Постанова

від 19.04.2023 по справі 520/10130/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 р. Справа № 520/10130/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання представника Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.06.22 по справі № 520/10130/19

за позовом Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "ХАРКІВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00000050503 від 23.09.2019 р., № 00000060503 від 23.09.2019 р., №00000070503 від 23.09.2019 р., № 00000080503 від 23.09.2019 р., № 00000090503 від 23.09.2019 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.09.2019 № 00000050503, яким нараховано грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 60 203 903,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15 050 975,75 гривень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.09.2019 № 00000060503, відповідно до якого контролюючим органом встановлено порушення Позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П (С) БО 15 Доходи від 29.11.1999 р. № 290. Позивачу була нарахована сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11 994 677,00 гривень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.09.2019 № 00000070503, відповідно до якого контролюючим органом встановлено порушення Позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П (С) БО 15 Доходи від 29.11.1999 р. № 290. Позивачу була нарахована сума за податковим зобов`язанням у розмірі 97 270 535,00 гривень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.09.2019 № 00000080503, яким Позивачу було нараховано з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями суму 58 470 944,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 14 617 736,00 гривень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.09.2019 № 00000090503, яким Позивачу було нараховано з податку на додану вартість суму штрафних санкцій у розмірі 246 975,30 гривень.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 по справі №520/10130/19 залишено без змін.

На адресу суду надійшла заява від представника Державного підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 00,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, зазначає наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч. 3-7 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

До суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло заперечення на вищезазначену заяву, в якому останній зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за рахунок Головного управління ДПС у Харківській області не підлягають задоволенню, оскільки не є співмірними до складності справи та наданими адвокатом послуг; часом, обсягом наданих послуг, а тому просить повністю відмовити у задоволенні заяви.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2020 по справі № 140/2323/19.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції позивачем надано до матеріалів справи копії: Додаткової угоди №4 від 31 грудня 2022 року до Договору про надання правової допомоги №б/н від 07.05.2018., акт наданих послуг № 14 від 08 лютого 2023 року до Договору про надання правової допомоги № б/н від 07.05.2018, рахунок на оплату послуг № 14 від 08 лютого 2023 року на суму 60000,00 грн, платіжне доручення № 12106 від 09 лютого 2023 року у розмірі 60 000,00 грн.

З акту наданих послуг вбачається, що на виконання умов Договору про надання правової допомоги №б/н від 07.05.2018, адвокатом надано такі види правових послуг:

1)ознайомлення з апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 по справі №520/10130/19, написання та подання відзиву на апеляційну скаргу. Загальна тривалість витраченого часу 18 (вісімнадцять годин);

2)запланована участь адвоката у судовому засіданні по справі №520/10130/19, яке призначено на 28.02.2023 о 10 год. 30 хв. Тривалість запланованого часу 2 (дві) години.

Загальна вартість витраченого часу Виконавця складає 20 (двадцять) годин 00 хвилин.

Загальна вартість усіх наданих послуг складає 60000, 00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Клієнт сплатив Адвокатові 60 000,00 грн за надання правової допомоги відповідно до платіжноо доручення № 12106 від 09.02.2023.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно протоколу судового засідання № 1295239, яке відбулося 28.02.2023 та в якому брав участь представник позивача Гордейчук В.В. вбачається, що воно розпочато о 10:38:14 годині та завершено о12:19:41 годині.

Також, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача Гордейчук В.В. брав участь в судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2023. Згідно з протоколом судового засідання №1360262, судове засідання розпочато о 12:33:12 годині та завершено о 14:02:46 годині.

Так, згідно з протоколом судового засідання № 1398794, представник позивача Гордейчук В.В. брав участь в судовому засіданні 03.04.2023, що розпочато о 11:07:50 годині та завершено о 11:23:02 годині.

Згідно з протоколом судового засідання № 1401085, представник позивача Гордейчук В.В. брав участь в судовому засіданні 03.04.2023, що розпочато о 15:23:31 годині та завершено о 16:51:31.

Крім того, згідно з протоколом судового засідання № 1418745, представник позивача Гордейчук В.В. брав участь в судовому засіданні, що призначене на 10.04.2023, яке розпочато о 13:18:53 годині та завершено о 13:55:44.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 60000,00 грн., а тому надана представником заява є обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" (вул. Велика Панасівська, буд. 222, м. Харків, 61040, код ЄДРПОУ 08099848) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді П`янова Я.В. Любчич Л.В.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 21.04.2023.