Рішення

від 20.04.2023 по справі 380/1258/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1258/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛ-БУД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛ-БУД» (далі позивач, ТОВ «Монол-Буд») з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7376456/44812088 від 22.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 14.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану ТОВ «Монол-Буд» податкову накладну за №15 від 14.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Монол-Буд» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що не зважаючи на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкової накладної, таку не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішення відповідача 1 про відмову в її реєстрації, необхідність скасування та для відновлення порушених прав позивача зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну, складену позивачем. У зв`язку з викладеним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 27.01.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідачами подано відзив на на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем на виконання умов договору генпідряду №01/04-22 від 01.10.2022 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Львів Ком Буд» здійснено авансовий платіж в розмірі 26000,00 грн, з врахуванням ПДВ, у зв`язку з чим позивачем складено податкову накладну №15 від 14.06.2022 та скеровано для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з викладеним позивачу запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкової накладної.

Позивач відповідні документи та пояснення надав разом із відповідними поясненнями

Відповідно до оскарженого рішення відмовлено у реєстрації спірної накладної через ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивачем не було надано документів, які прямо передбачено Договором генерального підряду від 01.04.2022, а саме: проектно-кошторисної документації, графіку виконання робіт, довідки про вартість виконання будівельних робіт (форма КБ-3).

Таким чином, надання лише банківської виписки, не давало можливість комісії регіонального рівня ідентифікувати договірні відносини між контрагентами, встановити умови таких та перевірити можливість здійснення господарської операції, за наслідком якої складено спірну податкову накладну.

За таких обставин, прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є обґрунтованим та правомірним.

Також зауважено, що зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 14.06.2022 є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім викладеного, висловлено заперечення стосовно розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правову допомогу.

Зазначено, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі. За таких обставин, вартість професійної правничої допомоги, яку надано позивачу є завищеною, неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг. За таких обставин, позивачем належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданим адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив. Зокрема зазначив, що документи, на які покликається відповідач 1 згідно з договором генпідряду від 01.04.2022 повинні бути складені за результатами виконання робіт та надання послуг, які на момент авансування робіт за договором виконані не були.

Крім того, у квитанції, відповідно до якої зупинено реєстрацію податкової накладної, не зазначено конкретного переліку документів, які були б достатніми для визнання можливою реєстрації спірної податкової накладної.

Вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкової накладної є належним способом захисту прав позивача.

Крім викладеного, додатково аргументовано розмір судових витрат у справі.

Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 20.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від від 20.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

Відповідно до приписів ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Монол-Буд» зареєстроване як юридична особа 10.02.2022, основний вид діяльності згідно з КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; ЄДРПОУ 44812088.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львів Ком Буд» (замовник) і ТОВ «Монол-Буд» (генпідрядник) укладено договір генпідряду №01/04-22 від 01.04.2022, відповідно до якого генпідрядник бере на себе, за дорученням в сприянням замовника, виконання наступного: загально будівельні роботи за адресою: Львівська область, м. Сокаль, вул. Шептицького, 72 (об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами даного Договору.

Обсяг, склад та види і вартість і строки поетапного виконання робіт, що будуть виконуватися генпідрядником, а також ціна робіт, матеріалів і обладнання, передбачених п. 1.1. цього договору, визначаються цим договором та іншими узгодженими між сторонами документами, що є невід`ємними частинами цього договору.

Ціна договору погоджується згідно акту виконаних робіт. Остаточна ціна встановлюється відповідно до положень п. 1.3 та п. 2.2.1 договору.

Генпідрядник виконує роботи із власних матеріалів та матеріалів замовника.

Загальна ціна договору (вартість робіт) визначається відповідно до п. 1.3 і до неї включається вартість матеріалів, окрім матеріалів поставлених замовником, вартість їх поставки та ціна виконання будівельно-монтажних робіт, оренда машин і механізмів.

Договірна ціна за цим договором є динамічною, визначається протоколом договірної ціни та сплачується у гривнях. Ціна договору обчислюється у відповідності з «Практикою формування взаємовідносин у будівництві в умовах однорівневої системи ціноутворення» ДБН Д.1.1-1-2000 (зі змінами, внесеними згідно з Доповненням №3) та з обґрунтованими розрахунками за статтями витрат.

Замовник сплачує генпідряднику згідно актів виконаних підрядних робіт (КБ-2в).

Суми використаного авансу закриваються на підставі актів виконаних робіт і актів приймання обладнання, матеріалів підписаних уповноваженими працівниками сторін у порядку визначеному цим договором.

Послуги ген підряду складають 3% з урахуванням ПДВ від вартості виконаних робіт, що визначаються актом виконаних робіт та довідкою форми КБ-3, при цьому вартість послуг ген підряду обов`язково зазначається у цих документах.

Згідно з п. 3.3 договору генпідрядник приступає до виконання передбачених цим договором робіт не пізніше 3-х робочих днів від дати перерахування замовником на його рахунок першого авансу, а також після виконання замовником відповідних умов, визначених у цьому пункті.

Строки виконання окремих етапів робіт зазначаються у календарному плані.

Відповідно до п. 4.2 договору акти виконання робіт за цим договором складаються за типовою формою №КБ-2в, а довідки за типовою формою №КБ-3 і повинні відображати обсяги і вартість виконаних робіт.

Відповідно до платіжного доручення №75 від 14.06.2022 ТОВ «Львів Ком Буд» перерахувало позивачу 26000,00 грн. як оплату за підготовчі роботи будівельного майданчика за договором №18/04-2022, в т.ч. ПДВ, що за своїм змістом є авансовим платежем на користь позивача.

Позивач з метою підтвердження робіт, на виконання яких позивачу сплачено авансовий платіж надав копії первинних документів:

-Договору №010322 про надання послуг спецтехніки від 01.03.2022 з додатками, який укладено між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та позивачем (змовник). Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами (спецтехніка), з особами, які мають право на керування такою спецтехнікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника.

На виконання вказаного договору до матеріалів справи представлено копії документів: замовлення на надання послуг спецтехніки №1 від 21.04.2022; акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №43 від 25.04.2022; платіжного доручення №21 від 12.04.2022; оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 2 квартал 2022 року;

-Договору поставки №08041 від 08.04.2022, який укладено між ТОВ «Монол-Буд» (покупець) та ТОВ «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод» (постачальник). Відповідно до умов договору в порядку та на умовах, визначених у ньому, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця товари (на умовах FCA/DAP за правилами «Інкотермс-2010»), вказані в специфікації, що є невід`ємним додатком до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

На виконання вказаного договору до матеріалів справи представлено копії документів: специфікації №1 від 08.04.2022; видаткових накладних: №907 від 08.04.2022, №913 від 09.04.2022, №938 від 11.04.2022, №962 від 12.04.2022, №989 від 13.04.2022, №1044 від 15.04.2022, №1058 від 18.04.2022, №1100 від 20.04.2022, №1109 від 21.04.2022, №1167 від 28.04.2022, №1184 від 29.04.2022, №1216 від 03.05.2022; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень: №19 від 11.04.2022, №37 від 12.05.2022; оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за квітень-травень 2022 року;

-Договору поставки №010322 від 01.03.2022, який укладено між ТОВ «Лемберг-Брук» (постачальник) та позивачем (покупець). Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується передати (поставити) покупцеві у власність щебінь гранітний, пісок, відсів, портландцемент та інші сипучі будівельні матеріали, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах, визначених цим договором.

На виконання вказаного договору до матеріалів справи представлено копії документів: видаткових накладних: №2004/2 від 20.04.2022, №2004/3 від 20.04.2022, №2104/4 від 21.04.2022, №2104/3 від 21.04.2022, №2204 від 22.04.2022, №0605/8 від 06.05.2022, №1105/7 від 11.05.2022, №1105/6 від 11.05.2022; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень: №20 від 12.04.2022, №36 від 12.05.2022; облоротно-сальдову відомість по рахунку 631 за квітень 2022 року травень 2022 року;

-Договір поставки №1005-03 від 10.05.2022 між ТОВ «МКС Бетон» (постачальник) та ТОВ «Монол-Буд» (покупець), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товарний бетон та інші будівельні матеріали у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у цьому договорі.

На виконання вказаного договору до матеріалів справи представлено копії документів: видаткових накладних: №4278 від 10.05.2022, №4284 від 10.05.2022, №4285 від 10.05.2022, №4286 від 12.05.2022, №4287 від 16.05.2022, №4288 від 16.05.2022; товарно-тарснпортних накладних; акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №1605-04 від 16.05.2022; платіжного доручення №44 від 20.05.2022; оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за квітень-травень 2022 року;

-Договору поставки №14Ц/2022 від 30.05.2022 між ТОВ «Мебель-Сервіс» (постачальник) та ТОВ «Монол-Буд» (покупець), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

На виконання вказаного договору до матеріалів справи представлено копії документів: видаткової накладної №2807 від 20.06.2022; товарно-транспортної накладної; платіжних доручень №46 від 30.05.2022, №76 від 30.06.2022; оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 2 квартал 2022 року;

-наказів про прийняття на роботу працівників І.Деревенка та ОСОБА_2 разом з повідомленнями про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту.

Так, здійснений ТОВ «Львів Ком Буд» авансовий платіж вчинений 14.06.2022 у розмірі 26000,00 грн з ПДВ за правилом першої події зумовив складення податкової накладної №15 від 14.06.2022 та необхідність її скерування до Єдиного реєстру податкових накладних для її реєстрації.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування документи прийнято, однак реєстрацію зупинено. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 14.06.2022 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяги постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скерував контролюючому органу пояснення №16/09-2022/3 від 16.09.2022 з додатками до нього.

Не зважаючи на подання позивачем вказаних пояснень та документів відповідач прийняв рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7376456/44812088 від 22.09.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 14.06.2022 через ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав до ДПС України скаргу №04/10-2022/1 від 04.10.2022.

Згідно з рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №53257/44812088/2 від 14.10.2022 залишено скаргу позивача без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.09.2022, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

За правилами підп. «а» та «б» п. 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з абз. 10 п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірка наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Аналогічні норми містить п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якою реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до положень п. 2 Порядку №1165, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин:

- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі,визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7,201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

За приписами п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Сторонами не заперечується те, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 14.06.2022 вказано відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п. 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За правилами п. 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Суд вважає помилковими покликання відповідача на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4 в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, з огляду на таке.

Відповідно до п. 12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків.

Доцільно зауважити, що доказів подання такої таблиці відповідачу не надано.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД значиться 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП) код 41.00.4 Будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточні ремонти).

Тобто, вид діяльності позивача співвідноситься із послугами, які надаватимуться його контрагенту за відповідним договором генпідряду.

Більше того, відповідач не аргументував співвідношення з господарськими операціями та послугами, які надавав позивач з твердженням у квитанціях про те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання (враховуючи, що позивач надавав послуги перевезення).

Платнику податків після зупинення реєстрації податкових накладних запропоновано надати: пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №15 від 14.06.2022 містяться лише загальні формулювання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже посилаючись на відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.

Формальне зазначення у відповідних квитанціях пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 п. 11 Порядку №1165: «пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».

Відсутність у квитанції чіткого переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

Разом з тим, позивачем надано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень, детальні пояснення та первинні документи, які дозволяють розкрити зміст операції, за якою складено податкові накладні.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Контролюючий орган підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН вказав ненадання платником податків копій первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У рішенні від 22.09.2022 не конкретизовано та не підкреслено, які саме документи не надано, навіть, за наявності в самому рішенні законодавчо затвердженої форми відповідної відмітки: «документи, які не надано підкреслити».

Всупереч визначених у рішеннях підставах їх прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Згідно з витягом з бази даних відповідачів у формі скриншоту «Журнал розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК» підтверджується, що позивачем надано документи, зі змісту яких можливо встановити зміст господарської операції, за якою складено податкову накладну.

Ба більше, суд погоджується з доводами позивача про те, що контролюючим органом поверхнево проаналізовано відповідні документи, оскільки формування податкової накладної та відповідно необхідність її реєстрації в ЄРПН зумовлено здійсненням авансового платежу. За таких обставин, надання проектно-кошторисної документації, календарного графіку виконання робіт, довідки КБ-3 є неможливим, оскільки відповідні документи складаються по завершенню виконання конкретних робіт чи в ході їх виконання, а не завчасно.

Крім того, контролюючим органом не надано пояснень яким чином вказані документи співвідносяться із правомірністю формування спірної податкової накладної та можливістю/відсутністю можливості здійснення її реєстрації, за умови, що така сформована внаслідок вчинення авансового платежу за умовами відповідного договору.

Вказане свідчить про те, що у даному випадку, жодним чином не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а також не враховано надані платником податків пояснення.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не існувало.

Тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкової накладної, що є недопустимим.

Всупереч визначених у рішенні підставі його прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Оскаржене рішення відповідача 1 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Суд звертає увагу і на те, що при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Суд вважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Водночас, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскарженого рішення дотримано не було, що свідчить про його необґрунтованість та безпідставність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.09.2022 та необхідність її задоволення.

Що ж до позовної вимоги в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №15 від 14.06.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами п.п. 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №15 від 14.06.2022 датою її первинної реєстрації, в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, існують достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію такої.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача №15 від 14.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її скерування до Єдиного реєстру податкових накладних.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2684,00 грн, по 1342,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Нецкаром Ю.І. на підставі договору №01/11-01/23 про надання правової допомоги від 11.01.2023.

Відповідно детального опису робіт (наданих послуг), наданих адвокатом, під час надання професійної правничої допомоги за Договором №01/11-01/23 від 11.01.2023, виконано такі роботи:

-вивчення та проведення правового аналізу документів та доказів. Час витрачений адвокатом 3 год.;

- вивчення та аналіз законодавства, судової практики Верховного Суду та вищих судових інстанцій, побудова адвокатом позиції захисту інтересів замовника. Час витрачений адвокатом 2 год.;

- консультація замовника з метою узгодження правової позиції. Час витрачений адвокатом 1 год.;

- підготовка позовної заяви про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, щодо відмови органу ДПС в реєстрації податкової накладної №15 від 14.06.2022. Час витрачений адвокатом 4 год.;

- підготовка копій письмових доказів в 3-х примірниках (близько 500 аркушів) для доручення до позовної заяви та їх засвідчення. Час витрачений адвокатом 5 год.;

- подання засобами поштового зв`язку до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, щодо відмови органу ДПС в реєстрації податкової накладної №15 від 14.06.2022. Час витрачений адвокатом 1 год.

Всього адвокатом витрачено 16 годин, вартість робіт 9000,00 грн, що відповідає ціні вказаній у п. 5 Договору від 11.01.2023.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи той факт, що дана справа розглядається відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) загальний розмір понесених позивачем витрат професійну правничу допомогу становить 9000,00 грн.

Відповідачі проти заявленої суми витрат на професійну правову допомогу заперечували, вказували, що такі є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно з приписами ст.ст. 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними матеріалами у справі.

Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки дана справа є справою незначної складності та не потребує значної затрати часу на вказані роботи.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Такий висновок Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

За таких обставин, суд вважає, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову та вартістю таких послуг у розмірі 9000,00 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Крім того, з позиції суду вивчення та проведення правового аналізу документів та доказів, вивчення та аналіз законодавства, судової практики, побудова адвокатом позиції захисту інтересів замовника, охоплюються етапом підготовки позовної заяви у цій справі.

З огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000,00 грн.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до заявлених вимог по 2500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 258, 262, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №7376456/44812088 від 22.09.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 14.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №15 від 14.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛ-БУД» (79004, м. Львів, вул. Рубчака І., 21А/27; ЄДРПОУ: 44812088) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 43968090) судові витрати у виді судового збору в сумі 1342 (одна тисячі триста сорок дві) грн. 00 коп.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛ-БУД» (79004, м. Львів, вул. Рубчака І., 21А/27; ЄДРПОУ: 44812088) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у виді судового збору в сумі 1342 (одна тисячі триста сорок дві) грн. 00 коп.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛ-БУД» (79004, м. Львів, вул. Рубчака І., 21А/27; ЄДРПОУ: 44812088) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 43968090) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛ-БУД» (79004, м. Львів, вул. Рубчака І., 21А/27; ЄДРПОУ: 44812088) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКравців О.Р.