Вирок

від 20.04.2023 по справі 375/445/23

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/445/23

Провадження №1-кп/375/63/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року смт. Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне обвинувальний акт зугодою провизнання винуватостіу кримінальномупровадженні №12023111030000824,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 17лютого 2023 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Телешівка Рокитнянського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, на утриманні маючого неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, а саме:

26 жовтня 2015 року вироком Рокитнянського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України засуджений до покарання у вигляді штрафу розміром 850 грн.;

15 травня 2016 року вироком Рокитнянського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України засуджений до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

28 квітня 2017 року вироком Рокитнянського районного суду Київської області засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України враховано арешт з 04.01.2017 по 16.03.2017 та з 28.04.2017 по 27.06.2017. 30.05.2018 на підставі ухвали Першотравневого районного суду Харківської області звільнений умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 5 місяців 5 днів;

01 серпня 2022 року вироком Рокитнянського районного суду Київської області засуджений за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт. 12.12.2022 знятий з обліку Білоцерківського РВ №2 ФДУ «Центр пробації» м. Київ та Київської області у зв`язку з відбуттям установленого строку громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не погашену в законному порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, 27.01.2023 близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_4 достовірно знаючи, що на території ТОВ «С.В.І «КОМ» розташованого за адресою: вул. Зарічна, 52, с. Телешівка Білоцерківського району Київської області можна знайти металобрухт вирішив проникнути на територію зазначеного підприємства з метою викрадення матеріальних цінностей, а саме металобрухту.

З метою реалізацію свого протиправного умислу ОСОБА_4 взяв із собою розвідний гайковий ключ і близько 16 години прийшов до паркану ТОВ "С.В.І "КОМ", розташованого зі сторони вул. Зарічна, с. Телешівка Білоцерківського району Київської області. Впевнившись що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, ОСОБА_4 діючи умисно, в умовах воєного стану введеного Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 16.11 2022 №2738-ІХ, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переліз через паркан зазначеного підприємства та таким чином проник на його територію. В подальшому на території підприємства він відшукав стрічкову пилораму з якої за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту, демонтував та розібрав електричний двигун, звідки витягнув брухт міді загальною вагою 4,7 кг, вартістю 211 гривень 67 копійок за 1 кг і склав його до мішка який приніс з собою. Після чого залишив місце вчинення злочину.

Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, а саме 30.01.2023 року продав необізнаному з його злочинним походженням ОСОБА_10 .

Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав TOB "С.В.І "КОМ" майнову шкоду на суму 994 гривень 85 копійок.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто як вчинення злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 оголосила подану до суду укладену між нею - прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області та на той час підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , угоду про визнання винуватості від 24 лютого 2023 року, просила її затвердити та винести вирок відповідно до укладеної угоди, а саме призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі статті 75 КК України.

Одночасно сторони розуміють, що відповідно до частини 4 статті 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років.

Також сторони усвідомлюють, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд покладе на засудженого обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

Згідно із вказаною угодою про визнання винуватості, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та їх правовою кваліфікацією за частиною 4 статті 185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 , у присутності свого захисника ОСОБА_5 , діючи добровільно, погодив укладення даної угоди та підписав її, щиро каючись, беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до обставин і правової кваліфікації, які викладені в даній угоді та у врученому обвинувальному акті.

При укладенні угоди сторони прийняли до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування шкоди, обставину, що обтяжують його покарання, якою є рецидив злочинів, а також врахували особу винного.

Позиції учасників судового провадження щодо угоди.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 укладену угоду про визнання винуватості підтримала, вказавши про її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність даного кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор зазначила, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а також повідомила що правопорушенням завдана майнова шкода юридичній особі, яка визнана потерпілою у кримінальному провадженні та про письмову згоду представника потерпілої особи на укладення зазначеної угоди, яка надана добровільно.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, просив суд затвердити угоду. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, проте все одно просив затвердити укладену угоду. Він також вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження та повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що ним добровільно відшкодовано підприємству, завдані його неправомірними діями збитки шляхом повернення викраденого майна. При цьому ОСОБА_4 також наголосив, що він має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним та призначити ОСОБА_4 узгоджене угодою покарання, звільнивши від його відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки на підставі статті 75 КК України.

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокуром та підозрюваним ОСОБА_4 , зазначивши, що надана згода на її укладення є добровільною. Просив затвердити укладену угоду та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленням мінімального іспитового строку на підставі статті 75 КК України.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Відповідно до статті 468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною 2 статті 469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною п`ятою статті 469КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з частиною 4 статті 469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України є тяжким злочином.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною 4 статті 185 КК України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні вказаного злочину, щиро розкаявся у вчиненому, його діями шкода завдана правам та інтересам юридичної особи, яка визнана потерпілою у кримінальному провадженні та його представник надав письмову згоду прокурору на укладення угоди, він погодився із прокурором на призначення йому покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, та сторонами угоди погоджено його звільнення від відбування покаранння із випробуванням та встановленням іспитового строку відповідно до вимог статті 75 КК України.

Отже,у кримінальномупровадженні №12023111030000824,відомостіпрояке внесенідоЄдиногореєстру досудовихрозслідувань17лютого2023року,по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, може бути укладена угода про визнання винуватості.

Суд вважає, що угода про визнання винуватості містить усі необхідні відомості, які передбачені статтею 472 КПК України.

Суд переконався, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, наслідком обіцянок тощо та обвинуваченому роз`яснені наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України.

ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, а також засвідчив, що він цілком розуміє що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд зазначає, що угода про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України та закону, адже дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, погоджене у ній покарання відповідає вимогам Загальної та Особливої частин КК України, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, враховані обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої шкоди, обставини, що обтяжують покарання, якою є рецидив злочинів, беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також відповідає особі винного, який має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, характеризується посередньо за місцем проживання та має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, відповідає інтересам суспільства, які полягають в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Отже, суд вважає, що наявні умови для її затвердження.

Відповідно до частини 2 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, оскільки сторони угоди про визнання винуватості, узгодили обвинуваченому ОСОБА_4 покарання не більше п`яти років позбавлення волі та звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 положення частини 2 статті 75 КК України та покласти на нього обов`язки, визначені частиною 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданої його діями потерпілій юридичній особі шкоди шляхом повернення викраденого майна.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно із статтею 67 КК України, є рецидив злочинів.

Реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше був неодноразово судимий за злочини проти власності, та вчинив кримінальне правопорушення маючи не погашену у визначеному законом порядку судимість, наявність обставин, які пом`якшують його відповідальність та врахувавши обставину, яка обтяжує його покарання, ставлення останнього до вчиненого, зокрема його щире розкаяння, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без його ізоляції від суспільства із призначенням йому покарання у виді позбавлення волі у нижній межі санкції частини 4 статті 185 КК України.

Санкцією частини 4 статті 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України суд не вбачає.

Суд також вважає, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, обставина, яка обтяжує його покарання, дані про його особу, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Суд зазначає, що відповідно до частин 2, 3 статті 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням суд враховує, що обвинуваченому угодою визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, кримінальне правопорушення за яким притягується обвинувачений до відповідальності класифікується як тяжкий злочин, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та відшкодував завдану його діями шкоду, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно достатті 76КК України на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням суд покладає обов`язки.

На переконання суду на ОСОБА_4 необхідно покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Призначення саме такого покарання, на погляд суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів та дасть можливість останньому переосмислити власну поведінку та зробити належні висновки.

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.

Кримінальним правопорушенням потерпілій юридичнійособі - Товариству зобмеженою відповідальністю"С.В.І."КОМ"завдано шкоди майнового характеру у розмірі 994 гривні 85 копійок, яка відшкодована шляхом повернення викраденого майна.

Процесуальні витрати-вартість проведеної у справі товарознавчої експертизи у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень необхідно стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами статті 100 КПК України.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, ст. ст. 314, 373-374, 377, 468- 470, 472-475 КПК України, ст. 12, ч. 4 ст. 185 КК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 лютого 2023 року укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та на той час підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12023111030000824,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 17лютого 2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.

Визнати ОСОБА_4 , винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питання пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- брухт міді загальною вагою 4,7 кг, переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 - залишити у власності юридичної особи.

Стягнути із ОСОБА_4 вартість проведеної у справі товарознавчої експертизи у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень, які сплатити на рахунок судового експерта ОСОБА_11 : р/р НОМЕР_2 , рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_3 , МФО НОМЕР_4 , код отримувача НОМЕР_5 в Кіровоградському РУ АТ КБ "Приватбанк" м. Олександрія.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вирокунегайно післяйого проголошеннявручити обвинуваченому,захиснику,представнику потерпілогота прокурору.

Вирок проголошено 20 квітня 2023 року негайно після виходу суду із нарадчої кімнати.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА