Рішення

від 21.04.2023 по справі 120/10532/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 квітня 2023 р. Справа № 120/10532/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко М.О.,

представника позивача: Гранкіної А.В.,

представника відповідача: Дубіцької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАБ ПОІНТ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

15.12.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СНАБ ПОІНТ" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначила, що за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №10232/02-32-09-01/44086223 від 06.12.2022 року про застосування до ТОВ "СНАБ ПОІНТ" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн. за здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, без наявності ліцензії.

На переконання представника позивача, висновки акту перевірки від 04.11.2022 року щодо здійснення ТОВ "СНАБ ПОІНТ" господарських операцій без відповідних дозвільних документів є помилковими, оскільки ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, видана позивачу строком до 18.01.2026 року.

Вважаючи рішення №10232/02-32-09-01/44086223 від 06.12.2022 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500 000 грн., прийняте на підставі акту перевірки 04.11.2022 року, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 19.12.2022 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 20.12.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.12.2022 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.12.2022 року відкрито провадження у даній справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26.01.2023 року.

17.01.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, що позивачем отримано ліцензію №990614202100010 на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі з терміном з 18.01.2021 року по 18.01.2026 року та здійснено оплату за вказаною ліцензією по 18.01.2022 року.

Згідно розпорядження №10/р/л від 18.01.2022 року "Про видачу, відмову у видачі, поновлення, призупинення дії та анулювання ліцензій та дублікатів ліцензій", зазначена ліцензія анульована на підставі абз. 9, 10, ч. 50, статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію.

Вказав, що згідно Єдиного реєстру акцизних накладних, Єдиного реєстру податкових накладних та наданих видаткових накладних, 19.01.2022 року позивачем було отримано важкі дистиляти (газойли) у ТОВ "ЄВРОСТАНДАРТ" у кількості 15336 кг та 26320 кг та здійснено реалізацію важких дистилятів (газойлів) ТОВ "БЕЛОГВІ" у кількості 15336 кг та 26320 кг.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління ДПС у Вінницькій області при прийнятті оскаржуваного рішення діяло у межах та в спосіб, передбачений законодавством.

25.01.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказала, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання розпорядження про її анулювання.

Враховуючи, що розпорядження про анулювання ліцензії позивачем не отримувалось, станом на 19.01.2022 року ліцензія №990614202100010 була дійсною.

Ухвалою суду від 25.01.2023 року допущено участь представника позивача в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 26.01.2023 року в режимі відеоконференції.

26.01.2023 року справа знята з розгляду у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території Вінницької області. Наступне судове засідання призначено на 07.02.2023 року.

Ухвалою суду від 01.02.2023 року допущено участь представника позивача в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 07.02.2023 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.02.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2023 року.

28.02.2023 року на адресу суду надійшли додаткові докази від представника відповідача.

28.02.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, наступне судове засідання призначено на 14.03.2023 року.

10.03.2023 року на адресу суду надійшли заперечення від представника позивача щодо долучення додаткових доказів.

Ухвалою суду від 14.03.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву для надання представником відповідача додаткових документів. Наступне судове засідання призначено на 04.04.2023 року.

03.04.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.

04.04.2023 року на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача.

Ухвалою суду від 04.04.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.

В судовому засіданні 04.04.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

ТОВ "СНАБ ПОІНТ" зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового від 19.02.2021 року за №5145.

ТОВ "СНАБ ПОІНТ" отримано ліцензію №990614202100010 на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі з терміном з 18.01.2021 року до 18.01.2026 року та здійснено оплату за вказаною ліцензією по 18.01.2022 року.

На підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області на проведення фактичної перевірки від 25.10.2022 року №3294к та направлень на проведення фактичної перевірки від 25.10.2022 року №8774 та №8773 працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ТОВ "СНАБ ПОІНТ", за місцем знаходження суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність з оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, кв. 418, з питань обігу пального за період з 01.01.2022 року по 04.11.2022 року.

За результатами перевірки складено акт №9451/02-32-09-01/44086223 від 04.11.2022 року, відповідно до якого встановлено порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 року №481/95-ВР а саме, ТОВ "СНАБ ПОІНТ" 19.01.2022 року здійснювало господарську діяльність із отримання (придбання) та реалізації пального без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Не погодившись з висновками викладеними у акті, 16.11.2022 року ТОВ "СНАБ ПОІНТ" подало заперечення до акту фактичної перевірки №9451/02-32-09-01/44086223 від 04.11.2022 року. За результатами розгляду заперечення ТОВ "СНАБ ПОІНТ", комісія з розгляду заперечень ГУ ДПС у Вінницькій області залишила заперечення без задоволення, а висновки акта фактичної перевірки без змін.

На підставі встановлених порушень, зафіксованих у акті фактичної перевірки №9451/02-32-09-01/44086223 від 04.11.2022 року ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення від 06.12.2022 року №10232/02-32-09-01/44086223 про застосування до ТОВ "СНАБ ПОІНТ" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн. за здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, без наявності ліцензії.

На переконання представника позивача, висновки акту перевірки від 04.11.2022 року щодо здійснення ТОВ "СНАБ ПОІНТ" господарських операцій без відповідних дозвільних документів є помилковими, оскільки ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, видана позивачу строком до 18.01.2026 року.

Вважаючи рішення №10232/02-32-09-01/44086223 від 06.12.2022 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500 000 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом п.п.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Підпункт 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст.80 ПК України передбачає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Положення п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачають, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пп.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як встановлено судом, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області на проведення фактичної перевірки від 25.10.2022 року №3294к та направлень на проведення фактичної перевірки від 25.10.2022 року №8774 та №8773 працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ТОВ "СНАБ ПОІНТ" з питань обігу пального за період з 01.01.2022 року по 04.11.2022 року.

За результатами перевірки складено акт №9451/02-32-09-01/44086223 від 04.11.2022 року, відповідно до якого встановлено порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 року №481/95-ВР а саме, ТОВ "СНАБ ПОІНТ" 19.01.2022 року здійснювало господарську діяльність із отримання (придбання) та реалізації пального без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

На підставі встановлених порушень, зафіксованих у акті фактичної перевірки №9451/02-32-09-01/44086223 від 04.11.2022 року ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення від 06.12.2022 року №10232/02-32-09-01/44086223 про застосування до ТОВ "СНАБ ПОІНТ" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн. за здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, без наявності ліцензії.

Стаття 19 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи виконують функції щодо здійснення ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Порядок оптової та роздрібної торгівлі пальним встановлено статтею 15 Закону №481/95-ВР.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Отже, положення чинного законодавства надають можливість щодо оптової торгівлі пальним лише за наявності відповідної ліцензії.

Ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій. Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.

Відповідно до Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №609 від 05.08.2015 року, видача ліцензій на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального віднесено до повноважень територіальних органів ДПС.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 17 вказаного закону визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Судом з`ясовано, що ТОВ "СНАБ ПОІНТ" отримано ліцензію №990614202100010 на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі з терміном з 18.01.2021 року по 18.01.2026 року та здійснено оплату за вказаною ліцензією по 18.01.2022 року.

19.01.2022 року позивачем отримано важкі дистиляти (газойли) у ТОВ "ЄВРОСТАНДАРТ" у кількості 15336 кг та 26320 кг та здійснено реалізацію важких дистилятів (газойлів) ТОВ "БЕЛОГВІ" у кількості 15336 кг та 26320 кг. Вищевказана обставина підтверджується актом перевірки від 04.11.2022 року та не заперечується позивачем.

На переконання позивача, висновки акту перевірки щодо здійснення ТОВ "СНАБ ПОІНТ" господарських операцій без відповідних дозвільних документів є помилковими, оскільки ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, видана позивачу строком до 18.01.2026 року.

Крім цього, витяг з розпорядження про анулювання ліцензії №10/Р/Л від 18.01.2022 року позивачем отримано 19.01.2022 року о 08:08 хв. Враховуючи, що акцизні накладні від 19.01.2022 року зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, позивачем не порушено вимог статті 15 Закону України №481/95-ВР.

Як вбачається з матеріалів справи, суть спору в даній справі зводиться до тлумачення позивачем порядку обрахування строку дії ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Статтею 1 Закону України №481/95-ВР визначено, що анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Приписами статті 15 вказаного Закону передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, несплати чергового платежу за ліцензію.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті, направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини 1 статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі "dies a quo" і спливають опівночі "dies ad quem".

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до частини 2 статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 року у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 року у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 року у справі №814/4170/15).

Крім того, у листі Міністерства юстиції України від 15.06.2020 року №26245/14036-33-20/8.1.2 роз`яснено, що кінцева дата входить до строку і при вживанні прийменника "по", і при вживанні прийменника "до". Аналогічна інформація міститься у загальнодоступних джерелах мережі Інтернет, зокрема, посібнику Українська мова в судово-процесуальній сфері: навч.-практ. посіб. / О.О. Кабиш. Київ: Алерта, 2019. 110 с.

У вказаному посібнику зазначено, що для позначення початкової і кінцевої дати, тобто певного періоду часу, у документах прийменник з треба вживати в парі з прийменником "до".

Інколи, щоб увиразнити входження певної дати до встановленого терміну, додають прислівник включно. Проте його вживання поряд з останньою датою не доречне.

Звернуто увагу на те, що прийменники "до" і "по" визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, проте вони розрізняються сферами свого використання: "до" закріплений за офіційно-діловим стилем, а "по" за розмовним.

Таким чином, з урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття кінцевої дати та положень Закону і Конвенції, останнім днем дії ліцензій на право здійснення оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202100010 є 18.01.2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надсилались повідомлення про необхідність сплати чергового платежу за ліцензією від 08.01.2022 року та від 13.01.2022 року (а.с 133-136).

Згідно розпорядження №10/р/л від 18.01.2022 року "Про видачу, відмову у видачі, поновлення, призупинення дії та анулювання ліцензій та дублікатів ліцензій", зазначена ліцензія анульована на підставі абз. 9, 10, ч. 50, статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію.

Витяг вказаного розпорядження направлений на електронну адресу позивача 18.01.2022 року о 16:13 год. (а.с. 137-138). Вказана обставина представником позивача не заперечується та самостійно підтверджується в змісті позовної заяви.

При цьому, приписами статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, та пального", після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Тобто, дані щодо видачі/призупинення/анулювання ліцензії фактично є відкритими, а тому, відповідно, після несплати річної плати за ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним, ТОВ "СНАБ ПОІНТ" цілком мало реальну можливість в будь-який час та перевірити чинність виданої ліцензії.

Разом з тим, 19.01.2022 року позивачем придбано та реалізовано важкі дистиляти, що не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи, тобто здійснено торгівлю пальним за відсутності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Суд критично оцінює твердження представника позивача щодо того, що враховуючи що 19.01.2022 року позивачем зареєстровано акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних, останнім не порушено вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, та пального", оскільки санкція статті не ставить в залежність можливість реєстрації акцизної накладної, в свою чергу фінансові санкції застосовані саме "за здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним за відсутності ліцензії".

Суд наголошує, що відповідно до пункту 112.2. статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

В даному ж випадку, позивачем порушено принцип "обачності", оскільки здійснивши реалізацію пального 19.01.2022 року, будучи обізнаним про закінчення дії ліцензії 18.01.2022 року, останній мав можливість для дотримання норм, за порушення яких передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Такий висновок суду підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про необхідність оплати чергового платежу за ліцензією.

Крім того, також слід звернути увагу й на той факт, що предметом розгляду у даній справі є саме правомірність винесеного ГУ ДПС у Вінницькій області рішення №10232/02-32-09-01/44086223 від 06.12.2022 року про застосування до ТОВ "СНАБ ПОІНТ" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн. а не дій чи рішення податкового органу щодо анулювання ліцензії №990614202100010.

При цьому, будь-яких доказів того, що ТОВ "СНАБ ПОІНТ" зверталось до суду з позовом щодо оскарження розпорядження №10/р/л від 18.01.2022 року "Про видачу, відмову у видачі, поновлення, призупинення дії та анулювання ліцензій та дублікатів ліцензій", матеріали справи не містять.

За таких обставин, позивачем допущено порушення вимог Закону №481/95-ВР, а саме здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, за що, відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР, передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Відтак, суд дійшов висновку, що застосована до ТОВ "СНАБ ПОІНТ" оскаржуваним рішенням санкція відповідає суті виявленого контролюючим органом порушення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення №10232/02-32-09-01/44086223 від 06.12.2022 року про застосування до ТОВ "СНАБ ПОІНТ" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн.

Положеннями частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

При цьому, згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд вважає, що дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами відповідали критеріям, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, а відтак, приходить до висновку про необгрунтованність позовних вимог позивача.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович