Рішення

від 21.04.2023 по справі 388/1526/22

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1526/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2023 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова Ігоря Юрійовича, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне сільськогосподарське підприємство «Золота Марія» про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до відповідачів та просить: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 19 січня 2019 року; скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,256 га.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є його родичами.

ОСОБА_3 за життя мав у власності земельну ділянку площею 8,256 га, що розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 залишилась проживати в їх спільному будинку, а відтак прийняла спадщину згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .

Спадкоємцем майна ОСОБА_4 за заповітом є позивач.

ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , а також мала право на обов`язкову частку у спадщині.

Ці обставини позивач вважає є підставою для задоволення його позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_5 надіслав до суду відзив на позовну заяву. Позов не визнає та просить відмовити в ньому.

Зазначає, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом земельної ділянки площею 8,256 га після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

У свою чергу позивач не надає суду доказів, що є спадкоємцем всього майна після смерті ОСОБА_4

ОСОБА_1 на переконання відповідача не звертався до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3

ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_3 відмовилась у встановлений строк від його спадщини.

Окрім цього, ОСОБА_2 вважає, що приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасов І.Ю. є неналежним відповідачем у справі.

Відповідач приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасов І.Ю. відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного сільськогосподарського підприємства «Золота Марія» письмових пояснень щодо позову або відзиву до суду не надіслало.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасов І.Ю. в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В цій заяві також зазначає, що є неналежним відповідачем.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив.

Представник відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Золота Марія» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у позові з таких підстав.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (чч. 1-3 ст. 83 ЦПК України).

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 45).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 8,26 га, що розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, правонаступником якої є Гурівська сільська рада, що належала спадкодавцю згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 021029, виданим 19 лютого 2002 року на підставі рішення Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 27 грудня 2001 року № 122а (а. с. 55).

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, що посвідчений 27 лютого 2019 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю., зареєстрований у реєстрі за № 153. За цим заповітом спадкодавець належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, що розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3521981900:02:000:0124, загальною площею 8,256 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповідає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 47).

ОСОБА_3 на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить довідка Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 25 червня 2019 року № 239 (а. с. 45).

З матерів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 слідує, що із заявою про прийняття спадщини 2 липня 2019 року звернувся спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 (а. с. 44).

У свою чергу 2 липня 2019 року спадкоємець за законом, а саме дружина спадкодавця ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини. У цій заяві зазначила, що їй відомо про те, що чоловік за життя склав заповіт на користь ОСОБА_2 . Вона має право на обов`язкову частку у спадщині, оскільки є непрацездатною дружиною, яка досягла пенсійного віку та від цієї обов`язкової частки у спадщині відмовляється. Вона, не перебуває під впливом погроз, насильства, як фізичного так і морального та діє не у наслідок тяжких обставин, повністю розуміючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, без будь-якого тиску зі сторони, відповідно до власного волевиявлення та на підставі прийнятого рішення цією заявою відмовляється від прийняття всієї спадщини де б вона не була і з чого б вона не складалась після смерті ОСОБА_3 (а. с. 51).

Аналізуючи вищезазначене, можливо стверджувати, що єдиним спадкоємцем за заповітом який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є відповідач ОСОБА_2 . Інші будь-які спадкоємці за законом чи заповітом спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняли.

З матеріалів справи відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 14).

Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видане 19 листопада 2021 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В.О., зареєстроване в реєстрі за № 1337. За цим свідоцтвом про право на спадщину за заповітом спадщина, на яку видано це свідоцтво складається із земельної ділянки площею 9,3762 га, кадастровий номер: 3521981900:02:000:0125 (а. с. 16).

Одразу слід зазначити, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів, що підтверджують його родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_4 , а також зміст її заповіту на підставі якого було видано свідоцтво прав право на спадщину за заповітом від 19 листопада 2021 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

За змістом чч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За ч. 1, 5, 6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

За змістом п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» той зі спадкоємців, який має право на обов`язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов`язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі порушення права спадкоємців на обов`язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов`язкову частку.

Отже, відповідач ОСОБА_2 єдиний зі спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , який прийняв спадщину за заповітом та отримав свідоцтво про право на спадщину на майно спадкодавця визначене в заповіті. Інші спадкоємці, в тому числі спадкоємці за законом спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняли. Дружина спадкодавця, ОСОБА_4 , яка мала право на обов`язкову частку в його спадщині у встановлений законом шестимісячний строк відмовилась від спадщини.

Оскільки після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 відмовилась від спадщини, відповідно не набула його прав та обов`язків, а тому її спадкоємці не можуть вимагати визнання недійсним у відповідній частині свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов до переконання про необґрунтованість цього позову та відмову в його задоволенні.

Відповідачі у справі не надали доказів понесення ними судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1222, 1224, 1241, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1275 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова Ігоря Юрійовича, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне сільськогосподарське підприємство «Золота Марія» про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 24 квітня 2023 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський