Постанова

від 12.04.2023 по справі 922/2406/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/2406/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Сенс Банк (вх.№200 Х/2) на постанову Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/2406/21 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Кононовою О.В., постанова підписана 25.11.2022)

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Каленчук Оксану Іванівну; призначено попереднє судове засідання на "08" вересня 2021 р.

16.11.2021 до суду від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання (вх. №27048), в якому вона просила суд припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни, визнати банкрутом особу ОСОБА_1 та ввести процедуру погашення боргів особи ОСОБА_1 .

Постановою Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/2406/21:

1.Відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства Альфа Банк (вх. №1060 від 18.01.2022) про закриття провадження у справі.

2.Припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

3.Припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1736 від 05.11.2015, адреса: 03035, м. Київ, а/с 20).

4.Визнано фізичну особу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , - банкрутом та введено процедуру погашення боргів.

5.Постановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів:

- строки виконання зобов`язань банкрута вважається такими, що настали;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням процедури погашення боргів;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових санкцій за всіма зобов`язаннями банкрута;

- припиняється стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, та за вимогами, не пов`язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- продажу підлягає все майно фізичної особи, що перебуває у його власності, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.

Виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

6.Скасовано заборону на відчуження, накладену на майно фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2021 у справі №922/2406/21.

7.Призначено керуючим реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , арбітражного керуючого Онищенка Костянтина Сергійовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 357 від 27.02.2013, адреса: АДРЕСА_2 ) та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним своїх повноважень.

8.Постановлено здійснити оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України (веб-сайт Вищого господарського суду України) повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом і введення процедури погашення боргів.

9.Зобов`язано керуючого реалізацією закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута.

10.Зобов`язано керуючого реалізацією в строк до 22.11.2023 виконати процедуру погашення боргів боржника, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання процедури погашення боргів боржника, у тому числі, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси, акти оцінки майна, відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; звіт про виплачені кредиторам кошти, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості.

11.Зобов`язано арбітражного керуючого Онищенка К.С. подати до господарського суду за п`ять днів до закінчення процедури погашення боргів боржника звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумком процедури погашення боргів боржника.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що зборами кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника у визначені Кодексом України з процедур банкрутства строки. При цьому, на думку суду, такий план наразі й не може бути затверджений враховуючи відсутність будь-яких джерел доходів у боржника, які б могли бути направлені на задоволення вимог кредиторів. Зважаючи, що зборами кредиторів не прийнято іншого рішення, зокрема про введення процедури погашення боргів боржника, а також на те, що у боржника недостатньо майнових активів для задоволення вимог кредиторів, суд дійшов висновку, що боржник своїми діями підтвердив добросовісність намірів, належно користувався процесуальними правами та сумлінно виконував процесуальні обов`язки, відтак з урахуванням прокоментованих норм, на переконання суду, відновлення платоспроможності боржника та погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе лише у разі введення процедури погашення боргів боржника. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів.

12.08.2022 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ Альфа-Банк, що висвітлене у протоколі №2/2022, прийнято рішення: змінити найменування АТ Альфа-Банк на АТ Сенс Банк, внести зміни до Статуту, Положення про збори акціонерів, Положення про Наглядову Раду АТ Альфа-Банк. 30.11.2022 відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо перейменування юридичної особи.

Акціонерне товариство Сенс Банк з постановою Господарського суду Харківської області не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/2406/21; ухвалити нове рішення суду у справі № 922/2406/21, яким закрити провадження у справі № 922/2406/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що в даному випадку боржник у зв`язку з ненаданням інформації про майновий стан членів сім`ї, міг подати декларації з відповідною відміткою Член сім`ї не надав інформацію та міг отримати інформацію про їх майновий стан самостійно отримавши відповідну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У даному випадку виправлені декларації боржника не можуть братися до уваги, адже вони продовжують містити не повну інформацію. Однак, господарським судом не застосовуються наслідки неповноти декларацій боржника, передбачені ч.7 ст.123 КУзПБ. Крім того, господарський суд, досліджуючи питання неприйняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника не врахував, що боржник взагалі не мав наміру його погоджувати. Відмова боржника від погодження проекту плану реструктуризації боргів, свідчить про його недобросовісність. Адже, яким чином кредитори можуть співпрацювати з боржником на зборах кредиторів для спеціального схвалення плану реструктуризації боргів, якщо він повністю відмовляється від такого схвалення. Процедура реструктуризації боргів фізичної особи не є процедурою списання боргів та в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування інших учасників справи. Добросовісність боржника в процедурі реструктуризації боргів є ключовою категорією, яка виявляється перш за все в прагненні боржника розробити та схвалити разом з кредиторами план реструктуризації боргів з метою відновлення його платоспроможності. Обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

03.03.2023 до суду від фізичної особи ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2463), в якому боржник проти апеляційної скарги заперечує, просить постанову суду першої інстанції залишити в силі, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що ним надавалась уся наявна та можлива інформація щодо його майнового стану та його родичів відповідно до вимог законодавства. Щодо непогодження запропонованого плану реструктуризації боргу зазначає, що вказане непогодження мотивувалось нереальністю його виконання. В умовах відсутності фінансових можливостей, заробітку тощо, є нереальним планувати щомісячні виплати значних внесків.

Фізична особа ОСОБА_1 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 03.03.2023.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2021 в попередньому засіданні визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Альфа Банк на загальну суму 108 034,98 грн, з яких: 47 443,59 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 600,89 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 43 939,85 грн- заборгованість за простроченим тілом кредиту, 7 510,65 грн неустойка та 4540,00 грн судового збору.

Призначено засідання господарського суду (підсумкове), на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "13" жовтня 2021 р.

Ухвалою суду від 13.10.2021 розглянуто вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", як такі, що надійшли з порушенням строку, встановленого для їх подання, визнано їх у загальному розмірі 118 588,21 грн, з яких: 51 624,21 грн сума заборгованості за договором б/н від 09.09.2021 та 1 135,00 грн судового збору, визнані рішенням Господарського суду Харківської області від 16.04.2021 у справі № 922/214/21; 61 289,00 грн заборгованість за кредитним договором б/н (картка "Універсальна") та 4 540,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника до Господарського суду Харківської області.

Враховуючи те, що заява АТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника була подана після закінчення строку, встановленого для їх подання, кредитор, відповідно до ч. 4 ст.45 КУзПБ є конкурсним, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Керуючим реструктуризацією 11.10.2021 о 14:00 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку Zoom Video Communications були призначені збори кредиторів з порядком денним:

1.розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2.розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

Збори не відбулись у зв`язку із неявкою кредиторів та боржника. За результатами сформовано протокол зборів кредиторів №1 (а.с.51 т.4).

08.11.2021 о 15:00 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку Zoom Video Communications призначені повторні збори кредиторів з порядком денним:

1.розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2.розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

Зі змісту протоколу зборів кредиторів №2 від 08.11.2021 вбачається, що на повторне засідання кредиторів з`явився представник АТ КБ "ПриватБанк", якому надано для огляду документи стосовно звіту керуючого реструктуризації про результати перевірки декларації про майновий стан боржника. Кредитору повідомлено, що боржник відмовляється затверджувати жодну редакцію плану реструктуризації, з огляду на що план реструктуризації для огляду не надавався. З огляду на те, що на засідання зборів не з`явились кредитори із правом вирішального голосу збори визнані такими, що не відбулись у зв`язку із відсутністю кворуму (а.с.55 т.4).

08.01.2022 керуючим реструктуризацією було направлено кредиторам запрошення на збори кредиторів з порядком денним:

1.розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2.розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

3.призначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією майна Тріщева Р.Р. у справі №922/2406/21.

Запропоновано збори кредиторів провести шляхом опитування відповідно до п.1 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. Запропоновано у строк до 12.01.2022 (включно) надіслати на адресу арбітражного керуючого свою відповідь із прийнятим рішенням (за, проти, утримався, свою позицію) щодо питань порядку денного (а.с.20-24 т.4а).

Зі змісту протоколу №3 від 12.01.2022 (дата формування протоколу 14.01.2022) вбачається, станом на 14.01.2022 надійшла відповідь від ОСОБА_1 , жодним із кредиторів не надано відповіді з питань порядку денного, в зв`язку з чим збори визнано такими, що не відбулися (а.с.25 т.4а).

02.02.2022 керуючим реструктуризацією було направлено кредиторам запрошення на збори кредиторів, з порядком денним:

1.розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2.розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

3.призначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією майна Тріщева Р.Р. у справі №922/2406/21.

Запропоновано збори кредиторів провести шляхом опитування відповідно до п.1 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. Запропоновано у строк до 10.02.2022 (включно) надіслати на адресу арбітражного керуючого свою відповідь із прийнятим рішенням (за, проти, утримався, свою позицію) щодо питань порядку денного (а.с.34-38 т.5).

Зі змісту протоколу №4 від 10.02.2022 (дата формування протоколу 11.02.2022) вбачається, станом на 11.02.2022 жодним із кредиторів не надано відповіді з питань порядку денного, в зв`язку з чим збори визнано такими, що не відбулися (а.с.39 т.5).

Керуючий реструктуризацією зазначає, що боржник відмовляється погоджувати проект плану реструктуризації в будь - який редакції, оскільки вважає реструктуризацію боргів неможливою, тому у відповідності до вимог ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, просить суд припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни, визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 та ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.12.2021 суд зобов`язав керуючого реструктуризацією здійснити перевірку декларації майнового стану боржника у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства та надати суду відповідний звіт про результати перевірки декларації майнового стану боржника.

Також суд зобов`язав керуючого реструктуризацією у відповідності до вимог та порядку передбаченому ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 у процедурі реструктуризації боргів, на яких розглянути звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації майнового стану боржника; проект плану реструктуризації боргів боржника, що має відповідати вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

18.01.2022 до суду від керуючого реструктуризацією надійшли докази скликання зборів кредиторів, звіт про результати перевірки декларації боржника, проект плану реструктуризації боргів боржника.

Зі звіту про результати перевірки декларації боржника вбачається, що керуючим реструктуризацією було направлено запити та отримано відповіді:

- вих. №02-01/22-01 до Державної авіаційної служби з проханням повідомити чи подавалися боржником органам Державіаслужби документи та відомості, необхідні для переміщення вантажів та/або пасажирів повітряним транспортом України та чи зареєстровані об`єкти цивільної авіації за боржником. У відповідь Державна авіаційна служба листом за вих. №1-16-5718-21 від 01.09.2021 повідомила, що за боржником та членами його сім`ї не зареєстровано повітряних суден та ліцензій;

- вих. №02-01/22-02 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області з проханням повідомити щодо видачі/реєстрації документів дозвільного характеру за боржником. У відповідь Державна архітектурно - будівельна інспекція у Харківській області листом за вих. №1020-1195 від 07.09.2021 повідомила про відсутність об`єктів будівництва, зареєстрованих за боржником або членами його сім`ї;

- вих. №02-01/22-04 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з проханням надати інформацію, чи належать боржнику або членам його сім`ї будь-які земельні ділянки на праві власності чи оренди, та повідомити про останні дії, пов`язані зі зміною чи припиненням земельних правовідносин. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - у боржника відсутні зареєстровані земельні ділянки;

- вих. №02-01/22-05 до Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області з проханням надати інформацію відносно наявності зареєстрованих за обліками Держпродспоживслужби транспортних засобів за боржником та членами його сім`ї; інформацію про факти відчуження у будь - який спосіб транспортних засобів та майна боржника і членів його сім`ї з 21.07.2018. Відповідно до відомостей, які містяться у відкритих реєстрах Держпродспоживслужби - за боржником відсутні зареєстровані об`єкти сільськогосподарської техніки, потужності з виробництва та обігу кормів, дозволи на ввезення садивного матеріалу, торгівлю сільськогосподарською технікою, на роботу із радіоактивними речовинами. Боржник не зареєстрований в реєстрі потужностей операторів ринку, осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування ДПМ та осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання;

- вих. №02-01/22-06 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків), приватного виконавця Петренко Д.О., приватного виконавця Овсієнко А.В. з проханням зупинити всі виконавчі дії у виконавчих провадженнях, боржником у яких є ОСОБА_1 та повідомити про наявність/відсутність будь-яких відкритих проваджень, стороною яких є боржник;

- вих. №02-01/22-07 до Головного Управління Держпраці у Харківській області з проханням повідомити про зареєстроване за боржником та членами його сім`ї майно. Відповідно до інформації, яка міститься у відкритому реєстрі управління Держпраці, у боржника відсутні дозволи на виконання робіт та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- вих. №02-01/22-08 до Державного космічного агентства України з проханням повідомити про наявність або відсутність у власності боржника та членів його сім`ї на території України космічної техніки. Отримано відповідь б/н, якою повідомлено про відсутність зареєстрованого майна у боржника та членів сім`ї;

- вих. №02-01/22-09 до Харківської митниці Держмитслужби з проханням повідомити чи проводилась боржником та членами його сім`ї діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, а саме: чи переміщувалися товари і транспортні засоби через митний кордон України; чи подавалися митним органам документи та відомості, необхідні для переміщення товарів і транспортних засобів через митний контроль України; чи здійснювалось митне оформлення товарів та іншу інформацію. Отримано відповідь за вих. №7.14-3/27/13/2937 від 21.09.2021, якою повідомлено, що за наявними базами обліку Харківської митниці у період з 21.07.2018 по 06.09.2021 боржник зазначений в якості довірителя (перевізника) у 14 митних деклараціях. Також зареєстровано факти переміщення через митний кордон України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Гоптівка-Нехотєєвка в обох напрямках руху батька боржника, ОСОБА_2 в якості водія транспортного засобу комерційного призначення р.н АХ145СО/ НОМЕР_2 (перевізник ФОП Трішев Рінат Ріфатійович). Факти щодо здійснення митного оформлення товарів у вказаний період за боржником та членами його сім`ї відсутні;

- вих. №02-01/22-10 до Державної служби морського та річкового транспорту з проханням повідомити про наявність або відсутність у власності боржника та членів його сім`ї зареєстрованих плавзасобів великого та малого флоту. Отримано відповідь від 13.09.2021 за вих. №6158/03/15-21, якою повідомлено, що у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України відсутні записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник та члени його сім`ї;

- вих. №02-01/22-11 до Головного управління ДПС у Харківській області з проханням повідомити про доходи боржника та членів його сім`ї за період з 21.07.2018; наявні рахунки, відкриті та зареєстровані у кредитно-банківських установах; про наявність частки в статутних капіталах підприємств; про те чи перебували (або перебувають) активи у податковій заставі боржника та членів його сім`ї; про наявність заборгованості або переплат зі сплати податків, зборів та інших загальнообов`язкових платежів. Отримано відповідь від 08.09.2021 за вих. №37131/6/20-40-12-03-12, якою повідомлено, що згідно відомостей в електронних базах даних ГУ ДГІС у Харківській області боржник та члени його сім`ї перебували/вають на податковому обліку як платники за основним місцем обліку, суб`єкти господарювання фізичні особи-підприємці:

- ОСОБА_1 перебував з 10.11.2014 по 30.09.2020 на спрощеній системі оподаткування - 3 група 5%. Відповідно наданих податкових декларацій ФОП за період з 01.01.2018 по 30.09.2020 обсяг доходів склав: 2020 рік - 288 300, 00 грн; 2019 рік - 242 300, 00 грн; 2018 рік - 2 173 880, 00 грн.

- ОСОБА_3 перебуває з 17.11.2015 і до сьогодні на спрощеній системі оподаткування - 3 група, 5%. Відповідно наданих податкових декларацій ФОП за період з 01.01.2018 по 30.09.2020 обсяг доходів склав: 1 півріччя 2021 рік - 1 612 000,00 грн; 2020 рік - 731 400,00 грн.; 2019 рік 0,00 грн; 2018 рік - 10 300,00 грн.

- ОСОБА_2 перебував з 30.10.1996 року по 31.01.2015 на спрощеній системі оподаткування - 2 група, 20%. Податкова звітність за період з 2018 року не надавалась.

Також керуюча реструктуризацією надіслала наступні запити:

- лист за вих. №02-01/22-12 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області з проханням повідомити про наявність або відсутність у власності боржника та членів його сім`ї зареєстрованих легкових, вантажних, спеціальних автомобілів, причепів та ін. Відповідно до інформації онлайн-реєстру МВС України за боржником немає зареєстрованих транспортних засобів;

- лист за вих. №02-01/22-13 на ПАТ "Укрзалізниця" з проханням повідомити наявність або відсутність у власності боржника та членів його сім`ї на території України зареєстрованих в реєстрі Міністерства транспорту і зв`язку вагонів, залізничного транспорту, під`їзних колій та іншого майна. Отримано відповідь від 29.09.2021 за вих. №59687, якою повідомлено про відсутність зареєстрованого майна за боржником та членами його сім`ї;

- лист за вих. №02-01/22-14 до Державної прикордонної служби України з проханням повідомити інформацію про дату за місце перетинання державного кордону України з 06.09.2018 боржником та членами його сім`ї. Отримано відповідь від 31.08.2021 за вих. №91-33278/0/15-21, якою надано витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України у період з 21.07.2018 по 21.07.2021 боржником та членами його сім`ї.

Окрім зазначених запитів, арбітражним керуючим отримано наступну інформацію із державних реєстрів:

1. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником не зареєстровано майна.

2. Згідно Інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, рухоме майно та обтяження на нього за боржником не зареєстровано.

3. Згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень- відсутні відкриті виконавчі провадження, стягувачем в яких є боржник.

4. Згідно відомостей із єдиного державного реєстру судових рішень- відсутні судові рішення про стягнення на корись боржника грошових коштів.

5. Згідно відомостей із державного реєстру юридичних осіб та громадських формувань- у боржника відсутні частки у статутному капіталі підприємств.

6. Згідно з відомостями реєстру дозвільних документів Державної Архітектурно - будівельної інспекції, за боржником не зареєстровано жодних декларативних та дозвільних документів на будівництво.

Від банківських установ надійшли довідки з інформацією про відкриті боржником рахунки та залишок коштів на них, відповідно до яких кошти на рахунках боржника відсутні.

Заборгованість з виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян відсутня (не встановлена).

18.01.2022 до суду від Акціонерного товариства "Альфа - Банк" надійшло клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв`язку із зазначенням боржником неповної інформації про доходи та майно членів сім`ї боржника.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).

Предметом судового розгляду є питання обґрунтованості рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи - погашення боргів боржника.

Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

-повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

За частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).

На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/ недостовірності інформації у декларації про його майновий стан -рішення про закриття провадження у справі.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.

За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про його затвердження та сам план.

Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов`язків у строки, встановлені законом чи судом.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що боржником не надано інформації про майновий стан членів сім`ї.

Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

Керуючим реструктуризацією Каленчук О.І. на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 21.07.2021 проведено інвентаризацією майна боржника, про що складено інвентаризаційні описи та акти, які свідчать про відсутність майна та будь-яких активів у боржника.

Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданою кредитором АТ Альфа-Банк, ОСОБА_3 (мати ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (батько ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 (сестра ОСОБА_1 ) на праві власності належить 4-х кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.48-49 т.4а).

Вказана інформація про майно членів сім`ї не відображена у звіті арбітражного керуючого Каленчук О. І. про перевірку декларації ОСОБА_1 та відсутня в декларації про майновий стан ОСОБА_1 , що є порушенням вимог КУзПБ.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, наданою кредитором АТ Альфа-Банк, ОСОБА_1 є засновником та керівником Приватної фірми "Діна".

Проте всупереч вимог наказу Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 Про затвердження форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 не вказана інформація у відповідній декларації, крім того така інформація відсутня і у звіті арбітражного керуючого Каленчук О. І. про перевірку декларації ОСОБА_1 , що свідчить про приховування вищезазначеної інформації ОСОБА_1 .

Зі змісту відповіді боржника від 07.02.2022 (а.с.4-7 т.5) вбачається, що ОСОБА_1 володіє 100 % часткою у приватній фірмі "Діна" із розміром статутного капіталу 10 грн. У 2006 році ним було прийнято рішення про припинення діяльності фірми, про що повідомлено компетентні установи. З 2004 року по 2022 рік по ПФ "Діна" не велася жодна господарська діяльність, не подавались звіти, ПФ "Діна" перебуває в стані припинення з 27.01.2022.

На підтвердження перебування в стані припинення ПФ "Діна" надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Однак, доказів того, що у період з 2004 року по 2022 рік по ПФ "Діна" не велася жодна господарська діяльність, не подавались звіти, матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять доказів повідомлення у 2006 році компетентних установ про припинення діяльності фірми.

Щодо відомостей про майно членів сім`ї боржник повідомив, що вказаним майном члени сім`ї володіють з 1989 року, та внесені до реєстру про власність з 2008 року. Також зазначив, що члени його сім`ї відмовились надавати йому належну відповідну інформацію про свій майновий стан та доходи, тому зазначити таку інформацію в деклараціях він не вважає за можливе.

Разом з відповіддю ОСОБА_1 надав виправлені декларації за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, які містять інформацію щодо ПФ "Діна" (а.с.10-27 т.5).

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що виправлені боржником декларації фактично дублюють первинні декларації, надані боржником разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не містять інформації щодо квартири належної членам сім`ї боржника тобто не заповнені у відповідності до вимог наказу Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 .

Разом з цим боржник мав можливість самостійно отримати інформацію про майновий стан членів сім`ї з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або у разі ненадання інформації - подати декларації з відповідною відміткою Член сім`ї не надав інформацію, що зроблено не було.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що господарський суд, досліджуючи питання неприйняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника не врахував, що боржник взагалі не мав наміру його погоджувати. Відмова боржника від погодження проекту плану реструктуризації боргів, свідчить про його недобросовісність.

Частиною 2 статті 123 КУзПБ визначено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ, зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

В матеріалах справи відсутній погоджений боржником план реструктуризації боргів. Також зборами кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника у визначені Кодексом України з процедур банкрутства строки.

Як свідчать матеріали справи, у проекті пропозиції щодо реструктуризації боргів ОСОБА_1 , зокрема у розділі 5 Розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів боржником зазначено, що з урахуванням, що кредиторами є 4 особи, то сплачувати доцільно рівними частинами щомісячно 1500,00 (375,00 грн на місяць кожному) (а.с.31-36 т.1).

Боржник в своїх поясненнях від 10.01.2022 щодо другого питання порядку денного зборів кредиторів про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність №922/2406/21 із розстроченням боргу зазначає, що у нього є зауваження, а саме, запропонованим планом передбачено розстрочення 39,72% боргу (90 тис.грн) на 5 років зі сплатою 1500,00 грн щомісячно, однак не передбачено джерела доходів ОСОБА_1 , з яких буде сплачуватися вказана сума. У проекті реструктуризації не враховано зобов`язання боржника із щомісячної сплати аліментів. Надмірне фінансове навантаження потягне порушення запропонованого графіку погашення боргу та призведе до нарощування нових боргів. Більш реальним та виправданим є запропонований боржником план погашення боргу із розрахунку щомісячного платежу у сумі 375,00 грн кожному кредитору при умові отримання постійного доходу (а.с.16 т.4а).

У поясненнях від 17.01.2022 боржник повідомив, що він самостійно та за підтримки арбітражного керуючого аналізує свій фінансовий стан та готує план для затвердження. Згідно документів наявних у судовій справі, а також звіту арбітражного керуючого, у боржника відсутні будь-які активи, а також прибутки, на які можливо звернути стягнення для задоволення потреб кредитора. При наданні проектів зазначається графік щомісячного погашення частини заборгованості кредиторам із значними сумами. Проте, у проектах плану реструктуризації та пропозиціях кредиторів не зазначено об`єктивне джерело доходу, яке надасть змогу сплачувати кошти боржником у визначених сумах. Погодження боржника з таким планом реструктуризації покладає подальший обов`язок на боржника вишукувати вказані кошти, що на його думку є нереальним планом, направленим на формальне задоволення вимог кредиторів, а не на відновлення платоспроможності боржника. Несхвалення боржником проекту реструктуризації у запропонованих редакціях є обґрунтованою позицією боржника та його правом не погоджуватись на дискримінаційні умови, які неможливо виконати (а.с.15 т.4а).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що боржник у проекті пропозиції щодо реструктуризації боргів пропонує план реструктуризації боргів з виплатою 1500,00 грн щомісяця, а при погодженні з ним арбітражним керуючим плану реструктуризації боргів зазначає, що дана сума є дискримінаційною умовою, яку неможливо виконати.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 не було погоджено жодного запропонованого йому плану реструктуризації боргів, в той час як КУзПБ покладає на боржника не лише обов`язки подати проект плану реструктуризації боргів, а і співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту. КУзПБ передбачена допомога чесним та добросовісним боржникам передусім реструктурувати їх борги, а у разі неможливості у майбутньому їх погасити - заслужити списання, а не списання без будь- яких умов.

Крім того, як вбачається з довідки ОСОБА_1 стосовно виконання вимог ст.116 КУзПБ, боржником повідомлено, що відповідно до п.9 ч.3 ст.116 КУзПБ трудова книжка відсутня. При цьому, 21.07.2021 ОСОБА_1 надано до суду копію трудової книжки, що на думку колегії суддів не відповідає засадам добросовісності боржника щодо виконання вимог Закону.

Крім того листі від 10.01.2022 ОСОБА_1 зазначається про те, що у проекті реструктуризації не враховано зобов`язання боржника із щомісячної сплати аліментів (а.с.26 т.4а). Разом з цим, до матеріалів справи не додано доказів того, що боржник має дитину та є відповідне рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.

У своїх поясненнях від 17.01.2022 ОСОБА_1 зазначає, що ним вживаються заходи щодо пошуку роботи за фахом, однак на цей час вказані заходи не дали позитивного результату (а.с.15 т.4а).

Проте, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів в обґрунтування наведених посилань. Перебування на обліку як безробітний в Харківському МЦЗ з 25.11.2020, про що в матеріалах справи наявна відповідна довідка Харківського міського центру зайнятості №2721 від 31.05.2021 (а.с.10 т.1), не є таким доказом.

Також, матеріали справи не містять жодних пояснень та доказів, на які саме потреби боржником було витрачено отримані від кредиторів кредитні кошти.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника- фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав з якими КУзПБ пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20.

Відповідно до положень ч.5 статті 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на те, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна інформація, зокрема про майно членів його сім`ї, та не надано суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна членів його сім`ї, відсутність погодженого боржником плану реструктуризації боргів, ненадання інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів та наявність суперечливих доказів у справі, що свідчить про недобросовісність боржника, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки місцевого господарського суду, що боржник своїми діями підтвердив добросовісність намірів, належно користувався процесуальними правами та сумлінно виконував процесуальні обов`язки, в зв`язку з чим постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, в зв`язку з чим постанова Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/2406/21 підлягає скасуванню, а провадження у справі №922/2406/21 -закриттю.

Керуючись статтями 269, п.4 ч.1 статті 275, п.2 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Сенс Банк задовольнити.

Постанову Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/2406/21 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі №922/2406/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.04.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова