Рішення

від 05.04.2023 по справі 470/585/21

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 470/585/21

Номер провадження по справі 2/387/38/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним, скасування запису про державну реєстрацію права власності, зобов`язання затвердити проєкт землеустрою,

ВСТАНОВИВ:

З 07 жовтня у провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебуває вказана цивільна справа, у позовній заяві, підписаній представником позивача - адвокатом Фоміним А.І., позивач зазначила, що наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області №214-УБД від 18 серпня 2020 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного дозволу було розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність цієї земельної ділянки. У травні 2021 року вона звернулася до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про затвердження проекту землеустрою і видачу рішення про передачу у власність земельної ділянки. Однак отримала роз`яснення про відсутність у ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області таких повноважень у зв`язку з автоматичним переходом земель державної власності у комунальну власність відповідних територіальних громад. 17 червня 2021 року її представник звернувся до Березнегуватської селищної ради із заявою про затвердження проекту та про передачу їй у власність земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 4821184200:05:000:0154, проте дізнався, що рішеннями Березнегуватської селищної ради від 12 травня 2021 року були затвердженні проекти землеустрою та передано земельні ділянки у власність відповідачам, зокрема і на земельну ділянку, яку було зареєстровано на підставі проекту землеустрою розробленого за заявою позивачки. Посилаючись на відсутність законних підстав для прийняття Березнегуватською селищною радою відповідних рішень позивачка просила суд визнати незаконним і скасувати рішення Березнегуватської селищної ради від 17.06.2021 року № 12 в частині надання ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 1.9546 га, кадастровий номер 4821184200:05:000:0154, скасувати запис про державну реєстрацію за ним права власності на вказану земельну ділянку, повернути її до комунальної власності Березнегуватської селищної ради. Зобов`язати Березнегуватську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки, виготовлений Державним підприємством "Миколаївський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою "21.10.2020 року та визнати незаконним і скасувати рішення Березнегуватської селищної ради №№37-39 від 12.05.2021 року про надання відповідачам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, її представник - адвокат Фомін А.І. в судове засідання подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач Березнегуватська селищна рада, в судове засідання не з`явилась, до суду її представник направив заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, їх представник - адвокат Гоцуляк В.В. до суду направила відзив, у якому зазначаючи що відповідачі звернулися до власника земельної ділянки - Березнегуватської селищної ради Миколаївської області раніше позивачки, та з дотриманням порядку передбаченого земельним законодавством набули право власності на земельні ділянки, а тому відсутні підставі для задоволення її позовних вимог.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в судове засідання не з`явився, до суду направив пояснення у яких заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

З матеріалів справи убачається, що 17 червня 2020 року позивачка звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

За наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 18 серпня 2020 року 214 - УБД ОСОБА_1 отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області орієнтовною площею 2,00 га ріллі, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

30 вересня 2020 року позивачка уклала договір №23909 з Державним підприємством «Миколаївський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» на виготовлення проекту землеустрою. Висновком від 12.11.2020 року№ 15290/82-2 Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області погодило вказаний проєкт землеустрою.

Після цього, позивачка звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про затвердження проєкту землеустрою і передачу земельної ділянки у власність, проте останнє 02 червня 2021 року повернуло їй наданні матеріали роз"яснивши, що відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 року № 423-ІХ Головне управління Держеокадастру у Миколаївській області не є розпорядником земель сільськогосподарського призначення, оскільки землі державної власності автоматично перейшли всім без виключення територіальним громадам у комунальну власність (а.с.11-на звороті).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 02 квітня 2021 року № 82-ОТГ, у комунальну власність територіальної громади Березнегуватської селищної ради було передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1534,3435 га, розташовані в межах території Березнегуватської селищної ради ( а.с.24).

17 червня 2021 року до Березнегуватської селищної ради надійшла заява від ОСОБА_5 , про затвердження проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га, зокрема позивачки, кадастровий номер земельної ділянки 4821184200:05:000:0154 та про передачу їй у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності не наданих у власність або користування в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, натомість документів підтверджуючих його повноваження як представника ОСОБА_1 до заяви додано не було. Особисто позивачка із заявою до Березнегуватської селищної ради про затвердження проєкту землеустрою та передачу їй у власність земельної ділянки не зверталась.

Натомість з матеріалів справи убачається, що рішеннями двадцятої позачергової сесії восьмого скликання Березнегуватської селищної ради від 12 травня 2021 року за № 37,38 та 39, відповідачам, кожному окремо, на підставі їх раніше поданих заяв, було надано дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за межами території села Тетянівка Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області. В подальшому, рішенням чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Березнегуватської селищної ради № 12 від 17 червня 2021 року було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування, в межах території Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області, а саме відповідачці ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,953 га ріллі, кадастровий номер 4821184200:05:000:0156, відповідачу ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,953 га ріллі, кадастровий номер 4821184200:05:000:0155, та відповідачу ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,946 га ріллі, кадастровий номер 4821184200:05:000:0154 (а.с.25). На підставі вказаного рішення 24 червня 2021 року державним реєстратором Альбертін О.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,946 га ріллі, кадастровий номер 4821184200:05:000:0154 за відповідачем ОСОБА_4 , номер запису про право власності: 42657588, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,953 га ріллі, кадастровий номер 4821184200:05:000:0155, номер запису про право власності 42657162 (а.с.20,134). Позивачка вважала, що оскільки земельну ділянку з кадастровим номером 4821184200:05:000:0154, було зареєстровано на підставі розробленого за її заявою проєкту землеустрою, Березнегуватська селищна рада в порушення норм земельного законодавства передала її відповідачу ОСОБА_4 .

За частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 14 Конституції Україниправо власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

У пункті «б» частини 1 статті 81 ЗК України зазначено, що однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є безоплатна їх передача із земель державної і комунальної власності.

Частина 1 статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» передбачає, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту «а» частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана норма надає право громадянам набувати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, до яких належать сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом «в» частини 3 статті 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частиною 7 вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою орган, який розглядає заяву, має право вчинити лише такі дії: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав, які прямо передбачені статтею 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік, закріплений у частині 7 статті 118 ЗК України, є вичерпним.

Пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області на час виникнення спірних правовідносин було тим територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який уповноважений був здійснювати передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Зокрема, до таких повноважень входило затвердження проектів землеустрою.

Передача земельних ділянок у власність та в користування передбачало і передбачає наразі проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади з цього питання (стаття 123 ЗК України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Порядок погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118та 186-1 ЗК України.

Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з приписами частини четвертої, п`ятої, шостої, сьомої статті 186-1 ЗК України розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Згідно з пунктом 67 Порядку ведення Державного земельного кадастру, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр»та цього Порядку.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Згідно з частинами 3-6, 8 та 9 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» особа, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноважена нею особа з метою здійснення державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подає: заяву; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Порядок проведення державної реєстрації земельної ділянки також визначено пунктами 107-114 Порядку.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 109 цього Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Для здійснення державної реєстрації земельної ділянки кадастровому реєстратору подаються згідно з пунктом 110 Порядку: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Відповідно до пункту 111 Порядку державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або приймає рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-83 Порядку.

Згідно з вимогами статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Положеннями статті 50 Закону України «Про землеустрій» також передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. У позові позивачка зазначила, що оскільки за її заявою було розроблено проєкт землеустрою щодо спірної земельної ділянки, а рішення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 18.08.2020 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою не скасовувалось, зазначене зобов`язувало органи місцевого самоврядування, зокрема Березнегуватську селищну раду, відмовити відповідачам у розгляді їх заяв на виготовлення технічної документації за рахунок сформованої земельної ділянки. Однак такі доводи є хибними, з огляду на наступне. Так у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Оскільки такий дозвіл лише наділяє заінтересовану особу повноваженнями ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в майбутньому.

На момент звернення позивачки до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки, останнє таких повноважень, в силу п.24 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України не мало, про що надало роз`яснення, зазначивши що вказані функції перейшли до територіальних громад, у даній справі до територіальної громади Березнегуватської селищної ради.

За абз.6 п. 24 Розділу Х "Перехідних положень" Земельного Кодексу України -надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Натомість матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження звернення позивачки або її представника, повноваження якого були б підтверджені у передбаченому чинним законодавством порядку, до Березнегуватської селищної ради із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, або затвердження проєкту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність. Крім цього, відповідно до листа Березнегуватської селищної ради № 4137/25-05 від 09.08.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області не повідомляло селищну раду про надані ними дозволи на розробку проєктів землеустрою, зокрема щодо позивачки (а.с.23). Відповідно прийняття Березнегуватською селищною радою рішень від 12.05.2021 року № 37,38,39 «Про надання дозволу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та рішення від 17 червня 2021 року № 12 « Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачам, зокрема і ОСОБА_4 на думку суду були прийняті компетентним органом з дотриманням порядку, його послідовності і своєчасності, щодо передачі земельних ділянок у власність відповідачам, тому передбачених законом підстав для визнання їх незаконними і скасування суд не вбачає. На підставі викладеного суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Водночас слід зазначити, що Верховний суд у викладених ним постановах наголошував на тому, що розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проєкту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат.

Керуючись ст.ст.12, 13,200,258, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛ И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним, скасування запису про державну реєстрацію права власності, зобов`язання затвердити проєкт землеустрою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: Адвокат Фомін Андрій Ігорович - адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

Березнегуватська селищна рада - адреса місцезнаходження: Соборно- Миколаївська площа, 10 смт.Березнегувате Баштанський район Миколаївська область;

ОСОБА_2 - адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 - адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

ОСОБА_4 - адреса місця проживання: АДРЕСА_5 :

Представник відповідачів:

ОСОБА_6 - адреса здійснення адвокатської діяльності: пров. 4 Круговий, буд. 15 м.Миколаїв.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області: адреса місцезнаходження: індекс 54034, просп. Миру, 34 м.Миколаїв, ЄДРПОУ 39825404.

Суддя С.Ф. Орлова

Повне рішення суду складене 15 квітня 2023 року.