Постанова

від 12.04.2023 по справі 500/4194/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4194/22 пров. № А/857/2971/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Дорекс» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року, прийняте суддею Дерех Н.В. в м. Тернополі, в порядку письмового провадження, у справі № 500/4194/22 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Дорекс» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (форми «С») від 11.11.2022 року № 00033010901 та № 00033020901.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не порушив порядок проведення перевірки, водночас, відповідач достовірно встановив те, що позивач зберігав пальне без ліцензії на право зберігання пального.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позову.

Таку позицію пояснює тим, що відповідач вийшов за межі предмета перевірки, який стосувався дотримання виробництва та обігу спирту плодового та алкогольних напоїв, а не пального. При цьому, позивач вказав, що зберігав пальне для власних потреб, що не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального. Що стосується обсягів виробництва слабоалкогольних напоїв та міцних алкогольних напоїв, то позивач у звітності допустив описку у кодах класифікації продукції.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що, на підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 11.10.2022 року № 2110-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Пром-Дорекс», направлень від 11.10.2022 року № 2500/09-01, № 2501/09-01 та № 2502/09-01, уповноваженими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку ТзОВ «Пром-Дорекс» за адресою: Тернопільська область, Чортківський район (Борщівський-р-н), с. Верхняківці, вул. Зелена, буд.1. з питань дотримання нормЗакону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативно-правових актів, що регулюють виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв.

За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки, у якому зафіксував порушення позивачем вимог статей 15,16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

11.11.2022 року відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 00033010901, яким за порушення частини третьоїст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 102000,00 грн.

Також, 11.11.2022 року відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 00033020901, яким за порушення частини першоїст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 500000,00 грн.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, апеляційний суд виходить із такого.

Що стосується порушення відповідачем порядку проведення перевірки, то апеляційний суд зазначає таке.

Позивач стверджує, що відповідач, при проведенні перевірки, вийшов за межі предмета перевірки, який передбачав перевірку дотримання норм законодавства щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, а не пального.

Згідно з пп.75.1.3п.75.1ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із п. 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Водночас, відповідно до пп. 80.2.1-80.2.7 п.80.2ст.80 ПК України,фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно з пп.81.1ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Виходячи з аналізу наведених норм права, апеляційний суд зазначає, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред`явлення копії наказу та направлення на проведення такої перевірки перед її проведенням. У свою чергу відсутність вищевказаних документів є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Апеляційний суд встановив, що фактична перевірка призначена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Згідно із цією нормою фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, нормативна підстава, яка вказана у наказі передбачає перевірку дотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування пального.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України вказаний перелік об`єктів перевірки, які мають бути конкретизовані у наказі на проведення перевірки та направленнях у вигляді мети проведення перевірки.

Апеляційний суд з`ясував, що у наказі на проведення перевірки зазначено, що метою проведення перевірки є перевірка дотримання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативно-правових актів, що регулюють виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв.

Метою проведення перевірки позивача, як зазначено у направленнях на проведення перевірки, є дотримання вимог законодавства, яке діє у сфері виробництва та обігу спирту плодового та алкогольних напоїв, а також інших питань, що регулюються вимогами Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З цього слідує, що відповідач вправі був проводити перевірку, зокрема, дотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування пального.

Тому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач, при проведенні перевірки, вийшов за межі предмета перевірки.

Що стосується податкового повідомлення - рішення № 00033020901, яким за порушення частини першоїст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 500000,00 грн., то апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини першоїст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Також у цій статті зазначено, що ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Згідно із абзацом 8 частини другоїст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000, 00 грн.

Устатті 1 вказаного Закону дано визначення поняттямісце зберігання пального - визначене як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та /або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без змін його фізико-хімічних характеристик.

Суд першої інстанції встановив, що позивачпридбав у ТзОВ «ЕРГОС ГРУП», на підставі акцизної накладної № 2316від 18.05.2022 року пальне (важкі дистиляти (газойлі)) кількістю 3840,85 л (3188,63 кг).

Пальне зберігалось у бочці на території підприємства про що свідчить інформація зазначена у довідці ТзОВ «Пром-Дорекс» від 13.10.2022 року № 22 та акті списання дизельного пального.

Станом на 13.10.2022 року залишок у бочці дизельного пального був 235,9 л.

Позивач у апеляційній скарзі стверджує, що придбане пальне використовував для власних потреб, а тому не мав обов`язку придбавати ліцензію на право зберігання пального.

Проте, апеляційний суд відхиляє ці твердження позивача, оскільки винятки із правила про необхідність отримання ліцензії для зберігання пального стосуються випадків коли це пальне споживається суб`єктами господарювання для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі, а також в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

При цьому, діяльність позивача не відноситься до винятків із правила щодо отримання ліцензії, які зазначені у статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Отже, суд першої інстанції вірно встановив те, що позивач зберігав це пальне без отримання ліцензії.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності у вигляді штрафу за зберігання пального без ліцензії.

Що стосується податкового повідомлення - рішення № 00033010901 від 11.11.2022 року, яким за порушення частини 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 102000,00 грн., то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до цієї норми, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Міністерство фінансів України наказом від 11.02.2016 року № 49 затвердило форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення. Серед інших затверджено:

Форму звіту N 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»;

Порядок заповнення форми звіту N 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»;

Форму звіту N 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»;

Порядок заповнення форми звіту N 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі».

Додатком донаказу Міністерства фінансів України 11.02.2016 року № 49затверджено коди продукції.

Згідно із звітами 2-РС та 1-ОА за грудень 2021 року та січень, лютий 2022 року позивач відобразив виробництво та реалізацію власної продукції за кодом 60 (у тому числі слабоалкогольні напої міцністю від 1,2 до 8,5 відсотків).

Проте позивач виробляв алкогольні напої (міцні напої з плодово-ягідної сировини) за кодом 66.

Ця обставина свідчить про подання недостовірної інформації у звітах, що тягне відповідальність передбачену абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону за подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Разом з тим, позивач зазначає про те, щоним у своїх звітах допущена описка в коді продукції "60", а не "66".

Однак, апеляційний суд встановив те, що позивач не вчиняв жодних дій для повторного направлення звітів з метою виправлення зазначеної помилки, тому вказані твердження позивача не заслуговують на увагу.

Отже, податкове повідомлення - рішення № 00033010901 від 11.11.2022 року є правомірним.

Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд зазначає, що відповідач, при прийнятті спірних податкових рішень, діяв правомірно, тому їх слід залишити в силі.

Цей висновок є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Дорекс» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 500/4194/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складений 21.04.2023 року