Рішення

від 12.04.2023 по справі 911/172/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2023Справа № 911/172/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солоницьке»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Піт-Лейн»

про стягнення 306960,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Бондаренко О.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.01.2023 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Солоницьке» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Піт-Лейн» про стягнення 306960,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020 не поставив відповідачу товар, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у сумі 306960,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солоницьке» направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 відкрито провадження у справі №911/172/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 22.03.2023.

У підготовчому засіданні 22.03.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.04.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2023 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 12.04.2023 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 7-А, офіс 203), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якої ухвала суду 03.04.2023 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105494187317).

При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 12.04.2023 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Піт-Лейн» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солоницьке» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що погоджені сторонами відповідно до умов цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020 одиниця виміру кількості товару та кількість поставки кожної партії товару можуть визначатися сторонами у заявках, специфікаціях, додатках, додаткових угодах або інших документах, погоджених сторонами на кожну товарну партію, що є невід`ємними частинами цього договору, в тому числі шляхом виставлення постачальником відповідного рахунку та його оплати покупцем. Загальна кількість товару за цим договором становить суму кількості поставленого товару протягом терміну дії цього договору.

У п. 2.1 Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020 сторонами погоджено, що товар за цим договором може постачатися покупцю на умовах:

1) FCA (інкотермс 2010) - завантажено в автомобільний транспорт перевізника (покупця) з резервуарів нафтобаз. Адреси резервуарів нафтобаз вказуються додатково при поставці;

2) CPT (інкотермс 2010) - завантажено в автомобільний транспорт перевізника постачальника або в автомобільний транспорт постачальника, та таке перевезення оплачене постачальником до місяця призначення, яке додатково визначається сторонами згідно з п. 1.2 цього договору;

3) EXW (інкотермс 2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця (перевізника покупця) з резервуарів нафтобази постачальника. Адреси резервуарів нафтобаз постачальника вказуються додатково покупцю при поставці (відвантаженні).

Датою поставки вважається дата видаткової накладної на товар або дата, вказана в товарно-транспортній накладній, та відповідно з вказаної дати до покупця переходять всі ризики щодо втрати чи зміни якості товару.

Відповідно до п. 2.2 Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020 загальні об`єми та строки поставок кожної окремої партії товару узгоджуються сторонами додатково в відповідних документах, вказаних у п. 1.2 цього договору, або іншим погодженим сторонами чином.

Згідно з п. 10.11 Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна сторона не заявить про свої наміри припинити дію цього договору за 30 днів до закінчення строку його дії, то строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020 не поставив відповідачу товар, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у сумі 306960,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.2 Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020 розрахунки за товар здійснюються покупцем до моменту поставки товару шляхом здійснення 100% попередньої оплати за відповідний узгоджений в заявці об`єм, якщо інший строк оплати не визначено сторонами.

Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку №608 від 17.02.2022 на суму 306960,00 грн позивач 17.02.2022 сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 306960,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2751 від 17.02.2022.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 2.5 Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020 покупець зобов`язується прийняти товар в наступні строки:

1) при умові поставки FCA - протягом 3-х календарних днів після оплати вартості товару, якщо інший строк вибірки товару не погоджений сторонами;

2) при умові поставки CPT - протягом 3-х календарних днів після оплати вартості товару, якщо інший строк вибірки товару не погоджений сторонами;

3) при умові поставки EXW - протягом 3-х календарних днів після оплати вартості товару, якщо інший строк вибірки товару не погоджений сторонами.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів погодження іншого строку отримання позивачем від відповідача товару, ніж той, що визначений у п. 2.5 Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020, з огляду на що суд дійшов висновку, що відповідач повинен був передати оплачений позивачем товар протягом 3-х календарних днів після оплати його вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Датою поставки вважається дата видаткової накладної на товар або дата, вказана в товарно-транспортній накладній, та відповідно з вказаної дати до покупця переходять всі ризики щодо втрати чи зміни якості товару (п. 2.1 Договору поставки нафтопродуктів №2020/02/0401-О від 04.02.2020).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов`язку з поставки позивачу товару на суму 306960,00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію листа вих. №9 від 14.06.2022 щодо повернення коштів у сумі 306960,00 грн.

Крім того, 17.10.2022 позивачем було направлено відповідачу заяву про повернення коштів у розмірі 306960,00 грн у зв`язку з тим, що відповідачем не було поставлено позивачу товар, вартість якого була оплачена позивачем 17.02.2022 на підставі платіжного доручення №2751 від 17.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов`язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Доказів повернення грошових коштів позивачу у сумі 306960,00 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Піт-Лейн» з повернення суми попередньої оплати у розмірі 306960,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солоницьке» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Піт-Лейн» попередньої оплати у розмірі 306960,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Піт-Лейн» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 7-А, офіс 203; ідентифікаційний код: 39930793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солоницьке» (37554, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Войниха, вул. Дружби, буд. 64; ідентифікаційний код: 38728947) грошові кошти у розмірі 306960 (триста шість тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 4604 (чотири тисячі шістсот чотири) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 24.04.2023.

Суддя О.М. Спичак