Рішення

від 03.04.2023 по справі 916/2004/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2004/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.,

секретар судового засідання Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Тунік В.М.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ 43015722);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАГРО ГРУП» (67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт. Цебрикове, вул. Миру, 70, каб. 11, код ЄДРПОУ 39536295);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного університету «ОДЕСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 43861328);

про стягнення, розірвання договору та повернення майна

1. Суть спору.

18.08.2022 Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з позовною заявою до ТОВ «МІТАГРО ГРУП», в якій просить суд:

- розірвати договір оренди нерухомого майна - 31/1000 частини будівлі учбового корпусу №20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 120,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 65058 м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г, від 28 листопада 2017 року, який укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «МІТАГРО ГРУП»;

- стягнути з ТОВ «МІТАГРО ГРУП» до Державного бюджету України заборгованість по орендній платі у розмірі 117169,89 грн. та пеню у розмірі 4794,73 грн.;

- зобов`язати ТОВ «МІТАГРО ГРУП» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях державне нерухоме майно - 31/1000 частини будівлі учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 120,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2022 позовну заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за вх.№2081/22 від 18.08.2022 залишено без руху, встановлено прокурору десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу з урахуванням викладених судом в ухвалі зауважень.

01.09.2022 до суду від Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої прокурор, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою суду від 06.09.2022 відкрито провадження у справі №916/2004/22 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 05.10.2022.

У судовому засіданні 05.10.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання до 03.11.2022.

У судовому засіданні 03.11.2022 суд ухвалою в протокольній формі відклав розгляд справи на 15.11.2022.

14.11.2022 судом отримано від заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеса клопотання (вх.№25833/22) про залучення до участі у справі Національного університету «ОДЕСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 21.11.2022 клопотання (вх.№25833/22 від 14.11.2022) про залучення до участі третьої особи у справі №916/2004/22 задоволено. Залучено Національний університет «ОДЕСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 43861328) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 21.11.2022 підготовче засідання по справі №916/2004/22 призначено на "07" грудня 2022 р. о 15:20.

23.12.2022 від Національного університету «ОДЕСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» до суду надійшли пояснення, в яких третя особа підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Ухвалою суду від 23.12.2022 підготовче засідання по справі №916/2004/22 призначено на "09" січня 2023 р. о 12:00.

У судовому засіданні 09.01.2023 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 01.02.2023 о 10:30.

Ухвалою суду 08.02.2023 було призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.03.2023.

23.02.2023 позивачем подано до суду письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні 06.03.2023 суд ухвалою в протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи до 03.04.2023 о 12:30 год.

У судовому засіданні 03.04.2023 прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку уповноважено представника не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання ухвал суду на адресу місцезнаходження ТОВ «МІТАГРО ГРУП», які повернулись до суду із відміткою поштової установи про невручення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, разом із тим відповідачем було надіслано до суду відзив, який залучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслані судом на адресу місцезнаходження відповідача по справі (67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт. Цебрикове, вул. Миру, 70, каб. 11) рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвали були повернуті поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідачу зазначена ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на їх юридичну адресу, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення сторонам відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідачу і повернута поштою, суд доходить висновку, що останній повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За таких обставин суд доходить висновку, що неможливість вручення відправлень відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за їх офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання відповідачем до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважними причинами.

У судовому засіданні 03.04.2023 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси.

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІТАГРО ГРУП» 28 листопада 2017 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким Орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передає, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІТАГРО ГРУП» приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: 31/1000 частини будівлі учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 120,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г.

Пунктом 10.1 Договору, який укладено на 5 років, передбачено, що він діє до 28.11.2022 року.

За актом приймання - передавання від 28.11.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало орендарю зазначене нерухоме майно.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата за користування об`єктом оренди становить 12464,05 грн., яку орендар відповідно до п. 5.3. Договору повинен був сплачувати своєчасно й у повному обсязі до державного бюджету.

Проте, відповідач систематично порушував умови зазначеного Договору щодо своєчасної оплати за користування майном, яким він користувався на умовах оренди, внаслідок чого з 12.04.2020 утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 117169,89 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне внесення орендної плата в сумі 4794,73 грн. за період з 12.04.2021 по 12.10.2021 року.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області на адресу відповідача 19.03.2021 за №11-06-01267 надіслано претензію щодо сплати заборгованості, яка була ним залишена без відповіді.

Таким чином, з огляду на порушення вищевказаних норм законодавства, невиконання умов договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди.

3.2. Доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Відповідно до п.5.9 Договору оренди Орендар зобов`язався щомісяця до 12 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

Так, станом на 12.08.2022 рік у ТОВ „МІТАГРО ГРУП, виникла заборгованість перед держбюджетом у розмірі 117 169,89 грн. Про що зазначено у Звіті про стан надходження коштів до бюджету (Колонка „Поточна заборгованість).

27 травня 2022 р. було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (набрання чинності: 01.06.2022 року).

У разі наявності на дату набрання чинності цією постановою переплати кошти зараховуються в рахунок орендної плати за майбутній період.

Таким чином, за березень (12.04.2022 року), квітень (12.05.2022 року) було звільнено ТОВ „МІТАГРО ГРУП від орендної сплати, за травень (12.06.2022 року) з урахуванням вищезазначеної Постанови КМУ №634, ТОВ „МІТАГРО ГРУП була нараховано суму орендної плати за 31.05.2022 рік (один день) у розмірі 158,88 грн.

Надалі, за червень (12.07.2022 року) та липень (12.08.2022 року) було нараховано суму орендної плати у розмірі 50% відповідно до Постанови КМУ №634 у розмірах 5 077,85 грн. та 5 113,40 грн. аналогічно.

Таким чином, фонд підтримує позов та просить суд стягнути із ТОВ „МІТАГРО ГРУП , до державного бюджету заборгованість з орендної плати у розмірі 117 169,89 грн.

3.3. Доводи ТОВ „МІТАГРО ГРУП.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

28.11.2017 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТАГРО ГРУП" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, (а.с.23-29). Відповідний договір погоджено балансоутримувачем Одеським національним політехнічним університетом.

Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передає, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІТАГРО ГРУП» приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: 31/1000 частини будівлі учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 120,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г. (далі - Майно (інвентарний №122298, реєстровий №02071045.81.ДЛСФДХО51).

Учбовий корпус №20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, в цілому складається з будівлі літ. «А», загальною площею 3 919,4 кв.м., належить Державі Україна в особі Міністерства освіти і науки України, на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.10.2011, Наказу Міністерства освіти і науки України №11 від 05.03.2015.

Згідно Довідки про розрахунок часток будівлі учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету за адресою: м. Одеса, вулиця Маршала Гонорова, 11Г, складеної ТОВ «НОВЕ БТІ» 22.11.2017 за №1905/11-17, 25/1000 частини учбового корпусу №20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету складаються з: літ. «А»: 87 - підсобне площею 8,7 кв.м., частина 86 - основне площею 5,2 кв.м.. 122 - підсобне площею 24.2 кв.м., частина 84 - основне площею 58,1 кв.м., загальною площею 96,2 кв,м., основною площею 63.3 кв.м., відображених у технічному паспорті, виготовленому КП "ОБТІ та РОН" 23.10.2007.

Майно обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету (далі балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена станом на 31.05.2017 та становить 751 073 грн.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду, згідно Наказу Регіонального відділення Фонду державного манна України по Одеській області №1143 під 02.10.2017 року, з метою: інше використання нерухомого майна (розміщення виробничо-технологічного центру для експериментального виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів та впровадження нових технологій).

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 та становить без ПІДВ за базовий місяць оренди (серпень 2017р.) - 12464 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб - сайті Фонду державного майна України (п.3.2.-3.3. договору).

За умовами п. 3.5. договору розмір орендної плати обов`язково переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно п.3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорції розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно колія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 50 % надсилається Орендарем Орендодавцеві, 50 % - Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно по чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Пунктом 9.4 договору передбачено право орендодавця вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків, зокрема якщо орендар, зокрема, не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату.

Договір укладено строком на 5 років, що діє з 28.11.2017 до 28.11.2022 включно (п.10.1. договору).

Пунктом 10.3 договору визначено, що за ініціативою однієї із сторін Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо Орендар не погоджується з новим розрахунком орендної плати та відповідними змінами до Договору при зміні Методики розрахунку орендної плати.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженому управляти об`єктом оренди, наданих орендодавцю у встановлений законодавством термін (п.10.4. договору).

За умовами п. 10.6. договору чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 10.9. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акту приймання-передавання (п.10.10. договору).

На виконання умов казаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету від 28.11.2017 (а.с.30).

Згідно з актом метою передання майна в оренду визначено: інше використання нерухомого майна (розміщення виробничо-технологічного центру для експериментального виробництва кондитерських і хлібобулочних виробів та впровадження нових технологій).

Згідно звіту про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.01.2020 по 12.08.2022 (а.с.33-34), відповідачу нарахована орендна плата у сумі 117 169,89 грн.

Дослідивши наданий прокурором розрахунок, суд зауважує, що фактично заборгованість, яку просить суд стягнути прокурор, нарахована за період з грудня 2020 року по липень 2022 року.

5. Позиція суду

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив, що відповідачем протягом тривалого часу не сплачувалась орендна плата до Державного бюджету України, чим порушено інтереси держави.

При цьому, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є позивач, який має право та обов`язок контролювати виконання орендарями своїх обов`язків за договорами оренди державного майна, а у випадку встановлення порушень порушення інтересів держави, серед інших, з боку відповідача, має повноваження щодо їх захисту.

З метою підтвердження підстав для представництва, прокуратурою на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях направлено листи від 05.07.2022 № 52-4076ВИХ-22 та від 02.08.2022 № 52-5025ВИХ-22 щодо наміру останнього самостійно звернутися з позовом до суду за фактом виниклої заборгованості (а.с.37-40).

З матеріалів справи вбачається, що листами від 18.07.2022 за №10-07-01476 та від 16.08.2022 № 10-07-01872 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило прокуратуру про те, що у зв`язку з відсутністю фінансування на судовий збір останнє не в змозі самостійно звернутися з позовом до суду, та просило вжити заходів для поновлення інтересів держави (а.с.45-46).

Вказані обставини свідчать про самоусунення органу від реалізації функції захисту порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.

Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган державної влади не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Матеріалами справи також підтверджується, що Прокуратура звернулася до позивача із повідомленням від 25.07.2022 №52-4658ВИХ-22 (а.с.49) в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача орендної плати за договором, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, та відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

5.2. Щодо стягнення заборгованості по орендній платі.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 759 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та п`ятою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати, на підтвердження чого надав звіт про стан надходження коштів до бюджету, згідно якого сума боргу з орендної плати становить 117 169,89 грн.

Водночас суд вказує, що 27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», підпунктом 3 пункту 1 встановлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.

Підпунктом 4 пункту 1 названої постанови встановлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

Згідно з підпунктом 5 п.1 постанови Кабінету Міністрів України» № 634 від 27.05.2022 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.

Судом встановлено, що за березень (12.04.2022 року), квітень (12.05.2022 року) було звільнено ТОВ „МІТАГРО ГРУП від орендної сплати, за травень (12.06.2022 року) з урахуванням вищезазначеної Постанови КМУ №634, ТОВ „МІТАГРО ГРУП було нараховано суму орендної плати за 31.05.2022 рік (один день) у розмірі 158,88 грн.

Надалі, за червень (12.07.2022 року) та липень (12.08.2022 року) було нараховано суму орендної плати у розмірі 50% відповідно до Постанови КМУ №634 у розмірах 5 077,85 грн. та 5 113,40 грн. аналогічно.

Суд зазначає, що норми вказаної постанови Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях при нарахування орендної плати за період воєнного стану дотримано в повному обсязі.

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати складає 117 169,89 грн., що останнім не заперечується.

5.3. Щодо стягнення пені.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7. договору).

Прокурором визначено період нарахування пені відповідачу з 24.08.2021 по 23.02.2022 та розраховано пеню на загальну суму 6294,61 грн.

Перевіривши розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 117 169,89 грн. та пеню у розмірі 4 794,73 грн., суд встановив його правильність та обґрунтованість.

За таких обставин, враховуючи що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами наявності заборгованості за Договором оренди нерухомого майна від 28.11.2017, укладеного між Фондом державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІТАГРО ГРУП», суд вважає правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 117 169,89 грн. та пені у розмірі 4 794,73 грн., у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

5.4. Щодо розірвання договору оренди та виселення орендаря із займаного приміщення.

Вирішуючи питання щодо розірвання договору, суд перш за все вважає за необхідне зазначити щодо строку дії договору.

Так за умовами договору сторонами строк дії договору погоджено до 28.11.2022. Водночас відповідно до п. 5 Постанови КМУ № 634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

За таких обставин, суд зазначає про чинність договору станом на день розгляду справи у зв`язку із його продовженням на підставі положень Постанови КМУ № 634.

З урахуванням означених висновків суду щодо продовження дії договору, суд зазначає, що стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належить, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до частини 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Водночас частиною 3 статті 760 ЦК України передбачено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

При цьому, частинами 1 і 2 статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору, передбачено, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

За умовами договору оренди у відповідача був прямий обов`язок вносити орендну плату щомісячно до 12 числа наступного місяця (п.3.6, 5.3).

Відповідно до п.8.2 договору Орендодавець та Балансоутримувач мають право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об`єкту оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Згідно з п.9.4 договору Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну плату або несвоєчасно сплачує орендну плату.

Крім того, згідно до ч.1 ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

В силу наведених правових норм таке істотне порушення орендарем (наймачем) умов договору оренди державного майна, як систематичне (три і більше разів) невнесення орендної плати, може бути достатньою правовою підставою для дострокового розірвання такого договору оренди.

Як вже було встановлено судом, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, ані в повному обсязі, ані з урахуванням знижки, не сплачував орендну плату в необхідному обсязі, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду заборгованість складала більш ніж за 2,5 років, що є істотним порушенням умов договору.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.03.2019 у справі №183/262/17, згідно якої неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги прокуратури про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 28.11.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п.10.9. договору.

За таких обставин, враховуючи розірвання договору оренди, що має наслідком відсутність правових підстав на зайняття ТОВ "МІТАГРО ГРУП" спірного нерухомого майна, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути нерухоме майно також підлягають задоволенню.

5.4. Розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна - 31/1000 частини будівлі учбового корпусу №20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 120,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 65058 м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г, від 28 листопада 2017 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТАГРО ГРУП» (67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт. Цебрикове, вул. Миру, 70, каб. 11, код ЄДРПОУ 39536295) до Державного бюджету України (отримувач - ГУК в Одеській області/м.Одеса/22080300, код отримувача 37607526, банк отримувача - Казначейство України, номер рахунку UA778999980313010094000015744) заборгованість по орендній платі у розмірі 117 169/сто сімдесят одна тисяча сто шістдесят дев`ять/грн. 89 коп. грн., пеню у розмірі 4 794/чотири тисячі сімсот дев`яносто чотири/ грн. 73 коп. та 7 443/сім тисяч чотириста сорок три/грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТАГРО ГРУП" (67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт. Цебрикове, вул. Миру, 70, каб. 11, код ЄДРПОУ 39536295) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ 43015722) державне нерухоме майно - 25/1000 частини учбового корпусу № 20 кафедри військової підготовки Одеського національного політехнічного університету, площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Говорова Маршала, 11-Г.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 20 квітня 2023 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська