Рішення

від 20.04.2023 по справі 160/1038/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Справа № 160/1038/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» (далі ТОВ «Сіріус-Сервіс», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0069590706 від 02.09.2022.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, 28.07.2022 ТОВ «Сіріус-Сервіс» отримано акт № 1200/04-36-07-06/23368101 від 21.07.2022 документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення ПДВ у сумі 22785890 грн., за висновком якого товариством допущено заниження податкових зобов`язань внаслідок використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства на суму ПДВ 21312382,5грн. у грудні 2021 року, чим порушено п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України, та завищено податковий кредит з постачальником ТОВ «Фенсіс» на суму ПДВ 977156,2грн., чим порушено п. 44.1 ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198ПК України, а також в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України не здійснено реєстрацію податкових накладних за грудень 2021 року (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 21312382,5грн. Наведені висновки відповідача стали підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0069590706 від 02.09.2022 та вважає, що підстав для його прийняття не було, оскільки товариством не допускалось порушень податкового законодавства. Висновки акту від 21.07.2022 мотивовані податковим органом, зокрема тим, що ТОВ «Сіріус-Сервіс» не надавало відомостей про наявність об`єктів оподаткування за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2, та відсутністю складських приміщень за вказаною адресою. Також в акті перевірки контролюючий орган вказує на відсутність необхідних трудових ресурсів та основних засобів, на підставі чого робить висновок про неможливість підтвердити придбання товару. Однак, твердження податкового органу не відповідають фактичним обставин, оскільки ТОВ «Сіріус-Сервіс» до перевірки було надано всі наявні первинні документи, в тому числі договір оренди складського приміщення, що знаходиться за адресою: с.Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2. Щодо висновку про відсутність необхідних трудових ресурсів та основних засобів як підстави для не підтвердження господарських операцій, позивача зауважив, що такі фактори як відсутність власних транспортних засобів, недостатність персоналу, виробничо-складських приміщень не можуть свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Враховуючи наявність у ТОВ «Сіріус-Сервіс» первинних бухгалтерських документів, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, приймаючи до уваги, що зазначені документи не визнані недійсними, контрагенти позивача на момент здійснення операцій зареєстровані як платники ПДВ, підприємством здійснено правомірне декларування податкового кредиту по спірним фінансово-господарським операціям, висновки акту є необґрунтованими, а винесено податкове повідомлення-рішення №0069590706 від 02.09.2022 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

02.02.2023 позивачем усунено недоліки позову, в поданій заяві обґрунтовано пропуск строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження в адміністративній справі.

Цією ж ухвалою суд визнав причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновив позивачу строк звернення до суду із цим позов у адміністративній справі №160/1038/23.

Також, вказаною ухвалою суду від 07.02.2023 призначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали суду від 07.02.2023 надіслано та доставлено сторонам у справі засобами електронного зв`язку, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи. Крім того, копію ухвали суду від 07.02.2023 разом із позовною заявою з додатками вручено відповідачу в паперовому вигляді 14.02.2023 згідно із розпискою, що міститься в матеріалах справи.

28.02.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Сіріус-Сервіс» (покупець) укладено з ТОВ «Фенсіс» (податковий номер 43997597, продавець) договір купівлі - продажу від 01 липня 2021 року №0107/21 на поставку Товару (світильники прожекторного типу в асортименті, світлодіодні стрічки, гобопротектор), згідно якого продавець в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується передати у власність Покупцю товар разом з усіма його складовими та документами, а замовник зобов`язується прийняти продукцію та своєчасно оплатити її вартість у строки та на умовах, визначених цим договором. ТОВ «Сіріус-Сервіс» віднесено до складу податкового кредиту липня та серпня 2021 року суму ПДВ всього 977156,2 грн. (липень 2021 - 337036,2 грн., серпень 2021 - 640120,0 грн.) по взаємовідносинам з ТОВ «Фенсіс». Відповідач зазначив, що до перевірки позивачем надано копії видаткових накладних на придбання товару у липні 2022 року та серпні 2022 року у ТОВ «Фенсіс» на загальну суму 5862937,2грн., у тому числі ПДВ 977156,2 грн., перевезення якого здійснювалось у липні та серпні 2022 року перевізником ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), автомобіль КАМАЗ 53212-Фургон № НОМЕР_2 , пункт навантаження Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, буд. 35, пункт розвантаження Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2. Згідно даних з відкритих джерел за адресою розвантаження товару Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2 знаходиться будівля магазину. Крім того, згідно відомостей про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП), наданих до ГУ ДПС у Дніпропетровській області/ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпра встановлено, що ТОВ «Сіріус-Сервіс» за даною адресою не надавало відомостей про наявність об`єктів оподаткування. Оскільки складські приміщення за вказаними адресами відсутні, що робить неможливим розвантаження та зберігання товару, придбаного ТОВ «Сіріус-Сервіс». Оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» за липень, серпень 2021 року до перевірки не надано. Зазначені види послуг передбачають певний обсяг трудовитрат, особистої участі персоналу, витрати на оплату праці та оплату оренди обладнання для здійснення розвантаження товару та свідчить про неможливість здійснення вказаних операцій без наявності додаткових послуг, тому неможливо підтвердити придбання вказаного товару. ТОВ «Сіріус-Сервіс» з метою формування штучного податкового кредиту здійснило придбання товару у ТОВ «Фенсіс», які з огляду на відсутність місць зберігання - не зберігались, не мають визначеного місця зберігання та не використовувались за технологічними умовами. Тому, ТОВ «Сіріус-Сервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «Фенсіс» не мав наміру провадити фінансово-господарську діяльність з метою досягнення економічної вигоди, а спрямовував її лише на документальне оформлення безтоварних операцій. Зважаючи на викладене, оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним, відповідач при його прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для його скасування.

Разом з відзивом відповідачем подана заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

14.03.2023 на електронну пошту суду від представника позивача адвоката Денисенко Т.М. надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначила не погодження доводами податкового органу, що викладені у відзиві на позовну заяву. Представником позивача акцентовано, що до перевірки було надано всі наявні документи, в тому числі і договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: с. Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2, яке використовувалось позивачем у якості складу. Відповідно до умов Договору № 2/2021 від 01.01.2021, ТОВ «Сіріус-Сервіс» прийнято від МПП «Артур» в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою с. Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2 загальною площею 150кв.м., що належить орендодавцю на праві власності. Копія вказаного договору також була повторно надана у якості додатку на заперечення на акт перевірки № 1200/04-36-07-06/23368101 від 21.07.2022. Проте, ані під час перевірки та розгляду заперечень, а ні під час підготовки відзиву на позов в даній справі відповідачем факт надання вказаного договору з невідомих причин не визнається. Окрім того, податковим органом зазначається про відсутність за адресою с.Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2 приміщення, яке може бути використане у якості складу, проте, будь-яких доказів на підтвердження даного факту не надано. Щодо твердження контролюючого органу про відсутність необхідних трудових ресурсів та основних засобів як підстави для не підтвердження господарських операцій, представником зазначено, що взагалі такі фактори як відсутність власних транспортних засобів, недостатність персоналу, виробничо-складських приміщень не можуть свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Окрім того, товар, який придбавався ТОВ «Сіріус-Сервіс» у ТОВ «ФЕНСІС», є досить компактним та таким, що запаковано в окремі коробки невеликих розмірів, що дає змогу здійснити загрузку та розгрузку його без залучення спеціальної техніки та великої кількості працівників. З огляду на викладене представник позивача вважає, що ТОВ «Сіріус-Сервіс» було здійснено правомірне декларування сум податкового кредиту по спірним фінансово-господарським операціям, висновки викладені у акті перевірки від 21.07.2022 № 1200/04-36-07-06/23368101 є необґрунтованими, а винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» зареєстроване з 24.07.1995, про що 23.02.2006 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 23368101, місцезнаходження юридичної особи: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, оф. 239.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківська ДПІ (Шевченківський р-н. м. Дніпра)) з 08.08.1995 як платник податків, з 23.01.2013 - як платник єдиного внеску.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» є платником ПДВ з 01.10.2020 (свідоцтво 233681004620).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності позивача за КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; іншими видами діяльності позивача є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього.

У період з 18.02.2022 по 23.02.2022 та з 11.07.2022 по 14.07.2022 на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.02.2022 №889-п, направлень від 14.02.2022 №744 та №745, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до п. 19-1.1. ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75,п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п. 52-2, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, листів ТОВ «Сіріус-Сервіс» від 27.05.2022 №27/05 та від 04.07.2022 №4/07 про поновлення перевірки, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» (податковий номер 23368101) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 22785890грн.

За результатами перевірки складено акт від 21.07.2022 №1200/04-36-07-06/23368101 (а.с. 12-112 т.1).

За висновками акту від 21.07.2022 №1200/04-36-07-06/23368101 (а.с.112 т.1) перевіркою встановлено:

1.ТОВ «Сіріус-Сервіс» занижено податкові зобов`язання внаслідок використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства на суму ПДВ 21312382,5грн. у грудні 2021 року, чим порушено п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Кодексу, та завищено податковий кредит по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Фенсіс» на суму ПДВ 977156,2грн., чим порушено п. 44.1 ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, що в свою чергу призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 Кодексу та завищення суми від`ємного значення (показника рядка 19 та рядка 21) на суму ПДВ 22289539 грн. у грудні 2021 року;

2.ТОВ «Сіріус-Сервіс» в порушення п.201.1, п. 201.10 ст.201 Кодексу не здійснено реєстрацію податкових накладних за грудень 2021 року (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 21 312 382,5 грн.

Виявлені порушення щодо завищення податкового кредиту та суми від`ємного значення обґрунтовані в акті наступним.

Причиною виникнення від`ємного значення з ПДВ по періодах формування від`ємного значення (червень 2021, липень 2021, серпень 2021, вересень 2021, грудень 2021 року) є: здійснення придбання ТМЦ, у тому числі здійснення імпортних операцій, у обсягах значно вище ніж обсяги відвантаження товарів.

Перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларацій встановлено, що на формування цих показників придбання послуг та ТМЦ широкого асортименту на митній території України та за її межами, в тому числі у червні та липні 2021 у постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсіс» (код ЄДРПОУ 43997597): у червні 2021 році на суму ПДВ 337036,2грн., в липні 2021 році - на суму ПДВ 640120,00грн.

Між ТОВ «Сіріус-Сервіс» (Покупець) з ТОВ «Фенсіс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2021 №0107/21, згідно із яким продавець зобов`язується передати у власність покупця товарі разом із усіма його складовими та документами. Що його стосуються, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Асортимент, кількість та ціна товару визначається в специфікаціях та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із Специфікацією №1 від 01.07.2021 до договору продавець продає покупцю товар (світильники, світлодіодні стрічку, гобопротектор) на загальну суму 1734157,24грн., ПДВ - 289026,2грн.

Згідно із Специфікацією №3 від 23.07.2021 до договору продавець продає покупцю товар (блоки живлення) на загальну суму 29400,00грн., ПДВ 4900,00грн.

Згідно із Специфікацією №4 від 05.08.2021 до договору продавець продає покупцю товар (джерело безперебійного живлення) на загальну суму 6700,00грн., ПДВ 1120,00грн.

Згідно із Специфікацією №5 від 05.08.2021 до договору продавець продає покупцю товар (вбудований в грунт освітлювальний прилад) на загальну суму 811020,00грн., ПДВ 135170,00грн.

Згідно із Специфікацією №6 від 11.08.2021 до договору продавець продає покупцю товар (накладний освітлювальний прилад) на загальну суму 2582340,00грн., ПДВ 430390,00грн.

ТОВ «Сіріус-Сервіс» віднесено до складу податкового кредиту липня та серпня 2021 року суму ПДВ всього 977156,2 грн. (липень 2021 року - 337 036,2 грн., серпень 2021 року - 640120 грн.) по взаємовідносинам з ТОВ «Фенсіс» по наступним податковим накладним: №39 від 07.07.2021, №61 від 23.07.2021, №65 від 23.07.2021, №90 від 05.08.2021, №93 від 18.08.2021, №113 від 11.08.2021 та №126 від 18.08.2021.

ТОВ «Сіріус-Сервіс» до перевірки надано копії видаткових накладних у липні 2021 року на суму 258660,00грн. (ПДВ 43110,0грн.) та серпні 2021 року на суму 440640,00грн. (ПДВ 73440,00грн.)

До перевірки надано товарно-транспортні накладні: №0707-07/1 від 07.07.2021, №2307-23/2 від 23.07.2021, №2307-23/4 від 23.07.2021, №1108-05/1 від 11.08.2021 та №1808/18/1 від 18.08.2021; пункт навантаження: Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, буд.35, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2.; перевізник: ФОП ОСОБА_1 , автомобіль КАМАЗ 53212-Фургон № НОМЕР_2 .

Згідно з даними з відкритих джерел за адресою розвантаження товару: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2 знаходиться будівля магазину. Згідно з відомостями про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП), наданих до ГУ ДПС у Дніпропетровській області/ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпра, встановлено, щоТОВ «Сіріус-Сервіс» за даною адресою не надавало відомостей про наявність об`єктів оподаткування.

Складські приміщення за вказаними адресами відсутні, що робить неможливим розвантаження та зберігання товару, придбаного ТОВ «Сіріус-Сервіс». Оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» за липень, серпень 2021 року до перевірки не надано. У ТОВ «Сіріус-Сервіс» відсутні необхідні трудові ресурси, що свідчить про неможливість здійснення власними силами вантажно-розвантажувальних операцій. Згідно з даними ЄРПН відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу не придбавались. У ТОВ «Сіріус-Сервіс» відсутні основні засоби, тому відсутні технічні можливості щодо розвантаження власними можливостями товарів різної номенклатури у великій кількості. Згідно зданими ЄРПН сторонні засоби для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт не залучались. Платником до перевірки не надано будь-яких договорів оренди або договорів зберігання за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Орлівщина, вул. Куйбишева,буд. 2, що свідчить по неможливість розвантаження та зберігання товару за вказаною адресою.

З метою формування штучного податкового кредиту ТОВ «Сіріус-Сервіс» здійснило придбання товару у ТОВ «Фенсіс», які з огляду на відсутність місць зберігання - не зберігались, не мають визначеного місця зберігання, та не використовувались за технологічними умовами.

Викладене свідчить, що ТОВ «Сіріус-Сервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «ФЕНСІС» не мало наміру провадити фінансово-господарську діяльність з метою досягнення економічної, вигоди, а спрямовувало її лише на документальне оформлення безтоварних операцій.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Як наслідок, складені первинні бухгалтерські документи по операціям за цим договором не відповідають дійсності та суперечать ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять правдивої та неупередженої інформації про результати діяльності та рух грошових коштів підприємств. Встановлені факти також свідчать про порушення вимог статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки порушено принцип превалювання сутності над формою внаслідок того, що формально дотримано процедуру складання бухгалтерських документів, однак при цьому відсутні обставини, які підтверджували сутність, тобто реальність здійснення відображених операцій ТОВ «Сіріус-Сервіс» з ТОВ «Фенсіс».

Якщо господарська операція не відбулась, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для податкового обліку.

Надані ТОВ «Сіріус-Сервіс» до перевірки первинні документи не можуть за змістом п.44.1 ст. 44 Кодексу вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

За таких обставин. проведеною перевіркою з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Сіріус-Сервіс» з ТОВ «Фенсіс» встановлено порушення п.44.1. ст. 44, пункту 185.1, статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ всього на 977 156,2грн. (липень 2021 337036,2грн., серпень 2021 640120,0грн.).

Копію акту надіслано позивачу засобами поштового зв`язку.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем були подані заперечення на акт перевірки, долучивши копію договору оренди №2/2021 від 01.01.2021 (а.с.129-132 т.1).

Рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.08.2022 №43724/6/04-36-07-06-13 розглянуто заперечення позивача та встановлено:

1.Перевіряючими в акті №1200/04-36-07-06/23368101 від 21.07.2022 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 22785890грн. у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують оскарження донарахувань митної вартості, зроблено невірні висновки щодо порушення платником ТОВ «СІРІУС - СЕРВІС» п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Кодексу та заниження податкових зобов`язань в наслідок використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства на суму ПДВ 21 312 382,5грн. у грудні 2021 року.

2. Висновки в акті перевірки в частині щодо взаємовідносин ТОВ «Сіріус-Сервіс» з ТОВ «Фенсіс» є правомірними, що відповідають нормам чинного законодавства, платником завищено податковий кредит по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Фенсіс» на суму ПДВ 977156,2грн., чим порушено п.44.1. ст. 44, пункту 185.1, статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, що в свою чергу призвело до порушення п.200.1 ст. 200 Кодексу та завищення від`ємного значення (показника рядка 19 та рядка 21) на суму ПДВ 977156,2грн. (а.с.133-136 т.1).

Отже, за наслідками розгляду заперечень позивача на акт, податковим органом частково визнано невірними висновки акту.

02.09.2022 на підставі акту від 21.07.2022 №1200/04-36-07-06/23368101, яким встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п. 185.1, ст.185, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0069590706 про зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 977156,00грн. (а.с.137 т.1).

29.09.2022 позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України (а.с.140-146 т. 1).

Рішенням Державної податкової служби України від 18.10.2022 №12779/6/99-00-06-01-05-06 повідомлено позивача про продовження строку розгляду скарги до 03.12.2022 (включно).

Рішенням Державної податкової служби України від 30.11.2022 №15701/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0069590706 від 02.09.2022 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.148-152 т.1).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Визначення господарської діяльності відображене в підпункті 14.1.36 пункту 14.1. статті 14 ПК України, відповідно до якого це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.231 п.14. ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1.-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт201.1. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.4. статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За таких обставин, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у покупця таких товарів (послуг) виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені статті 44 Податкового кодексу України,

Так, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до частини другої статті 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у частині другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, яке містить аналогічні норми.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №1540/3501/18, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

При цьому, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження N 11-200апп21).

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки від 21.07.2022 №1200/04-36-07-06/23368101 про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Фенсіс» на суму ПДВ 977156,2грн., чим порушено п. 44.1 ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, що в свою чергу призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 Кодексу та завищення суми від`ємного значення на 977156,2грн. у грудні 2021 року.

На порушення податкового законодавства в акті перевірки контролюючим органом вказано, що ТОВ «Сіріус-Сервіс» придбало товар у ТОВ «Фенсіс» у липні серпні 2021 року, не маючи необхідних трудових ресурсів для здійснення власними силами вантажно-розвантажувальних робіт та за відсутності визначеного місця зберігання такого товару, тому ТОВ «Сіріус-Сервіс» не мало наміру провадити фінансово-господарську діяльність з метою досягнення економічної вигоди, а спрямовувало її лише на документальне оформлення безтоварних операцій.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, зважаючи на наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, про що відсутній спір у справі, що ТОВ «Сіріус-Сервіс» зареєстроване в якості юридичної особи з 24.07.1995; основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, а також здійснює свою господарську діяльність і в інших напрямках, відповідно до відкритих видів економічної діяльності, зокрема, оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям.

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.10.2020 (свідоцтво 233681004620).

Для здійснення господарської діяльності позивач використовує наступні приміщення за адресою:

- АДРЕСА_1 , площею 11,3 кв.м., відповідно до договору оренди (найму) приміщень №42 від 27.04.2021, укладеного з ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 );

- АДРЕСА_2 , площа приміщення, що здається в оренду складає 120 кв.м., відповідно до договору оренди №01/06 від 01.06.2021, укладеного з ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_4 );

- АДРЕСА_3 , площею 200 кв.м., відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №211 від 10.01.2022, укладеного з ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_5 );

- АДРЕСА_4 ., площею 250 кв.м., відповідно до договору найму складських приміщень №18-а від 01.06.2022, укладеного з ТОВ «Головпромпостач» (податковий номер 44033370).

З акту перевірки вбачається, що до перевірки позивачем надано податкову звітність з ПДВ за перевіряємий період, договори з контрагентами за перевіряємий період, первинні документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт, експортні та імпортні митні декларації тощо), журнали-ордери (картки рахунку) та оборотно-сальдові відомості по рахунках 28, 631, 361, 362, 632, 661, 301, 643, 644, товарно-транспортні накладні.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Сіріус-Сервіс» з ТОВ «Фенсіс» були надані та досліджені такі документи.

01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенсіс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №0107/21 (а.с. 153-157 т.1).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця товар разом з усіма його складовими та документами, що його стосуються, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Товар передаватиметься в стані «як є» з усіма його недоліками, якщо такі будуть наявні.

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються в специфікаціях та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2. Договору).

Згідно із п.2.1. Договору ціна товару зазначається в гривнях. Ціна товару сформована на умовах DAP м.Київ (склад Покупця).

Продавець передає Товар Покупцю протягом 90 календарних днів з дня підписання даного Договору. Дострокова передача Товару не забороняється (п.3.1.).

Моментом переходу до покупця права власності на товар за цим Договором вважається дата фактичної передачі товару покупцеві в пункті доставки за видатковою накладною (п.3.2. Договору).

За змістом п.3.4., п.3.5. Договору продавець на момент передачі товару зобов`язаний передати покупцеві наступні документи: видаткову накладну. Товар вважається прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної.

Покупець не вправі відмовитись від прийняття товару чи частини товару, якщо такий товар був визначений в специфікації до даного Договору. Підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної свідчить про те, що покупець повністю ознайомлений з кількістю та якістю товару, який купується, та не має жодних претензій до продавця (п.3.6.).

Оплата проводиться в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, з урахуванням п. 1, 2 специфікації до даного договору. При здійсненні платежу за цим Договором Покупець зобов`язаний посилатись на цей Договір (п.4.1.).

На виконання умов Договору сторонами складено та підписано наступні специфікації.

Згідно із Специфікацією №1 від 07.07.2021 (а.с.158 т.1) сторонами Договору погоджено продаж наступного товару: «світильник прожекторного типу LED, ІР65», «світлодіодна стрічка» та «гобопроектор 80W» на загальну суму 1734157,20грн., в т.ч. 289026,20грн. ПДВ.

Згідно із Специфікацією №2 від 23.07.2021 (а.с.159 т.1) сторонами Договору погоджено продаж наступного товару: «блок живлення HLG-320H-24B» та «блок живлення HLG-480H-24B» на загальну суму 29400,00грн., в тому числі 4900,00гр. ПДВ.

Згідно із Специфікацією №3 від 23.07.2021 (а.с.160 т.1) сторонами Договору погоджено продаж наступного товару: «вбудований освітлювальний прилад 18W, 220-240V, 2700K»; «вбудований освітлювальний прилад 18W, 220-240V, 4000K»; «вбудований освітлювальний прилад 12W, 220-240V, 4000K»; «вбудований освітлювальний прилад 30W, 220-240V, 3000K»; «лінійний освітлювальний прилад 24W, 24V, 2700K»; «лінійний освітлювальний прилад 24W, 24V, 2700K» на загальну суму 258660,00грн., в т.ч. 43110гр. ПДВ.

Згідно із Специфікацією №4 від 05.08.2021 (а.с.161 т.1) сторонами Договору погоджено продаж наступного товару: «джерело безперебійного живлення» на загальну суму 6720,00грн., в т.ч. 1120,00грн. ПДВ.

Згідно із Специфікацією № 5 від 05.08.2021 (а.с.162 т.1) сторонами Договору погоджено продаж наступного товару: «вбудований в грунт освітлювальний прилад 54W, IP67, 60град.RGB», «вбудований в грунт освітлювальний прилад 24W, IP67»; «вбудований в грунт освітлювальний прилад 24W, IP67»; «вбудований в грунт освітлювальний прилад» 24W, ІP67, RGB, DMX»; «вбудований в грунт освітлювальний прилад 24W, IP67»; «вбудований в грунт освітлювальний прилад 24W, IP67» на загальну суму 811020,00грн., в т.ч. 135170,00грн. ПДВ.

Згідно із Специфікацією №6 від 11.08.2021 (а.с.163 т.1) сторонами Договору погоджено продаж наступного товару: «накладний освітлювальний прилад, RGB» на загальну суму 2 582 340,00грн., в т.ч.430 390,00грн. ПДВ.

Згідно із Специфікацією №7 від 18.08.2021 (а.с.164 т.1) сторонами Договору погоджено продаж наступного товару: «світильник прожекторного типу LED, ІР65» на загальну суму 440640,00грн., в т.ч. 73440,00грн. ПДВ.

Відпуск товару позивачу здійснено на підставі наступних видаткових накладних: №32 від 07.07.2021 на суму 1 734 157,20 грн., №50 від 23.07.2021 на суму 29 400,00 грн., №54 від 23.07.2021 на суму 258 660,00 грн., №78 від 05.08.2021 на суму 6 720,00 грн., №81 від 05.08.2021 на суму 811 020,00 грн., №98 від 11.08.2021 на суму 2 582 340,00 грн. та №109 від 18.08.2021 на суму від 440 640,00 грн.

Транспортування товару згідно із видатковими накладними від ТОВ «Фенсіс» здійснювалось на підставі наступних ТТН: №0707/07/1 від 07.07.2021, №2307-23/2 від 23.07.2021, №2207-23/4 від 23.07.2021, №0508-05/1 від 05.08.2021, №0508-05/1 від 05.08.2021, №1108-05/1 від 11.08.2021, №1808-18/1 від 18.08.2021.

Продавцем (постачальником) складено наступні податкові накладні: №39 від 07.07.2021, №61 від 23.07.2021, №65 від 23.07.2021, №90 від 05.08.2021, №93 від 18.08.2021, №113 від 11.08.2021 та №126 від 18.08.2021.

Вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено у акті перевірки та ця обставина не заперечується відповідачем.

На виконання умов договору купівлі-продажу №0107/21 від 01.07.2021 ТОВ «Фенсіс» були виставлені позивачу рахунки на оплату: №44 від 07.07.2021, №73 від 23.07.2021, №65 від 23.07.2021, №106 від 05.08.2021, №118 від 08.08.2021, №123 від 11.08.2021 та №149 від 18.08.2021.

Позивачем здійснено оплату за придбаний товар, згідно із виписками по рахунку АТ «Банк Січ» (м. Київ) на дату 30.09.2021 (а.с.187-189 т.1), платіжними дорученнями з відмітками АТ «Банк Січ» №43 від 27.08.2021 на суму 258 660,00 грн. (а.с.194 т.1), №621 від 30.09.2021 на суму 6720,00 грн. (а.с.190 т.1), №622 від 30.09.2021 на суму 29400,00 грн. (а.с.190 т.1), № 659 від 12.10.2021 на суму 100 000,00 грн. та №623 від 30.09.2021 на суму 782340,00грн.(а.с.193 т.1).

При цьому, під час розгляду даної справи судом не встановлено невідповідність вказаних досліджених первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Копії наданих та досліджених первинних документів за операціями з контрагентом ТОВ «Фенсіс» надавались до перевірки та були предметом дослідження перевіряючих, зауважень щодо їх відповідності вимогам закону з акту не вбачається.

На момент здійснення вказаних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Поряд з цим, суд зазначає, що Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов`язань.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем під час судового розгляду не заперечено, що податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Фактично вказані в акті перевірки порушення податкового законодавства зведені до не надання позивачем до перевірки договорів оренди або договорів зберігання придбаного у ТОВ «Фенсіс» товару за адресою, зазначеної в ТТН, як адреса пункту розвантаження (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2).

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару і набуття права власності на нього, оскільки не показує відомості про господарську операцію з купівлі-продажу товару, а лише містить інформацію про господарську операцію перевезення.

Разом з тим, акт перевірки не містить відомостей про запит контролюючого органу на відповідну інформацію у ТОВ «Сіріус-Сервіс» щодо наявності/відсутності договорів оренди або договорів зберігання за вказаною адресою.

Водночас, із заперечень на акт перевірки вбачається, що договір оренди №2/2021 від 01.01.2021 надавався позивачем і ця обставина не заперечена відповідачем.

Так, відповідно до договору оренди №2/2021, він укладений 01.01.2021 між МПП «Артур» (орендодавець) та ТОВ «Сіріус-Сервіс» (орендар), про те, що орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: с. Орлівщина, вул. Куйбишева, б.2, загальною площею 150кв.м., яке належить орендодавцю на праві власності, а також зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

За таких обставин, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про відсутність можливості у позивача для розвантаження та зберігання товару, придбаного у ТОВ «Фенсіс», за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 2, безпідставні.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надавались відомості про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) за даною адресою, не враховуються судом, оскільки не подання податкової звітності за формою 20-ОПП не є підставою для висновку про фактичну відсутність об`єкта оподаткування, який орендується, та використовується у господарській діяльності платника.

Поряд з цим, Податковим кодексом України передбачені інші інструменти впливу, у разі недотримання платником податкового законодавства щодо неподання звітності.

Щодо твердження контролюючого органу про відсутність у позивача необхідних трудових ресурсів для здійснення власними силами вантажно-розвантажувальних робіт у договірних відносинах з ТОВ «Фенсіс».

Суд зазначає, що такі фактори як відсутність матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 по справі № 814/1792/17.

Посилання податкового органу на податкову інформацію є недоречним, оскільки автоматизоване співставлення, або перевірка податкової звітності не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов`язань, а тому добуті таким чином докази не можуть визнаватись належними відповідно до норм адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду від 17 травня 2022 року №808/2099/17).

Наявна в інформаційно-аналітичних базах інформація відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (аналогічний висновок викладений Верховним судом у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2021 року у справі №440/2536/19, від 24 листопада 2021 року у справі №420/1109/20).

У спорах щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту (постанова Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 120/712/20-а).

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №620/3138/19).

Відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій позивача з його контрагентом, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на документальне оформлення введення ідентифікованого активу за відсутності його законного джерела формування, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від продавця до позивача як покупця товарів, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Таким чином, висновки відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за первинним документами, виписаних контрагентом, у зв`язку із відсутністю необхідних трудових ресурсів для здійснення власними силами вантажно-розвантажувальних робіт та за відсутності визначеного місця зберігання придбаного товару, а відтак відсутності наміру провадити фінансово-господарську діяльність з метою досягнення економічної вигоди, суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.09.2022 №0069590706 винесено відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не відповідає положенню частини другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою, другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Однак, відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у сумі 14657,35грн.

З огляду на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 14657,35грн.

Керуючись 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» (код ЄДРПОУ 23368101, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, оф. 239) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) від 02.09.2022 №0069590706.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» (код ЄДРПОУ 23368101, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, оф. 239) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14657,35грн. (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 35 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 20.04.2023.

Суддя М.М. Бухтіярова