Рішення

від 18.04.2023 по справі 904/242/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2023р. Справа № 904/242/23

За позовом: Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Покровської сільської ради Нікопольського району, с. Покровське (позивач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро (позивач-2)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурбестагро», м. Дніпро

Про: скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельну діляку

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокуратури: Ємельянов В.А.;

Від позивача-1: не з`явився;

Від позивача-2: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Покровської сільської ради Нікопольського району (позивач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (позивач-2) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Натурбестарго» про:

- скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, яка розташовується на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №61538460 від 12.11.2021 (номер запису про право 45000009);

- скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, яка розташовується на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, проведену за ТОВ «Натурбестагро» (код ЄДРПОУ 42927581) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №61538460 від 12.11.2021 (номер запису про право 45000114);

- зобов`язання ТОВ «Натурбестагро» (код ЄДРПОУ 42927581) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, яка розташовується на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, Покровській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Покровської сільської ради (код ЄДРПОУ 04340342).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає у вибутті з користування держави земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 93,5067га шляхом реєстрації права оренди на земельну ділянку площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, на підставі договору оренди земельної ділянки №64/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ «Натурбестагро». Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.11.22р. № 10-4-0.62-4903/2-22 жодних дозвільних документів на користь ТОВ «Натурбестагро», у тому числі дозвіл на передачу спірної земельної ділянки, не приймались, наказ про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду не видавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, договір оренди земельної ділянки не укладався та довіреність на його укладання не видавалась. Відповідно до листа Покровської сільської ради №902 від 01.11.22р. будь-яка інформація стосовно передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельної ділянки площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, в оренду ТОВ «Натурбестагро» відсутня. Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки №64/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ «Натурбестагро», статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.23р. відкрито провадження у справі № 904/242/23 за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 02.02.23р.

Покровська сільська рада Нікопольського району (позивач-1) і Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (позивач-2 ) позовні вимоги прокурора підтримали в повному обсязі, просили розглядати справу без участі їх представників.

ТОВ «Натурбестагро» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження та інших ухвал по справі повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про направлення на адресу відповідача за допомогою мессенджера Viber копій ухвал суду.

Ухвалою суду від 14.03.23р. закрито підготовче провадження та справу №904/242/23 призначено до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державним реєстратором Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим Антоном Вадимовичем вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №45000009 від 10.11.21р. про право власності держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на земельну ділянку площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, що розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Державна реєстрація відбулася на підставі Закону України від 14.05.2013 № 233-VII «Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням».

12.11.21р. державним реєстратором Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61538460.

На підставі цього рішення державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №45000114 від 10.11.2021 про реєстрацію права оренди за ТОВ «Натурбестагро» на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 93,5067га.

Підставою виникнення речового права зазначено договір оренди земельної ділянки №64/24/-12/20ДО від 24.12.20р., укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ «Натурбестагро». Згідно з вказаним договором, укладеним між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі в.о. начальника відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Хирси Лари Аргамовни, яка діє на підставі довіреності від 25.02.2019 № 13-1-0.25-008/11-19 (орендодавець) та ТОВ «Натурбестагро» в особі директора Ткаченка Є.В. (орендар), орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, загальною площею 93,5067га (п.п.1.1., 2.1- 2.3). Строк дії договору оренди 35 років . Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту комунальної реєстрації цього права відповідно до законодавства.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист № 10-4-0.62-4903/2-22 від 18.11.22р.), яка надана на запит Дніпропетровської обласної прокуратури, жодних дозвільних документів на користь ТОВ «Натурбестагро», у тому числі дозвіл на передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029 не приймались, наказ про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду не видавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, договір оренди земельної ділянки не укладався та довіреність на його укладання не видавалась.

Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки №64/24/-12/20ДО від 24.12.20р., укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ «Натурбестагро» , статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію права власності, права оренди за рішенням державного реєстратора та витребувати земельну ділянку площею 93,5067га, яка вибула із володіння та користування державою за відсутності волі його уповноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу, ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

При цьому, відповідно до абзацу 12 пункту 24 у розділі X «Перехідні положення» Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними, а абзацом 9 пункту 24 у розділі X «Перехідні положення» Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Таким чином, з 27.05.21р. ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права на розпорядження вказаною вище земельною ділянкою, а таким правом, відповідно до вищезазначених положень законодавства на відповідній території наділена саме Покровська сільська об`єднана територіальна громада в особі Покровської сільської ради.

Виходячи з вищенаведених приписів, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222985500:04:006:0029, загальною площею 93,5067га. є комунальною власністю Покровської сільської об`єднаної територіальної громади.

Доказів вжиття Покровською сільською радою заходів, спрямованих на державну реєстрацію права комунальної власності щодо земельної ділянки площею 93,5067га з кадастровим номером 1222985500:04:006:0029 позивачем-1 до матеріалів справи не надано.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч.1 ст. 5 цього Закону України ) . Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. (ч.1 ст.11 цього Закону України ) .

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 статті 18 цього Закону).

Особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, згідно з якими рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав встановлено статтею 28 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (ч.2).

Тож, за вказаних обставин можливість реєстрації права власності за належною особою без подання нею заяви не заперечується та відповідає положенням частини другої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Натомість, на момент проведення державної реєстрації відповідних речових прав набули чинності положення пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, які передбачають перехід всіх земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (за виключення наведеного в цьому пункті переліку), до земель комунальної власності територіальних громад, що, в свою чергу, позбавило органи виконавчої влади, які здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, права розпорядження ними.

З огляду на викладене, а також зважаючи на фактичне прийняття спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність Покровської сільської ради на час вчинення державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій, реєстрація права власності на спірну земельну ділянку повинна була здійснюватись за територіальною громадою в особі Покровської сільської ради.

Відповідно, державна реєстрація 10.11.21р. права власності держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на земельну ділянку площею 93,5067га., кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, що розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області не відповідає вимогам закону.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на викладене, вимога прокурора про скасування державної реєстрації права власності спірної земельної ділянки за позивачем-2 підлягає задоволенню.

Прокурор вважає, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договорами, який ним не укладався.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. (ч.2 ст.152 Земельного кодексу України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. (ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України).

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч.1 ст. 407 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Істотні умови договору оренди визначені частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі». Так, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, в наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Як вище встановлено, що довіреність від 25.02.2019 № 13-1-0.25-008/11-19 на в.о. начальника відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Хирсі Л.А. не видавалась, договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався, печаткою не скріплювався.

Таким чином, слід дійти висновку, що такий договір між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ «Натурбестагро» не укладався, тому підстави для державної реєстрації права оренди на підставі рішення державного реєстратора, у державного реєстратора були відсутні.

Вимога прокурора про скасування державної реєстрації права оренди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки відповідає належному способу захисту та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про зобов`язання ТОВ «Натурбестагро» повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 93,5067га., кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, що розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, Покровській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Покровської сільської ради.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як вище встановлено судом, що договір оренди між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ «Натурбестагро» не укладався, наказ про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду не видавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався, печаткою не скріплювався.

Відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 391 Цивільного кодексу України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Доказів повернення спірної земельної ділянки відповідачами матеріали справи не містять, тому вимога прокурора про зобов`язання відповідачів повернути земельну ділянку на користь територіальної громади в особі Покровської сільської ради заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в даній справі.

Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Головного управління Держгеокадастру та міської ради для втручання прокурора є достатньо.

Наявність у позивачів повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Покровською селищною радою, які не вжили заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Таким чином, за встановлених судом обставин справи, позов прокурора підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, яка розташовується на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, вул. Філософська, 39А, ідентифікаційний код 39835428) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №61538460 від 12.11.2021 (номер запису про право 45000009).

3.Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, яка розташовується на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, проведену за Товариство з обмеженою відповідальністю «Натурбестагро» (49055, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 45/122, код ЄДРПОУ 42927581) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №61538460 від 12.11.2021 (номер запису про право 45000114).

4.Зобов`язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Натурбестагро» (49055, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 45/122, код ЄДРПОУ 42927581) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 93,5067га, кадастровий номер 1222985500:04:006:0029, яка розташовується на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, позивачу - Покровській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Покровської сільської ради (53273, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с.Покровське, вул. Калнишевського, буд.19-б, код ЄДРПОУ 04340342).

5.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурбестагро» (49055, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 45/122, код ЄДРПОУ 42927581) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49001, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38, ідентифікаційний код 02909938) : 7 443,00грн. - витрат зі сплати судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 24.04.23р.

Суддя Васильєв О.Ю.