Рішення

від 21.04.2023 по справі 910/12374/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.04.2023Справа №910/12374/22

За позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес"простягнення 19 594,89 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники сторін в судове засідання 13.04.2023 не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" про стягнення 19 594,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" стверджує про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" своїх зобов`язань з оплати спожитої у період з липня 2019 року по січень 2021 року згідно Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4-2263С від 01.01.2019 електричної енергії, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 2 248,70 грн., 3% річних у розмірі 5 045,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 300,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12374/22; вирішено здійснювати її розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 16.11.2022 була надіслана відповідачу 18.11.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 28.

Однак, поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 29.11.2022 у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 25.11.2022 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" ухвали суду від 16.11.2022 є 25.11.2022 (день проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/12374/22 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" повинне було подати відзив на позов у строк до 12.12.2022 включно (згідно ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останній день 15-денного строку на подання відзиву припадав на 10.12.2022 - вихідний день - суботу).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 призначено у справі №910/12374/22 судове засідання на 28.03.2023; запропоновано позивачу надати пояснення з приводу наявності судових справ в судах України за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес", предметом яких є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4-2263С від 01.01.2019 за періоди, які накладаються на період заявлений в межах даної справи, а також надати копії позовних заяв в таких судових справах у строк - до початку судового засідання, призначеного на 28.03.2023.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання 28.03.2023, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 відкладено судове засідання на 13.04.2023; повторно запропоновано позивачу надати пояснення з приводу наявності судових справ в судах України за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес", предметом яких є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4-2263С від 01.01.2019 за періоди, які накладаються на період заявлений в межах даної справи, а також надати копії позовних заяв в таких судових справах у строк - до початку судового засідання, призначеного на 13.04.2023.

03.04.2023 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" надійшли письмові пояснення, в яких позивач наводить правове обґрунтування правових підстав та порядку нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Також 03.04.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи №910/12374/22 без участі представника Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут".

В судове засідання, призначене на 13.04.2023, сторони явку своїх представників не забезпечили, позивач просив розглянути справу без його участі, натомість відповідач про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи №910/12374/22 був повідомлений належним чином.

Так, ухвала суду від 29.03.2023 про призначення судового засідання на 13.04.2023 була надіслана відповідачу 30.03.2023 рекомендованим листом (як і всі інші ухвали по даній справі), що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 28, проте відправлення не було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" та було повернуто до суду 10.04.2023 із зазначенням причин повернення на довідці відділення поштового зв`язку від 04.04.2023 - адресат відсутній за вказаною адресою.

Відтак згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" ухвали суду від 29.03.2023 є 04.04.2023 (день проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).

Отже, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, сторони своїх представників у судові засідання не забезпечили, відповідач про причини неявки суд не повідомив, натомість позивач просив здійснювати розгляд справи №910/12374/22 без участі його представника, а відтак суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", позивачем заявлено до стягнення:

1) пеню: за період з 01.10.2019 по 31.10.2019, нараховану на борг з оплати спожитої у липні-серпні 2019 року електричної енергії; з 01.11.2019 по 30.11.2019, нараховану на борг з оплати спожитої у серпні-жовтні 2019 року електричної енергії; з 01.12.2019 по 31.12.2019, нарахованої на борг з оплати спожитої у вересні-листопаді 2019 року електричної енергії;

2) 3% річних, нараховані з 15.04.2020 по 30.11.2021 на суму боргу з оплати спожитої електричної енергії у період з березня 2020 року по січень 2021 року;

3) інфляційні втрати за період з травня 2020 року по листопад 2021 року, нараховані на суму боргу з оплати електричної енергії, спожитої з березня 2020 року по січень 2021 року.

Водночас, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 у справі №910/5174/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" борг з оплати спожитої у період з січня 2019 року по лютий 2020 року електричної енергії у розмірі 58 850,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 570,02 грн. та 3% річних у розмірі 744,32 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 у справі №910/1143/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" борг з оплати спожитої у листопаді-грудні 2020 року електричної енергії у розмірі 81 906,88 грн., пеню у розмірі 3 230,38 грн. (нараховану за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленої електричної енергії у жовтні 2019 року-лютому 2020 року), 3% річних у розмірі 255,88 грн. (нараховані за період прострочення березень-травень 2020 року на борг з оплати електричної енергії, спожитої у січні-лютому 2020 року), інфляційні втрати у розмірі 235,45 грн. (нараховані за березень 2020 року на суму боргу з оплати спожитої у лютому 2020 року електричної енергії).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/16097/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" борг з оплати спожитої у січні 2021 року електричної енергії у розмірі 68 565,16 грн.

Вказані судові рішення не оскаржувались в апеляційному порядку та набрали законної сили, а відтак набули статусу остаточних.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 у справі №910/5174/20, від 19.04.2021 у справі №910/1143/21, від 01.06.2020 у справі №910/16097/21 набрали законної сили, а відтак встановлені ним обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню.

Отже, фактично позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати, питання стягнення яких не входить до періодів, що входили до предметів розгляду у справах №910/5174/20, №910/1143/21, №910/16097/21, а також нарахованих на суму боргу, яка була сплачена відповідачем з простроченням в позасудовому порядку.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01.01.2019 постачальником електричної енергії та універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови НКРЕКП №1268 від 26.10.2018 є Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (стаття 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно з п.п. 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричне енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (надалі - Правила), укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідно до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, зокрема, за фактом споживання електричної енергії.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному веб-сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" з 01.01.2019 спожило електричну енергію відповідно до відомостей переданих АТ "Харківобленерго" та приєдналося до умов договору №4-2263С від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції №9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення. Порядок розрахунків за Договором №4-2263С від 01.01.2019 визначається відповідно до комерційної пропозиції №9 для установ та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, яка є невід`ємним додатком до Договору.

Отже, початком постачання електричної енергії визначено січень 2019 року.

За умовами п. 2.1 Договору визначено, що за цим договором постачальник (Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут") продає електричну енергію споживачу (Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес") для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Положеннями п. 5.1 Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

За умовами пункту 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктами 5.9 та 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Умовами п. 3 Комерційної пропозиції №9 (Додаток №3 від 01.01.2019 до договору) передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду (пункт 3 комерційної пропозиції).

Також пункт 4 Комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п. 6.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було присвоєно особовий рахунок №2263.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Укладений між сторонами договір №4-2263С від 01.01.2019 за своєю правовою природою є договором енергопостачання та належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору поставлялась відповідачу електрична енергія у період з січня 2019 року по січень 2021 року та щомісячно виставлялись відповідні рахунки на її оплату.

Зважаючи на те, що частина поставленої у спірний період електричної енергії була самостійно оплачена відповідачем (хоча і з простроченням), а частина вартості за спірний період була стягнута з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" судовими рішеннями, у суду відсутні обґрунтовані підстави для сумніву у обставинах постачання Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" у період з січня 2019 року по січень 2021 року електричної енергії відповідачу, обсягу поставленої електричної енергії та її вартості.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні п. 4 додатку №3 - Комерційна пропозиція №9 до договору визначено строк оплати рахунку за спожиту електричну енергію: 5 робочих днів від дня отримання рахунку.

На підтвердження обставин вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" рахунків на оплату послуг у спірний період позивачем було надано витяги з Книг реєстрації видачі рахунку, акту, копії яких додані до справи.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" стверджує, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" не скористалось своїм правом на спростування таких тверджень, що в частині оплати вартості поставленої електричної енергії за період, який не входив до предмету розгляду в жодній із справи, відповідачем з простроченням виконано свої грошові зобов`язання.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем неналежно (з простроченням) виконувались свої грошові зобов`язання з оплати поставленої позивачем згідно Договору у період з січня 2019 року по січень 2021 року електричної енергії.

Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" не навело обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку з оплати поставленої електричної енергії не виконував, систематично допускаючи прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.11 Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно п. 7 додатку №3 до Договору у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення у тому числі за день оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування від суми боргу, за кожен день прострочки.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" пені у розмірі 2 248,70 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" 3% річних у розмірі 5 045,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 300,49 грн.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" підлягає стягненню пеня у розмірі 2 248,70 грн., 3% річних у розмірі 5 045,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 300,49 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 28; ідентифікаційний код 33413354) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; ідентифікаційний код 42206328) пеню у розмірі 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 5 045 (п`ять тисяч сорок п`ять) грн. 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 12 300 (дванадцять тисяч триста) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 21.04.2023.

Суддя Р.В. Бойко