Рішення

від 21.04.2023 по справі 420/1661/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1661/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» до Одеської митниці, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 28 липня 2022 року за №UA500500/2022/200162/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору до митного оформлення було надано достатньо доказів. Проте, Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість товарів визначено за другорядним методом. Одеською митницею, шляхом прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 28.07.2022 року за №UA500500/2022/200162/2 та порушено права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» у сфері публічно-правових відносин через безпідставне коригування митної вартості товарів в бік збільшення, внаслідок чого позивачу, ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД», неправомірно збільшено платежів з ввізного мита на 1 086,24 грн. та збільшено податок на додану вартість до оплати на 244 948,70 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» правомірно розраховано та задекларовано митну вартість імпортованих товарів, а тому прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню на підставі нижчезазначеного.

Ухвалою суду від 14.02.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Позиція відповідача обґрунтована тим, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500500/2022/024785 від 28.07.2022 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, а тому зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» є юридичною особою основним видом економічної діяльності якої є виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин (код 25.93).

02.08.2021 року між ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» (Покупцем, та підприємством «Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited», Китай (Продавцем), укладено зовнішньоекономічний контракт №KD210802 від 02 серпня 2021 року.

Відповідно до вимог контракту, Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та сплатити товар, асортимент якого описаний та узгоджений сторонами у Специфікації до кожної окремої поставки, іменовані надалі «Товар», в асортименті, кількості та цінах відповідно до супровідних документів.

Постачання товару здійснюється на умовах CFR-порт Одеса, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс» (Публікація Міжнародної торгової палати 2010 року) (п.3.1 контракту №KD210802 від 02.08.2021 року).

Відповідно до п.4 та п.4.1 контракту №KD210802 від 02.08.2021 року ціна за одиницю товару вказана у специфікації на кожну партію товару, що є невід`ємною частиною контракту. Загальна сума контракту складає 495000,00 (чотириста дев`яносто п`ять тисяч доларів США) USD. Ціни, зазначені в цьому контракті, включали вартість упаковки, маркування в яких поставляється товар і доставку на умовах CFR Одеса.

На виконання даного контракту ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД», згідно інвойсу №ВН220119 від 19.01.2022 року здійснено поставку товару до порту Констанца, а саме:

- дріт із легованої сталі 0х13, без покриття, хімічний склад в % матеріалу: С?0,08%; Si?0,35%; Mn?0,35%; Р?0,02%; S?0,025%; Cr?12,5%; Ni?0,06% діаметром 0,135 мм 1200 катушок 18,517 тн.; діаметром 0,75 мм 49 бухт 2,134 тн.,

- дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок: у пластиковій упаковці товщиною 1,6 мм по 250 шт. +/-5% 14500 шт., у картонній упаковці товщиною 2 мм по 1000 шт. +/-5% - 13500 шт.,

- вироби з вати: палички гігієнічні, що мають з обох боків «джгутик» вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, товщиною 4 мм: з бамбуковим аплікатором, у поліетиленовій упаковці, до 100 шт./уп. 19500 шт.

До м. Одеса вказаний товар доставлено наземним транспортом, що підтверджується генеральним договором транспортного експедирування №0305-48-19sm від 03 травня 2019 року, протоколом узгодження до договору, рахунком на оплату №1283 від 13.07.2022 року ТОВ «Супрамарін», платіжним дорученням №407 від 14 липня 2022 року про оплату послуг згідно рахунку №1283 від 13.07.2022 року на користь ТОВ «Супрамарін» та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1283 від 01 серпня 2022 року в розмірі 31527,34 грн., яка розподілена пропорційно між розмитнюваним товаром (27 472,55 грн., 3 454,90 грн. та 599,90 грн. відповідно).

Вказаний товар поданий до митного органу для розмитнення за електронною митною декларацією №UA500500/2022/024785, в якій вартість поставленого товару вказано у розмірі 21067,29 доларів США (а.с.14-15).

Декларантом до митного оформлення було надано: зовнішньоекономічний контракт №KD210802 від 02 серпня 2021 року, комерційний інвойс від 19 січня 2022 року №ВН220119 з листом від 27.07.2022 року постачальника «Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited», офіційний прайс-лист від 04.12.2021 року; специфікацію (сертифікат якості) №15/KD210802; пакувальний лист від 19.01.2022 року до інвойсу №ВН220119; коносамент (Bill of lading) №HR220103 від 29.01.2022 року; товарно-транспортну накладну на перевезення товару з порту Константа до м. Одеса; платіжне доручення №10 від 26.01.2022 року; рахунок на оплату послуг експедитора №1283 від 13.07.2022 року.

Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вона не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) товар постачається згідно умов CFR-Одеса, термін «вартість та фрахт» означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Товар прибув у порт Констанца. Декларантом не надані документи про транспортні витрати від порту Констанца до кордону України та данні витрати не додані до фактурної вартості

3) в коносаменті зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT», проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Запропоновано декларанту або уповноваженій ним особі за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 4) копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом не надано до митного органу додаткових документів.

Митним органом, за результатами розгляду наданих декларантом документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.07.2022 року за №UA500500/2022/200162/2, яким збільшено платежів з ввізного мита на 1086,24 грн. та збільшено податок на додану вартість до оплати на 244948,70 грн.

Позивач не погоджується з позицією відповідача та оскаржуваним рішенням.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

Відповідач, в оскаржуваному рішенні зазначив наступне:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) не надані документи про транспортні витрати від порту Констанца до кордону України та данні витрати не додані до фактурної вартості.

3) в коносаменті зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT», проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд звертає увагу на те, що в п.4.1 контракту №KD210802 від 02.08.2021 року визначено, що ціни, зазначені в цьому контракті, включають вартість упаковки, маркування в яких поставляється товар і доставку на умовах CFR Одеса.

При цьому, умови поставки DAP зазначені як у специфікації №7 так і в інвойсі №РС 203/22 від 01.09.2022 року відповідно до яких і здійснювалось замовлення і поставка товару.

Отже, доводи відповідача щодо заявлення декларантом в митній декларації неповних та недостовірних відомостей про митну вартість та числових значень з підстав не зазначення такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням її складових є необґрунтованими.

Щодо ненадання документів про транспортні витрати від порту Констанца до кордону України та данні витрати не додані до фактурної вартості.

Судом встановлено, що розмитнюваний товар спочатку доставлено в найближчий доступний порт Констанца (Румунія). До м. Одеса вказаний товар доставлено наземним транспортом, на підставі генерального договору транспортного експедирування №0305-48-19sm від 03 травня 2019 року та протоколу узгодження до договору з ТОВ «Супрамарін». Вартість послуг доставки товару за маршрутом Констанца, Румунія митний перехід Орлівка TTNU1159588 склала 31527,34 грн.

Документи на підтвердження витрат доставки товару від порту Констанца до кордону України надавались до митного органу разом з митною декларацією та включені до фактурної вартості імпортованих товарів при їх митному оформленні.

Таким чином, зауваження митного органу про те, що витрати з доставки імпортованого товару від порту Констанца до митної території України не додані до фактурної вартості імпортованих товарів не є обґрунтованими.

Щодо третього зауваження митного органу.

Як встановлено судом, умовами поставки товару є CFR порт Одеса.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, термін «вартість і фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

Термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Отже, умови поставки товару CFR покладають на продавця обов`язок понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення.

Позивач не мав обов`язку сплачувати фрахт судна з морського перевезення імпортованих товарів, а тому позивач не може мати документи, що підтверджують вартість перевезення імпортованих товарів морем.

Отже, дане зауваження митного органу щодо ненадання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів є безпідставним.

В той же час, суд звертає увагу, що відповідачем суду не доведено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих для митного оформлення документах, який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.

Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

За встановлених судом обставин суд вважає, що доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору.

Суд, також, не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належить до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3690,52 грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 28 липня 2022 року за №UA500500/2022/200162/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД»..

Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» суму сплаченого судового збору в розмірі 3690,52 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» (вул. Цвєтаєва генерала, буд. 3/5а, м. Одеса, 65007 ЄДРПОУ 40636431).

Відповідач Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 44005631).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 21.04.2023 року, з урахуванням перебування судді у щорічній відпустці.

Суддя Н.В. Бжассо