Ухвала

від 21.04.2023 по справі 400/202/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 квітня 2023 р. Справа № 400/202/23

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року по справі за позовом Приватного підприємства «МЕТА 1» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №7080019/41107690, №7080035/41107690, №7080013/41107690, №7080017/41107690, №7080015/41107690, №7080009/41107690, №7080016/41107690, №7080011/41107690 від 19.07.2022 року; зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року позов Приватного підприємства «МЕТА 1» задоволено.

На зазначене рішення суду ГУ ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», а також пропущено строк звернення до суду.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає, що ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено п`ятнадцять вимог немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року - 2684 грн. 00 коп.

З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 40260,00 грн. (2684,00 х 15 х 150%, але не більше 40260,00).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № UA678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі встановленому ухвалою суду протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Крім того, суд зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення від 13.02.2023 року.

Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Волинській області вперше подало апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч.ч.1,2 ст.295 КАС України.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.

Станом на 10.04.2023 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, а тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2022 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

13.04.2023 року ГУ ДПС у Волинській області вдруге подано апеляційну скаргу.

В додатках до апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник посилається на відсутність бюджетних асигнувань на оплату судового збору внаслідок запровадження на всій території України воєнного стану. Також апелянт зазначає, що повторно звернувся до апеляційного суду у максимально короткий термін після отримання ухвал суду про повернення первісної апеляційної скарги, що свідчить про добросовісність службової особи податкового органу у реалізації права на апеляційне оскарження. Крім того, апелянт посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.02.2023 року у справі №120/14564/21-а.

Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Положення статті 121 КАС України передбачають можливість продовження встановленого судом процесуального строку за заявою учасника.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно, при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що суб`єкт владних повноважень звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Таким чином, суд враховує, що податковий орган подав первісну апеляційну скаргу у строк, встановлений ст.295 КАС України, а після повернення вказаної апеляційної скарги повторно звернувся до суду у триденний строк, що свідчить про відсутність зволікань апелянта у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. Однак, з огляду на те, що скаржником повторно не усунуто недоліки, котрі були підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу; суд доходить до висновку, що вказані обставини окремо не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, на можливість поновлення строку звернення до суду.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, апелянт пов`язує об`єктивну неможливість вчасного подання апеляційної скарги також із відсутністю коштів у податкового органу для сплати судового збору.

У межах дослідження вказаних доводів суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.02.2023 року у справі №120/14564/21-а та на які посилається апелянт, а саме, що запровадження воєнного стану в державі, відсутність достатнього фінансування не є внутрішньою організацією роботи податкового органу, а тому без належного встановлення наявності/відсутності державного фінансування податкового органу для сплати судового збору, зазначення суду, що це надає певну вигоду стороні судового провадження, або є питанням внутрішньої організації роботи, є помилковим.

При цьому, Верховний Суд вказав, що для висновку про неналежну організацію внутрішньої роботи контролюючого органу необхідно зробити аналіз наявності/відсутності фінансування, і лише у разі установлення наявності коштів у контролюючого органу але несплати судового збору, або не надання будь-яких відомостей про стан фінансування можна дійти висновку про порушення порядку звернення з апеляційною скаргою.

Суд констатує, що доказів на підтвердження відсутності у ГУ ДПС у Волинській області бюджетних асигнувань зі сплати судового збору протягом встановленого положеннями ст.295 КАС України процесуального строку, до апеляційної скарги не додано.

Отже, з метою вирішення питання про можливість визнання вказаної обставини поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянту слід надати до суду докази на підтвердження відсутності коштів у ГУ ДПС у Волинській області з 13.02.2023 року (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 13.04.2023 року (дата направлення апеляційної скарги до суду). Такими доказами можуть бути зокрема, але не виключно, виписки з рахунку апелянта у Державній казначейській службі України за відповідні дати, а також заявки-розрахунки.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали для надання наданням доказів сплати судового збору, а також доказів на підтвердження відсутності у ГУ ДПС у Волинській області з 13.02.2023 року (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 13.04.2023 року (дата направлення апеляційної скарги до суду) бюджетних асигнувань для сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 196, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву про поновлення строку не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними, то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя:Лук`янчук О.В.