Рішення

від 10.04.2023 по справі 761/18699/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18699/22

Провадження № 2-а/761/294/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Головне управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2022 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить:

-визнати незаконними дії головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Зарубича О.Г. щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення 1КІ №0000899923 від 28.08.2022 року відносно позивача, акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 від 28.08.2022 року;

-визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Зарубича О.Г. про накладення адміністративного стягнення 1КІ №0000899923 від 28.08.2022 року відносно позивача;

-визнати незаконним та скасувати акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 від 28.08.2022 року, складений головним інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Зарубичем О.Г.;

-стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 1 929,40 грн. з яких: 340,00 грн. адміністративне стягнення за постановою 1КІ №0000899923 від 28.08.2022 року; 1270,00 грн. кошти за евакуацію авто; 144,00 грн. кошти за збереження авто на штраф-майданчику; 175,40 грн. банківську комісію за перерахування коштів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 28.08.2022 року головним інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Зарубичем О.Г. була винесена постанова серії 1КІ №0000899923, яку позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що притягнути до адміністративної відповідальності можливо лише ту особу, яка вчинила дії що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Як зазначає позивач, транспортний засіб Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 з 2018 року перебуває в користуванні ОСОБА_3 , яка і була присутньою на місці вчинення адміністративного правопорушення. У зв`язку із зазначеним позивач не може нести відповідальність за вчинене правопорушення.

Крім того, інспектором при складанні постанови та фотографуванні місця події не проводились заміри відстані на якій розміщений транспортний засіб від виїзду з прилеглої території. Дійсно автомобіль був припаркований на дорозі біля місця де зменшується бордюр, але не вбачається чи є це взагалі виїздом з прилеглої території та якої прилеглої території. З фотодоказів вбачається, що автомобіль не перекривавав в`їзд на територію подвір`я багатоповерхового будинку, адже розташування автомобіля дозволяло іншим учасникам дорожнього руху безперешкодно здійснювати в`їзд на подвір`я. З фото вбачається, що в`їзд на подвір`я не являється проїжджою частиною, адже він обладнаний воротами, які на фото були наполовину зачинені.

Таким чином позивач вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови в порушення вимог статей 245, 247, 251, 252 КУпАП розглянув справу про адміністративне правопорушення без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не перевіривши наявності складу правопорушення, у зв`язку з чим прийняв постанову яка суперечить чинному законодавству.

Позивач зазначає, що в день складання оскаржуваної постанови було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, однак при складанні постанови за ч.3 ст.122 КУпАП не передбачено затримання транспортного засобу, якщо він не перешкоджає дорожньому руху. При складанні протоколу були відсутні поняті; копії протоколу не було вручено особі, яка була присутня під час вилучення автомобіля; ОСОБА_3 , яка була присутня під час тимчасового затримання транспортного засобу просила інспектора усунути перешкоди, проте отримала відмову.

З метою якнайшвидшого повернення транспортного засобу, позивач сплатила 340,00 грн. адміністративного стягнення за постановою 1КІ №0000899923 від 28.08.2022 року; 1270,00 грн. кошти за евакуацію авто; 144,00 грн. кошти за збереження авто на штраф-майданчику; 175,40 грн. банківську комісію за перерахування коштів.

11.10.2022 року до суду надійшли пояснення Головного управління Національної поліції у м.Києві в яких представник з посиланням на положення чинного законодавства просила прийняти рішення у відповідності до положень діючого законодавства.

24.11.2022 року до суду надійшли пояснення Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві в яких представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог так як на підтвердження факту порушення в матеріалах справи наявні фотографії місця стоянки автомобіля позивача зафіксовані в режимі фотозйомки. При винесенні оскаржуваної постанови повністю дотримані положення діючого законодавства, а тому підстави для скасування постанови відсутні. Діюче законодавство передбачає можливість відшкодування шкоди з Державного бюджету України, лише у випадку незаконного притягнення до кримінальної/адміністративної відповідальності громадянина. Кошти, які просить стягнути позивач відповідно до статті 22 ЦК України не відносяться до збитків, а є оплатою за надання послуг за перебування автомобіля на штрафмайданчику та оплата за послуги евакуатора. Дії, які вчинив інспектор з паркування є правомірними, оскільки регламентовані Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1102 в частині евакуації та збереження транспортного засобу та відповідали нормам Порядку, тому позовна вимога про стягнення коштів за оплату послуг, не підлягає задоволенню.

29 листопада 2022 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що з матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що транспортний засіб Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 , розташований ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території. Позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП та відповідно не спростовано правомірність дій інспектора з паркування при винесенні постанови. Твердження позивача, що транспортний засіб перебуває в користуванні третьої особи не є підставою для звільнення її від відповідальності, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів саме позивач є власником транспортного засобу. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що транспортний засіб вибув з її володіння. Тому до відповідальності притягується саме власник транспортного засобу, а не особа, яка фактично користується транспортним засобом. Так як транспортний засіб позивача суттєво перешкоджав дорожньому руху, він підлягав тимчасовому затриманню відповідно до приписів КУпАП. У відповідності до положень ч.1 ст.265-4 КУпАП, затримання транспортного засобу відбувається без понятих. Позивач не надала доказів неправомірної поведінки інспектора.

08.12.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог.

15.12.2022 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких представник відповілача наполягає на відмові в задоволенні заявлених вимог. Крім того представник зазначає, що численна судова практика наголошує, що проведення додаткового заміру відстані є необов`язковим у випадках, коли факт вчинення адміністративного правопорушення є наочним, очевидним та безспірним.

27.12.20122 року надійшли пояснення ОСОБА_3 , яка зазначає, що вона підтримує заявлені вимоги та просить їх задовольнити.

Так як справа розглядалась в порядку спрощеного провадження сторони в судове засідання не викликались.

Сторони не звертались до суду з клопотанням про слухання справи з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом, транспортний засіб Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ОСОБА_1 .

При зверненні до суду з позовом позивач зазначала, що з 2018 року вказаним автомобілем користується її донька ОСОБА_3 , однак суду не було надано доказів родинних стосунків та не надано доказів, що інформація про ОСОБА_3 як належного користувача була внесена до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

В той же час як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2022 року Головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Зарубич О.Г. склав постанову про накладення адміністративного стягнення, по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) Серія 1КІ №0000899923 за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Як зазначено в постанові, транспортний засіб Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 28.08.2022 року о 14 год 58 хв на вул.Пушкінська,10 в м.Києві зупинено ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території, чим порушено пункт 15.9, и) ПДР України.

Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Термінал РаrkUр. Адреса вебсайту в мережі інтернет з матеріалами penalty.gis.kyivcity.gov.ua, ідентифікатор для доступу до інформації на веб сайті - номер постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов`язків водія, є також Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).

Згідно з п. 1.1 ПДР, Закон України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.

Разом з тим, п. 1.9 ПДР зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 15.9 (и) ПДР визначено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Пункт 1.10 ПДР України визначає, що прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

З фотоматеріалів, які надані суду відповідачем, вбачається, що автомобіль Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 зупинено ближче ніж 10 метрів від місця виїзду з прилеглих територій - в`їзд до двору багатоквартирного будинку, як зазначено самим позивачем.

Крім того суд вважає за необхідне зауважити, що необхідності в замірюванні відстані для того, щоб встановити що вона не більше 10 метрів не було, оскільки це є очевидним. При цьому, будь-яких доказів на спростування доводів відповідача позивач суду не надала.

Крім того, з фотокарток вбачається, що автомобіль зупинено на дорожній розмітці 1.10.2, яка позначає місце на смузі (смугах) руху перед перехрестям навпроти в`їзду/виїзду до прилеглої території, на яке заборонено в`їзд, якщо попереду зупинилися інші транспортні засоби; позначає місце (резервний майданчик) для тимчасової зупинки транспорту екстрених служб (швидкої медичної допомоги, поліції та інших) і де заборонено стоянку інших транспортних засобів вздовж доріг, вулиць та на майданчиках для паркування.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з приміткою до статті, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Як передбачено ч.1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3 статті 219 КУпАП).

Відповідно до Положення про Департамент транспортної інфраструктури Київської міської ради (КМДА), затвердженого розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) 19 листопада 2018 року №2089 (із змінами), Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА). Пунктом 5 Положення передбачені завдання Департаменту, а п.7 - повноваження інспекторів паркування.

Функції Департаменту транспортної інфраструктури - це: участь у формуванні та реалізації у м. Києві державної політики в галузі дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; впровадження заходів щодо сприяння розвитку, вдосконаленню та організації ефективного функціонування інфраструктури дорожньо-транспортного комплексу міста, телекомунікаційних мереж та мереж зв`язку загального користування; проведення єдиної політики в питаннях розвитку підприємств дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; надання пропозицій, розробка та впровадження заходів щодо покращення інвестиційного клімату для залучення коштів у розвиток інфраструктури дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; забезпечення організації обслуговування населення підприємствами дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; розробка і забезпечення організації реалізації цільових програм; створення та експлуатація інформаційних систем та систем управління на транспорті.

Інспектори з паркування - це державні службовці, які виконують функції держави.

Інспектори з паркування мають право наклади адміністративні стягнення на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Мета роботи інспекторів з паркування: зменшення середньої тривалості стоянки автомобіля; звільнення вулиць від хаотичного паркування автомобілів (розвиток паркувального простору); зниження кількості автомобілів в центрі міста; розвиток інфраструктури пішохідних зон і велодоріжок, а також громадського транспорту; профілактична і роз`яснювальна робота з водіями транспортних засобів. Функціональні обов`язки інспекторів з паркування: інспектування вулиць на предмет виявлення порушення правил зупинки, стоянки, у тому числі неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування; здійснення фіксації порушень правил зупинки, стоянки, паркування, в тому числі несплату послуг паркування у режимі фотозйомки (відеозапису); встановлення особи, відповідальної за порушення правил паркування; розміщення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності; винесення постанови по справам про адміністративні правопорушення за порушення стоянки та зупинки, правил паркування; внесення інформації про адміністративні правопорушення до відповідних реєстрів.

Також інспектори здійснюють фотофіксацію (відеозапис) порушень ПДР в розділі стоянки, зупинки, та притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, головний інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Зарубич О.Г. наділений повноваженнями накладати адміністративні стягнення на підставі КУпАП.

Стаття 14-2 КУпАП визначає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Згідно п.1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому факт того, що відстань від транспортного засобу до виїзду з прилеглої території становить менше 10 метрів не викликає жодних сумнівів, а тому суд відхиляє твердження позивача про нездійснення інспектором вимірювань точної відстані, оскільки в даному випадку порушення п.п.и) п.15.9 ПДР України є очевидним.

За таких обставин, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 є належним доказом порушення позивачем п.п.15.9 (и) ПДР України, оскільки містить інформацію щодо предмету доказування, матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення зокрема, з даних копій фотофіксації вбачається, що автомобіль позивача розміщений на відстані менше ніж 10 метрів до виїзду з прилеглої території.

Щодо вимог позивача про визнання дій головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Зарубича О.Г. щодо складення акту від 28.08.2022 року огляду та тимчасового затримання транспортного засобу Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 - неправомірними суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема частинами третьою, четвертою і п`ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною 3 статті 265-2 КУпАП у разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху або не створює загрозу безпеці руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик. Випадки тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик визначені частиною третьою статті 265-4 цього Кодексу. При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Інформація про тимчасове затримання транспортного засобу має невідкладно передаватися на абонентський номер рухомого (мобільного) зв`язку та на адресу електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами, за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу.

Тобто, виключною підставою для доставлення затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик зазначено - якщо транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Стаття 265-4 КУпАП визначає, що тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частиною третьою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 152-1 цього Кодексу.

Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;

2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме:

а) на залізничних переїздах;

б) на трамвайних коліях;

в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;

г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;

ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;

е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;

є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;

ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився;

з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;

3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;

4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;

5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;

6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;

7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Інспектори з паркування зобов`язані невідкладно інформувати про тимчасове затримання транспортного засобу відповідні підрозділи Національної поліції із зазначенням державного номера затриманого транспортного засобу, точного часу його затримання та місця зберігання (адреса та телефони спеціального майданчика чи стоянки), розміщувати цю інформацію на офіційному веб-сайті виконавчого органу відповідної місцевої ради, а також передавати повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер рухомого (мобільного) зв`язку та адреси електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами (від імені осіб), за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу.

Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено, що позивач порушила пп.и, п.15.9 ПДР України, автомобіль було зупинено на дорожній розмітці 1.10.2, суд вважає, що головний інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Зарубич О.Г. при складанні акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначений положеннями КУпАП.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення ПДР відповідними доказами.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім того, оскільки судом не встановлено підстав для скасування постанови 1КІ №0000899923 від 28.08.2022 року, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплачених грошових коштів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Головне управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула