Постанова

від 19.04.2023 по справі 917/1449/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Харків Справа № 917/1449/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників сторін:

позивача Александрова С.В. (в режимі відеоконференції);

відповідача Корольов І.М. (в режимі відеоконференції);

першої третьої особи не з`явився;

другої третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради (вх.№1159П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 (суддя О.С.Мацко повний текст рішення складено 29.09.2022) у справі №917/1449/21

за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу, 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6,

до Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради, 39323, Полтавська обл., Новосанжарський р-н, с. Руденківка, вул. Центральна, 13А,

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

1. Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області (смт.Нові Санжари, вул.Центральна,23)

2. Драбинівська сільська рада (Полтавська обл., Полтавський р-н, с.Драбинівка, вул.Братів Кибкало,31),

про стягнення 403 548,15 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства Господар Руденківської сільської ради про стягнення 403548,15 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 25.11.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області.

Ухвалою суду від 10.02.2022 залучено до участі у справі Драбинівську сільську раду як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради на р/р UA478999980333119331000016620 ГУК у Полт.обл/тг смт Н-Санж/24062200, код ЄДРПОУ 37959255 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області 403 548,15 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Стягнуто з Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу 6 053,22 грн. судового збору.

Комунальне підприємство Господар Новосанжарської селищної ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області 13.09.2022 у справі №917/1449/21 повністю та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що КП Господар Новосанжарської селищної ради є землекористувачем земельних ділянок під зазначеними в актах перевірки Державної екологічної інспекції Центрального округу артезіанськими свердловинами, що підтверджується договорами позички, укладеними між Комунальним підприємством Господар та Богданівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, а також між Комунальним підприємством Господар та Сухомаячківською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, актами приймання-передачі основних засобів, рішенням Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 14.07.2021 р. № 147 Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілу газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) Комунальному підприємству Господар Новосанжарської селищної ради в межах с. Руденківка, с. Дубина, с. Мар`янівка, с. Пологи Низ, с. Великі Солонці, с. Клюсівка та рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 14.08.2020 р. Про проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності для виробництва та розподілу газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води.

На думку відповідача, оскільки добовий показник видобутої підземної води по кожній окремо взятій свердловині становить менше 300 м. куб., з огляду на положення ст. 23 Кодексу України про надра, вказані в актах Державної екологічної інспекції Центрального округу від 25.02.2020 р. та 30.07.2020 р. дії КП Господар не є порушеннями чинного законодавства України.

Також апелянт вважає, що позивач необґрунтовано застосував методику розмірів відшкодування збитків, оскільки обов`язковим елементом складу цивільно-правової відповідальності є вина заподіювача шкоди.

28.10.2022 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №917/1449/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 залишено без руху апеляційну скаргу Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради на рішення господарського суду Полтавської області 13.09.2022 у справі №917/1449/21 на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням пункту 3 частини 3 статті 258 ГПК України за відсутності доказів надсилання копії апеляційної скарги третім особам; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

09.11.2022 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, у межах встановленого судом строку, засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції КП Господар надіслано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№6926), до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги третім особам.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради на рішення господарського суду Полтавської області 13.09.2022 у справі №917/1449/21. Встановлено строк позивачу та третім особам для подання відзивів на апеляційну скаргу відповідача (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1449/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 зокрема апеляційну скаргу Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради на рішення господарського суду Полтавської області 13.09.2022 у справі №917/1449/21 призначено до розгляду на "25" січня 2023 р. о 13:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132.

08.12.2022 від Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 7867 ел.8729 та вх.№8018 від 13.12.2022), в якому вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Треті особи не скористались своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу.

14.12.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1449/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 задоволено клопотання представника Державної екологічної інспекції Центрального округу про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 задоволено клопотання представника Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради адвоката Корольова Іллі Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради на рішення господарського суду Полтавської області 13.09.2022 у справі №917/1449/21 відбудеться "15" лютого 2023 р. о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Ухвалено проводити судове засідання у справі №917/1449/21 в режимі відеоконференції за участі представника Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради адвоката Корольова Іллі Миколайовича та представника Державної екологічної інспекції Центрального округу в приміщенні Господарського суду Полтавської області.

Доручено Господарському суду Полтавської області (Полтавська область, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, 36000) забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/1449/21, розгляд якої відбудеться "15" лютого 2023 р. о 12:30 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2023.

20.03.2023 від Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№3130).

В судове засідання 22.03.2023 в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача, який підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Присутній також в режимі відеоконференції представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

22.03.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.04.2023.

В судове засідання 19.04.2023 з`явився представник відповідача (в режимі відеоконференції), який підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Присутній також в режимі відеоконференції представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Треті особи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їй процесуальним правом не скористались та в судове засідання не з`явились, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю третіх осіб.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання плану Державної екологічної інспекції Центрального округу із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на 2020 рік, на підставі наказу Інспекції № 06-27/165 від 04.02.2020 р. (т. 1, а.с. 13) та направлення № 06-28/162 від 04.02.2020 р. (т. 1, а.с. 14) позивачем в період з 19.02.2020 р. по 25.02.2020 р. було проведено планову перевірку щодо додержання Комунальним підприємством Господар Руденківської сільської ради (на даний час у зв`язку зі змінами до статутних документів Комунальне підприємство Господар Новосанжарської селищної ради) вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт № 06-28/162 від 25.02.2020 р. (т. 1, а.с. 15-20) та припис № 02/2/1-23 від 03.03.2020 р. на усунення виявлених порушень (т. 1, а.с. 21-24).

У ході перевірки встановлено, що відповідачем в порушення норм статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, статті 17 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, пункту 2 статті 44 Водного кодексу України в період з 20.02.2017 р. по 19.02.2020 р. було здійснено забір води з підземних водних свердловин за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Зокрема, Інспекцією встановлено, що відповідачем у вказаний період зі свердловин за адресами: № 1 Нафтомістечко с. Руденківка Полтавського району, № 408 Школа С. Руденківка Полтавського району, № 2 Дитсадок с. Руденківка Полтавського району, № 2987 Карапишівка с. Руденківка Полтавського району, № 3 Новостройка с. Руденківка Полтавського району, № 2 с. Лугове (Леніново) Полтавського району, № 2 с. Варварівка Полтавського району, № 102 с. Мар`янівка Полтавського району, № 1 с. Богданівка Полтавського району, № 9 с. Дубина Полтавського району, № 1 с. Суха Маячка Полтавського району було забрано 373 799 м. куб. води, внаслідок чого допущено самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільного документу спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, та за відсутності документів, що посвідчують право власності (користування) земельними ділянками під свердловинами, що використовувались КП Господар у 2017-2020 роках.

Акт перевірки від 25.02.2020 р. отриманий директором КП Господар С.І. Нестеренком 25.02.2020 року та відповідачем не оскаржувався.

Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням Комунальним підприємством Господар водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) в період з 20.02.2017 р. по 19.02.2020 р. (т. 1, а.с. 41), виконаним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Штаньком М.С., сума заподіяних державі збитків становить 352 679,35 грн.

Також приписом №02/2/1-23 від 03.03.2020 р. було зобов`язано відповідача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) та надати належним чином засвідчену копію до Інспекції.

З метою проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в частині виконання припису №02/2/1-23 від 03.03.2020 р., на підставі наказу Інспекції № 06-27/451 від 22.07.2020 р. (т. 1, а.с. 25) та направлення № 06-28/442 від 22.07.2020 р. (т. 1, а.с. 26) позивачем в період з 29.07.2020 р. по 30.07.2020 р. було проведено позапланову перевірку щодо додержання Комунальним підприємством Господар Руденківської сільської ради вимог природоохоронного законодавства в частині виконання припису №02/2/1-23 від 03.03.2020 р. та складено відповідний акт № 06-28/442 від 30.07.2020 р. (т. 1, а.с. 27-31)

У ході перевірки встановлено, що відповідач в період з 28.02.2020 р. по 27.07.2020 р. продовжував забір води з підземних водних свердловин за відсутності спеціального дозволу на користування надрами в обсязі 53 915 м. куб.

Акт перевірки від 30.07.2020 р. отриманий директором КП Господар С.І. Нестеренком 30.07.2020 року та відповідачем також не оскаржувався.

Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням Комунальним підприємством Господар водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) в період з 28.02.2020 р. по 30.07.2020 р. (т. 1, а.с. 44), виконаним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Штаньком М.С., сума заподіяних державі збитків становить 50868,80 грн.

За фактом користування ділянкою надр (підземних вод) без наявного спеціального дозволу державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Центрального округу Штаньком М.С. складено на директора КП Господар Нестеренка С.І. протокол про адміністративне правопорушення № 004787 від 30.07.2020 р. (т.1, а.с. 36).

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2020 р. №22/2/1-24 (т.1, а.с. 37) директор КП Господар Нестеренко С.І. вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на що накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., який останнім сплачено 31.07.2020 р. у повному обсязі згідно з квитанцією № 0.0.1786971900.1 (т.1, а.с. 38).

Позивачем було направлено на адресу Комунального підприємства Господар претензії № 02.7-15/2951 від 05.08.2020 р. та № 02.7-15/2951 від 05.08.2020 р. про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, на суму 352 679,35 грн. та 50 868,80 грн. відповідно.

Відповідачем, однак, не відшкодовано збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на загальну суму 403 548,15 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду із даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд зазначив, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту порушення Комунальним підприємством Господар Новосанжарської селищної ради законодавства шляхом самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) та наявність усіх елементів складу зазначеного цивільного правопорушення, а отже вимоги Державної екологічної інспекції Центрального округу про стягнення з відповідача збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 403 548,15 грн. підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до приписів частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 1 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

За приписами частини 1 статті 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються в володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих в установленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а в випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання в користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

За статтею 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд (стаття 3 Водного кодексу України). Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України та згідно із статтями 1, 6 Кодексу України про надра, є частиною надр.

За дефініціями, наведеними в статті 1 Водного кодексу України, водокористування -використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання в виробництві з метою отримання продукції та для господарсько - питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України встановлено обов`язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Аналогічна норма міститься у статті 49 Водного кодексу України, за якою спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері розвитку водного господарства. Видача (відмова в видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Органи, зазначені в частині другій цієї статті, під час прийняття рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або про відмову в його видачі враховують відповідні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (у разі використання підземних вод), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері охорони здоров`я (в разі використання водних об`єктів, віднесених до категорії лікувальних).

За частинами 1-3 статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності в них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу в випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 цього Кодексу передбачено, що надра в користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов`язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об`єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання (постанова Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2021 р. у справі № 922/3488/19).

В матеріалах справи міститься дозвіл на спеціальне водокористування №323/ПД/49д-1 від 05.12.2018 р., виданий Комунальному підприємству Господар, код ЄДРПОУ 38787541.

Згідно з вказаним дозволом фактичне місце здійснення діяльності (водокористування):

- артезіанські свердловини № 1, № 2, № 3, № 408, № 2987, законсервовані артезіанські свердловини № 6, № 4 (7), № 8, розташовані за адресою с. Руденківка, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Ворскла, ліва притока р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 9, законсервована артезіанська свердловина № 2, розташована за адресою с. Дубина, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Ворскла, ліва притока р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 102, розташована за адресою с. Мар`янівка, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Ворскла, ліва притока р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 1, розташована за адресою с. Суха Маячка, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Оріль, р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 2, розташована за адресою с. Варварівка, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Кустолово, ліва притока р. Ворскла, р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 1, розташована за адресою с. Богданівка, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Кустолово, ліва притока р. Ворскла, р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 2, розташована за адресою с. Лугове, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Маячка, права притока р. Оріль, р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 1, законсервована артезіанська свердловина № 5-Р2bc, розташована за адресою с. Пологи Низ, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Кустолово, ліва притока р. Ворскла, р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 7-Р2bc, розташована за адресою с. Великі Солонці, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Кустолово, ліва притока р. Ворскла, р. Дніпро, район басейну р. Дніпро;

- артезіанська свердловина № 01/27/01, розташована за адресою с. Клюсівка, Новосанжарський район, Полтавська область, р. Ворскла, ліва притока р. Дніпро, район басейну р. Дніпро.

Пунктом 6 умов спеціального водокористування, визначених вказаним дозволом, передбачено, що відповідно до статті 17 Закону України Про питну воду та питне водопостачання та статті 19 Кодексу України про надра, у разі використання підземних вод для питного водопостачання суб`єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 23 Кодексу України про надра.

В порушення даних норм закону позивачем не було отримано спеціальний дозвіл на користування надрами на вищезазначених територіях.

Виняток із загального правила щодо необхідності отримання як дозволу на спеціальне водокористування, так і дозволу на користування надрами встановлений частиною 1 статті 23 Кодексу України про надра, за якою землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб`єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами.

Як стверджує відповідач, зокрема в апеляційній скарзі, КП Господар Новосанжарської селищної ради є землекористувачем земельних ділянок під зазначеними в актах перевірки Державної екологічної інспекції Центрального округу артезіанськими свердловинами, що підтверджується договорами позички, укладеними між Комунальним підприємством Господар та Богданівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, а також між Комунальним підприємством Господар та Сухомаячківською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, актами приймання-передачі основних засобів, рішенням Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 14.07.2021 р. № 147 Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілу газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) Комунальному підприємству Господар Новосанжарської селищної ради в межах с. Руденківка, с. Дубина, с. Мар`янівка, с. Пологи Низ, с. Великі Солонці, с. Клюсівка та рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 14.08.2020 р. Про проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності для виробництва та розподілу газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води.

Так, згідно з актами приймання-передачі до договорів позички від 05.05.2016 р., та від 19.07.2016 р. Комунальному підприємству Господар було передано, зокрема, артезіанські свердловини № 1 в с. Богданівка, № 2 в с. Варварівка, № 1 в с. Суха Маячка, № 2 в с. Лугове, а також земельні ділянки під свердловинами.

Крім того, відповідно до актів приймання-передачі основних засобів від 24.06.2015 р. виконавчий комітет Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області передав відповідачу земельні ділянки під водонапірними вежами Рожновського № 1 по вул. Набережна та Рожновського по вул. Горіхова (Шкільна) та артезіанськими свердловинами № 01/27/01 в с. Клюсівка, № 3 в с. Пологи Низ, № 7-Рbc, в. с. Великі Солонці, № 102, в. с. Мар`янівка, № 9, в с. Дубина, № 1, № 2, № 3, № 408, № 2987 в с. Руденківка.

Водночас, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Також згідно з довідкою № 02-29/31 від 21.02.2020 р., виданою виконавчим комітетом Драбинівської сільської ради, та довідкою Драбинівської сільської ради № 33 від 21.02.2020 р., земельні ділянки під артезіанськими свердловинами в с. Суха Маячка, с. Лугове, с. Богданівка та с. Варварівка Новосанжарського району Полтавської області знаходяться в комунальній власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

З урахуванням зазначеного, земельні ділянки комунальної власності можуть перебувати у власності органу місцевого самоврядування або в користуванні (постійне користування або оренда).

Крім того, згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

Статтею 791 Земельного кодексу України також визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, встановлення відповідності відповідача критерію ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра вимагає застосування положень Земельного кодексу України, приписи яких в частині наявності статусу землевласника або землекористувача, передбачають, зокрема наступне:

- встановлення меж земельної ділянки та певного місця її розташування,;

- сформованість земельної ділянки як об`єкта цивільних прав перед її набуття з певним титулом відповідачем, що за змістом ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації до державного земельного кадастру державної реєстрації з присвоєнням кадастрового номеру за проектом землеустрою та подальшу державну реєстрацію права власності на таку ділянку;

- виникнення права власності або користування на земельну ділянку згідно із ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України пов`язується з моментом державної реєстрації таких прав відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З матеріалів справи не вбачається доказів формування із визначенням меж на місцевості та надання кадастрового номеру земельних ділянок як об`єктів комунальної власності, на яких розташовані свердловини, за допомогою яких відповідач здійснював видобування підземних вод впродовж розглядуваного періоду, так само, як не вбачається і доказів реєстрації за відповідачем відповідних прав щодо таких земельних ділянок, у тому числі на виконання вимог приписів Державної екологічної інспекції центрального округу № 02/2/1-23 від 03.03.2020 р. та № 08/2/1-23 від 04.08.2020 р.

Тобто, фактично позивачем було встановлено користування відповідачем невизначеними земельними ділянками, розташування яких реально неможливо було встановити на місці, оскільки проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок не розроблялися, кадастрові номери, які є єдиними ідентифікаторами визначення їх місця розташування, не були на момент перевірки присвоєні, межі та цільове призначення - не встановлені.

В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження того, що відповідач впродовж 2017-2020 років звертався до органів місцевого самоврядування щодо оформлення земельних ділянок під зазначеними в актах перевірки Державної екологічної інспекції Центрального округу артезіанськими свердловинами. Відповідне рішення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілу газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) Комунальному підприємству Господар Новосанжарської селищної ради в межах с. Руденківка, с. Дубина, с. Мар`янівка, с. Пологи Низ, с. Великі Солонці, с. Клюсівка було прийнято лише 14.07.2021 року. При цьому, доказів розроблення зазначених проектів та виконання вимог земельного законодавства щодо формування земельних ділянок як об`єкта цивільних прав до суду не надано.

Таким чином, оскільки власником земель, в межах яких можуть бути сформовані земельні ділянки для обслуговування свердловин, є територіальна громада, а відповідачу їх не було передано в порядку, передбаченому чинним законодавством, в даному випадку відсутні підстави для застосування до даних правовідносин положення частини 1 статті 23 Кодексу України про надра. Вказане свідчить про неправомірність посилань відповідача на те, що неоскаржені та нескасовані рішення органу місцевого самоврядування свідчать про правомірність користування вищевказаними земельними ділянками.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 67 Кодексу України про надра передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.06.2022 року у справі №910/18053/20.

Таким чином, наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Згідно зі ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Особливості застосування цивільної відповідальності визначено ст. 69 цього Закону. Так, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується, що відповідач в процесі своєї господарської діяльності вчинив порушення екологічного законодавства, зокрема тим, що використовував надра (підземні води) за відсутності спеціального дозволу, необхідного згідно з вимогами ст. 21 Кодексу України про надра.

Внаслідок дій відповідача Інспекцією визначено, що державі заподіяно збитки.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р.

Інспекцією відповідно до Методики розраховано збитки, обумовлені самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на користування надрами (підземні води) за формулою: 3сам = 5 х W x Tap x 0,3, де

W- об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), м3;

Тaр - розмір, грн/100 м3 , аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення. Тар на дату виявлення порушення становить 62,9 грн/100 м3;

5 коефіцієнт;

0,3 коефіцієнт до ставок рентної плати, що застосовують житлово-комунальні підприємства відповідно до ст. 255 Податкового кодексу України/

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням Комунальним підприємством Господар водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) в період з 20.02.2017 р. по 19.02.2020 р.:

Зсам = 5 х 373 799 х 0,629 = 352 679 грн. 35 коп.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням Комунальним підприємством Господар водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) в період з 29.07.2020 р. по 30.07.2020 р.:

Зсам = 5 х 53 915 х 0,629 = 50 868 грн. 80 коп.

Суди, перевіривши надані позивачем розрахунки, дійшли висновку, що вони є документально обґрунтованими математично правильними, відповідають вимогам Методики та не оспорені відповідачем, який, посилаючись на неправильність проведення розрахунків позивачем, в свою чергу контррозрахунків не надав та не обґрунтував, в чому саме полягає ця неправильність.

Таким чином, саме дії Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради у вигляді забору води з підземних водних свердловин за відсутності спеціального дозволу на користування надрами призвели до спричинення державі збитків у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Також ч. 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, за змістом вказаних положень законодавства, обов`язок доказування невинуватості заподіювача шкоди, покладається саме на цю особу.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами наявності об`єктивних обставин, що унеможливили б одержання дозволу на користування надрами (підземними водами) у встановленому законом порядку, та не надав до суду доказів вчинення дій, спрямованих на оформлення земельних ділянок під зазначеними в актах перевірки Державної екологічної інспекції Центрального округу артезіанськими свердловинами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту порушення Комунальним підприємством Господар Новосанжарської селищної ради законодавства шляхом самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) та наявність усіх елементів складу зазначеного цивільного правопорушення, а отже вимоги Державної екологічної інспекції Центрального округу про стягнення з відповідача збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 403 548,15 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про сплив строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення збитків за період з 2017 р. по 2020 р.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі №369/6892/15-ц, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог Державної екологічної інспекції Центрального округу в частині стягнення з Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради 403 548,15 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріалами справи підтверджено, що Державна екологічна інспекція Центрального округу в період з 19.02.2020 р. по 25.02.2020 р. здійснила планову перевірку щодо додержання Комунальним підприємством Господар Новосанжарської селищної ради вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої було складено акт № 06-28/162 від 25.02.2020 р. Тобто Інспекції стало відомо про порушене право держави лише 25.02.2020 року. Позовна заява здана до суду 14.09.2021. А отже позивач звернувся до суду в межах строків позовної давності.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов є обґрунтованим, поданим в межах строку позовної давності, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Твердження і доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду та стосуються виключно переоцінки доказів.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Господар Новосанжарської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області 13.09.2022 у справі №917/1449/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 24.04.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.І. Терещенко