Рішення

від 18.04.2023 по справі 916/2455/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2455/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участі секретаря судового засідання Росєєвої А.М.

розглянувши справу № 916/2455/22 за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом: державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" /ЄДРПОУ 01125672, адреса - 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вулл. Праці, 6, e-mail: port@imtp.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГЛАР" /ЄДРПОУ 43337144, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 46, оф. 11, e-mail: info@seglar.training/

про стягнення заборгованості у розмірі 558 851,00 грн

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

22.09.2022 року ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2543/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГЛАР" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 593 893,10 грн, з яких:

- 355 052,57 грн - борг за договором бербоут-чартеру "BARECON-2001" № 20/19-д/нд від 11.05.2021 року;

- 41 274,61 грн - борг за договором на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд від 26.02.2021 року;

- 85 652,20 грн - інфляційні втрати;

- 100 384,25 грн - пеня;

- 11 529,47 грн - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором бербоут-чартеру "BARECON-2001" № 20/19-д/нд від 11.05.2021 року та за договором на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд від 26.02.2021 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 203-205, 212 КТМ України, ст.ст.15, 16, 509, 525-526, 530, 549, 550-552, 610-612, 625, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 230-231 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

У позовній заяві позивач просить справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою суду від 27.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2455/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 20.10.2022 р. о 11:00 год. 19.10.2022 року на адресу суду надійшла клопотання позивача про відкладення судового засідання на іншу дату /вх. № 23232/22/.

20.10.2022 року об 11:00 год судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 20.10.20222 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін по справі № 916/2455/22 на 16.11.2022 року о 11:30 год.

16.11.2022 року о 11:30 год судове засідання не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії через екстрені відключення світла в Одеському регіоні.

Ухвалою суду від 18.11.2022 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін по справі № 916/2455/22 на 14.12.2022 р. о 14:00 год.

У судовому засіданні 14.12.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 27.12.2022 року на 11:40 год.

Судове засідання призначене на 27.12.2022 р. о 14:00 не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 27.12.2022 року призначено судове засідання для розгляду справи № 916/2455/22 по суті на 01.02.2023 р. о 14:00 год.

30.01.2023 року за вх. № 2882/23 та 31.01.2023 року за вх. № 3059/23 на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із відрядженням представника позивача.

Ухвалою суду від 01.02.2023 року відкладено судове засідання для розгляду справи № 916/2455/22 по суті на 01.03.2023 р. о 13:00 год.

01.03.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 558 851,00 грн, з яких:

- 355 052,57 грн - борг за договором бербоут-чартеру "BARECON-2001" № 20/19-д/нд від 11.05.2021 року;

- 41 274,61 грн - борг за договором на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд від 26.02.2021 року;

- 123 904,91 грн - інфляційні втрати;

- 21 053,59 грн - пеня;

- 17 565,32 грн - 3 % річних.

Також на адресу суду надійшло клопотання позивача про повернення надміру сплаченого судового збору /вх. № 6717/23/, а саме у розмірі 525,64 грн.

У судовому засіданні 01.03.2023 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 18.04.2023 року на 11:00 год.

До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Всі ухвали суду по справі № 916/2455/22, зокрема про відкриття провадження у справі від 27.09.2022 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 46, оф. 11, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

13.10.2022 року за вх. № 17059/22 на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою", з ухвалою суду про відкриття провадження.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/2455/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Також ухвали по справі направлялися відповідачу на електронну адресу, вказану у позовній заяві: info@seglar.training.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 08.07.2020 року між ДП «МТП «Чорноморськ» (судовласник) та ТОВ «СЕГЛАР» (фрахтувальник) укладено Договір бербоут-чартеру «BARECON-2001» № 20/19-д/нд, за умовами якого судновласник згоден здати, а фрахтувальник згоден прийняти в оренду визначене судно - пором «Каледонія» (ІМО 7321063) на період 60 місяців /ст. 2 частини II стандартної частини Договору/.

08.07.2020 року Сторонами Договору підписано Акт приймання-передачі пасажирського порому/RoRo «Каледонія» згідно бербоут-чартеру від 08.07.2020 року № 20/19-д/нд.

Згідно ст. 11 частини II стандартної частини Договору Фрахтувальники сплачують орендну плату судновласникам точно у відповідності до умов даного чартеру, при цьому строк оплати має особливе значення. Фрахтувальники оплачують судновласникам оренду судна на умовах люмпсум в сумі, визначеній в Боксі 22, яка повинна виплачуватись не пізніше, ніж через кожні тридцять (30) поточних днів авансом, перший платіж люмпсум вноситься в дату та час здачі судна фрахтувальникам. Орендна плата повинна вноситись безперервно, протягом всього строку дії чартера.

Якщо фрахтувальник не поверне судно після закінчення строку дії договору бербоут-чартера, фрахтувальник зобов`язаний сплатити подвійну облікову ставку орендної плати, вказаної у Боксі 22, за кількість днів, на яку строк дії договору прострочений /п. 17 Боксу/.

Згідно Боксу 22 Договору орендна плата встановлюється в розмірі 108,29 дол. США, в т.ч. 20 % ПДВ 18,05 дол. США., за кожну добу.

Згідно Боксу 25 Договору Фрахтувальник зобов`язаний не пізніше 10-го календарного числа місяця наступного за розрахунковим (розрахунковим місяцем вважається календарний

місяць) направити уповноваженого представника для отримання Акта наданих послуг, а також рахунку для оплати наданих послуг. Рахунок виставляється в національній валюті України по офіційному курсу Національного банка України на дату виставлення рахунку. Не пізніше п`яти робочих днів після отримання Фрахтувальник зобов`язаний повернути Судновласнику підписаний та засвідчений печаткою (у випадку наявності) примірник Акта наданих послуг Судновласника. Оплата проводиться щомісячно протягом п`яти робочих днів після отримання рахунку. У випадку невиконання Фрахтувальником вказаних обставин, Акт надання послуг вважається прийнятим без зауважень, послуги надані Судновласником Фрахтувальнику, вважаються погодженими в повному обсязі, і Акт наданих послуг має силу

підписаного Фрахтувальником. При цьому, у випадку неотримання Фрахтувальником з його вини Акта наданих послуг, примірник Акта та рахунок направляються на адресу Фрахтувальника засобами поштового зв`язку.

Господарським судом встановлено, що позивачем було направлено фрахтувальнику для здійснення оплати рахунки та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні звітні періоди, а саме:

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/5887 від 30.06.2021 року на суму 88 287,65 грн; Рахунок № Пр/5887 від 30.06.2021 року на суму 88 287,65 грн;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/7355 від 31.07.2021 року на суму 90 258,38 грн; Рахунок № Пр/7355 від 31.07.2021 року на суму 90 258,38 грн;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/8313 від 31.08.2021 року на суму 90 169,09 грн; Рахунок № Пр/8313 від 31.08.2021 року на суму 90 169,09 грн;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/9707 від 30.09.2021 року на суму 86 337,45 грн; Рахунок № Пр/9707 від 30.09.2021 року на суму 86 337,45 грн.

Всього на суму 355 052,57 грн.

Судом досліджено докази направлення позивачем на адресу відповідача вказаних вище актів та рахунків.

26.02.2021 року між ДП «МТП «Чорноморськ» (Порт) та ТОВ «СЕГЛАР» (Споживач), укладено Договір на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд, за умовами якого Порт надає Споживачу послуги з постачання електричної енергії та забезпечує Споживачеві її надійне постачання, шляхом підключення до електричних мереж об`єкту Споживача розміщений на території Порту (Портовий флот), а Споживач відшкодовує фактичні витрати та супутні послуги, що сплачується Портом стороннім організаціям, за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим Договором /п. 1.1 договору/.

Згідно п. 2.1. Договору з відшкодування розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 2.2. Договору з відшкодування вартість витрат, що підлягає відшкодуванню визначається відповідно об`єму спожитої електроенергії у сумі з урахуванням відшкодування

витрат на використання технологічних електричних мереж, супутніх послуг та інших витрат, що потребують відшкодування та які сплачує Порт стороннім організаціям під час надання таких послуг за цим Договором.

Згідно п. 2.3. Договору з відшкодування облік об`єму спожитої електричної енергії, що передається Портом та споживається Споживачем, визначається на підставі показників приладу обліку № 071117013963966, наступним шляхом:

- щомісячно з 25 по 28 число розрахункового місяця уповноваженими представниками Порту та Споживача проводиться зняття показників приладу обліку;

- у разі зіпсування чи виходу з ладу приладів обліку розраховується виходячи з

установленої потужності - 10 кВт на годину.

Згідно п. 2.4. Договору, відшкодування витрат Порту здійснюється Споживачем до 20-го числа, наступного за розрахунковим, на підставі Рахунку та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно п. 2.5 Договору Споживач зобов`язаний не пізніше 10-го календарного числа місяця, наступного за розрахунковим, направити до Порту уповноваженого представника для отримання екземплярів Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Рахунку для оплати наданих послуг та не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після отримання, повернути Порту підписаний та засвідчений власною печаткою (у разі наявності) належний Порту екземпляр Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно п. 2.6. Договору з відшкодування у разі невиконання Споживачем зазначених зобов`язань Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Рахунок вважаються прийнятими без зауважень і мають силу документів, підписаних Споживачем.

Згідно п. 2.7. Договору з відшкодування у разі неотримання Споживачем з його вини Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), належний йому екземпляр надсилається Портом на адресу Споживача засобами поштового зв`язку.

За несвоєчасне відшкодування витрат порту, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Сплата пені не звільняє сторону, яка порушила зобов`язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов`язання належним чином /п. 5.3 договору/.

Господарським судом встановлено, що позивачем було направлено фрахтувальнику для здійснення оплати рахунки та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні звітні періоди, а саме:

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/5888 від 30.06.2021 року на суму 10 218,47 грн; рахунок № Пр/5888 від 30.06.2021 року на суму 10 218,47 грн;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/7356 від 31.07.2021 року на суму 10 218,47 грн; рахунок № Пр/7356 від 31.07.2021 року на суму 10 218,47 грн;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/8314 від 31.08.2021 року на суму 10 218,47 грн; рахунок № Пр/8314 від 31.08.2021 року на суму 10 218,47 грн;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Пр/9708 від 30.09.2021 року на суму 10 619,2 грн; рахунок № Пр/9708 від 30.09.2021 року на суму 10 619,2 грн.

Всього на суму 41 274,61 грн.

Судом досліджено докази направлення позивачем на адресу відповідача вказаних вище актів та рахунків.

Матеріали справи містять доручення ТОВ «СЕГЛАР» № 1, згідно якого товариство уповноважує Явкіна О.В. отримувати під особистий підпис рахунки, акти здачі-приймання робіт, інші документи, які необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства.

29.07.2021 року ДП «МТП «Чорноморськ» направило ТОВ «СЕГЛАР» лист вих. № 327/05-17 з вимогою погасити заборгованість за рахунками.

Також 27.09.2021 року позивач направив відповідачу письмову претензію вих. № 51/06-25 з вимогою сплатити протягом 10 робочих днів заборгованість у розмірі 269 438,53 грн. та претензію вих. № 52/06-25 з вимогою сплатити протягом 10 робочих днів заборгованість у розмірі 31 189,29 грн.

30.09.2021 року ДП «МТП «Чорномосрьк» направило ТОВ «СЕГЛАР» лист з повідомленням про припинення з 01.10.2021 року дії Договору бербоут-чартеру «BARECON-2001» від 08.07.2020 № 20/19-д/нд та Договору на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд від 26.02.2021 року на підставі пункту 28 частини II Договору у зв`язку з невиконанням ТОВ «СЕГЛАР» свого обов`язку щодо своєчасної сплати рахунків за договорами.

01.10.2021 року між сторонами договору підписано Акт приймання-передачі (повернення) пасажирського порому/RoRo «Каледонія» до Договору бербоут-чартеру «BARECON-2001» від 08.07.2020 № 20/19-д/нд. В п. 2 акту сторонами узгоджено, що заборгованість з орендної плати за договором на дату повернення/здачі судна, фрахтувальник зобов`язується сплатити на користь судновласника протягом 10 календарних днів з дати підписання цього акту.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором у ТОВ «СЕГЛАР» виникла заборгованість перед ДП «МТП «Чорноморськ» по Договору бербоут-чартеру «BARECON-2001» № 20/19-д/нд від 08.07.2020 року у розмірі 355 052, 57 грн, а по Договору на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд від 26.02.2021 року у розмірі 41 274, 61 грн.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату за договором у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 203 КТМ України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Відповідно ст.204 КТМ України договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі. Наявність і зміст договору чартеру (фрахтування) судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами.

Відповідно до ст. 205 КТМ України у договорі чартеру (фрахтування) судна на певний час повинні бути вказані найменування сторін договору, назва судна, його технічні і експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання судна.

Відповідно до ст. 212 КТМ України фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли непридатність судна настала з вини фрахтувальника.

Судом встановлено, що ДП «МТП «Чорноморськ» виконано належним чином взяті на себе обов`язки згідно Договору, а саме: надано відповідачу в оренду пором «Каледонія» (ІМО 7321063), що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі пасажирського порому/RoRo «Каледонія» згідно бербоут-чартеру № 20/19-д/нд від 08.07.2020 року. Підтверджено і виконання позивачем своїх зобов`язань за договором на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд від 26.02.2021 року.

Господарський суд зазначає, що наявні в матеріалах справи Акти здачі-прийняття робіт не підписані відповідачем та не скріплені печаткою. Разом із тим, матеріали справи містять докази їх направлення відповідачу. У відповідності до Боксу 25 Договору та п. 2.6 Договору з відшкодування у випадку не отримання представником ТОВ «СЕГЛАР» Акту здачі-прийняття робіт і неповернення його Підприємству, такий акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу підписаного документу.

В свою чергу матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованість за договором бербоут-чартеру «BARECON-2001» № 20/19-д/нд від 08.07.2020 року у розмірі 355 052, 57 грн, та за договором на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд від 26.02.2021 року у розмірі 41 274, 61 грн. У зв`язку із чим, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Стосовно позовних про стягнення інфляційних втрат у розмірі 123 904,91 грн, пені у розмірі 21 053,59 грн, 3 % річних 17 565,32 грн, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Положення ч. 1. 2. 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків: штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом вище, умовами п. 5.3 договору на відшкодування витрат з використання електромереж № 21/22-д/нд від 26.02.2021 року визначено, що за несвоєчасне відшкодування витрат порту, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Сплата пені не звільняє сторону, яка порушила зобов`язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов`язання належним чином.

Разом із тим, судом встановлено, що умовами договору бербоут-чартеру «BARECON-2001» № 20/19-д/нд від 08.07.2020 року не визначено такої штрафної санкції як пеня за несвоєчасну оплату виставлених рахунків. Судом встановлено, що п. 17 Боксу визначено, що нарахування пені у випадку неповернення судна після закінчення строку дії договору.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування пені за рахунками, виставленими за договором бербоут-чартеру «BARECON-2001» № 20/19-д/нд від 08.07.2020 року. Суд зауважує, що внаслідок подання заяви про зменшення позовних вимог позивач відмовився від позовних вимог в цій частині.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних, здійснених позивачем за договором бербоут-чартера. Так, відповідно до вказаного розрахунку:

- по рахунку № Пр/5887 від 30.06.2021 року за період з 21.07.2021 року по 01.03.2023 року: інфляція - 28 142,66 грн, 3 % річних - 4 274,09 грн;

- по рахунку № Пр/7355 від 31.07.2021 року за період з 30.08.2021 року по 01.03.2023 року: інфляція - 29 009,39 грн, 3 % річних - 4072,75 грн;

- по рахунку № Пр/8313 від 31.08.2021 року за період з 04.10.2021 року по 01.03.2023 року: інфляція - 27 567,85 грн, 3 % річних - 3809,34 грн;

- по рахунку № Пр/9707 від 30.09.2021 року за період з 15.10.2021 року по 01.03.2023 року: інфляція - 26 396,38 грн, 3 % річних - 3569,40 грн.

Судом встановлено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних, у зв`язку із чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Судом перевірено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних, здійснених позивачем за договором про відшкодування витрат. Так, відповідно до вказаного розрахунку:

- по рахунку № Пр/5888 від 30.06.2021 року за період з 21.07.2021 року по 01.03.2023 року: пеня - 5424,75 грн, інфляція - 3257,25 грн, 3 % річних - 494,69 грн;

- по рахунку № Пр/7356 від 31.07.2021 року за період з 21.08.2021 року по 01.03.2023 року: пеня - 5286,45 грн, інфляція - 3284,26 грн, 3 % річних - 468,65 грн;

- по рахунку № Пр/8314 від 31.08.2021 року за період з 21.09.2021 року по 01.03.2023 року: пеня - 5 144,51 грн, інфляція - 3 124,14 грн, 3 % річних - 442,61 грн;

- по рахунку № Пр/9708 від 30.09.2021 року за період з 21.10.2021 року по 01.03.2023 року: пеня - 5197,88 грн, інфляція - 3122,98 грн, 3 % річних - 433,79 грн.

Судом встановлено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних, у зв`язку із чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Як зазначено судом вище, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Господарський суд відхиляє доводи позивача, що у п. 5.3 договору сторони вказавши, що нарахування пені, індексу інфляції та 3 % річних сплачується за весь час прострочення, встановили інший строк нарахування пені, аніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Разом із тим, пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року і дія вказаного Закону фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 року у справі № 910/13704/21.

Оскільки, останнім днем шестимісячного строку для нарахування пені є період, який припадає на дію карантину, тобто після 02.04.2020 року, то господарський суд приходить до висновку, що позивач правомірно нарахував пеню по 01.03.2023 року. У зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 8 908,4 грн., що вбачається із платіжного доручення № 1080 від 26.08.2022 року.

Разом із тим, внаслідок зменшення розміру позовних вимог, ціна позову склала 558 851,00 грн, а належний судовий збір - 8 382,77 грн.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 8 382,77 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГЛАР" /ЄДРПОУ 43337144, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 46, оф. 11, e-mail: info@seglar.training/ на користь державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" /ЄДРПОУ 01125672, адреса - 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вулл. Праці, 6, e-mail: port@imtp.ua/ грошові кошти у розмірі 558 851,00 грн /п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна гривня 00 копійок/, з яких: 355 052,57 грн - борг за договором бербоут-чартеру; 41 274,61 грн - борг за договором на відшкодування витрат; 123 904,91 грн - інфляційні втрати; 17 565,32 грн - 3 % річних; 21 053,59 грн - пеня.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГЛАР" /ЄДРПОУ 43337144, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 46, оф. 11, e-mail: info@seglar.training/ на користь державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" /ЄДРПОУ 01125672, адреса - 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вулл. Праці, 6, e-mail: port@imtp.ua/ судовий збір у розмірі 8 382,77 грн /вісім тисяч триста вісімдесят дві гривні 77 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено 24 квітня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко