Рішення

від 13.04.2023 по справі 902/370/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/370/23

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми "СЕЛЕКТА", вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Дніпро, 49051, код - 23945022

до: Приватного підприємства "АГРОЦЕНТР "ПОДІЛЛЯ", вул. Транспортна, 18, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400, код - 38507551

про стягнення 513 940,73 грн

В С Т А Н О В И В :

13.03.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 47/34 від 07.03.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми "СЕЛЕКТА" до Приватного підприємства "АГРОЦЕНТР "ПОДІЛЛЯ" про стягнення 513 940,73 грн заборгованості, з яких 378 000,00 грн основного боргу, 95 286,24 грн пені, 32 856,30 грн інфляційних втрат та 7 798,19 грн 3% річних за договором купівлі-продажу насіння кукурудзи № СФ-0000034 від 01.04.2022 року.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року відкрито провадження у справі № 902/370/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.04.2023 року.

07.04.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання № 51/34 від 06.04.2023 року про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми "СЕЛЕКТА".

10.04.2023 року до суд засобами поштового зв`язку від позивача надійшло клопотання № 51/34 від 06.04.2023 року про проведення судового засідання за його відсутності.

У судовому засіданні 13.04.2023 року представники позивача та відповідача правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.

Щодо обізнаності відповідача про судове засідання, суд зазначає наступне.

Згідно інформації отриманої з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адресована відповідачу ухвала значиться, що 24.03.2023 року "відправлення вручено особисто".

Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Отож, судом вжито достатніх та можливих заходів для належного сповіщення відповідача.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами і документами.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми "СЕЛЕКТА" та Приватним підприємством "АГРОЦЕНТР "ПОДІЛЛЯ" договору купівлі-продажу насіння кукурудзи № СФ-0000034 від 01.04.2022 року.

В зв`язку з неналежним виконання Приватним підприємством "АГРОЦЕНТР "ПОДІЛЛЯ" умов договору купівлі-продажу насіння кукурудзи № СФ-0000034 від 01.04.2022 року, в частині оплати продукції, утворилась заборгованість в сумі 513 940,73 грн.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми "СЕЛЕКТА" звернулось з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства АГРОЦЕНТР "ПОДІЛЛЯ" 378 000,00 грн основного боргу, 95 286,24 грн пені, 32 856,30 грн інфляційних втрат та 7 798,19 грн 3% річних за договором купівлі-продажу насіння кукурудзи № СФ-0000034 від 01.04.2022 року.

Матеріали справи не містять ні відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, 01.04.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми "СЕЛЕКТА" (Подавець) та Приватним підприємством "АГРОЦЕНТР "ПОДІЛЛЯ" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу насіння кукурудзи № СФ-0000034 (а.с. 9, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - сплатити й прийняти товар у відповідності зі специфікацією, що є невід`ємною частиною договору.

За змістом п. 1.2 Договору сума договору становить 315 000,00 грн та ПДВ 63 000,00 грн. Загальна сума по договору становить 378 000,00 грн.

Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника (п. 2.1 Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах FXW м. Синельникове/франко-склад Продавця протягом 10 днів з моменту надходження 100% передплати на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.3 Договору).

Покупець здійснює оплату по договору в порядку 100% оплати до 30.06.2022 року (п. 3.1 Договору).

За прострочення виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує

іншій стороні неню в розмірі подвійної кредитної ставки Нацбанку України за кожний день прострочки (4.2 Договору).

Згідно п. 5.1 договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами.

До укладеного договору між сторонами 01.04.2022 року підписано Додаток 1, за змістом якого сторонами погоджено поставку зерна Полтава F1 (кукурудза), в кількості 240 тонн на загальну суму 378 000,00 разом з ПДВ (а.с. 10, т. 1).

На виконання умов укладеного договору купівлі-продажу позивачем було поставлено відповідачу 01.04.2022 року продукцію на загальну суму 378 000,00 грн.

Оплата за поставлений товар повинна була здійснюватися відповідачем до 30.06.2022 року. Оплата відповідачем проведена не була.

Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2022 року по 03.02.2023 року.

07.10.2022 року відповідачем направлено позивачу гарантійний лист № 170, яким останній гарантував оплату заборгованості до 23.12.2022 року (а.с. 12, т. 1).

23.11.2022 року відповідачу направлено претензію за № 88 що сплати заборгованості (а.с.15-16, т. 1).

У відповідь на претензію відповідач 27.12.2022 року, надіслав повторно гарантійний лист за № 174, в якому він визнавав заборгованість та просив відтермінувати її погашення до червня 2023 року, в зв`язку з важким фінансовим становищем (а.с.13-14, т. 1).

Несплата відповідачем заборгованості за поставлену продукцію слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

При цьому, на момент розгляду справи доказів щодо погашення заборгованості відповідачем до суду не подано.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 378 000,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу насіння кукурудзи № СФ-0000034 від 01.04.2022 року правомірною та обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 32 856,30 грн інфляційних втрат, 7 798,19 грн 3% річних та 95 286,24 грн пені.

Відповідно п. 4.2 Договору за прострочення виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні неню в розмірі подвійної кредитної ставки Нацбанку України за кожний день прострочки.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми інфляційних втрат помилок не виявлено, у зв`язку з чим вимоги позову в частині стягнення 32 856,30 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, позивачем помилково розраховано суми 3% річних та пені, починаючи з 30.06.2022 року, оскільки згідно п. 3.1. Договору відповідний день є останнім днем строку виконання грошових зобов`язань, тому прострочення мало місце з 01.07.2022 року.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора у межах визначених позивачем періодів: 3% річних з 01.07.2022 по 07.03.2023 рр. судом отримано 7 767,12 грн; сум пені - з 01.07.2022 по 30.12.2022 рр. визначено розмір в сумі 94 758,90 грн.

Отже, вимоги позову в частині стягнення 3% річних та пені підлягають частковому задоволенню, з відмовою у стягненні 31,07 грн - 3% річних та 527,34 грн - пені.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АГРОЦЕНТР "ПОДІЛЛЯ" (вул. Транспортна, 18, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400, код - 38507551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми "СЕЛЕКТА" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Дніпро, 49051, код - 23945022) 378 000,00 грн - основного боргу за Договором купівлі-продажу насіння кукурудзи № СФ-0000034 від 01.04.2022 року, 32 856,30 грн - інфляційних втрат, 7 767,12 грн - 3% річних, 94 758,90 грн - пені, 7 700,73 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми "СЕЛЕКТА" в частині вимог про стягнення з Приватного підприємства "АГРОЦЕНТР "ПОДІЛЛЯ": 31,07 грн - 3% річних та 527,34 грн - пені.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8,38 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за електронними адресами: позивачу - npkfselekta1@gmail.com, відповідачу - agrocentr_podillya@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення, враховуючи період тимчасової непрацездатності судді, складено 24 квітня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Дніпро, 49051)

3 - відповідачу (вул. Транспортна, 18, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400)