Ухвала

від 21.04.2023 по справі 161/6213/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6213/23

Провадження № 2/161/2202/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2023 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь Олександр Миколайович, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Пролісок» про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2023 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов позов ОСОБА_1 до Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Пролісок» про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 заявляє такі позовні вимоги: 1) визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Пролісок» № 190-ос від 26 жовтня 2022 року про скорочення чисельності працівників; 2) визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Пролісок» № 02-ос від 02 січня 2023 року про переведення працівників у частині переведення ОСОБА_1 за строковим трудовим договором; 3) визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Пролісок» № 39-ос від 31 січня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку з закінченням строкового трудового договору;4) поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя соціального по роботі з дітьми з інвалідністю у Державному некомерційному підприємстві «Центр комплексної реабілітації «Пролісок»; 5) стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Частиною 4 ст. 177 Цивільно-процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, законом звільнено від сплати судового збору позивачів з такими вимогами: 1) про стягнення заробітної плати; 2) поновлення на роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються в таких розмірах:

-за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року в розмірі 2684 гривні.

Враховуючи, що позивач окрім вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за звернення з якими вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір») заявляє також вимоги немайнового характеру про визнання незаконними та скасування наказів роботодавця, які підлягають оплаті судовим збором, то їй належить сплатити 3220,80 гривень (1073,60х3) судового збору.

Однак, при зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 судовий збір не сплатила, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Тертичного Ю. В. в тексті позовної заяви просить витребувати у відповідача ряд письмових доказів. З цього приводу вважаю доцільним зазначити, що порядок звернення до суду з клопотанням про витребування доказів врегульовано ст. 84 ЦПК України. Загальні вимоги до форми та змісту клопотання, а також наслідки подання до суду заяв, клопотань без додержання вимог процесуального закону встановлені ст. 183 ЦПК України.

Крім того, представник позивача заявляє про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, однак жодним чином не мотивує таку позицію. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України справи, що виникають з трудових відносин розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Також представник позивача просить залучити у якостіпроцесуального правонаступника відповідача Державне некомерційне підприємство «Центр комплексної реабілітації «Пролісок». У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. ст. 42 ЦПК України). Цивільно-процесуальний кодекс України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України). Наведені норми процесуального закону дають підстави для висновку, що такого учасника справи як «процесуальний правонаступник відповідача» не існує.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України). Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність. В силу принципу диспозитивності цивільного судочинства саме позивачу належить визначити відповідача у спірних правовідносинах та межі заявлених ним вимог, підтвердивши їх доказами.

З огляду на наведене приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Луцького міськрайонного суду Волинської області, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Приведену у відповідність до ст.ст.175,177 ЦПК України позовну заяву позивачу слід направити суду з примірником для відповідача.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної реабілітаційної установи «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Пролісок» про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -залишити без руху,надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О. М. Гринь