Постанова
від 16.03.2023 по справі 910/12098/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/12098/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Лемле Н.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Корсун Ю.Ю. (представник);

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.11.2021 (повний текст складено та підписано 22.11.2021)

у справі № 910/12098/21 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1. Кабінет Міністрів України

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 30 666 184, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНГА ЕНЕРДЖІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням поданих уточнень позовних вимог) до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення заборгованості за договором № 15037/01 від 12.04.2018 за продану відповідачу електричну енергію в розмірі 23 043 455, 80 грн., а також позивачем у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору здійснено нарахування 1 844 715, 69 грн - пеня за прострочення оплати, 2 790 481, 67 грн - інфляційні збитки, 870 467, 96 грн - 3 % річних, 2 117 063, 48 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №15037/01 від 12.04.2018, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2 790 481, 67 грн та 3% річних у розмірі 870 467, 96 грн. з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, а також штраф у розмірі 2 117 063, 48 грн.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував з огляду на те, що позивачем у поданій позовній заяві та доданих до неї доказів не підтверджено факт настання строку остаточної оплати за спірні періоди (квітень-липень 2020) відповідно до положень п. 10.4. Порядку, яким позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги. У зв`язку з чим, на переконання відповідача позовні вимоги не підлягають задоволенню. Розрахунок позивача 3% річних та індексу інфляції не відповідає змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначена позивачем підставою для такого нарахування. Вимоги позивача, що зводяться до стягнення неустойки за спірні періоди 2020 року, за твердженнями відповідача не відповідають порядку та способу виконання грошового зобов`язання, визначених законодавчим регулюванням.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" заборгованість в розмірі 23 043 455 грн 80 коп., 3 % річних в розмірі 870467 грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2790 481 грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 грн 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 459 922 грн. 77 коп.

В іншій частині позову - відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 25 447 грн 20 коп. сплачений за звернення до суду з даним позовом згідно платіжного доручення № 344 від 16.07.2021. Оригінал платіжного доручення № 344 від 16.07.2021 на суму 485 469, 97 грн залишено в матеріалах справи № 910/12098/21.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання з остаточного розрахунку за електричну енергію пов`язано саме з фактом затвердження Регулятором розміру вартості послуги, а не з фактом отримання відповідачем акту, і сторонами підписані акти купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року, за травень 2020 року, червень 2020 року та за липень 2020, НКРЕКП своїми постановами затвердив розмір вартості послуги у вказаних місяцях, а тому строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання станом на момент пред`явлення позову у даній справі є таким, що настав. Крім того, у з"язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №15037/01 від 12.04.2018, присуджено до стягнення, згідно зійсненого перерахунку, 3 % річних в розмірі 870467 грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2790 481 грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 грн 74 коп. При цьому, розмір пені та штраф зменшено на 50% з посиланням на приписи ст. 551 ЦК України та ст.. 233 ГК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач - Державне підприємство "Гарантований покупець" (10.12.2021 згідно поштового трекера на конверті, у якому надіслано апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення в частині присуджених до стягнення 3 % річних в розмірі 870467 (вісімсот сімдесят тисяч чотириста шістдесят сім) грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2790 481 (два мільйони сімсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят один) грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 (дев`ятсот двадцять дві тисячі триста п`ятдесят сім) грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять один) грн 74 коп., судового збору в розмірі 459 922 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять два) грн. 77 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права ст. ст. 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 196 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, параграфи 2-4 Глави 6 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник наголошував на тому, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання про зменшення неустойки (ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України) та не застосовано річний строк позовної давності (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України), заявлений до застосування у заяві, що подана до суду першої інстанції 27.09.2021 та 09.11.2021. Крім того, скаржник наголошував, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до розгляду акти коригування, які подані з порушенням ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Додатково скаржник послався на:

- невірність обрахунку позовних вимог, зокрема у квітні, травні місяцях 2020 року, що призвело і до неправильного нарахування штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат;

- помилковість посилань позивача на акти звірки взаєморозрахунків;

- неврахування строків виникнення зобов`язань у відповідача перед позивачем, з урахуванням п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641;

- незастосуванні положень ст. 551, 614 ЦК України та ст.. 233 ГК України в частині зменшення нарахованих до стягнення показників до 1 грн.;

- до справи не було залучено в якості третіх осіб Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім того, скаржником до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про зменшення розмір неустойки 3% річних та інфляційних втрат до 1 гривні.

29.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові пояснення, в яких він додатково наголошував на тому, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не розглянуто клопотання про зменшення неустойки (ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України) та не застосовано річний строк позовної давності (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України) за періоди квітень (в частині 473 578,72 грн. пені та 534 026,78 грн. штрафу) та травень 2020 року (529 841,33 грн. пені та 614 788,73 грн. штрафу).

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

13.07.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНГА ЕНЕРДЖІС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач посилався на те, що:

- відповідач безпідставно посилається про необхідність застосування річного строку позовної давності, оскільки п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строки, визначені зокрема ст. 258 Цивільного кодексу України - продовжені на строк дії карантину, який триває і на даний час;

- позивачем було надано ретельний розрахунок суму боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, штрафу з врахуванням 6-місячного строку нарахування, і відповідачем не подано заперечень стосовно його неправильності;

- відповідні акти коригування були надані суду після заяви відповідача про невідповідність розрахунку, і такі акти були надані позивачем з урахуванням принципу рівності усіх учасників перед законом та судом;

- на момент апеляційного провадження сума боргу у розмірі 23 043 455,80 грн., виходячи з якої здійснено відповідні нарахування інфляційних втрат та 3% річних, добровільно погашена відповідачем, але з порушенням строків, передбачених договором ;

- до матеріалів справи позивачем на підтвердження фактів здійснення господарських операцій залучені акти купівлі - продажу електричної енергії за квітень-липень 20202 року, акти корегування, що підписані сторонами, які є належними доказами, строки розрахунків між сторонами встановлені договором та Порядком, і відраховуються з моменту прийняття рішення Регулятором, які також прийняті регулятором;

- акти звіряння підписані керівником відповідача і зазначені у них дані обліку відповідають первинним документам;

- строки розрахунку за зобов`язаннями по Договору - настали в розумінні умов Договору та Порядку № 641

- відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні ст. 614 ЦК України;

- судом першої інстанції обгрунтовано не застосовано положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України;

- відповідачем не доведено яким саме чином рішення суду у даній справі може вплинути на третіх осіб - Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також, 20.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНГА ЕНЕРДЖІС» надійшли заперечення на подані Кабінетом Міністрів України поясненнями

28.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНГА ЕНЕРДЖІС» надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23 043 455,80 грн. - рішення суду першої інстанції відповідачем виконано. В решті - рішення залишається не виконаним.

13.03.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНГА ЕНЕРДЖІС» надійшли письмові пояснення з посиланням на практику Верховного Суду стосовно спірних питань.

Пояснення по суті спору інших учасників справи

09.09.2022 Кабінет Міністрів України через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надав письмові пояснення по суті спору, в яких посилався на те, що:

- розрахунок за електричну енергію за «зеленим» тарифом здійснюється, зокрема, в порядку, визначеному у Законі України «Про ринок електричної енергії» та у відповідності до Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом , затвердженого постановою правління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, які регулюють питання розрахунку з гарантованим покупцем за послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

19.09.2022 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне.

25.02.2022 при Міністерстві енергетики України за участю НКРЕКП та інших учасників ринку електричної енергії було проведено нараду щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування ОЕС України, за результатами якої було вирішено рекомендувати НКРЕКП опрацювати питання прийняття рішення щодо забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії у т.ч. фінансового стан учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду. Ураховуючи пропозиції учасників ринку електричної енергії, НКРЕКП прийняла постанову від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану » (зі змінами), якою на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення або скасування, визначені настанови, які, зокрема, врегульовують відносини між гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону, між учасниками ринку електричної енергії.

Додатково повідомлено, що відповідно до інформації наданої ДП «Гарантований покупець» станом на 31.12.2022 ДП «Гарантований покупець» здійснено оплату за 2020 рік у повному обсязі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021, апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12098/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційних скарг, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційними скаргами Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі № 910/12098/21.

29.12.2021 матеріали справи №910/12098/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21 в частині оскарження задоволених позовних вимог щодо 3 % річних в розмірі 870467 грн 96 коп., інфляційних втрат в розмірі 2790 481 грн 67 коп., пені в розмірі 922 357 грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 грн. 74 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 459 922 грн. 77 коп - відмовлено, апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/12098/21 - залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Державне підприємство "Гарантований покупець" має право усунути недоліки, а саме: докази сплати судового збору у розмірі 137 289.64 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21, яке оскаржується в частині задоволених позовних вимог щодо 3 % річних в розмірі 870467 грн 96 коп., інфляційних втрат в розмірі 2790 481 грн 67 коп., пені в розмірі 922 357 грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 грн. 74 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 459 922 грн. 77 коп.

07.02.2022 тобто у визначений судом строк, через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання щодо виконання ухвали суду від 24.01.2022 у справі №910/12098/21, до якого долучено платіжне доручення №79 від 02.02.2022 про сплату судового збору у розмірі 137 289.64 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21, яке оскаржується в частині задоволених позовних вимог щодо 3 % річних в розмірі 870467 грн 96 коп., інфляційних втрат в розмірі 2790 481 грн 67 коп., пені в розмірі 922 357 грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 грн. 74 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 459 922 грн. 77 коп.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12098/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021, розгляд справи призначено на 15.03.2022.

15.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 справу № 910/12098/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021 призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лях Н.В.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 09.1-21/1503/22 від 11.07.2022) - задоволено, судове засідання по справі № 910/12098/21 у режимі відеоконференції відбудеться 19.07.2022 об 15 год. 30 хв.

Від відповідача Державного підприємства "Гарантований покупець" через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду надійшли:

- клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вх. № 09.1-11/1473/22, № 09.1-11/1474/22, № 09.1-11/1475/22)

- клопотання щодо зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн. (вх. № 09.1-13/7091/22).

11.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лях Н.В.) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 09.1-21/1503/22 від 11.07.2022), яке призначене на 19.07.2022 об 15 год. 30 хв.

Крім того, 13.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лях Н.В.) надійшло аналогічне за змістом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 09.1-21/1532/22 від 13.07.2022), яке призначене на 19.07.2022 об 15 год. 30 хв.

13.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

- 1. Кабінет Міністрів України (01008, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2, код ЄДРПОУ: 00019442).

- 2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, код ЄДРПОУ: 00100227)

- 3. Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 19, код ЄДРПОУ: 39369133.

09.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від представника Кабінету Міністрів України надійшов відзив на апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/12098/21, в якому просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог (вх. 09.1-13336/22 від 09.09.2022).

09.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінга Енерджіс» (адв. Лях Н.В.) надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції (вх. № 09.1-01/2098/22 від 09.09.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінга Енерджіс» (адв. Лях Н.В.) про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції (вх. № 09.1-01/2098/22 від 09.09.2022) задоволено.

19.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду м. Києва надійшли за належністю пояснення (вх. № 809/15-22 від 09.09.2022) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг по справі № 910/12098/21.

20.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від представника Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії апеляційної скарги на адресу третіх сторін у справі № 910/12098/21 (вх. 09.1.12/14378/22 від 20.09.2022).

20.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінга Енерджіс» надійшли письмові пояснення на відзив Кабінету Міністрів України (вх. 09.1-13336/22 від 09.09.2022) на апеляційну скаргу по справі № 910/12098/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 в судовому засіданні оголошено перерву в судовому засіданні до 29.09.2022 об 12 год. 15 хв.

26.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лях Н.В.) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 29.09.2022 об 12 год. 15 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінга Енерджіс» (адв. Лях Н.В.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено.

29.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшли пояснення по справі.

У зв`язку з перебуванням з 28.09.2022 по 14.10.2022 у відпустці судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.09.2022, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 прийнято справу №910/12098/21 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В. Шаптала Є.Ю. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21, яке призначено на 25.10.2022 об 14 год. 40 хв.

20.10.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лях Н.В.) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на25.10.2022 о 14 год. 40 хв.

У зв`язку з виходом головуючого судді Станіка С.Р. з відпустки та відпусткою з 21.11.2022 по 25.11.2022 та з 28.11.2022 по 02.12.2022 включно судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі та у визначений строк - неможливо.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022, апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 прийнято справу № 910/12098/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю. Призначено справу № 910/12098/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021 до розгляду в судовому засіданні 06.12.2022.

02.12.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 06.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 розгляд справи № 910/12098/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021 відкладено на 26.01.2023 о 11 год. 20 хв.

12.12.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшла заява про залучення до участі у справі Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

16.01.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лях Н.В.) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 23.01.2023 о 11 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання по справі № 910/12098/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21. Судове засідання призначено на 16.02.2023 об 11 год. 50 хв.

08.02.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лях Н.В.) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 16.02.2023 об 11 год. 50 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.03.2023 о 11 год. 40 хв.

09.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лемле Н.В.) надійшла заява про вступ в справу як представника.

13.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лемле Н.В.) надійшло клопотання щодо практики Верховного С уду зі спірних питань.

13.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (адв. Лемле Н.В.) надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, яке призначено на 16.03.2023 о 11 год. 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 16.03.2023 з`явився представник відповідача, а представник позивача приймав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також Кабінету Міністрів України в судове засідання 16.03.2023 представників - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином , зокрема за допомогою електронних засобів зв`язку у зв`язку з відсутністю в суді видатків на фінансування відправлення засобами поштового зв`язку відповідної кореспонденції.

Крім того, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у письмових поясненнях , які надійшли до суду апеляційної інстанції 19.09.2022, просило здійснювати розгляд справи без участі представника.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Представник скаржника (відповідача)- Державного підприємства "Гарантований покупець" в судовому засіданні 16.03.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення в оскаржуваній частині та відмовити у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні 16.03.2023 просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Гарантований покупець" є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії на провадження діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця, у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії" зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.

12.04.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (далі - ВАД) було укладено договір № 15037/01 за умовами якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (далі - виробник за "зеленим" тарифом) та Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець) з метою приведення договору у відповідність до Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між Гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРКП від 26.04.2019 року № 641 (надалі Порядок) було укладено додаткову угоду № 194/01 до договору відповідно до умов якої права покупця електричної енергії за укладеним договором перейшли до державного підприємства "Гарантований покупець".

Підписанням додаткової угоди № 194/01 від 30.06.2019 сторони дійшли згоди замінити статті 1-10 договору статтями 1-8 в новій редакції.

Так, пунктом 1 додаткової угоди № 194/01 від 30.06.2019 предметом договору сторони визначили , що виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Державне підприємство "Гарантований покупець" зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом затвердженого постановою НКРЕП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

В подальшому в зв`язку із змінами, що вносилися до Типового договору сторонами внесені зміни до договору додатковими угодами № 2002/01 від 28.12.2019, № 878/01/20 від 31.03.2020, № 1097/01/21 від 05.03.2021.

Пунктом 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 878/01/20 від 31.03.2020 сторони передбачили "За цим договором продавець "за зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, в тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Так, згідно п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 878/01/20 від 31.03.2020) сторони погодили, що оплата товарної продукції (електричної енергії) купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

За умовами п. 10.1. Порядку: "До 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7. та 8.8. глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7. та 8.8. глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4. Порядку (в редакції, що діяла на момент обов`язку відповідача здійснити розрахунки) передбачено "Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює, остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.".

Як про це вказує позивач, на виконання умов укладеного договору ним було продано відповідачу електричну енергію:

- в квітні 2000 року на суму 7 977 862,27 грн. ( в т.ч. ПДВ 1 329 643,71 грн.)

- в травні 2020 року на суму 9 169 235,66 грн. ( в т.ч. ПДВ 1 528 205,94 грн)

- в червні 2020 року на суму 7 836 749,89 грн.( в т.ч. ПДВ 1 306 124,98 грн)

- в липні 2020 року на суму 6 537 865,13 грн. ( в т.ч. ПДВ 1089 644,19 грн.)

Факт продажу електричної енергії підтверджуються актами купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020, від 31.05.2020, від 30.06.2020, від 31.07.2020 підписаними сторонами договору.

У свою чергу, на виконання п. 10.1. Порядку, відповідач здійснив авансові платежі:

1) за електроенергію, відпущену в квітні 2020 року:

- платіжним дорученням № 24 236 від 16.04.2020 на суму 104 289,78 грн.

- платіжним дорученням № 25 442 від 24.04.2020 на суму 244 729,60 грн.

Крім того, на виконання п, 10.4 Порядку відповідач перерахував позивачу в рахунок часткового погашення боргу за квітень 2020 року: платіжним дорученням № 119 019 від 29.04.2021 на суму 743 450,22 грн.; платіжним дорученням № 120 235 від 29.04.2021 на суму 1 172 472,19 грн.; платіжним дорученням № 115 745 від 31.03.2021 на суму 2 229 839,49 грн. платіжним дорученням № 105 747 на суму 1 131 710,50 грн.

Заборгованість за відпущену електроенергію в квітні 2020 року складає 2 151 481, 59 грн.

2) за електроенергію відпущену в травні 2020 року:

- платіжним дорученням № 29 937 від 25.05.2020 на суму 274 742,91 грн.

- платіжним дорученням № 29 270 від 15.05.2020 на суму 111 810,44 грн.

Заборгованість за відпущену в травні 2020 року електроенергію складає 8 782 696, 19 грн.

3) за електроенергію відпущену в червні 2020 року

- платіжним дорученням № 32914 від 25.06.2020 на суму 128 954,05 грн.;

- платіжним дорученням № 32 499 від 15.06.2020 на суму 157 328,85 грн.

Заборгованість за відпущену в червні 2020 року електроенергію складає 7 550 466, 99 грн.

4) за електроенергію відпущену в липні 2020 року

- платіжним дорученням № 38 643 від 24.07.2020 на суму 129 123,37 грн.

- платіжним дорученням № 36 510 від 15.07.2020 на суму 127 094,66 грн.

Заборгованість за відпущену електроенергію в липні 2020 року електроенергію складає 6 281 647, 10 грн.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом позивач вказував, що внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань, в останнього виникла заборгованість за продану відповідачу електричну енергію в розмірі 23 043 455, 80 грн., а також позивачем у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору здійснено нарахування 1 844 715, 69 грн - пеня за прострочення оплати, 2 790 481, 67 грн - інфляційні збитки, 870 467, 96 грн - 3 % річних, 2 117 063, 48 грн - штраф.

Відповідачем в обгрунтування заперечень зазначалось про те, що позивачем у поданій позовній заяві та доданих до неї доказів не підтверджено факт настання строку остаточної оплати за спірні періоди (квітень-липень 2020) відповідно до положень п. 10.4. Порядку, яким позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги. У зв`язку з чим, на переконання відповідача позовні вимоги не підлягають задоволенню. Розрахунок позивача 3% річних та індексу інфляції не відповідає змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначена позивачем підставою для такого нарахування. Вимоги позивача, що зводяться до стягнення неустойки за спірні періоди 2020 року не відповідають порядку та способу виконання грошового зобов`язання, визначених законодавчим регулюванням.

Крім того, відповідачем заявлено до застосування річний строк позовної давності (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України), заявлений до застосування у заяві, що подана до суду першої інстанції 27.09.2021 та 09.11.2021.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, не погоджуючись з постановленим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач - Державне підприємство "Гарантований покупець" (10.12.2021 згідно поштового трекера на конверті, у якому надіслано апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення в частині присуджених до стягнення 3 % річних в розмірі 870467 (вісімсот сімдесят тисяч чотириста шістдесят сім) грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2790 481 (два мільйони сімсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят один) грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 (дев`ятсот двадцять дві тисячі триста п`ятдесят сім) грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять один) грн 74 коп., судового збору в розмірі 459 922 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять два) грн. 77 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд апеляційної скарги в межах доводів та вимог апеляційної скарги, що узгоджується з приписами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в частині скасування рішення в частині присуджених до стягнення 3 % річних в розмірі 870467 (вісімсот сімдесят тисяч чотириста шістдесят сім) грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2790 481 (два мільйони сімсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят один) грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 (дев`ятсот двадцять дві тисячі триста п`ятдесят сім) грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять один) грн 74 коп., судового збору в розмірі 459 922 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять два) грн. 77 коп., перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, нормами спеціального законодавства, зокрема, частиною 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, з метою виконання договірних зобов`язань, позивачем було здійснено поставку електричної енергії відповідачу, а саме: в квітні 2000 року на суму 7 977 862,27 грн. ( в т.ч. ПДВ 1 329 643,71 грн.), в травні 2020 року на суму 9 169 235,66 грн. ( в т.ч. ПДВ 1 528 205,94 грн), в червні 2020 року на суму 7 836 749,89 грн.( в т.ч. ПДВ 1 306 124,98 грн), в липні 2020 року на суму 6 537 865, 13 грн. ( в т.ч. ПДВ 1089 644,19 грн.)

Факт постачання електричної енергії підтверджуються підписаними сторонами договору без будь яких зауважень актів купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020, від 31.05.2020, від 30.06.2020, від 31.07.2020.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами укладеного сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом з урахуванням ПДВ.

За правилами глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року, отже, останнє зобов`язане було провести з ТОВ "Сінга Енерджіс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні 2020 року у строк по 29.05.2020 року (включно).

Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року, отже, останнє зобов`язане було провести з ТОВ "Сінга Енерджіс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у травні 2020 року у строк по 26.06.2020 року (включно).

Постановою НКРЕКП від 22.07.2020 № 1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року, відтак, підприємство зобов`язане було провести з ТОВ "Сінга Енерджіс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у червні 2020 року у строк по 24.07.2020 року (включно).

Постановою НКРЕКП від 19.08.2020 № 1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року, відтак, підприємство зобов`язане було провести з ТОВ "Сінга Енерджіс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у липні 2020 року у строк по 21.08.2020 року (включно).

Враховуючи вищенаведені умови договору № 15037/01 від 12.04.2018 та Порядку продажу електричної енергії споживачами, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що обов`язок по оплаті купленої відповідачем електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом, за період квітень 2020 року - липень 2020 року станом на момент розгляду справи - настав.

Також, які вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, електроенергія за актами купівлі-продажу була оплачена відповідачем частково, зокрема:

1) за електроенергію, відпущену в квітні 2020 року - платіжними дорученнями № 24 236 від 16.04.2020 на суму 104 289,78 грн, № 25 442 від 24.04.2020 на суму 244 729,60 грн, № 119 019 від 29.04.2021 на суму 743 450,22 грн, № 120 235 від 29.04.2021 на суму 1 172 472,19 грн, № 115 745 від 31.03.2021 на суму 2 229 839,49 грн, № 105 747 на суму 1 131 710, 50 грн. Заборгованість за відпущену електроенергію в квітні 2020 року складає 2 151 481, 59 грн;

2) за електроенергію відпущену в травні 2020 року - платіжними дорученнями № 29 937 від 25.05.2020 на суму 274 742,91 грн, № 29 270 від 15.05.2020 на суму 111 810, 44 грн. Заборгованість за відпущену в травні 2020 року електроенергію складає 8 782 696, 19 грн;

3) за електроенергію відпущену в червні 2020 року - платіжними дорученнями № 32914 від 25.06.2020 на суму 128 954,05 грн, № 32 499 від 15.06.2020 на суму 157 328,85 грн. Заборгованість за відпущену в червні 2020 року електроенергію складає 7 550 466, 99 грн;

4) за електроенергію відпущену в липні 2020 року - платіжними дорученнями № 38 643 від 24.07.2020 на суму 129 123,37 грн, № 36 510 від 15.07.2020 на суму 127 094,66 грн. Заборгованість за відпущену електроенергію в липні 2020 року електроенергію складає 6 281 647,10 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з огляду на викладене вище, відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання за актами купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 - липень 2020, у зв`язку з чим й утворилася заборгованість у загальному розмірі 24 766 291, 87 грн.

Разом з тим, згідно з прийнятою судом першої інстанції заяви позивача про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача за розрахунками позивача склала: 23 043 455, 80 грн - основний борг, 1 844 715, 69 грн - пеня за прострочення оплати, 2 790 481, 67 грн - інфляційні збитки, 870 467, 96 грн - 3 % річних, 2 117 063, 48 грн - штраф.

Доводи відповідача стосовно того, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, - відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У свою чергу, укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЄКП від 26.04.2019 № 641.

Посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, - обгрунтовано відхилено судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, й в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у квітні-липні 2020 року.

В свою чергу, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не довів належними та допустимими засобами доказування відсутності йоги вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні ст. 614 ЦК України. Таким чином, посилання скаржника на незастосування судом першої інстанції ст. 614 ЦК України - є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Також, доводи відповідача стосовно того, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років - обгрунтовано відхилено судом першої інстанції з посиланням на пункт 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, та відсутність нормативного акту, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню та відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 23 043 455, 80 грн. В цій частині рішення суду першої інстанції учасниками спору не оскаржувалось.

При цьому, учасниками спору не заперечувалось, що вже після постановлення рішення суду першої інстанції, відповідачем було погашено перед позивачем заборгованість в розмірі 23 043 455, 80 грн. за Договором, проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки вказана сума не входила до меж апеляційного оскарження, а том врахування її сплати має відбуватися в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні відповідних виконавчих документів, або може бути врегульовано самостійно сторонами у встановленому порядку.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення з відповідача 2 790 481,67 грн - інфляційних втрат та 870 467, 96 грн - 3 % річних, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо нарахувань позивачем інфляційних втрат, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, є вірними стосовно сум, строків і ставок нарахувань, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення вказаних показників є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню, а саме: 870 467,96 грн - 3 % річних та 2 790 481,67 грн - інфляційних втрат.

Доводи скаржника щодо необґрунтованості наданих позивачем розрахунків, - є необґрунтованими, оскільки розрахунок суми боргу залучений до матеріалів справи було зроблено з врахуванням актів корегування до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року від 03.11.2020 року на суму 111, 10 грн. та за травень 2020 року на суму 13,80 грн. Таким чином, сума акту купівлі-продажу за квітень 2020 року збільшилась на 111,10 грн, а сума акту за травень 2020 року збільшилась на 13,80 грн. та була врахована сторонами під час підписання актів звірки.

Акт звірки розрахунків станом на 30.04.2021 року, долучений позивачем до матеріалів позовної заяви, підписаний з боку відповідача директором та заступником головного бухгалтера зроблено саме з врахуванням зазначених актів корегування та підписано без розходжень.

До поданих 09.11.2021 пояснень суду першої інстанції, позивачем також додано акт звірки розрахунків станом на 30.06.2021 року, до якого під час визначення заборгованості відповідачем включено суми зазначені в актах корегування (111, 10 грн. та 13,88 грн.), крім того до зазначеного акту звірки був включений платіж здійснений 22.06.2021.

Позивач зазначав, що 19.10.2021 від відповідача на адресу електронної пошти ТОВ "Сінга Енерджіс" надійшов акт звірення розрахунком станом на 30.09.2021 року та лист № 56/4197 від04.10.2021 з пропозицією підписати зазначений акт та повернути на його адресу дані внесені відповідачем до зазначеного акту звірки стосовно заборгованості за спірні періоди в тому числі за квітень-травень 2020 року та платежі отримані від відповідача в червні-липні 2021 року. Дані по розміру заборгованості зазначені в акті звірки станом на 30.09.2021 року (в тому числі за квітень-травень 2020 року) повністю співпадають з даними зазначеними в розрахунку, залученому до заяви про зменшення позовних вимог.

Зазначений акт звірення станом на 30.09.2021 був заповнений без розбіжностей з боку позивача та цінним листом з описом надісланий відповідачу, втім, до цього часу ним не повернений.

У свою чергу, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, означеного вище відповідачем спростовано не було та відповідно контррозрахунку суду не представлено.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до розгляду акти коригування, які подані з порушенням ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а також враховано зазначені вище акти звіряння розрахунків - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції стосовно здійснених розрахунків. Крім того, суд апеляційної інстанції також вважає слушними посилання позивача на те, що відповідні акти коригування були надані суду після заяви відповідача про невідповідність розрахунку, і такі акти були надані позивачем з урахуванням принципу рівності усіх учасників перед законом та судом, що відповідає приписам ст. ст. 2,14, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Також, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1 844 715, 69 грн - пені за прострочення оплати та 2 117 063, 48 грн - штрафу, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розрахунки пені та штрафу - є арифметично вірними, є вірними стосовно сум, строків і ставок нарахувань, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення вказаних показників є законними, обгрунтованими в сумах нарахування - 1 844 715, 69 грн - пені за прострочення оплати та 2 117 063, 48 грн - штрафу.

Водночас, відповідачем на стадії розгляду справи судом першої інстанції заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. Аналогічне клопотання також було заявлено скаржником і на стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції, за результатами розгляду якого суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Главою 24 Господарського кодексу України визначено загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Частиною другою статті 216 Господарського кодексу України визначено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені, штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 922 357, 84 грн та штрафу в розмірі 1 058 531, 74 грн. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що у свою чергу сприятиме запобігання настання негативних наслідків для сторін.

З огляду на викладене, клопотання скаржника про зменшення відповідних показників до 1 грн. - є необґрунтованим та відхиляється також і судом апеляційної інстанції.

Крім того, доводи скаржника в апеляційній скарзі також зводились і до того, що суд першої інстанції не застосував річний строк позовної давності (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України) за періоди квітень 2020 року (в частині 473 578,72 грн. пені та 534 026,78 грн. штрафу) та травень 2020 року (529 841,33 грн. пені та 614 788,73 грн. штрафу), про застосування якого заявлено відповідачем у заяві, що подана до суду першої інстанції 27.09.2021 та 09.11.2021.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно, судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні не надано оцінки поданій заяві про застосування строку позовної давності стосовно вимог позивача за періоди квітень (в частині 473 578,72 грн. пені та 534 026,78 грн. штрафу) та травень 2020 року (529 841,33 грн. пені та 614 788,73 грн. штрафу), і суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати відповідну оцінку поданій заяві на стадії апеляційного розгляду справи, з урахуванням нижченаведеного.

Так, з відповідним позовом до суду першої інстанції позивач звернувся безпосередньо через канцелярію суду першої інстанції 26.07.2021, про що свідчить вхідний штамп канцелярії суду першої інстанції на першій сторінці позову.

У відповідності до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 Цивільного кодексу України, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується річна позовна давність (п. 1 ч. 2).

В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати").

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (в редакції, чинній на момент звернення з відповідним позовом) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

При вирішенні спору суд апеляційної інстанції враховує, що у пункті 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень Цивільного кодексу України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню з метою недопущення звуження прав учасників справи.

Врахувавши, що останнім днем звернення до суду з позовом у межах річного строку позовної давності стосовно позовних вимог за періоди квітень 2020 року (в частині 473 578,72 грн. пені та 534 026,78 грн. штрафу) та травень 2020 року (529 841,33 грн. пені та 614 788,73 грн. штрафу) мало б було відповідно 30.05.2021 та 30.06.2021 за відповідні місяці (з урахуванням встановлених строків оплати за відповідні місяці Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995 остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні 2020 року у строк по 29.05.2020 року (включно) та Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1211 остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у травні 2020 року у строк по 26.06.2020 року (включно)), а Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки на момент набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (02.04.2020) спеціальна (річна) позовна давність щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені та штрафу за відповідні місяці - не спливла, і відповідно, в установленому законом порядку продовжена на строк дії карантину, який (карантин) станом на момент звернення позивача з відповідним позовом - не закінчився.

Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі № 679/1136/21 від 07.09.2022, в якій вказано зокрема про те, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню з метою недопущення звуження прав учасників справи.

Також, слід врахувати, що ч. 4 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Отже, з 02 квітня 2020 року спеціальний строк позовної давності, обумовлений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, щодо вимог позивача про стягнення пені та штрафу - є продовженим в силу вищенаведених приписів закону, а отже, доводи відповідача про сплив річного строку позовної давності стсоовно спірних періодів - спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами.

Крім того, близькі за змістом правові позиції викладені і у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20, від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21.

Отже, доводи відповідача стосовно спливу строку позовної давності щодо вимог позивача за періоди квітень (в частині 473 578,72 грн. пені та 534 026,78 грн. штрафу) та травень 2020 року (529 841,33 грн. пені та 614 788,73 грн. штрафу) - не знайшли свого підтвердження і спростовуються вищенаведеними обставинами. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідна оцінка заяві відповідача не була надана судом першої інстанції, і була надана вже на стадії апеляційного розгляду справи, проте, вказане не впливає на правомірність ухваленого рішення в оскаржуваній скаржником частині, і що відповідно, не є підставою для скасування такого в апеляційному порядку.

Що ж стосується клопотання відповідача в частині зменшення 3 % річних та інфляційних втрат до 1 грн, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Відтак, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі №757/12160/17-ц, від 02.09.2020 у справі № 802/1349/17-а, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.

Відтак, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України.

При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було застосовано положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зокрема і в частині зменшення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат - судом апеляційної інстанції також відхиляються, з огляду на безпідставність та необґрунтованість тверджень скаржника в цій частині та їх недоведеність належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідні твердження скаржника спростовуються тим, що загальна сума заборгованості за договором була сплачена відповідачем, заявлені позивачем до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат не є невиправдано обтяжливими чи непосильними в контексті встановлених обставин справи, і не приводить до явно нерозумних і несправедливих наслідків, а також стягнення вказаних сум не порушує розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, а лише сприяє встановленню та посиленню договірної дисципліни між сторонами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи в межах апеляційної скарги щодо присуджених до стягнення 3 % річних в розмірі 870467 (вісімсот сімдесят тисяч чотириста шістдесят сім) грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2790 481 (два мільйони сімсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят один) грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 (дев`ятсот двадцять дві тисячі триста п`ятдесят сім) грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять один) грн 74 коп., судового збору в розмірі 459 922 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять два) грн. 77 коп., а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України в оскаржуваній частині, яким задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 870467 (вісімсот сімдесят тисяч чотириста шістдесят сім) грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2790 481 (два мільйони сімсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят один) грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 (дев`ятсот двадцять дві тисячі триста п`ятдесят сім) грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять один) грн 74 коп., судового збору в розмірі 459 922 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять два) грн. 77 коп., з чим погоджується і суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21 в частині присуджених до стягнення 3 % річних в розмірі 870467 (вісімсот сімдесят тисяч чотириста шістдесят сім) грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2790 481 (два мільйони сімсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят один) грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 (дев`ятсот двадцять дві тисячі триста п`ятдесят сім) грн 84 коп., штрафу в розмірі 1058 531 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять один) грн 74 коп., судового збору в розмірі 459 922 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять два) грн. 77 коп., за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12098/21- залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/12098/21 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 20.04.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	16.03.2023
Оприлюднено	25.04.2023
Номер документу	110392228
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.03.2023 по справі 910/12098/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/12098/21

Постанова від 16.03.2023

Постанова
від 16.03.2023 по справі 910/12098/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД