Рішення
від 04.04.2023 по справі 916/3739/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3739/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780)

до відповідача: Комунального підприємства Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради (66400, Одеська обл., Ананьївський р-н, м. Ананьїв(з), вул. Соборна, буд. 30, корп. В, код ЄДРПОУ 34108926)

про стягнення 145746,17 грн., -

за участю учасників справи:

від позивача: Лех А.О., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради про стягнення 145746,17 грн. збитків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) зазначає про порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища у зв`язку із здійснення скидання забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами без очистки у р. Тілігул з перевищенням встановлених нормативів гранично-допустимого скиду забруднюючих речовин та здійснення скидання забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами у р. Тілігул з перевищенням встановлених нормативів гранично-допустимого скиду забруднюючих речовин.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 24.01.2023 о 14:50. Ухвалою суду від 24.01.2023 відкладено розгляд справи на 17.02.2023 о 09:30. У судовому засіданні 17.02.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 01.03.2023 о 10:30. Ухвалою суду від 01.03.2023 відкладено розгляд справи на 15.03.2023 о 14:20. Ухвалою суду від 15.03.2023 відкладено розгляд справи на 04.04.2023 о 10:50.

У судовому засіданні 04.04.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У судові засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/3739/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 20.04.2023 у зв`язку з наслідками введення в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

З 18.10.2021 по 28.10.2021 Державню екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (позивач) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Комунальним підприємством Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради (відповідач).

19.08.2019 Державним агентством водних ресурсів видано водокористувачу - Комунальному підприємству Ананьївської міської ради Ананьїв-водоканал дозвіл №970/ОД/49д-19 на спеціальне водокористування, в якому, зокрема, визначено:

- ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об`єкти (окремо для кожного водовипуску): допустимий обсяг скиду 3,20 м3/год, 28,008 тис. м3/рік, та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод - 3,14 м3/год (згідно з розробленими нормативами ГДС);

- в точці змішування скиду з водотоком перевищення температури не більше ніж 3°С; реакція (pH) 6,5-8,5; запах - не більше 2 балів; кольоровість - 10 см. бали; розчинений кисень не менше 4,0 мгО2/л; плаваючі домішки- відсутні;

- скид зворотних (стичних) вод, усього 77,414 м3/добу, 28,178 тис. м3/рік;

- умови спеціального водокористування, зокрема: дотримуватись вимог водного законодавства, зокрема статті 44 Водного кодексу України щодо обов`язків водокористувачів; відвід зворотних (стічних) вод у поверхневі водні об`єкти здійснювати тільки на підставі розрахунків граничнодопустимих скидів забруднюючих речовин в стічних водах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 №1100;

- строк дії дозволу по 19.08.2022.

21.10.2021 працівниками позивача, в присутності представника відповідача, складено акт №188 відбору проб води, в якому визначено, зокрема: дату та час відбору, номер проби, точку та місце відбору, вид проби, загальний об`єм проби, показники, що підлягають вимірюванню.

Матеріали справи містить протокол №002919 від 21.10.2021 про адміністративне правопорушення, складений працівником позивача під час позапланової перевірки КП Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради.

В матеріалах справи наявний протокол №190 вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 23.10.2021, відповідно до акту відбору проб вод від 21.10.2021 №188, в якому, зокрема, визначено показники результатів вимірювання та нордових значень. Також матеріали справи містять протокол №190/1 вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 27.10.2021.

Матеріали справи містять довідку КП Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради №87 від 28.10.2021, відповідно до якої скиди на очисні споруди в об`ємах складають: з 09.12.2020 по 30.12.2020 - 0,7 тис м3; з 01.01.2021 по 28.10.2021 - 24,67 тис м3; з 23.10.2021 по 27.10.2021 у зв`язку з аварією на каналізаційній мережі (нижче КНС №5 Автовокзал) скинуто стічних вод до річки Тілігул 135 м3 .

28.10.2021 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт №859, в якому, зокрема, міститься опис виявлених порушень вимог законодавства. Акт підписаний з боку посадових осіб повивача та директора відповідача.

В матеріалах справи наявний припис №474 від 28.10.2021 виданий державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області та прийнятий до виконання директором КП Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради. У вказаному приписі зазначено, зокрема: зміст припису, термін виконання та правове обґрунтування.

В матеріалах справи наявна постанова про накладення адміністративного стягнення від 28.10.2021 №002919, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 21.10.2021 №002919, на директора КП Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради Маналатія Ю.М., якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 136 грн.

Також в матеріалах справи наявні акти відбору проб вод: акт №181 від 08.12.2020, акт №179 від 18.10.2021, акт №194 від 28.10.2021. Відповідно до вказаних актів, матеріали справи наявні відповідні протоколи вимірювань складу та властивостей вод, а саме: протокол №213 від 09.12.2020; протокол №214 від 14.12.2020; протокол №196 від 03.11.2021; протокол №181 від 20.10.2021; протокол №181/1 від 25.10.2021.

Матеріали справи наявний протокол №002920 від 20.10.2021 про адміністративне правопорушення, складений працівником позивача під час позапланової перевірки КП Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради.

В матеріалах справи наявна постанова про накладання адміністративного стягнення від 28.10.2021 №002920, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 20.10.2021 №002920, на директора КП Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради Маналатія Ю.М., якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 136 грн.

13.01.2022 позивачем направлено відповідачу претензію на відшкодування 50109,01 грн. збитків, заподіяних державі, внаслідок нормативного скиду забруднюючих речовин КП Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради у водний об`єкт (р. Тілігул) із зворотними водами.

13.01.2022 позивачем направлено відповідачу претензію на відшкодування 95637,16 грн. збитків, заподіяні державі, внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин КП Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради у водний об`єкт (р. Тілігул) із зворотними водами.

Вказані претензії були отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення. В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заявлених до стягнення сум.

Завдання та несплата відповідачем 145746,17 грн. збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За змістом ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно зі ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Статтею 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Приписами ч.1 ст. 149, ст. 151 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

У відповідності до ст. 3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно зі ст.ст. 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр.

Згідно зі ст. 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

У відповідності до п.п. 3, 6, 9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: 1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; 2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені; 3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів; 4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації; 5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; 6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; 7) призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період; 8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження. Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

Відповідно до ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, згідно з ч.ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.

Окрім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, відповідач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Таким чином, аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для наявності підстав для відшкодування шкоди необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Відповідно до п.п. 2.1-2.3 Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт вважаються: скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів регламенту; скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод; самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування. Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань:

Пунктом 7.1 Методики встановлено, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за визначеною у цьому пункті формулою.

Пунктом 7.3 Методики встановлено, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, здійснюється за визначеною у цьому пункті формулою.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що виходячи з наявних матеріалів справи під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів Комунальним підприємством Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради був встановлений факт аварійного скиду зворотних вод без очистки до річки Тилігул з перевищенням встановлених нормативів гранично-допустимого скиду забруднюючих речовин, визначених дозволом на спеціальне водокористування.

Відповідно до розрахунку позивача розмір шкоди, заподіяної водному об`єкту внаслідок аварійного скиду зворотних вод без очистки до річки Тилігул у період з 23.10.2021 по 27.10.2021, склав 50109,01 грн., що розраховані відповідно до п.7.3 (формула 17) розділу VII Методики. Відповідно до розрахунку позивача, розмір шкоди, заподіяної водному об`єкту внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС за період з 09.12.2020 по 28.10.2021, склав 95637,16 грн., що розраховані відповідно до п.7.1 (формула 12) розділу VII Методики.

Господарський суд вказує, що розрахунок відшкодування шкоди, який здійснений позивачем, відповідає Методиці розрахунку та обставинам справи щодо виявлених позивачем порушень.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, приймаючи до уваги, що відповідач в загальному порядку не спростував факт порушення ним природоохоронного законодавства, на підтвердження чого матеріали справи містяться відповідні документи, враховуючи обґрунтованість розрахунків позивача, які відповідачем також не спростовані, приймаючи до уваги наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, що є підставою для застосування до відповідача визначеної міри відповідальності, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже стягненню з відповідача на користь держави підлягають збитки у загальному розмірі 145746,17 грн.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради (66400, Одеська обл., Ананьївський р-н, м. Ананьїв(з), вул. Соборна, буд. 30, корп. В, код ЄДРПОУ 34108926) в дохід Державного бюджету Україна (розрахунковий рахунок р/р UA918999980333119331000015634 фонду охорони навколишнього природного середовища Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/24062100; код ЄДРПОУ 37607526; казначейство України (ел. адм. подат.): код класифікації доходів бюджету - 2406210, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі Україна у розмірі 145746 /сто сорок п`ять тисяч сімсот сорок шість/ грн. 17 коп.

3.Стягнути з Комунального підприємства Ананьїв-водоканал Ананьївської міської ради (66400, Одеська обл., Ананьївський р-н, м. Ананьїв(з), вул. Соборна, буд. 30, корп. В, код ЄДРПОУ 34108926) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780) 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення04.04.2023
Оприлюднено24.04.2023
Номер документу110380704
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —916/3739/22

Рішення від 04.04.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 15.03.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 01.03.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 21.02.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 24.01.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 02.01.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні