Рішення

від 01.03.2023 по справі 510/1216/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1216/21

Провадження № 2/510/279/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2023 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_3 , будучі належним чином сповіщений у призначені судові засідання не явився, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позов, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходили.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності та відсутності позивача, про що надала заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 280 ЦПК України, у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Ухвалою суду від 17.05.2022 року провадження по цивільній справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.05.2022р. було задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 20.12.2022р. підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорті та і/н позивача; копія паспорту відповідача ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 56893378 від 02.08.2018р.; копія довідки виконавчого комітету Котловинської сільської ради від 08.07.2020р. № 771; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копія інформації про виконавче провадження копія вироку Біляївського районного суду Одеської області від 16.05.2016р.; копія будинкової книги прописки громадян; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 949951; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.06.2021р.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.06.2022р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просить в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 визнати за позивачем право власності на земельну ділянку та присуджені за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 16.05.2016р. грошові кошти у сумі 178 812 грн. 41 коп.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . За життя йому належала земельна ділянка площею 0,80 га., на підставі державного акту на право на право приватної власності на землю ЯГ № 949951 та право на стягнення грошових коштів, на підставі вироку Біляївського районного суду Одеської області від 16.05.2016 р. по справі № 496/1031/16-к, де ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, стягнуто з нього на користь померлого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 86 266, 41 грн., моральну шкоду в сумі 50000 грн., а всього 136266,41 грн. Також, на підставі вироку стягнуто втрачений внаслідок втрати загальної працездатності 15896 грн. Крім того, стягнуто з 01.05.2016 р. по 01.10.2017 р. по 1450 щомісячно заробіток, втрачений внаслідок втрати загальної працездатності.

Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_5 не залишив заповіт, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої після його смерті є його батьки позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, ніхто із спадкоємців першої черги за законом не звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Так, позивач як спадкоємець першої черги прийняв спадщину після смерті сина з наступних підстав:

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, позивач проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , про що свідчить довідка довідки виконавчого комітету Котловинської сільської ради від 08.07.2020р. № 771. Відповідач ОСОБА_2 на спадщину не претендує та не заперечує проти того щоб позивач оформив її на своє ім`я.

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого сина і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Так,відповідно дост.1219ЦК України, невходять доскладу спадщиниправа таобов`язки,що нерозривнопов`язаніз особоюспадкодавця,зокрема: 1)особисті немайновіправа; 2)право научасть утовариствах таправо членствав об`єднанняхгромадян,якщо іншене встановленозаконом абоїх установчимидокументами; 3)право навідшкодування шкоди,завданої каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вироку Біляївського районного суду Одеської області від 16.05.2016 р. по справі № 496/1031/16-к, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, стягнуто з нього на користь померлого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 86 266, 41 грн., моральну шкоду в сумі 50 000 грн., а всього 136 266,41 грн. Також, на підставі вироку стягнуто втрачений внаслідок втрати загальної працездатності 15 896 грн. Крім того, стягнуто з 01.05.2016 р. по 01.10.2017 р. по 1 450 щомісячно заробіток, втрачений внаслідок втрати загальної працездатності.

На підставі виконавчого листа № 496/1031/16-к виданий 11.07.2016р., старшим виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 02.08.2018р. було відкрито виконавче провадження № 56893378, про:

стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 86 266,41 грн., а також моральної шкоди 50 000 грн., а всього 136 266,41 грн.

стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заробітку, втраченого внаслідок втрати загальної працездатності в період з 01.05.2015р. по 01.09.2015р. в розмірі 4872 грн. і в період з 01.09.2015р. по 01.05.2016р. 11024 грн., а всього 15896 грн.

стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заробітку, втраченого внаслідок втрати загальної працездатності по 1450 грн. з 01.05.201р. шляхом здійснення щомісячних платежів по 01.10.2017р. з врахуванням вимог ЗУ «Про державний бюджет України» в разі зміни мінімальної заробітної плати.

Загальна сума боргу складає 176 812,41 грн., виконавчий збір у сумі 17681,24 та витрати на ведення виконавчого провадження 250 грн.

Суд зазначає, що право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`ю, хоча й є майновим правом, але є таким, що тісно пов`язане з особою, якій заподіяна шкода. Так, із вищевказаного вироку Біляївського суду, вбачається, що в кримінальному провадженні був поданий цивільній позов про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_3 , пов`язаної із лікуванням потерпілого ОСОБА_5 . Адже в цих зобов`язаннях щодо відшкодування шкоди правоутворюючим є заподіяння шкоди здоров`ю конкретної особи. ЇЇ відшкодування покликане компенсувати їй ті витрати, які вона має понести для оздоровлення. Тому спадкоємці не мають відношення до таких виплат як тих, що мають цільове призначення.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в даному випадку до складу спадщини не входять право на стягнення з відповідача ОСОБА_3 матеріальної шкоди у сумі 86 266 грн. 41 коп., оскільки вона нерозривно пов`язана із особою спадкодавця ОСОБА_5 , тому відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тобто право на нараховані суми заробітної плати, пенсій, стипендій, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, спадкуються на загальних підставах.

За ч. 3 ст. 1230 Цивільного кодексу України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди,яке було присуджено судомспадкодавцеві за його життя.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_5 позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти того, щоб вказане майно оформив позивач на своє ім`я.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 280, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217,1219, 1223, 1225, 1227, 1230, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 0,80 га., кадастровий номер 5124181200:01:004:0139, розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 право на стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди у сумі 50 000 грн.; заробітку, втраченого внаслідок втрати загальної працездатності в період з 01.05.2015р. по 01.09.2015р. в розмірі 4872 грн. і в період з 01.09.2015р. по 01.05.2016р. 11024 грн., а всього 15896 грн.; заробітку, втраченого внаслідок втрати загальної працездатності по 1450 грн. з 01.05.201р. шляхом здійснення щомісячних платежів по 01.10.2017р. з врахуванням вимог ЗУ «Про державний бюджет України» в разі зміни мінімальної заробітної плати, присуджені вироком Біляївським районним судом Одеської області від 16.05.2016 р. у справі № 496/1031/16.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про право на стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 86 266,41 грн. відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков