Рішення

від 24.04.2023 по справі 910/14550/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2023Справа № 910/14550/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП ТРАНСЕКСПО" (03680, місто Київ, вул. Ямська, буд.72) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ ФІНАНС" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, буд.15А) про стягнення 575 650, 26 грн

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТП ТРАНСЕКСПО" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ ФІНАНС" про стягнення 575 650, 26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором на виконання проектних робіт №34/3-17 від 21.06.2017 року не здійснив повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи, у зв`язку із чим позивачем заявлено до стягнення 575 650, 26 грн, з яких: основний борг - 435 791,14 грн, 3% річних - 20 452,33 грн та інфляційні втрати - 119 406,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14550/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Останнє обґрунтоване тим, що 03.02.2023 відповідачем було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 435 791,14 грн у підтвердження чого долучено банківську виписку.

Відтак позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 435 791,14 грн, а в частині 3% річних - 20 452,33 грн та інфляційних втрат - 119 406,79 грн позовні вимоги просив задовольнити та покласти судовий збір на відповідача.

23.02.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній заперечує стосовно нарахування 3% річних у розмірі 20 452,33 грн., інфляційних втрат у розмірі 119 406,79 грн та вважає, що нарахування останніх є похідними від вимог про стягнення заборгованості та оскільки у сторони ТОВ «Атлант Фінанс» на час розгляду справи відсутня заборгованість перед ТОВ «ВТП ТРАНСЕКСПО» такі вимоги є необгрунтованими і в їх задоволенні необхідно відмовити.

Зокрема відповідач посилається на частину шосту статті 232 ГК, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, згідно п. « 1)» ч. 2 ст.258 Цивільного Кодексу України, до позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Розрахунок Позивача не відповідає періоду нарахування штрафних санкцій, згідно ч. 6 ст. 232 ГКУ та строку давності пред`явлення до стягнення нарахованих штрафних санкцій, відповідно до 4.2 ст. 258 ЦКУ.

Приймаючи до уваги, що даний позов було подано до господарського суду в грудні 2022 року, на момент звернення до суду з цим позовом Позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

21.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ФІНАНС», (надалі - Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТП Трансекспо», (надалі - Виконавець) укладено Договір №34/3-17 на виконання проектних робіт (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та даним Договором, Замовник доручає і зобов`язується прийняти та оплатити, а Виконавець бере на себе зобов`язання відповідно до вихідних даних, наданих Замовником, розробити проектну документацію щодо «протипожежної безпеки та сигналізації» (надалі - «Роботи») та передати їх результати Замовнику на об`єктах (надалі - «Об`єкт»):

1.1.1 Приміщення гіпермаркету, загальною площею 8025 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська, 43;

1.1.2 Приміщення гіпермаркету, загальною площею 13 024,10 кв.м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, територія Ювілейної селищної ради, комплекс будівель та споруд, 17;

1.1.3 Приміщення гіпермаркету, загальною площею 15 836,75 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7;

1.1.4 Приміщення гіпермаркету, загальною площею 13 567,95 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., Дергачевський р-н, смт. Мала Данілівка, вул. Кільцева дорога, 4-А;

1.1.5 Приміщення гіпермаркету, загальною площею 4 969,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Тарасівська, 3.

1.1.6 Проектна документація розробляється на кожне із перелічених приміщень окремо.

Пунктом 1.2 Договору сторони передбачили, що результатами виконання Робіт є погоджена з Замовником проектна документація щодо «протипожежної безпеки та сигналізації» (надалі - «Проектна документація», «Документація»). Склад Робіт, якому повинна відповідати розроблена Документація, визначений в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Ціна (вартість) Договору відповідає загальній ціні (вартості) Робіт та становить 907 898,20 грн., крім того ПДВ (20 %) - 181 579,64 грн., всього з урахуванням ПДВ 20% -1 089 477,84 грн. (один мільйон вісімдесят дев`ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 84 копійки) (п. 3.1 Договору).

У відповідності до п. 3.4-3.4.2 Договору, порядок оплати вартості Робіт здійснюється у наступному порядку:

Протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання даного Договору Замовник перераховує авансовий платіж у розмірі 60% від вартості Робіт, що становить 544 738,92 грн., крім того ПДВ (20%) - 108 947,78 грн., всього з урахуванням ПДВ 20% - 653 686,70 грн. (шістсот п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 70 копійок).

Після виконання усіх Робіт за Договором та отримання Замовником Проектної документації у порядку, визначеному п.п. 4.4. Договору, Замовник здійснює остаточну оплату у розмірі 40 % від вартості Робіт, що становить 363 159,28 грн., крім того ПДВ (20%) - 72 631,86 грн., всього з урахуванням ПДВ - 435 791,14грн. (чотириста тридцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 14 копійок).

Згідно з п. 4.4 Договору, приймання результатів виконаних Робіт та отримання Проектної документації за цим Договором здійснюється Замовником відповідно до Акту приймання-передачі виконаних Робіт (надалі -«Акт»). Робота вважаються прийнятими Замовником з моменту підписання Акту.

Згідно з п. 5.6 Договору штрафні санкції, передбачені цим Договором, підлягають сплаті Стороною, що порушила положення Договору, протягом 10 (десяти) робочих днів, після отримання повідомлення щодо відповідного порушення та вимоги сплатити штрафні санкції. Сума компенсації щодо збитків, або інші платежі, що мають бути виплачені однією Стороною іншій Стороні за порушення відповідних зобов`язань, передбачених цим Договором, відповідно до рішення суду, мають бути виплачені у строки, передбачені чинним законодавством України щодо процедури виконання судових рішень.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками і діє до повного врегулювання всіх питань (п. 10.12 Договору).

Додатком № 1 до Договору від 21.06.2017 сторони визначили склад робіт, а саме, розроблена Проектна документація, щодо «протипожежної безпеки та сигналізації» Об`єкта, відповідно до умов Договору на виконання проектних робіт № 34/3-17 від 21 червня 2017 р. повинна містити наступні розділи:

1. Автоматична система водяного спринклерного пожежогасіння.

2. Автоматична система водяного дренчерного пожежогасіння.

3. Автоматична система газового локального пожежогасіння.

4. Система пожежної сигналізації

5. Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.

6. Диспетчеризація та автоматизація систем протипожежного захисту.

7. Система проти димного захисту.

8. Внутрішній протипожежний водопровід.

9. Вогнезахист будівельних конструкцій.

Додатком № 2 до Договору від 21.06.2017 сторони визначили договірну ціну,так:

- Приміщення гіпермаркету, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська, 43, загальною площею 8 025,00 м2 - вартістю 181 991,18 грн з ПДВ;

- Приміщення гіпермаркету, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська області, Дніпровський район, територія Ювілейної селищної ради, комплекс будівель та споруд, 17, загальною площею 13 024,10 м2 - вартістю 261 539,47 грн з ПДВ;

- Приміщення гіпермаркету, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, загальною площею 15 836,75 м2 - вартістю -300 000,00 грн з ПДВ;

- Приміщення гіпермаркету, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Дергачевський р-н, смт. Мала Данілівка, вул. Кільцева дорога, 4-А, загальною площею 13 567,95 м2 - вартістю - 256 245,47 грн з ПДВ;

- Приміщення гіпермаркету, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Тарасівська, 3, загальною площею 4 969,20 м2 - вартістю - 89 701,72 грн з ПДВ.

Загальна вартість проектних робіт, грн. з ПДВ складає 1 089 477,84 грн в т.ч. ПДВ 20% становить - 181 579,64 грн.

19.02.2018 за Актом приймання - передачі виконаних робіт згідно з Договором № 34/3-17 від 21 червня 2017 року на виконання проектних робіт відповідач прийняв роботи за договором, що підтверджується підписаним актом без зауважень з боку замовника та виконавця робіт.

Оскільки відповідачем було частково оплачено роботи у розмірі 653 686,70 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку №361 за 01.01.2017-06.12.2022, позивачем на адресу відповідача надіслано лист (претензію) від 27.04.2021 №27/04-47 про сплату заборгованості у розмірі 435 791,14 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання останнього. В якості доказів направлення позивачем долучено опис вкладення до цінного листа №0315074680705, поштову накладну, фіскальний чек, а також поштовий трекінг за яким відправлення за №0315074680705 вручено 06.05.2021.

03.06.2021 позивачем направлено претензію №60/06-21 відповідно до якої вимагав протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної претензії здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи, відповідно до Договору на виконання проектних робіт № 34/3-17 від 21 червня 2017 року, у розмірі 435 791 гривня 14 копійок (чотириста тридцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 14 копійок), які перерахувати за реквізитами, що вказані у рахунку на оплату № 77 від 27 квітня 2021 року, доданого до листа від 27 квітня 2021 року та попередив, що у разі несплати вказаної суми у встановлений строк ТОВ «ВТП ТРАНСЕКСПО» буде змушене звернутися до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача в примусовому порядку суми заборгованості за Договором на виконання проектних робіт № 34/3-17 від 21 червня 2017 року, а також збитків внаслідок інфляції, штрафних санкцій та судових витрат, понесених ТОВ «ВТП ТРАНСЕКСПО», в тому числі витрат на оплату адвокатських послуг.

Відповідач листом №57 від 13.07.2021 повідомив позивача, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» здійснить з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТП Трансекспо» остаточний розрахунок за договором на виконання проектних робіт №34/3-17 від 21.06.2017 року та сплатить наявну суму заборгованості у розмірі 435 791,14 грн.

Позивач листом від 27.06.2022 №228/06-22 повідомило відповідача про термінове погашення заборгованості у розмірі 435791,14 грн.

Оскільки відповідачем не було оплачено заборгованість у повному розмірі, станом на день звернення до суду з позовною заявою основна заборгованість відповідача за надані роботи складала 435791,14 грн, останнє стало підставою для звернення до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 575 650, 26 грн, з яких: основний борг - 435 791,14 грн, 3% річних - 20 452,33 грн та інфляційні втрати - 119 406,79 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою означений правочин є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Частинами 1, 2 статті 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 3 частини 1 статті 890 Цивільного кодексу України на підрядника покладено обов`язок передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем роботи за договором на виконання проектних робіт №34/3-17 від 21.06.2017 року виконав, що не заперечується відповідачем та підтверджується прийнятим останнім за актом приймання - передачі виконаних робіт від 19.02.2018, який підписаний з боку сторін без зауважень та скріплений їх печатками та підписами.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем за платіжною інструкцією №3126 від 03.02.2023 сплачено суму основної заборгованості у розмірі 435791,14 грн.

Тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем сплачено на користь позивача основну заборгованість у розмірі 435791,14 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки сума основної заборгованості у розмірі 435791,14 грн сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 435791,14 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних - 20 452,33 грн та інфляційні втрати - 119 406,79 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, ані договір, ані рахунок № 77 від 27.04.2021 не містять визначення строку оплати наданих робіт, відтак суд приходить до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно з якими якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача надіслано лист (претензію) від 27.04.2021 №27/04-47 про сплату заборгованості у розмірі 435 791,14 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання останнього. В якості доказів направлення позивачем долучено опис вкладення до цінного листа №0315074680705, поштову накладну, фіскальний чек, а також поштовий трекінг за яким відправлення за №0315074680705 вручено 06.05.2021, а відтак позивач здійснює розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з 14.05.2021по 05.12.2022.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Посилання відповідача на частину шосту статті 232 ГК, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а відтак на думку відповідача розрахунок Позивача не відповідає періоду нарахування штрафних санкцій, згідно ч. 6 ст. 232 ГКУ та строку давності пред`явлення до стягнення нарахованих штрафних санкцій, відповідно до 4.2 ст. 258 ЦКУ, суд зазначає наступне.

Позивачем не заявлялось стягнення штрафних санкцій, а лише 3% річних та інфляційні втрати, що в розумінні частини другої статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, а відтак твердження відповідача не знайшли свого підтвердження.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що останній здійснено вірно з огляду на що підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме 20 452,33 грн

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою ст. 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою ст. 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-IV (далі - Закон № 491-IV) визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону № 491-IV).

Положеннями ст. 2 Закону № 491-IV передбачено, що як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру. Водночас вказаною статтею Закону № 491-IV законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Положеннями п. 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Абзацом другим п. 1-1 Порядку передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (п. 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону № 491-IV, приписи Порядку та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий п. 4 Порядку).

Умовами ст. 625 ЦК України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат, суд встановив, що вони виконані невірно та за розрахунком суду з врахуванням заявленого позивачем періоду розмір інфляційних втрат становить 139470,93 грн.

Однак, оскільки суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі 119 406,79 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пункт 3 частини другої ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 20452,33 грн та інфляційні втрати у розмірі 119406,79 грн. в задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі №910/14550/22 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 435 791,14 грн - закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ ФІНАНС" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, буд.15А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38347098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП ТРАНСЕКСПО" (03680, місто Київ, вул. Ямська, буд.72, ідентифікаційний код юридичної особи: 39521561) 3% річних у розмірі 20452 (двадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн 33 коп, інфляційні втрати у розмірі 119406 (сто дев`ятнадцять тисяч чотириста шість) грн 79 коп. та судовий збір у розмірі 8634 (вісім тисяч шістсот тридцять чотири) грн 75 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ