Рішення

від 19.04.2023 по справі 916/3486/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3486/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

секретар судового засідання Склезь Ю.В.

розглянувши справу №916/3486/22 за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" /ЄДРПОУ 03115, м. Київ, вул. Перемоги, 107А, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Логістік СВ" /ЄДРПОУ 40351920, адреса - 65104, м. Одеса, пр-т. Ак. Глушка, 29/;

2. ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса - АДРЕСА_1 /;

3. ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса - АДРЕСА_2 /.

про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 134 982,01 грн

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача1: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача2: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача3: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

19.12.2022 року Акціонерне товариство "ПроКредитБанк" /позивач, банк/ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3598/22/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Логістік СВ" /відповідач1, позичальник/, ОСОБА_3 /відповідач2, поручитель за договором поруки № 408863-ДП1 від 15.08.2019/, ОСОБА_2 /відповідач3, поручитель за договором поруки № 408917-ДП1 від 15.08.2019/ про солідарне стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 501.48696/FW501.1400 від 15.08.2019 року, який є від`ємною частиною Рамкової угоди № FW501.1400 від 15.08.2019 року, у розмірі 1 134 982,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 501.48696/FW501.1400 від 15.08.2019 року, який є від`ємною частиною Рамкової угоди № FW501.1400 від 15.08.2019 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 14-16, 525-526, 536, 554, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України.

Ухвалою суду від 26.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3486/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 18.01.2023 р. о 11:00 год.

Ухвалою суду від 18.01.2023 року відкладено судове засідання для розгляду справи № 916/3486/22 по суті на 22.02.2023 р. о 11:00 год.

22.02.2023 року об 11:00 год судове засідання у справі № 916/3486/22 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 22.02.2023 року.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року призначено судове засідання для розгляду справи № 916/3486/22 по суті на 24.03.2023 р. о 11:00 год.

У судовому засіданні 24.03.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 19.04.2023 року о 16:00 год.

До судового засідання сторони не зявилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Усі ухвали по справі, в тому числі ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/3486/22, направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу1, за адресою, вказаною в позовній заяві (65104, м. Одеса, пр-т. Ак. Глушка, 29, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), відповідачу2 (за адресою, вказаною в позовній заяві - АДРЕСА_1 ) та відповідачу3 (65000, м. Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, кв. 20, яка є його зареєстрованим місцем проживання), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідачів, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

11.01.2023 року за вх. № 716/23 на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу2 з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою", з ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

11.01.2023 року за вх. № 872/23 на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу3 з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою", з ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

20.02.2023 року за вх. № 4053/23 на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу1 з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою", з ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідачі, обізнані про розгляд справи № 916/3486/22, могли ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідачі по справі не надали суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 15.08.2019 року між Акціонерним товариством "ПроКредитБанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТТС Логістік СВ" /позичальник, відповідач1/ укладено Рамкову кредитну мугоду № FW501.1400, за умовами якої банк встановлює для позичальника наступні рамокві кредитні умови: максимальна суму - 10 000 000,00 грн, максимальний строк - 120 місяців, максимальниц розмір процентів - 40 % /п. 1 угоди/.

Пунктом 5 Рамкової угоди передбачалось, що за користування кредитними послугами Позичальник зобов`язаний сплатити Банку проценти у розмірі та порядку визначених Рамковою угодою та Кредитними договорами у межах максимально встановленого розміру процентів, встановлених Рамковою угодою.

Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 5.2. Рамкових угод «проценти за користування кредитом встановлюються відповідним Кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією Угодою.

Проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою Банку (надалі - залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в Графіку як дні платежу.

Положеннями Рамкових угод (п.5.5) передбачено, що у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів Позичальника відповідно до цієї Угоди та укладених на її підставі Кредитних договорів Позичальник зобов`язаний сплатити штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від суми непогашеної заборгованості в гривневому еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості. У випадку зміни облікової ставки НБУ, змінений розмір ставки застосовується з наступного дня після набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом НБУ. До стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю три роки.

Пунктом 16 Рамкової кредитної угоди передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з кредитних договорів з важливої причини й оголосити Кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій (кожна - «Подія невиконання зобов`язань»):

- Позичальник прострочив належні до сплати платежі більше ніж ЗО календарних днів;

- наявне суттєве погіршення фінансового стану Позичальника або вартості наданого забезпечення, або якщо таке погіршення виглядає неминучим, і навіть якщо забезпечення було б реалізоване, зазначене погіршення все одно загрожує, чи загрожуватиме погашенню Кредитної послуги;

- навіть після спливання періоду, що становить один місяць з моменту пред`явлення письмової вимоги Банку, Позичальник усе ще не виконав своє зобов`язання надавати, регулярно та своєчасно, інформацію про свій фінансовий стан, або зобов`язання, що випливають з кредитних відносин чи інших угод, пов`язаних з кредитними відносинами;

- порушення Поручителями Позичальника їх зобов`язань за договорами поруки, тощо.

15.08.2019 року між Акціонерним товариством "ПроКредитБанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТТС Логістік СВ" /позичальник, відповідач1/ укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 501.48696/FW501.1400, за умовами якого банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах:

Розмір ліміту - 2 000 000,00 грн;

Строк - з 16.08.2019 року по 16.08.2022 року;

Розмір процентів - 22 %.

Пунктом 8 договору про відкриття кредитної лінії було встановлено зобов`язання позичальника (відповідача1) повністю погасити кредитну лінію на дату погашення.

15.08.2019 року між Банком та ОСОБА_3 /поручитель, відповідач2/ укладено договір поруки № 408863-ДП1, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобовязань позичальника товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Логістік СВ" у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник. Розмір зобовязань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів /п. 2.2 договору/.

Окрім того, того ж дня 15.08.2019 року між Банком та ОСОБА_2 /поручитель, відповідач3/ укладено договір поруки № 408917-ДП1, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобовязань позичальника товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Логістік СВ" у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник. Розмір зобовязань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів /п. 2.2 договору/.

02.11.2022 року позивач направив відповідачу1 вимогу про повне погашення кредитної лінії вих. № 02-11-22/1/37 у зв`язку з простроченням оплати платежів за Договором кредитної лінії у 443 дні, тобто - більш ніж 30 календарних днів.

02.11.2022 року позивач направив відповідачу2 вимогу про повне погашення кредитної лінії вих. № 02-11-22/1/40 у зв`язку з простроченням оплати платежів за Договором кредитної лінії позичальником.

02.11.2022 року позивач направив відповідачу2 вимогу про повне погашення кредитної лінії вих. № 02-11-22/1/38 у зв`язку з простроченням оплати платежів за Договором кредитної лінії позичальником.

Судом досліджено виписку по рахунку щодо надання кредитних коштів відповідачу-1 за період 15.08.2019 року по 29.11.2022 року, яка надана позивачем до суду.

Таким чином, судом встановлено, що банк виконав свої зобов`язання, надавши Відповідачу-1 кредитні кошти у порядку, сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.

Оскільки відповідач1 не здійснив повернення коштів у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.ті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Доданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку відповідача1 підтверджено одержання позичальником кредитних коштів в межах Договору про відкриття кредитної лінії № 501.48696/FW501.1400 від 15.08.2019 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення відповідних умов договору позичальник не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін. В результаті чого, у відповідача1 станом на 28.11.2022 року виникла заборгованість перед Кредитором за Договором у розмірі 1 134 982,01 грн - заборгованість за кредитом.

Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено судом та зазначено вище, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між позивачем та відповідачем2 укладено Договір поруки № 408863-ДП1, та з відповідачем3 - договір поруки № 408917-ДП1.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Частинами першою, другою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із частинами першою, другою статті 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

З аналізу вимог частини першої статті 554 ЦК України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 цього Кодексу, слідує, що між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, установлений законом, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, враховуючи те, що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачу, позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 501.48696/FW501.1400 від 15.08.2019 року у розмірі 1 134 982,01 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачами у справі доказів належного виконання своїх зобов`язань перед АТ "ПроКредитБанк" до матеріалів справи не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 17 024,73 грн, що вбачається із меморіального ордеру № 26 від 02.12.2022 року.

Враховуючи висновки, наведені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", щодо розподілення судового збору у разі заявлення солідарних вимог, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідачів у рівних частках, тобто по 5 674,91 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Логістік СВ" /ЄДРПОУ 40351920, адреса - 65104, м. Одеса, пр-т. Ак. Глушка, 29/, ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса - АДРЕСА_1 /, ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса - АДРЕСА_2 / на користь Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" /ЄДРПОУ 03115, м. Київ, вул. Перемоги, 107А, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/ заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 501.48696/FW501.1400 від 15.08.2019 року, який є від`ємною частиною Рамкової угоди № FW501.1400 від 15.08.2019 року, у розмірі 1 134 982,01 грн /один мільйон сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дві гривні 01 копійка/

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Логістік СВ" /ЄДРПОУ 40351920, адреса - 65104, м. Одеса, пр-т. Ак. Глушка, 29/ на користь Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" /ЄДРПОУ 03115, м. Київ, вул. Перемоги, 107А, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/ судовий збір у розмірі 5 674,91 грн /п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 91 копійка/.

4. Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса - АДРЕСА_1 / на користь Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" /ЄДРПОУ 03115, м. Київ, вул. Перемоги, 107А, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/ судовий збір у розмірі 5 674,91 грн /п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 91 копійка/.

5. Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса - АДРЕСА_2 / на користь Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" /ЄДРПОУ 03115, м. Київ, вул. Перемоги, 107А, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/ судовий збір у розмірі 5 674,91 грн /п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 91 копійка/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено 24 квітня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко