Постанова

від 13.04.2023 по справі 15/81

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2023 р. Справа№ 15/81

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 (повний текст складено 10.09.2021)

у справі №15/81 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс";

2) Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод";

3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни

за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2:

1. Міністерство економіки України;

2. Фонд державного майна України

про визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) від 09.11.2016, оформлених протоколом №3, недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень та записів про право власності

поданої в межах справи №15/81

за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку

до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання банкрутом

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Арбітражного суду міста Києва від 12.07.1996 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку порушено провадження у справі № 15/81 про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (далі - ДП "ВО "Київський радіозавод", боржник).

Постановою Арбітражного суду міста Києва від 01.10.1997 боржника - ДП "ВО "Київський радіозавод" визнано банкрутом, призначено ліквідаційну комісію.

За час провадження у справі ліквідатор ДП "ВО "Київський радіозавод" неодноразово змінювався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 у справі №15/81 усунуто арбітражного керуючого Ільницького С.В. від виконання обов`язків ліквідатора ДП "ВО "Київський радіозавод" та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Микитьона В.В.

Судом в указаній ухвалі установлено, що ліквідатором боржника арбітражним керуючим Ільницьким С.В. не забезпечено дотримання приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимог суду, викладених в ухвалах від 18.06.2012 та 04.07.2012 у тому числі щодо проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.07.2013 припинено повноваження ліквідатора Микитьона В.В., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2015 припинено повноваження ліквідатора Кучака Ю.Ф.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2015 у справі № 15/81 призначено ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Агафонова Олега Юрійовича.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2017 у справі № 15/81 усунуто арбітражного керуючого Агафонова Олега Юрійовича від виконання повноважень ліквідатора ДП "ВО "Київський радіозавод"; призначено ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Ковезу Андрія Івановича.

Під час ліквідаційної процедури при виконанні повноважень ліквідатора ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражним керуючим Агофоновим О.Ю. організовано та проведено ряд аукціонів з продажу державного майна, закріпленого за боржником.

У листопаді 2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод", оформлених протоколом №3 від 09.11.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.11.2016 та визнання незаконним і скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію за ТОВ "Вардингс" права власності на зазначене майно.

В обґрунтування заявлених вимог заявник послався на те, що:

реалізоване на аукціоні майно, є власністю ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" та входить до складу належного останньому на праві власності майнового комплексу;

під час продажу майна боржника на аукціоні ліквідатором порушено пункти 3-6 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.12.2013 № 1483, статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону з 19.01.2013);

ліквідатором порушено порядок продажу майна банкрута врегульований статтями 25, 44, 50, 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

ліквідатором порушено частину 2 статті 50, пункт 2 частини 1 статті 55, статтю 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 21.07.2021 Господарський суд міста Києва:

задовольнив заяву ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торів (аукціону), оформлених Протоколом № 3 від 09.11.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень та записів про право власності;

визнав недійсними результати відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210), який проведено 09.11.2016 Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" (код ЄДРПОУ 23397632), оформлених Протоколом № 2 проведення відкритих публічних торгів (аукціону) від 09.11.2016, а саме майна: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука;

визнав недійсним Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, укладеного 10.11.2016 між ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210) та ТОВ "Вардингс" (код ЄДРПОУ 40869366), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за реєстровим №812;

визнав незаконними та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32356996 від 14.11.2016 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Вардингс" (код ЄДРПОУ 40869366) на майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука);

скасував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 17425930 від 10.11.2016, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. про державну реєстрацію за ТОВ "Вардингс" (код ЄДРПОУ 40869366) зазначеного майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9;

стягнув з ТОВ "Вардингс" (код ЄДРПОУ 40869366) на користь ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ 24742491) витрати зі сплати судового збору на суму 1 921 грн;

стягнув з ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210) на користь ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ 24742491) витрати зі сплати судового збору на суму 1 921 грн.

Суд першої інстанції установив, що ліквідатор Агафонов О.Ю. в порушення норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 № 1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097, без проведення інвентаризації майна боржника задля подальшої його реалізації, без погодження кандидатури організатора аукціону з Мінекономрозвитку, без дотримання порядку публікації оголошення про проведення аукціону та про його результати, здійснив продаж майна з аукціону третій особі через МУТСБ "Епсілон".

Зокрема, місцевий суд установив наступне:

За результатами проведеного аукціону, 10.11.2016 між ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Агафонова О.Ю. та ТОВ "Вардингс" укладено договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.

Спірне у цій справі майно є частиною складної речі, речові права на які окремо не підлягають державній реєстрації в силу частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відтак суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом Чорноног Л.В. при прийняті оскаржуваних рішень та внесенні оскаржуваних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно порушено законні права позивача як єдиного законного власника спірного майна.

На момент укладення оспорюваного договору у ДП "ВО "Київський радіозавод" як продавця були відсутні правовстановлюючі документи на спірне майно, а у ТОВ "Вардингс" як покупця були відсутні свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Крім того, надаючи оцінку змісту оскаржуваного договору, суд дійшов висновку про те, що в оскаржуваному договорі відсутнє зазначення всіх його істотних умов.

Оскільки судом визнано недійсними результати аукціону від 09.11.2016, визнано недійсним договір купівлі-продажу та, як наслідок, на підставі чого відбулась видача відповідного свідоцтва, на підставі якого оформлено право власності на майно вже за третьою особою ТОВ "Вардингс", то єдиним реальним способом захисту порушеного права позивача та повернення майна є скасування записів про право власності, створених внаслідок відчуження майна, з метою поновлення в державному реєстрі права власності та відомостей, що передували такому відчуженню.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 21.07.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вардингс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.07.2021, яка прийнята в межах справи №15/81 про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" щодо розгляду позовної заяви приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів аукціону оформлених протоколом №3, недійсними договору купівлі-продажу майна та скасування рішень та записів про право власності. Відмовити приватному акціонерному товариству "Енергетичний завод "Енергетик" у задоволенні позовної заяви повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" відмовлено.

Надаючи оцінку наявним матеріалам справи та доводам учасників справи, у своїй постанові від 21.07.2022 апеляційний суд зазначив:

ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" не є ані учасником провадження у справі №15/81 про банкрутство, ані учасником аукціону в розумінні положень Закону про банкрутство.

Заяву про визнання недійними результатів проведеного аукціону та укладеного за його наслідками договору купівлі-продажу подано особою, яка вважає себе власником майна, що було виставлено на такий аукціон.

Позивачем при зверненні до суду не надано, а судом не установлено, що відчужене на спірному аукціоні майно входить до складу майнового комплексу та належить ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на праві власності.

Суд зазначив про необґрунтованість твердження позивача про те, що у складі зазначеного майнового комплексу, розташованого на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 та належного ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", знаходяться трансформаторні підстанції та потужності, в тому числі і спірне майно, що забезпечують функціонування електричних мереж і за допомогою яких передається (розподіляється) та обліковується електрична енергія. При цьому суд звернув увагу на те, що суд не має спеціальних знань у сфері енергетики для установлення відповідних обставин, а аналіз доданих до заяви та наявних у справі документів беззаперечно не підтверджує факт належності на праві власності проданого на аукціоні майна саме позивачу.

Під час апеляційного провадження судом установлено:

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 №569 "Про реорганізацію ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.10.1996 №206Д на базі Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (ВТК-472 (цехів 416, 417, відділу 844) було створено Державне підприємство "Енергетик".

Згідно інвентаризаційного опису основних засобів заводу "Енергетик" станом на 01.03.1999, перевіреного Фондом державного майна України, у володінні Позивача, зокрема, перебували:

приміщення корпусів 2-2-а, площею 4900 кв.м. (з кабельними лініями загальною довжиною 473 м та ТП 931);

корпус 63, площею 691,7 кв.м. з підстанцією ТП 63; ТП 1425 корпус 63 (РП 330 з кабельними лініями загальною довжиною 3405 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 Л2; 2АСБ-10 3x240, 390 м.п. від РП 330 до ТП 166 АЛБ-10 3x95 корп. 60; АЛБ-10 3x60 248 м.п. до РП 330 до кор.91; СБ-10 3x95 230 м.п. від РП 330 до кор.41;

ТП 3077 приміщення корпусу 15А, площею 129,1кв.м. (РП 331 та кабельними лініями загальною довжиною 3745 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 1335м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 1335 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 Л2; АСБ-10 3x240, 440 м.п. від РП331 до ТП 931, АСБ-10 3x240, 420 м.п. від РП 331 до ТП 1662; ААШВ-10 3x70, 216 м.п.;

ТП 1662 приміщення корпусу 40, площею 171,4 кв.м. (РУ ТП 1662 з кабельними лініями загальною довжиною 846 м.п.).

Указане майно також зазначене у Відомості розрахунку відновної вартості основних засобів ДП "Енергетик" станом на 01.03.1999, перевіреної Фондом державного майна України.

Згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 22.04.1999 №156 "Про створення Відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" Державне підприємство "Енергетик" перетворено у ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" шляхом корпоратизації.

У пункті 4 Наказу від 22.04.1999 №156 зазначено, що ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" є правонаступником Державного підприємства "Енергетик".

Згідно Переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству, за підписом начальника головного управління з питань державної корпоративної власності, убачається, що Фондом державного майна України було передано ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, серед яких, зокрема, наступне майно:

приміщення корпусів 2-2-а, площею 4900 кв.м. (з кабельними лініями загальною довжиною 473 м та ТП 931);

корпус 63, площею 691,7 кв.м. з підстанцією ТП 63;

ТП 1425 корпус 63 (РП 330 з кабельними лініями загальною довжиною 3405 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 Л2; 2АСБ-10 3x240, 390 м.п. від РП 330 до ТП 166 АЛБ-10 3x95 корп. 60; АЛБ-10 3x60 248 м.п. до РП 330 до кор.91; СБ-10 3x95 230 м.п. від РП 330 до кор.41;

ТП 3077 приміщення корпусу 15А, площею 129,1кв.м. (РП 331 та кабельними лініями загальною довжиною 3745 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 1335 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 1335 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 Л2; АСБ-10 3x240, 440 м.п. від РП331 до ТП 931, АСБ-10 3x240, 420 м.п. від РП 331 до ТП 1662; ААШВ-10 3x70, 216 м.п.;

ТП 1662 приміщення корпусу 40, площею 171,4 кв.м. (РУ ТП 1662 з кабельними лініями загальною довжиною 846 м.п.).

01.06.1999 Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією зареєстровано ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик".

30.05.2003 Київською міською адміністрацією, на підставі Наказу Головного управління національної власності м. Києва №620-В від 30.05.2003 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомості" з додатком до нього, Позивачу видано Свідоцтво серія МК №010007232 про право власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд.9, загальною площею 5697,60 кв.м., з яких: приміщення корпусів 2-2-а (літери З, Ю, Я), площею 4705,40 кв.м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв.м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв.м.; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв.м.

На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VI ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Енергетичний завод "Енергетик".

Відповідно до п. 4.1.7. Розділу 4 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації було уповноважено на оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нежитлового фонду на об`єкти, передані у власність суб`єктів підприємницької діяльності, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

10.12.2018 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 30.05.2003, державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації Микитенко О.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права власності за ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 5697,60 кв.м. (номер запису про право власності №29347778), з яких: приміщення корпусів 2-2-а (літери З, Ю, Я), площею 4705,40 кв.м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв.м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв.м.; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв.м.

Суд апеляційної інстанції установив факт належності ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на праві власності майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, загальною площею 5697,60 кв. м., який складається з: приміщення корпусів 2-2-а (літери Э, Ю, Я), площею 4705,40 кв. м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв. м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв. м.; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв. м. Водночас суд установив, що предметом продажу на аукціоні, проведеному 09.11.2016 та оформленому протоколом № 2, було майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а саме: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.)

Постановою Верховного Суду 20.12.2022 у справі №15/81 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 скасовано, справу № 15/81 (щодо визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) від 09.11.2016, оформлених протоколом №3, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень та записів про право власності) направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначав, що апеляційний суд, з огляду на найменування майна та його цільове призначення, не перевірив чи таке майно не підпадає під правовий режим Закону України "Про електроенергетику" та чи не є таке майно невід`ємною частиною приміщень, належних на праві власності скаржнику.

Також, Верховний Суд зазначав, що апеляційним судом не надана оцінка наявному в матеріалах справи Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, в якому відображено схему електроустановки та точки розподілу мереж, при постачанні електроенергії з п/с "Радіотехнічна" на промисловий майданчик за вказаною адресою, якому судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки.

Крім того, Верховний Суд зазначав, що апеляційний суд обмежившись лише посиланням на відсутність у колегії апеляційного суду спеціальних знань у сфері енергетики для установлення обставин знаходження у складі належного позивачу майнового комплексу майна реалізованого на оскаржуваному аукціоні та не здійснила співставлення реалізованого на вказаному аукціоні майна з майном, яке входить до складу майнового комплексу позивача.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 у справі №15/81 (вх. №847) передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 призначено справу №15/81 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (вих. №847) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81 до розгляду на 23.03.2023.

На адресу суду від Фонду державного майна України надійшли пояснення, у яких Фонд зазначив, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81 скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Окрім того від ТОВ "Вардингс" надійшли пояснення, у яких представник ТОВ "Вардингс" указав на незаконність ухвали Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81.

У судове засідання, яке відбулося 23.03.2023 з`явились представники ПАТ "Енергетичний завод "Енергетик", ТОВ "Вардингс", Міністерства економіки України та Фонд державного майна України, інші учасники не з`явились. Присутні представники надали суду пояснення стосовно доводів наведених у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс".

Колегія суддів заслухавши пояснення представників, після нарадчої вирішила оголосити перерву у судовому засіданні до 13.04.2023.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшли пояснення у справі.

Представники ТОВ "Вардингс" та Фонду державного майна України вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" у задоволенні заявлених вимог.

Представник ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

13.04.2023 колегія суддів розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі установлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Вардингс" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадій ліквідаційної процедури, введеної постановою арбітражного суду міста Києва від 01.10.1997, знаходиться справа №15/81 про банкрутство ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод".

Під час ліквідаційної процедури ліквідатором організовано та проведено аукціон з продажу державного майна.

Зокрема, 04.04.2016 між ДП "ВО "Київський радіозавод" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. та Міжнародною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" укладено договір про організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону).

У подальшому 09.11.2016 проведено відкриті публічні торги (аукціон) з продажу майна боржника, що розташоване за адресою: м. Київ, вул.Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.

За результатами проведення відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод", оформлених протоколом №3 від 09.11.2016, переможцем аукціону визнано ТОВ "Вардингс" з ціною продажу 23 709,00 грн.

10.11.2016 між ДП "ВО "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Агафонова О.Ю. та ТОВ "Вардингс" укладено договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.

У листопаді 2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "ВО "Київський радіозавод", оформлених протоколом №3 від 09.11.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.11.2016 та визнання незаконним і скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію за ТОВ "Вардингс" права власності на зазначене майно.

В обґрунтування заявленого позову заявник зазначав, що на момент проведення спірного аукціону відповідне майно належало на праві власності позивачу. Крім того, також посилається на проведення вказаного вище аукціону з порушенням вимог чинного законодавства України.

За наслідками розгляду заявлених вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81 заяву ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" про визнання недійсним результатів відкритих публічних торгів (аукціону), оформлених протоколом №3 від 09.11.2016, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень та записів про право власності задоволено; визнано недійсними результати відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу майна ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", який проведено 09.11.2016 Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон", оформлених протоколом №3 проведення відкритих публічних торгів (аукціону) від 09.11.2016, а саме майна: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука; визнано недійсним Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, укладеного 10.11.2016 між ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та ТОВ "Вардингс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за реєстровим № 812; визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32356996 від 14.11.2016 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Вардингс" на майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 17425930 від 10.11.2016, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. про державну реєстрацію за ТОВ "Вардингс" майна, що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука; стягнуто з ТОВ "Вардингс" на користь ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн.; стягнуто з ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" на користь ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн.

Приймаючи дану ухвалу про задоволення заяви ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатор банкрута Агафонов О.Ю., в порушення норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013 та Порядку, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 №320/25097, зокрема, без проведення інвентаризації майна боржника задля подальшої його реалізації, без погодження з Мінекономрозвитку кандидатури організатора проведення аукціону, без дотримання порядку оголошення про проведення аукціону та про його результати, здійснив через МУТСБ "Епсілон" продаж майна банкрута (ДП "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод") третій особі на аукціоні.

Оскільки судом установлено факт недійсності результатів аукціону, що відбувся 09.11.2016 та оформлений протоколом №3, то судом також визнано недійсним правочин, укладений за результатом проведеного аукціону 09.11.2016 та скасовано рішення і записи про право власності.

ТОВ "Вардингс" з даною ухвалою суду не погодився та в поданій апеляційній скарзі посилався на помилковість висновків суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону про банкрутство в редакції, чинній після 19.01.2013.

За твердженням скаржника, спірний аукціон було проведено у повній відповідності до Закону про банкрутство в попередній редакції, чинній до 19.01.2013, а відтак відсутні підстави для визнання його результатів недійсними.

Крім того, як зазначає апелянт, у позивача відсутнє право на звернення до суду з відповідним позовом, оскільки проведенням спірного аукціону права позивача не порушено.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про її скасування з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Аналогічним чином, згідно частини 4 статті 656 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012).

У частині восьмій статті 44 Закону про банкрутство передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону, в тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (частина третя статті 55 Закону про банкрутство).

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є установлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №922/600/17, від 28.01.2021 у справі №922/987/16, від 09.02.2021 у справі №5023/5507/12, від 06.04.2021 у справі №5027/398-б/2012, від 27.04.2021 у справі № 5023/5836/12).

Стала судова практика указує на те, що до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять установлення обставин недотримання арбітражним керуючим та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону.

Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу кола осіб, які можуть звертатися до суду з вимогами про визнання результатів аукціону недійсними.

Так, Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 дійшов висновку, що вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон.

Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатись не можуть.

Такий висновок Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ґрунтується на тому, що у разі порушення вимог закону оскаржувати таке порушення шляхом звернення до суду із вимогами про визнання недійсним результатів аукціону можуть лише ті особи, які є зацікавленими у продажі майна за найвищою ціною.

До осіб, які є зацікавленими судом віднесено також зареєстрованих учасників аукціону, оскільки під час підготовки та проведення аукціону можуть бути допущені порушення, що можуть вплинути на результати аукціону.

За висновком Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, та не були зареєстровані та не змогли взяти участь в аукціоні, не можуть оскаржувати результати аукціону шляхом пред`явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону.

Водночас, особи, які здійснили суттєві об`єктивні дії, спрямовані на набуття статусу учасника аукціону, бажали взяти участь в аукціоні, мали свій інтерес: вони сподівались, прийнявши участь в аукціоні, придбати відповідне майно. Оскільки такий інтерес є правомірним, то він має бути захищений від посягань на нього.

Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні передбачена у статті 53 Закону про банкрутство. Це і є належним способом захисту правомірного інтересу цих осіб. При цьому слід мати на увазі, що право на стягнення штрафу, звичайно, мають лише ті особи, які намагались взяти участь та перемогти на аукціоні.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі №910/24368/14 указала на те, що Верховний Суд у справі №5006/5/39б/2012 визначаючи коло суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону та договору, укладеного за його результатами, в порядку ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, застосував змішаний критерій, установивши суб`єктів, управнених на оскарження аукціону як за їх статусом (зареєстровані учасники аукціону, особа, яка вважає себе власником виставленого на продаж майна), так і за ознакою "зацікавленість у продажу майна за найвищою ціною" для оцінки за критерієм юридичної заінтересованості обґрунтування порушеного права (інтересу) особи, яка оспорює аукціон.

Тобто критерієм визначення кола суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство та укладеного за його результатами договору визначено фактично поєднання двох критеріїв, які дозволяють з`ясувати наявність в особи такого права, а саме: 1) статус особи, яка оскаржує результати аукціону; 2) зацікавленість цієї особи у продажі майна за найвищою ціною.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі №910/24368/14 уточнила наведений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012 висновок щодо кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута шляхом включення до кола таких суб`єктів уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Таким чином, Верховним Судом з метою забезпечення єдності судової практики сформовано відповідну правову позицію стосовно кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута, про що також зазначено у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19).

Як установлено колегією суддів, підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками провадження, ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" не є ані учасником провадження у справі №15/81 про банкрутство, ані учасником аукціону в розумінні положень Закону про банкрутство.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник посилався на те, що він є єдиним законним власником всього майна, яке є предметом оспорюваних аукціону та договору, тобто на момент проведення спірного аукціону відповідне майно належало на праві власності позивачу.

Отже, в даному випадку заяву про визнання недійними результатів проведеного аукціону та укладеного за його наслідками договору купівлі-продажу подано особою, яка вважає себе власником майна, що було виставлено на такий аукціон.

При розгляді обґрунтувань, наданих ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" з цього питання та з доданих до матеріалів справи документів убачається наступне.

29.05.1996 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 569 про реорганізацію Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", якою зобов`язано Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України разом із робочою групою: провести в установленому порядку реорганізацію Київського радіозаводу шляхом поділу його цілісного майнового комплексу для створення на його базі нових підприємств згідно з додатком.

П. 2 постанови передбачено, що у тримісячний термін Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України має підготувати роздільні баланси новостворених підприємств, розробити їх статути, затвердити керівників цих підприємств та розглянути питання про доцільність створення об`єднань нових підприємств.

Додатком до постанови № 569 про реорганізацію Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" передбачено створення підприємства "Енергетик".

17.10.1996 Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України прийняло наказ №206Д. Указаний наказ було прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 569 про реорганізацію Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод". Відповідно до п. 1 наказу передбачено створити на базі ВТК-472 (цехів 416, 417, відділу 844) державне підприємство енергетичний завод "Енергетик" та надати йому право юридичної особи.

П. 3 наказу зобов`язано директора Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" Налесніковського О.А. разом з В.О. директора підприємства "Енергетик" Сацюком М.М. в термін до 30.11.1996 провести розподіл майна та подати в Мінмашпром України розподільчий баланс.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 37 ЦК Української РСР, який діяв на момент створення державного підприємства енергетичний завод "Енергетик", було передбачено, що при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Судом апеляційної інстанції установлено та матеріалами справи підтверджується, що станом 01.04.1998 між ДП "Київський радіозавод" та ДП енергетичним заводом "Енергетик" складено Акт приймання-передачі розподільчого балансу, який затверджено 15.06.1998 заступником міністра промислової політики України Казаковим В.П.. Відповідно до якого ДП "Київський радіозавод", в особі директора Налесніковського О.А., передав, а ДП енергетичний завод "Енергетик", в особі директора Сацюка М.М., прийняв активи та пасиви ДП "Київський радіозавод".

В той самий час зазначений Акт приймання-передачі розподільчого балансу, в порушення п. 3 Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України наказ №206Д від 17.10.1996 складений не між Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (первинна юридична особа, яка була реорганізована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 № 569, код ЄДРПОУ 14308210) та ДП енергетичний завод "Енергетик", а між ДП "Київський радіозавод" (юридична особа, яка була створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 № 569, код ЄДРПОУ 24586045 та яка на сьогоднішній день знаходиться в процедурі банкрутства - справа № 5011-15/2551-2012) та ДП енергетичний завод "Енергетик".

З огляду на наведене судом установлено, що п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 569 про реорганізацію Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" та п. 3 Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України наказ №206Д від 17.10.1996 в частині передачі майна ДП енергетичний завод "Енергетик" виконано не було, а відповідно ДП енергетичний завод "Енергетик" не було отримано майно в процесі реорганізації Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод".

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство в редакції 01.04.1995, яка діяла на момент початку ліквідаційної процедури Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", саме до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута і всі його майнові права та обов`язки. Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 16 Закону про банкрутство в редакції 01.04.1995 ліквідаційна комісія управляє майном банкрута, визнає ліквідаційну масу і розпоряджається нею. Судом установлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про розпорядження ліквідаційною комісією майном Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" на користь ДП енергетичний завод "Енергетик".

Згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 22.04.1999 №156 "Про створення Відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" Державне підприємство "Енергетик" перетворено у ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" шляхом корпоратизації.

У пункті 4 Наказу від 22.04.1999 №156 зазначено, що ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" є правонаступником Державного підприємства "Енергетик".

Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15 червня 1993 року № 210/93 засновники відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

Відповідно до п. 8 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15 червня 1993 року № 210/93 засновники акціонерних товариств після прийняття рішення про їх приватизацію передають акції цих товариств державним органам приватизації в порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Фондом державного майна України.

Відповідно до п. 10 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15 червня 1993 року № 210/93 відповідальність за проведення корпоратизації підприємств покладається на керівників органів, уповноважених управляти майном, що перебуває у загальнодержавній власності: центральних органів державної влади, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів та Представників Президента України в областях.

Отже, судом установлено, що корпоратизація Державного підприємства "Енергетик" здійснювалася органом, уповноваженим управляти майном Державного підприємства "Енергетик" - Міністерством промислової політики України. Фондом державного майна України здійснювався продаж державного пакета акцій корпоратизованого акціонерного товариства.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов установив, що згідно Переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству, за підписом начальника головного управління з питань державної корпоративної власності, убачається, що Фондом державного майна України було передано Відкритому акціонерному товариству "Енергетичний завод "Енергетик" нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, серед яких, зокрема, наступне майно: приміщення корпусів 2-2-а, площею 4900 кв.м. (з кабельними лініями загальною довжиною 473 м та ТП 931); корпус 63, площею 691,7 кв.м. з підстанцією ТП 63; ТП 1425 корпус 63 (РП 330 з кабельними лініями загальною довжиною 3405 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 JI2; 2АСБ-10 3x240, 390 м.п. від РП 330 до ТП 166 АЛБ-10 3x95 корп. 60; АЛБ-10 3x60 248 м.п. до РП 330 до кор.91; СБ-10 3x95 230 м.п. від РП 330 до кор.41; ТП 3077 приміщення корпусу 15А, площею 129,1кв.м. (РП 331 та кабельними лініями загальною довжиною 3745 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 1335м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 1335 м.п. від п/с «Радіотехнічна» до РП 331 Л2; АСБ-10 3x240, 440 м.п. від РП331 до ТП 931, АСБ-10 3x240, 420 м.п. від РП 331 до ТП 1662; ААШВ-10 3x70, 216 м.п.; ТП 1662 приміщення корпусу 40, площею 171,4 кв.м. (РУ ТП 1662 з кабельними лініями загальною довжиною 846 м.п.).».

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 "Про затвердження порядку підтвердження права власності на нерухоме майно", який діяв на момент корпоратизації Державного підприємства "Енергетик" було затверджено порядок підтвердження права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.2 Порядку його метою є впорядкування обліку нерухомого майна, що приватизоване у складі цілісного майнового комплексу шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу державного майна, зданого в оренду, переданого державними органами приватизації до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, перетвореного з державного підприємства або створеного у процесі приватизації.

Відповідно до п. 2.1 Порядку невід`ємною частиною рішення про створення відкритого акціонерного товариства (про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство) в процесі приватизації є акт передачі нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства.

Відповідно до п. 2.2 Порядку на вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (перетвореного з державного підприємства), або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритого акціонерного товариства, до набуття чинності цим Порядком, державний орган приватизації видає Перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству.

Відповідно до п. 6.1 Порядку зазначені в цьому Порядку Акт приймання та переліки нерухомого майна підписуються Головою Фонду державного майна України, його заступниками, начальниками регіональних відділень Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 6.2 Порядку підписані Акт приймання та переліки нерухомого майна в установленому порядку засвідчуються державним органом приватизації.

Отже, судом установлено, що Акт передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" в процесі корпоратизації не складався, а отже майно до статутного фонду ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" в процесі корпоратизації не передавалось. Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", в порушення п. 6.1 Порядку підписаний начальником головного управління з питань державної корпоративної власності Фонду державного майна України, а отже не підтверджує, що нерухоме майно передається у власність ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик".

Крім того, в судовому засіданні 23.03.2023 представник ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" зазначив, що Фонд державного майна України не передавав майно ДП енергетичний завод "Енергетик" в процесі корпоратизації.

01.06.1999 Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією зареєстровано ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик".

11.04.2003 ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" звернувся до Головного управління комунальної власності міста Києва з заявою № 4947 (справа № 6689 від 14.03.2003) щодо оформлення права власності на майно.

До заяви № 4947 ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" додано наступні документи: Довіреність ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 11.04.2003, Свідоцтво про державну перереєстрацію ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 01.06.1999 № 02519, Довідка Київського міського управління статистики від 02.06.1999 № 10603, Свідоцтво Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.06.1999 № 35469214, Статут ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" № 547-73, Зміни до статуту ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 12.03.2001, Наказ Фонду державного майна України про затвердження плану розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Наказ Мінмашпрому України від 17.10.1996 № 206Д, Наказ Мінмашпрому України від 22.04.1999 № 156 про створення ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Інвентаризаційний опис основних засобів заводу "Енергетик" станом на 01.03.1999, Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Довідка ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 11.04.2003 № 165, Технічна документація БТІ від 05.04.2003, Наказ Фонду державного майна України від 27.05.2002 № 919 про виконання плану розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", План розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Наказ Фонду державного майна України від 11.08.2000 № 1679 про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 15.05.2000 № 10-КПА, Наказ Фонду державного майна України від 04.08.2000 № 1622 про внесення змін до плану розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Наказ Фонду державного майна України від 24.02.2000 №3-ПРА про затвердження плану розміщення акцій ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Наказ ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 14.01.1999 № 3а, Наказ Фонду державного майна України від11.01.2000 № 2-ДПК про прийняття рішення щодо приватизації та підготовки проекту плану розміщення акцій, Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", Довідка ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" від 22.05.2003 № 180.

При цьому, відповідно до п. 4.1.7. Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації було уповноважено на оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на об`єкти нежитлового фонду усіх форм власності, передані до статутного фонду юридичних осіб, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Відповідно до п. 11.5 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820 додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються на об`єкти, передані у власність (до статутного фонду) суб`єктів підприємницької діяльності у процесі приватизації (корпоратизації): рішення відповідного органу місцевого самоврядування (виконавчої влади) або наказ відповідного органу приватизації про приватизацію (корпоратизацію) підприємства (організації); план приватизації (із змінами та доповненнями); документи, які підтверджують завершення приватизації (наказ, розпорядження, акт передачі акцій, сертифікати тощо); витяг з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду відкритого акціонерного товариства та є його власністю, наданий органу приватизації, або перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду, оформлений згідно з додатком до наказу Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 "Про затвердження порядку підтвердження права власності на нерухоме майно".

Відповідно до п. 19 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820 за результатами розгляду наданих замовником документів орган, який здійснює оформлення права власності, видає наказ (розпорядження) про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна або надсилає обґрунтоване письмове повідомлення заявнику про відмову в оформленні права власності.

П. 20 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820 передбачено, що орган, який здійснює оформлення права власності, відмовляє в оформленні права власності у таких випадках: надання неналежно оформленого комплекту документів, наявність інформації щодо накладення арешту, інших обмежень на об`єкт нерухомого майна чи спору, в тому числі судового, ненадання заявником протягом установленого для розгляду документів терміну пояснень (документів) відповідно до п.18 цього Положення.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Додатком 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Пп. 12 зокрема визначено, що правовстановлюючим документом є рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

30.05.2003 Київською міською адміністрацією, на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва №620-В від 30.05.2003 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомості" з додатком до нього, Позивачу видано Свідоцтво серія МК №010007232 про право власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд.9, загальною площею 5697,60 кв.м., з яких: приміщення корпусів 2-2-а (літери Э, Ю, Я), площею 4705,40 кв.м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв.м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв.м.; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв.м.

Судом установлено, що в порушення п. 11.5 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820 ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" при зверненні до Головного управління комунальної власності міста Києва з заявою № 4947 не було надано витяг з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду відкритого акціонерного товариства та є його власністю, наданий органу приватизації, або перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду, оформлений згідно з додатком до наказу Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 "Про затвердження порядку підтвердження права власності на нерухоме майно". В порушення П. 20 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820 Головним управлінням комунальної власності прийнято наказ №620-В від 30.05.2003 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомості" без правовстановлюючого документа.

На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VI ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик" перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Енергетичний завод "Енергетик".

10.12.2018 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 30.05.2003, державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації Микитенко О.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права власності за ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 5697,60 кв.м. (номер запису про право власності №29347778), з яких: приміщення корпусів 2-2-а (літери Э, Ю, Я), площею 4705,40 кв.м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв.м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв.м.; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв.м.

Таким чином, судом апеляційної інстанції установлено та матеріалами справи підтверджується про реєстрацію за ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на праві власності майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 5697,60 кв.м., який складається з: приміщення корпусів 2-2-а (літери Э, Ю, Я), площею 4705,40 кв.м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв.м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв.м.; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв.м.

В той самий час відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все установлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для набуття ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" права власності на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, загальною площею 5697,60 кв.м. (номер запису про право власності №29347778), з яких: приміщення корпусів 2-2-а (літери Э, Ю, Я), площею 4705,40 кв.м.; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв.м.; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш), площею 129,10 кв.м.; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв.м.

Що стосується посилання позивача на інвентаризаційний опис основних засобів заводу "Енергетик" станом на 01.03.1999, перевіреного Фондом державного майна України, та відомість розрахунку відновної вартості основних засобів ДП "Енергетик" станом на 01.03.1999, перевіреної Фондом державного майна України, відповідно до яких у володінні позивача, зокрема перебували:

- приміщення корпусів 2-2-а, площею 4900 кв.м. (з кабельними лініями загальною довжиною 473 м та ТП 931);

- корпус 63, площею 691,7 кв.м. з підстанцією ТП 63; ТП 1425 корпус 63 (РП 330 з кабельними лініями загальною довжиною 3405 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 Л1; 2АСБ-10 3x240, 940 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 330 JI2; 2АСБ-10 3x240, 390 м.п. від РП 330 до ТП 166 АЛБ-10 3x95 корп. 60; АЛБ-10 3x60 248 м.п. до РП 330 до кор.91; СБ-10 3x95 230 м.п. від РП 330 до кор.41;

- ТП 3077 приміщення корпусу 15А, площею 129,1кв.м. (РП 331 та кабельними лініями загальною довжиною 3745 м.п. Кабельні лінії: 2АСБ-10 3x240, 1335м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 ЛІ; 2АСБ-10 3x240, 1335 м.п. від п/с "Радіотехнічна" до РП 331 Л2; АСБ-10 3x240, 440 м.п. від РП331 до ТП 931, АСБ-10 3x240, 420 м.п. від РП 331 до ТП 1662; ААШВ-10 3x70, 216 м.п.;

- ТП 1662 приміщення корпусу 40, площею 171,4 кв.м. (РУ ТП 1662 з кабельними лініями загальною довжиною 846 м.п.), то відповідно до вказаного вище Тимчасового положення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.08.2001 №1820 та наказу Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 "Про затвердження порядку підтвердження права власності на нерухоме майно" зазначені документи не є правовстановлюючими та не є підставою набуття права власності на вказане майно.

Разом з тим, предметом продажу на аукціоні, проведеному 09.11.2016 та оформленому протоколом №3, виступало майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, а саме: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 штука.

За змістом спеціального Закону України "Про електроенергетику" (зокрема статті 1) убачається, що трансформаторна підстанція (ТП), розподільний пункт (РП) з відповідними кабелями та пов`язаними елементами належать до системи передачі та розподілу електричної енергії. При цьому ТП та РП з відповідними супутніми (допоміжними) елементами є електроустановками, тобто комплексом устаткування і можуть бути невід`ємною частиною споруд (споруди).

Інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.

До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди тощо. Трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж відповідно ДК БС належать до інженерних споруд.

Згідно ДСТУ 3465-96 "Системи електропостачальні загального призначення. Терміни та визначення", який установлює терміни та визначення понять стосовно електропостачальних систем загального призначення, трансформаторна підстанція (ТП) - електрична підстанція, яка призначена для трансформування електричної енергії.

До складу трансформаторних підстанцій (ТП) входять силові трансформатори, розподільні пристрої (РП), пристрої автоматичного управління і захисту, а також допоміжні приміщення (об`єкти нерухомого майна: будівлі, корпуси, тощо).

Розподільний пристрій - це електричний пристрій для прийому електроенергії від генераторів електростанції, трансформаторів, перетворювачів і ін.) і її розподілу між окремими споживачами.

Кабельна лінія електропередачі - лінія для передавання електричної енергії або окремих її імпульсів. КЛ - лінія електропередачі, виконана одним чи декількома кабелями, прокладеними безпосередньо в землі, кабельних каналах, трубах, на кабельних конструкціях, а також у воді чи відкрито.

Електрична мережа або електромережа - взаємозв`язана мережа, призначена для постачання та розподілу електричної енергії від постачальників до кінцевих споживачів. Вона складається з генеруючих станцій, високовольтних ліній електропередач та розподільчих ліній, які доставляють енергію до розподільчих пристроїв підстанцій, ввідних пристроїв, ввідно-розподільчих пристроїв, та головних розподільчих щитів.

Електропостачання (постачання електричної енергії, енергопостачання) - це комплекс технічних засобів і організаційних заходів для забезпечення споживача електроенергією; надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Зазначене дає підстави стверджувати, що трансформаторні підстанції, кабельні лінії, пункти розподілу електричної енергії хоч і є окремими елементами, однак призначені для обслуговування цілісною системою будівлі чи інших споруд та може становити одне ціле з ними, а відтак згідно зі статтею 186 ЦК України є приналежністю основної речі, має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати їх як окремі об`єкти права власності. Такий висновок узгоджуються із правовою позицією, викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 369/5240/16-ц, від 25.07.2019 у справі № 907/442/18.

Незважаючи на те, що трансформаторні підстанції, кабельні лінії, пункти розподілу електричної енергії можуть бути приналежністю основної речі, в матеріалах даної справи відсутні документи, які підтверджують приналежність основної речі (майнового комплексу) позивачу, так само як і трансформаторних підстанцій, кабельних ліній, пунктів розподілу електричної енергії, як окремих елементів.

Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, в якому відображено схему електроустановки та точки розподілу мереж, при постачанні електроенергії з п/с "Радіотехнічна" на промисловий майданчик за адресою Бориспільська, 9 не підтверджується право власності на визначені у ньому елементи, а лише розмежовується відповідальність з обслуговування таких елементів.

Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Всупереч вищенаведених вимог ГПК України, позивачем при зверненні до суду не надано, судом не установлено та матеріали справи не містять належних, допустимих, та достовірних доказів, які б свідчили про те, що майно, яке було відчужено на спірному аукціоні є власністю ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик".

При цьому, слід наголосити, що в силу положень процесуального законодавства, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, тобто збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду.

Таким чином, маючи обов`язок довести суду порушення своїх прав проведенням оскаржуваного аукціону, позивачем таких обставин відповідними доказами не доведено.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 21.10.2015 у справі №3-649гс15 та у подальшому знайшла своє відображення у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема від 03.09.2019 у справі №920/593/18, від 29.05.2019 у справі №910/4989/18, від 29.11.2018 у справі №914/2583/17, від 20.11.2018 у справі №922/1111/18, від 19.07.2018 у справі №910/5117/17 та від 10.07.2018 у справі №910/15148/17.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі №6-658цс15 суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 09.12.2015 у справі №6-849цс15, де висловив наступну правову позицію: «З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України,частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або ос порені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».

Також, ця ж сама позиція висловлена у постанові Верховного суду України у справі №6-84цс14 від 03.09.2014: "З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".

За указаних обставин, керуючись вищенаведеною позицією суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених вимог, оскільки позивачем не доведено порушення його прав проведенням оскаржуваного аукціону.

На указані вище обставини, які були установлені апеляційним судом, суд першої інстанції уваги не звернув, дійсних обставин, що мають значення для справи, не з`ясував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик".

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Названий Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на. кожен довід (рішення Європейського суду з прав, людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Оскільки установлені судом в даній постанові обставини є самостійною та достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні заявлених вимог, апеляційний господарський суд не вважає за необхідне здійснювати правову оцінку інших обставин справи та доводів скаржника стосовно відповідності проведеного аукціону з продажу майна боржника вимогам законодавства, оскільки це, з рештою, не впливає на результат розгляду даної справи.

Ураховуючи викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її задоволення, скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям нового рішення про відмову ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" у задоволенні поданої ним заяви.

Керуючись статтями 255, 264, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №15/81 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" відмовити.

4.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2023.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран