Рішення

від 28.10.2022 по справі 752/26878/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/26878/18

Провадження № 2/752/215/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.10.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Пастух З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-СЕРВІС», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «САН-СЕРВІС», ПрАТ «ЮНІВЕС» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до поданої заяви позивач просив стягнути з ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на користь позивача несплачену суму страхового відшкодування в розмірі 50000 гривень, стягнути з ТОВ «САН-СЕРВІС» різницю між страховою виплатою та фактичними збитками в розмірі 30121,93 гривень та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.10.2017 р. о 06 год. 50 хв, керуючи транспортним засобом «КАМАЗ 53213» д.н. НОМЕР_1 , в районі будинку № 68-б по вул.Гвардійців Широнінців в м.Харкові, ОСОБА_2 не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «DAF» д.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Власником транспортного засобу «КАМАЗ 53213» д.н. НОМЕР_1 є ТОВ «САН-СЕРВІС» і на момент настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 виконував свої трудові обов`язки.

Постановою Московського районного суду м.Харкова від 14.11.2017 р. ОСОБА_2 було визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративно відповідальності.

Позивач посилається на те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ 53213» д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», яка лише частково здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 50000 гривень.

Позивач зазначає, що він не погодився з даною сумою страхового відшкодування та звернувся до оцінювача ОСОБА_3 , який здійснив оцінку матеріального збитку.

Відповідно до Звіту № 55/03-18 від 30.03.2018 р. вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу транспортному засобу DAF» д.н. НОМЕР_2 становить 130121,93 гривні.

Оскільки страхова компанія лише частково здійснила страхову виплату, позивач просить стягнути з СК «ЮНІВЕС» несплачену суму страхового відшкодування в розмірі 50000 гривень (в межах ліміту відповідальності страховика) і на підставі ст.1172 ЦК України стягнути з ТОВ «САН-СЕРВІС» різницю між страховою виплатою та фактичними збитками в розмірі 30121,93 гривні.

02.01.2019 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідачем - ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» подано відзив на позовну заяву, згідно з яким Страхова компанія просить відповити у задоволенні позову, оскільки Страховик повністю виконав свої зобов`язання та сплатив суму страхового відшкодування з урахуванням зносу автомобіля в розмірі 25542,36 гривень, що визначена відповідно до складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 звіту № 220 від 12.03.2018 р., за вирахуванням франшизи.

30.03.2021 р. представником позивача подана заява про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з СК «ЮНІВЕС» невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 66944 гривні 82 копійки, пеню в розмірі 8805 гривень 53 копійки, 3% річних в сумі 6074 гривні 55 копійок та інфляційні втрати в розмірі 11983 гривні 71 копійка, а також стягнути з ТОВ «САН -СЕРВІС» франшизу в розмірі 2000 гривні.

07.07.2021 р. судом вирішено питання про закриття підготовчого провадження.

Представником позивача подана заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача - ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» в ході судового розгляду заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що Страховою компанією своєчасно було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі, визначено відповідно до закону, та не допустило порушень своїх зобов`язань в зв`язку з чим стягнення пені та застосування ст.625 ЦК України є необґрунтованими, оскільки сума страхового відшкодування є спірною і визначається судом.

Представник відповідача - ТОВ «САН-СЕРВІС», третя особа в судове засідання не з`явились, про місце і час судового розгляду були повідомлені належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Вислухавши представника відповідача, допитавши експерта, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.10.2017 р. о 06 год. 50 хв, керуючи транспортним засобом «КАМАЗ 53213» д.н. НОМЕР_1 , в районі будинку № 68-б по вул.Гвардійів Широнінців в м.Харкові, ОСОБА_2 не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «DAF» д.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Власником транспортного засобу «КАМАЗ 53213» д.н. НОМЕР_1 є ТОВ «САН-СЕРВІС» і на момент настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 виконував свої трудові обов`язки.

Зазначені обставини не оспорювались сторонами.

Постановою Московського районного суду м.Харкова від 14.11.2017 р. ОСОБА_2 було визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративно відповідальності.

В силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Така позиція викладене в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі N 234/16272/15-ц.

Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В силу положень ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Згідно ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ 53213» д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1621869. Ліміт відповідальності Страховика відповідно до Полісу за шкоду, завдану майну третіх осіб, встановлено 100000 гривень, розмір франшизи узгоджений сторонами в сумі 2000 гривень.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі ст.29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підставі ст.36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування до СК «ЮНІВЕС», після чого на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №220 від 12.03.2018 р., складеного оцінювачем ОСОБА_4 , прийняло рішення про сплату страхового відшкодування на підставі Страхового акту № ГО-9667-1/ХВ в розмірі 25542,36 гривень.

При визначенні розміру страхового відшкодування Страховою компанією було враховано, що розмір збитків, що підлягає сплаті власнику пошкодженого транспортного засобу, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 27542,36 гривень, та за вирахуванням франшизи цей розмір складає 25542,36 гривень.

Таке страхове відшкодування було сплачено Страховою компанією 21.03.2018 р. на підставі заяви від 05.02.2018 р.

Позивач не погодився з розміром страхового відшкодування та звернувся до ФОП ОСОБА_3 , який здійснив оцінку матеріального збитку.

Відповідно до Звіту № 55/03-18 від 30.03.2018 р. вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу транспортному засобу «DAF» д.н. НОМЕР_2 становить 130121,93 гривні.

В ході судового розгляду судом за клопотанням представника позивача була призначена судова автотоварознавча експертиза, відповідно до висновку якої за № 13120/20-54 від 21.07.2020 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу «DAF» д.н. НОМЕР_2 станом на момент дорожньо-транспортної пригоди з врахуванням ПДВ на замінювані складові частини складає 110991,65 гривень, без врахування ПДВ становить 94487,18 гривень.

Зазначений висновок складений у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» а також Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», є належним доказом, оскільки містить відомості про розмір завданих збитків позивачу на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, такий висновок був підтриманий та обґрунтований судовим експертом в ході судового розгляду, а отже може бути прийнятий судом до уваги.

З врахуванням розміру матеріального збитку, розміру сплаченого страхового відшкодування, з ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування в розмірі 66944 гривні 82 копійки.

Оскільки в силу положень ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза не підлягає відшкодуванню Страховиком, сума в розмірі 2000 гривень, що становить розмір франшизи підлягає стягненню з ТОВ «САН-СЕРВІС».

Вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими, доведеними належними та достатніми доказами, а отже підлягають задоволенню.

Однак, на думку суду, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з СК «ЮНІВЕС» пені відповідно до ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та виплат, передбачених ст.625 ЦК України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.36 Закону України страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

В силу положень ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, обов`язок у страховика сплатити пеню, а також відшкодувати 3% річних та інфляційні втрати виникає у разі порушення зобов`язання з виплати Страхового відшкодування.

Однак, СК «ЮНІВЕС» виконала свої зобов`язання з виплати суми страхового відшкодування, визначеного відповідно до вимог спеціального Закону, але в зв`язку з наявністю спору щодо його розміру обов`язок здійснити доплату страхового відшкодування виникає у Страховика з моменту набрання рішенням законної сили, яким визначений розмір такої доплати.

З огляду на викладене, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, витрат на правничу допомогу, що підтверджені належними доказами і пов`язані з розглядом справи, витрати на проведення судової експертизи, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-СЕРВІС», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 34631755, м.Харків, пр-т П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд.56, кв.4) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму франшизи в розмірі 2000 гривень, судовий збір 19 гривень 39 копійок, витрати на правничу допомогу 242 гривні 40 копійок, витрати за проведення експертизи 99 гривень 04 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» (ЄДРПОУ 32638318, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.72) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 66944 гривні 82 копійки, судовий збір 683 гривні 70 копійок, витрати на правничу допомогу 8563 гривні 38 копійок, витрати за проведення експертизи 3498 гривень 99 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя