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів враховує, що слідчим суддею застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна - обмеження права розпорядження таким майном.

Одночасно колегія суддів відхиляє посилання адвоката ОСОБА_6 на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.04.2019 у справі №2-3392/11 (провадження №14-105цс19), оскільки предметом вказаного судового розгляду було вирішення у порядку позовного провадження в межах цивільного судочинства спору щодо майна, арешт на яке було накладено відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу 1960 року, а відтак наведена позиція є нерелевантною до обставин даної справи.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Оцінивши відповідним чином доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити, оскільки такий не пропущений.

Апеляційну скаргупредставника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.02.2023 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4