Рішення

від 21.04.2023 по справі 916/195/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/195/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Арнаутової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЯНГ"; (вул. Симона Петлюри, буд.42, м. Дніпро,49060)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Бабілунга Володимира Андрійовича ( АДРЕСА_1 )

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 489325,4 грн

за участю представників:

від позивача - Келембет І.М.

від відповідача - не прибули

від третіх осіб - не прибули

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЯНГ" до фізичної особи-підприємця Бабілунга Володимира Андрійовича, за участю третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО", про стягнення 489325,40 грн матеріальної шкоди, з яких - 280521,78 грн основного боргу, 10583 грн 3% річних, 80332,31 грн втрат від інфляції та 117888,31 грн пені.

Ухвалою від 16.01.23 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15.02.2023, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

08.02.2023 від позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли докази надсилання позову з додатками третій особі ОСОБА_1 .

Ухвалою від 13.02.2023 задоволено клопотання позивача про участь в засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Бабушкінському районному суду м.Дніпра.

Ухвалою від 15.02.2023 розгляд справи відкладено на 15.03.2023.

Третя особа - ТОВ "Нова пошта" в засідання не прибула, направивши до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, а також повідомила, що вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Третя особа - АТ "Страхова компанія "ІНГО" в засідання не прибула, надіславши пояснення (разом з доказами направлення іншим учасникам).

Третя особа ОСОБА_1 в засідання не прибув. Ухвали суду, надіслані на його адресу, повернулись до сууд з відміткою пошти "за відмовою адресата від одержання".

Відповідач в засідання не прибув, відзиву не надав. Ухвали суду, надіслані за адресою відповідача, зазначеною в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - АДРЕСА_2 , повернулись з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкоюСудова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними матеріалами за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

25 лютого 2021 року на автодорозі 11-11, 185+700 м. Новобужської ОТГ Баштанського району Миколаївської області між контейнеровозом DAF державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом - контейнеровозом WECON держаний номерний знак НОМЕР_2 (власником яких є Товариство з обмеженою відповідальніетю «Компанія Янг»), який виконував перевезення БДФ - контейнерів №870 та №475 (власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта") та автомобілем DAF державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ФОП Бабілунга В.А. сталася дорожньо - транспортна пригода в зв`язку з ожеледицею водій ОСОБА_2 контейнеровоза DAF державний номерний знак НОМЕР_4 з причіпом - контейнеровозом WECON держаний номерний знак НОМЕР_5 зупинився на узбіччі та увімкнув аварійний сигнал, а водій ОСОБА_1 DAF НОМЕР_3 не впоравшись з керуванням транспортного засобу скоїв дорожньо-транспортну пригоду виїхавши в стоячий контейнеровоз DAF державний номерний знак НОМЕР_4 з причіпом - контейнеровозом WECON держаний номерний знак НОМЕР_5 .

Відповідальність фізичної особи підприємця Бабілунга Володимира Андрійовича відшкодування шкоди згідно полісу №200091611 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів застрахована у Акціонерному товаристві «Страхова компанія «Інго». Строк дії договору з 01 червня 2020 року до 31 травня 2021 року, включно. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130 000 гривень 00 копійок.

25 лютого 2021 року Акціонерному товариству «Страхова компанія «Інго» було направлено повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду №3451099 (вхідний №33 від 25 лютого 2021 року). Акціонерним товариством «Страхова компанія «Інго» за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди відкрито страхову справу №3451099.

Відповідно до Постанови Новобузького районного суду Миколаївської області від 16.03.2021 вищезазначена ДТП сталась з вини водія автомобіля DAF Губара В.І., державний номерний знак НОМЕР_3 (власником якого є ОСОБА_3 ), цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "ІНГО".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Внаслідок вказаної вище ДТП було пошкоджено БДФ контейнери ТОВ „Нова пошта № 870 та № 475, перевезення яких здійснювалось ТОВ „Компанія Янг на підставі договору про надання послуг № 372П від 02.01.2021.

02 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» звернулося до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» з заявами щодо здійснення відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 25 лютого 2021 року за участю:

забезпеченого ТЗ DAF НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1

та пошкодженого ТЗ БДФ контейнер №475 узгоджений розмір заподіяного збитку у сумі 148 201, 87 грн.

та пошкодженого ТЗ БДФ контейнер №870 узгоджений розмір заподіяного збитку у сумі 148 000, 00 грн.

02 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Янг» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» уклали договір про надання послуг за №372ТІ.

Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 Предмет договору (Договір про надання послуг №372П від 02 січня 2021 року) передбачено, що за цим договором ТОВ «Компанія Янг» зобов`язується на свій ризик та за власний рахунок за завданням Замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а ГОВ «Нова Пошта» прийняти та оплатити надані послуги.

ТОВ «Компанія Янг» зобов`язано за власний рахунок ліквідувати наслідки аварій, пожежі та інших пошкоджень ТЗ, що виникли під час його експлуатації (пункт 4.1.5. розділу 4 Права та обов`язки сторін Договір про надання послуг №37211 від 02 січня 2021 року).

15 червня 2021 року ТОВ «Компанія Янг» та ТОВ «Інтеркарготрак» уклали договір ремонту №БДФ-Р-002 пошкодженого БДФ - контейнеру №475. Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Компанія Янг» здійснено оплату за ремонт пошкодженого БДФ - контейнеру №475 в розмірі 149 437 гривень 78 копійок (платіжне доручення від 13 серпня 2021 року за №4850).

03 серпня 2021 року ТОВ «Компанія Янг» та TOB «МОКАВТО»» уклали договір №ЮЗ/1-0821 на виконання робіт по ремонту пошкодженого БДФ - контейнеру №.870. Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Компанія Янг» здійснено оплату за ремонт пошкодженого БДФ контейнеру №2870 в розмірі 148 000 гривень 80 копійок (платіжне доручення від 13 серпня 2021 року за №.4852).

30 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Янг» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» уклали Додаткову угоду до Договору надання послуг №2372/11 від 02 січня 2021 року.

Сторони домовились врегулювати відносини щодо компенсації за пошкодження, визначене в пункті 1(25 лютого 2021 року при транспортуванні автомобілем НОМЕР_4 ТОВ «Компанія Янг» БДФ - контейнерів №2475(BDF-000475), № НОМЕР_6 (BDF-000870) було спричинено їх пошкодження на загальну суму 296 201, 87 гривень, що підтверджено наступними документами: Акт надання послуг №270 від 25 березня 2021 року ТОВ «МОКАВТО», Акт надання послуг №4 97 від 10 червня 2021 року ТОВ «ІНТЕРКАРГОТРАК» даної Додаткової угоди наступним чином:

2.1.1.ТОВ Компанія Янг» до 13 серпня 2021 року перераховує суму коштів за ремонт контейнерів номер №475(BDF-000475) і №. 870 (BDF-000870) у сумі 148 000, 80 гривень на рахунок ТОВ «МОКАВТО», у сумі 148 201, 87 гривень на рахунок ТОВ «ІРІТЕРКАРГОТРАК».

Судом встановлено, що загальна сума оплати, здійсненої ТОВ «Компанія Янг» за ремонт контейнерів, становить 297 437 гривня 58 копійок.

Виплата страхового відшкодування Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» за пошкодження ГЗ БДФ - контейнерів №2475. №2870 Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» склала 16 916 гривень 00 копійок (а.с.125, 126).

Відповідно до ч. 1ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст. 1191 ЦК України).

Крім того, за змістом статей 559 та 1191 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто, є новим правом кредитора за новим, в даному випадку, регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 (провадження № 12-134гс18)).

Тобто, під час регресу право зворотної вимоги не переходить від однієї особи до іншої, воно є новим правом кредитора за новим регресним зобов`язанням. Це право виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 910/18279/19 від 22.10.2020.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що у зв`язку із оплатою позивачем вартості ремонту пошкоджених контейнерів ТОВ „Нова пошта, саме в силу приписів ст. 1191 ЦК України до ТОВ „Компанія Янг перейшло право зворотної вимоги до винної в пошкодженні майна ТОВ „Нова пошта особи.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Проте, статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 280521,78 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних - 10 583 гривні 00 копійок, інфляційне збільшення шкоди - 80 332 гривень 31 копійка та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 117 888 гривень 31 копійка.

Суд відмовляє в задоволенні вищезазначеної позовної вимоги з огляду на наступне.

Грошові зобов`язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК України, передбачають насамперед договірні правовідносини. Також слід зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов`язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності. Таким чином, дія ч. 2 ст. 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положення частини шостої статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Враховуючи викладене, а саме відшкодування шкоди це відповідальність, а не грошове зобов`язання, а також те, що між позивачем та відповідачем не укладався договір, в якому б передбачалось стягнення пені в певному розмірі, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягення з відповідача пені.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

При розподілі судових витрат суд виходить з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 129, 233-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця Бабілунга Володимира Андрійовича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Янг» (юридична адреса: 49060. м. Дніпро, вул. Симона Петлюри, буд. 42. ідентифікаційний код 381 12538) матеріальну шкоду у розмірі 280521,78 грн. та 4207,83 грн. судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова