Рішення

від 20.04.2023 по справі 160/3514/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Справа № 160/3514/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Крамар" (вул. Електрозаводська, 34Б, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м.Київ, 01135) про визнання протиправної та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

22 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Крамар" (вул. Електрозаводська, 34Б, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м.Київ, 01135), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №346585 від 11.01.2023 р. про застосування до Приватного підприємства "КРАМАР" адміністратвино-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., складену Відділом державного нагляду (контролю у Дніпропетровській області Державної служби України на транспорті.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме щодо неналежне сповіщення позивача про розгляд справи, що унеможливило участь останнього під час розгляду справи та позбавило можливості надати пояснення та необхідні документи. Щодо суті правопорушення позивач вказує на те, що згідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 412 встановлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях. Отже наявність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа, строк дії якого закінчився свідчить про відсутність порушення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 р. провадження у справі було відкрито, та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем надіслано до суду відзив на адміністративний позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи відсутністю підстав для його задоволення. Відповідач вказує на те, що ним своєчасно направлено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується необхідними доказами, відповідач не повинен перевіряти факт та строки отримання відповідачем повідомлення про розгляд справи. Також відповідач наполягає, на тому що відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу є порушенням, за яке передбачена відповідальність згідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.

Дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення наперевірку№002365 від25.11.2022посадовими особами Укртрансбезпеки 01.12.2022 проводилась рейдова перевірка (перевірка на дорозі), а/д АД м ЗО, Стрій-Умань-Дніпро-Ізварине, 405 км + 930 м, вантажні, пасажирські перевезення, транспортних засобів, автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки MERCEDES BENZ 1840LS, державний номер НОМЕР_1 , причіп PINAV NS139, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки було встановлено, що на вказаному транспортному засобі здійснювалося перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 48 Закону № 2344-ІІІ , а саме, у водія на момент перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа. Водій жодних пояснень не надав. З актом ознайомлений.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на посадових особі Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 335803 від 01.12.2022.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки на адресу позивачу було направлено поштою повідомлення про розгляд справи, в якому зазначалося про необхідність явки до Управління для розгляду справи на 11.01.2023. Повідомлення про розгляд справи, вихідн. №146/23/24-23 від 03.01.2023, було направлено позивачу.

Позивач на розгляд справи не з`явився, пояснень та заперечень, щодо порушень відображених в акті не надав. На виконання п. 27 Порядку №1567 начальником Відділу було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 346585 від 11.01.2023, відповідно до яких до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф, у розмірі 17 000 гривень.

Не погодившись з постановою позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктами 1, пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорт. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567) рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із п. 14, 15 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

-наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

-додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

-додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

-відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

-оснащення таксі справним таксометром;

-відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

-додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

-наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

-додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

-виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

-виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", Про дородній рух. Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3. Положення визначено, що воно поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до вимог п. 6.1. Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І, якої цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", «;Про дорожній рух».

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Зазначена Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (пункт 1.4 розділу І Інструкції № 385).

Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції № 385.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Системний аналіз цих норм свідчить, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовується суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (або картки водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом) (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв).

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Пунктом 2.6 Інструкції №385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:

- установлення або заміни тахографа;

- ремонту тахографа;

- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;

- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції №385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

З врахуванням вище викладеного, положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом (або копію графіка змінності водіїв), передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, або копії графіка змінності водіїв на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.02.2020 в справі №820/4624/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз наведених норм доводить, що державному контролю підлягають транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдової. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Законом передбачений невичерпний перелік таких документів, серед необхідних документів, у тому числі, визначений, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються відповідні адміністративно-господарські штрафи.

У той же час, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної у даній справі постанови, позивач зазначив, що відповідний протокол перевірки тахографа був наявний у водія на момент проведення перевірки та у зв`язку з вторгненням російської федерації позивач був позбавлений можливості звернутись до відповідних органів для отримання вказаних документів з встановленням нового строку їх дії.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи долучено протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 01.07.2020, тобто термін дії такого протоколу закінчився.

Водночас, позивач вказує, що у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.04.2022 № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», якою фактично закріплено, що свідоцтво про повірку тахографа, строк дії якого закінчився у період воєнного і надзвичайного стану є чинним. З огляду на зазначене, позивач вважає, що ним не допущено порушень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд звертає увагу позивача, що Постановою № 412 врегульовані питання щодо повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану, а не перевірки та адаптації таких засобів. При цьому, повірка тахографа та перевірка та адаптація тахографа не є тотожними поняттями.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до п. 3 розділу 4 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 № 193, оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином: позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Водночас відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «к», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу, ефективного кола шини «1», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР (994 016), - «калібрування».

Пунктом 2.7 Інструкції № 385 визначено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Згідно з п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема: дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

З аналізу вищезазначених приписів законодавства слід дійти висновку, що повірка та перевірка та адаптація тахографа - не є тотожними поняттями. Адже мають різне функціональне призначення, предмет перевірки, періодичність проведення повірки тахографа та перевірки і адаптації тахографа також є різною (повірка тахографа проводиться кожний рік, а перевірки та адаптація тахографа - кожних 2 роки).

Окрім того, результати такої перевірки чи повірки оформляються різними документами та проводяться різними суб`єктами. Так, за результатами здійснення повірки тахографа видається свідоцтво, а за результатом перевірки та адаптації тахографа протокол. Повірка тахографа здійснюється повірочними лабораторіями, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", у свою чергу, перевірка та адаптація тахографа здійснюється пунктами сервісу тахографів (спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР (994_016) функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання).

Отже, посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 є безпідставним, оскільки остання не містить приписів щодо чинності протоколів перевірки та адаптації тахографа, строк дії яких закінчився у період воєнного стану.

Щодо покликання позивача про неналежне повідомлення розгляду порушень зафіксованих у вищезазначених актах, суд зазначає наступне.

Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення. (абзац 2 пункту 29 Порядку № 1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому, розгляд справи про порушення можливий у відсутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Відповідно до п. 25 Порядку 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання).

На виконання вимог п.26 Порядку 1567 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки на адресу позивачу було направлено поштою повідомлення про розгляд справи, в якому зазначалося про необхідність явки до Управління для розгляду справи на 11.01.2023. Повідомлення про розгляд справи, вихідн. №146/23/24-23 від 03.01.2023, було направлено позивачу.

Повідомлення про розгляд справи, яке зареєстроване у Державній службі України з безпеки на транспорті від 03.01.2023 за №146/23/24-23, було направлено на адресу позивача 04.01.2023. Відповідно до трекінгу поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти, даний лист з рекомендованим повідомленням №0600022855716 знаходився у точці видачі вже 09.01.2023, а був отриманий позивачем лише 25.01.2023.

Зазначене свідчить, що позивач мав можливість прибути 11.01.2023 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області для розгляду справи, однак не скористався своїм правом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17 зазначено: « 48. З матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 05.09.2017 № 4132 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 12.09.2017. Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення направлено на адресу позивача 05.09.2017, 07.09.2017 повідомлення надійшло до відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки. Вказанесвідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 07.09.2017, проте вказаним правом не скористався. Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.»

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, де в пункті 31 зазначено: «Додатково колегія суддів зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно- господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.»

Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 (адміністративне провадження №К/9901/18215/19), від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, у спірних правовідносинах порушення відповідачем порядку розгляду справи, яке полягає у неповідомленні суб`єкта господарювання про розгляд такої справи, на думку суду, не впливає на порушення, яке встановлене під час перевірки, а саме ненадання під час перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Отже, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що спірна постанова є правомірною, відповідно позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Приватного підприємства "Крамар" (вул. Електрозаводська, 34Б, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м.Київ, 01135) про визнання протиправної та скасування постанови відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова