Рішення

від 11.04.2023 по справі 454/2432/22

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/2432/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до відповідачів ОСОБА_4 про визнання права на майнові права засновника в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько та чоловік відповідачки ОСОБА_5 , спадкоємцями якого за законом є сторони. Зазначають, що після смерті ОСОБА_4 , залишилося спадкове майно - фермерське господарство " ОСОБА_4 ", ідентифікаційний код 39527432, місцезнаходження: с. Пристань Червоноградського району (Сокальського району) Львівської області, яке належало покійному згідно Ухвали Бутинської сільської ради народних депутатів Сокальського району Львівської області 9 сесії 21 скликання від 9 вересня 1992 року про утворення фермерського господарства, Розпорядження Представника Президента України в Сокальському районі № 192 від 13 квітня 1993 року про реєстрацію фермерського господарства та Статуту ФГ «Євуш М.І.», зареєстрованого цим же розпорядженням представника Президента у Сокальському районі.

Реєстрація фермерського господарства «Євуш М.І.» проведена відповідно до ст.9 Закону України «Про селянське(фермерське) господарство № 2010-XII ( 2010-12 ) від 20.12.91р. у органі місцевого самоврядування та з часу державної реєстрації набуло статусу юридичної особи з присвоєнням ідентифікаційного коду 39527432.

З часу реєстрації господарство не припиняло діяльності з підстав, передбачених ст.29 Закону України «Про селянське(фермерське) господарство № 2010-XII та є діючим, оскільки після смерті його власника залишилися спадкоємці ( позивачі) які бажають продовжити фермерську діяльність для чого їх має бути внесено як засновників (власників) у Статут та реєстраційні документи господарства, в порядку спадкування майнових прав їх батька ОСОБА_4 . Спадкувати у загальному порядку позивачі не можуть.

Нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Гук Н.М. позивачу ОСОБА_1 в межах ведення спадкової справи № 104/2021 від 07 вересня 2021 року, зареєстрованої у Спадковому реєстрі за № 68256818 надано повідомлення про неможливість видачі Свідоцтва про право на спадщину на фермерське господарство ОСОБА_4 через те, що дане фермерське господарство не зареєстроване у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З аналогічних підстав успадкувати майнові права засновника Фермерського господарства ОСОБА_4 інші спадкоємці також не можуть.

Разом з тим нотаріусом в межах ведення спадкової справи № 104/2021 від 07 вересня 2021 року, зареєстрованої у Спадковому реєстрі за № 68256818 позивачам видано Свідоцтва про право на спадщину на інше майно, що належало померлому на день смерті на праві власності, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 по 1/3 частині кожному.

Позивачі як спадкоємці першої черги спадкування за законом, які прийняли спадщину, не можуть у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника ФГ «Євуш М.І.», а тому змушені звернутись за захистом своїх прав до суду, обираючи передбачений п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту у вигляді - визнання права.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до статуту ФГ «Євуш М.І.», які пов`язані із зміною засновників вказаного фермерського господарства на підставі факту смерті фізичної особи - засновника юридичної особи.

Ухвалою від 23.02.2023р. виключено із числа відповідачів у справі Червоноградську територіальну громаду Львівської області.

Представник позивачів - адвокат Матвійчук Г.М. в судове засідання не прибула, надала суду заяву у якій просила розгляд справи проводити у її та позивачів відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 Закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. за № 295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II вищевказаного Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

У позивачів наявні копії документів, що на момент створення господарства були підставою його створення та реєстрації за законом, зокрема:

- Копія Ухвали Бутинської сільської ради народних депутатів Сокальського району Львівської області 9 сесії 21 скликання від 9 вересня 1992 року про утворення фермерського господарства;

- Копія Статуту господарства, зареєстрованого Розпорядженням Представника Президента України в Сокальському районі № 192 від 13 квітня 1993 року,

- Копія Розпорядження Представника Президента України в Сокальському районі № 192 від 13 квітня 1993 року, про реєстрацію фермерського господарства ;

- Копія Державного Акту на право користування землею серії Б № 0509860.

Проте у позивачів відсутні документи, що підтверджують реєстрацію фермерського господарства в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з присвоєнням господарству РНОКП.

Відповідно до вимог пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, нотаріусом Гук Н.М. повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права засновника фермерського господарства « ОСОБА_6 », яке належало померлому ОСОБА_5 .

Наявні у позивачів документи підтверджують те, що спадкове майно - майнові права засновника ФГ «Євуш М.І.» дійсно належали покійному, проте за життя він не зареєстрував їх як цілісний майновий комплекс фермерського господарства.

ОСОБА_4 був єдиним засновником фермерського господарства, а тому і одноосібним власником.

Позивачі як спадкоємці, які прийняли спадщину, бажають продовжити діяльність ФГ «Євуш М.І.», яке має основні фонди, необхідні для здійснення господарської діяльності, а також мають у користуванні земельну ділянку державної власності для ведення фермерського господарства. Отже, ФГ «Євуш М.І.» фактично є об`єктом цивільних прав та предметом цивільного обороту, а тому майнові права засновника входять до складу спадщини, право на яку мають позивачі як спадкоємці після смерті свого батька.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим ст. 1219 ЦК України визначено права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Отже, спадкування частки учасника господарства допускається і не підпадає під заборону п.1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України.

В статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» розкрито зміст поняття фермерського господарства, яке є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. Відповідно до ст.4 вказаного Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом Як вбачається зі змісту ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства (стаття 20 Закону).

На можливості спадкування частки у статутному капіталі не лише господарських товариств, а й інших юридичних осіб наголошує і Верховний Суд. Зокрема, у постанові від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17 суд зазначив, що лише у випадках якщо в установчих документах приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капіталу, можливе спадкування корпоративних прав на приватне підприємство. Спадкування частки учасника товариства не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі. І хоча висновок ВС стосується приватного підприємства, він у повній мірі може бути застосований і до фермерського господарства.

Таким чином для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно.

Зареєструвати ж право власності в даному випадку немає можливості, тому що власник помер, а зареєструвати майно за померлим теж немає правових підстав.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Відповідно до закону спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов`язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов`язки у зв`язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв`язку із смертю спадкодавця.

Відповідно, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП - НОМЕР_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 майнові права засновників Фермерського господарства «Євуш М.І.» (ідентифікаційний код юридичної особи 22381202, місцезнаходження юридичної особи: 80001, Львівська область Червоноградський район, село Пристань).

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: Т. В. Струс