Рішення

від 24.04.2023 по справі 927/931/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/931/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ"

код ЄДРПОУ 35357323

вул. Космонавта Комарова, 10, оф. 108, м. Одеса, 65101

ел. пошта: imperaodua@gmail.com

ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Приватного підприємства "СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ"

код ЄДРПОУ 34817116;

вул. Чернігівська, 15, смт Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область, 16100

ел. пошта: 66agro@ukr.net

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УДГ ТРЕЙДИНГ"

65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 27, оф.110А, код ЄДРПОУ 42525629

предмет спору: про стягнення 9177368,56 грн

За участю:

від позивача: Таштанова О.Г., адвокат.

від відповідача: Дерев`янко О.В., адвокат.

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" подано позов до Приватного підприємства "СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ" про стягнення 16181154,91 грн, з яких: 8826635,36 грн заборгованості, 2315722,20 грн плати за користування чужими коштами, 5038797,35 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №01/02-2022 від 01.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29 листопада 2022 року; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов, для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Про отримання відповідачем 03 листопада 2022 року ухвали Господарського суду Чернігівської області від 31 жовтня 2022 року свідчить повідомлення про вручення у матеріалах справи /а.с. 50/.

14 листопада 2022 року через систему електронний суд, а 21 листопада 2022 року на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Мотивуючи свої заперечення відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що на адресу ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» документів, що підтверджують укладення між ні від ТОВ «Імпекс Капітал» та ТОВ « УДГ Трейдинг» договору про відступлення права вимоги не надходило. Відповідач зазначає, що на його думку оскільки, сума, яку вимагає позивач стягнути з ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» не є дійною вимогою, ТОВ «УДГ Трейдинг» не мало права укладати з ТОВ « Імпекс Капітал» договору про відступлення права вимоги, у зв`язку з чим, відповідач вважає, що ТОВ «Імпекс Капітал» не є належною стороною у даній справі та не має права вимоги по договору поставки від 01.02.2022 № 01/02-2022. Відповідач зазначає, що станом на 27.07.2022 ТОВ «УДГ Трейдінг» визнавало поставу товару на суму 680тон жита на загальну суму 5167997,28грн, разом з тим зазначає, що ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» виконало всі зобов`язання щодо поставки жита та відвантажило зерно на суму 17155090,98грн (тобто на суму оплати), але зерно на суму 3658638,08грн ТОВ «УДГ Трейдинг» прийнято не було, певний час знаходилась у вагонах на різних станціях Укрзалізниці, в різних населених пунктах. ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» вимушено було вживати необхідні дії та нести додаткові фінансові втрати по транспортуванню його до найближчого можливого пункту зберігання. Через військові дії станції у Сумській області та Чернігівських областях певний час були закриті для руху потягів, у зв`язку з чим відповідач вимушений був транспортувати зерно до зерносховищ у Полтавській області. Відповідно до транспортування тон жита було нараховано та сплачено 996751,56грн за зберігання зерна сплачено 42824 грн, за врахування вказаних витрат поверненню підлягають кошти у сумі 2657598,28грн. 19.10.2022 ПП «Сосницькі аграрні інвестиції» звернулося до ТОВ «Імпекс Капітал» з листом № 26 про повідомлення останнім банківських реквізитів щодо повернення отриманих коштів на суму 3658638,08 грн за товар, який з невідомих причин позивачем не був отриманий, але відповіді отримано не було. Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав, що покупець не отримав товар на суму 3658638,08грн. Відповідач у відзиві на позовну заяву також звернув увагу на введений в Україні воєнний стан та на те, що у нього у зв`язку з цим виникли форс-мажорні обставини.

29 листопада 2022 року у судовому засіданні суд оголосив перерву до 14 грудня 2022 року.

08 грудня 2022 року через систему електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що доказом переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні є лист, надісланий відповідачу ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ». Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідачем не надано документів, які б підтверджували те, що поставка товару відбулася (підписані уповноваженими представниками сторін видаткові накладні щодо спірної партії товару, акти приймання товару, тощо). Надані до відзиву документи (протокол випробувань, посвідчення про якість зерна, накладна №6130, відомість вагонів, реєстр відвантажень) не підтверджують факт поставки. Позивач також заперечив стосовно посилань відповідача на форс-мажорні обставини, з приводу чого зазначив, що згідно договору поставки сторона, яка підпала під дію обставин непереборної сили та внаслідок цього не в змозі виконати свої зобов`язання за договором, повинна негайно, але не пізніше трьох днів від дня їх настання у письмовій формі повідомити про це іншу сторону, у зв`язку з чим про неможливість виконати свої зобов`язання за договором відповідач повинен був повідомити покупця не пізніше трьох днів з початку військових дій, тобто, не пізніше 27.02.2022, чого здійснено не було.

13 грудня 2022 року через систему електронний суд від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та заперечення (на відповідь на відзив). У запереченні на відповідь на відзив відповідач, зокрема не погодився з доводами позивача стосовно відступлення права вимоги, а також заперечив стосовно суми на відшкодування правової допомоги, вважаючи її завищеною та такою, що підлягає зменшенню.

14 грудня 2022 року у судовому засіданні суд відмовив у клопотанні представника відповідача про витребування доказів, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, суд оголосив перерву у судовому засідання до 11 січня 2023 року.

21 грудня 2022 року на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на заперечення на відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що статтею 517 ЦКУ не передбачено, які саме докази переходу права вимоги є правильними, а які - неправильними, а надіслання первісним кредитором повідомлення про відступлення права вимоги є доказом переходу права вимоги до нового кредитора, більше того порушення прав боржника не є предметом розгляду даної справи. Як зазначила директор ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» у своєму листі, що додавалося до відзиву, нею листування здійснюється тільки з електронної пошти, зазначеної в реєстрі юридичних осіб та udg.buh@gmail.com (з якої ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» направило Відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги).

09 січня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 11 січня 2023 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, яке надійшло на адресу суду 09 січня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11 січня 2023 року відкладено підготовче засідання на 25 січня 2023 року; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 27, оф.110А, код ЄДРПОУ 42525629); зобов`язано позивача направити в строк по 18 січня 2023 року (включно) на адресу третьої особи копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази направлення надати суду; зобов`язано відповідача та третю особу у строк по 20 січня 2023 року (включно) надати суду: всі документи за договором поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року (накладні, платіжні документи тощо); запропоновано третій особі надати суду пояснення щодо поданого позову, копію якого направити сторонам у справі, докази направлення надати суду.

11 січня 2023 року на електронну адресу суду від третьої особи надійшло пояснення у справі, у якому третя особа повідомила, що всі документи за договором поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року, які має ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» були передані позивачу та додані до матеріалів справи разом з позовом, інших документів що стосуються даного договору ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» не має. Стосовно поданого позову третя особа зазначила, що підтримує все зазначене у позові та інших документах, поданих позивачем, інших пояснень по справі не має.

23 січня 2023 року на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та заява про повернення частини сплаченого судового збору, у зв`язку зі зменшенням позовних вимог. У заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 3658638,08 грн, санкції за користування грошовими коштами покупця у розмірі 479933,13 грн та штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, згідно п. 8.3. Договору у розмірі 5038797,35 грн. У заяві про повернення частини сплаченого судового збору позивач просить суд, у зв`язку зі зменшенням позовних вимог, повернути частину сплаченого судового збору у розмірі 105056,79 грн.

23 січня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про відкладення розгляду справи.

24 січня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25 січня 2023 року суд відклав підготовче засідання на 01 березня 2023 року.

27 лютого 2023 року на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач, зокрема, зазначив, що серед наданих відповідачем документів відсутні такі, які б підтверджували те, що поставка на суму 3658638,08 грн відбулась. Також позивач заперечив стосовно застосування у даному випадку настання форс-мажорних обставин для відповідача, у зв`язку з не повідомленням останнім про настання для нього таких обставини, як це передбачено договором.

01 березня 2023 року суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 07 березня 2023 року.

01 березня 2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків за лютий-липень 2022 року на суму 3658638,08 грн, підписаний та скріплений печаткою з боку відповідача. У поданому до суду клопотанні позивач також просить суд не задовольняти клопотання відповідача про витребування доказів.

У судовому засіданні 07 березня 2023 року суд відмовив відповідачу у клопотанні про витребування доказів. Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 29 березня 2023 року.

07 березня 2023 року через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, до якого відповідач додав копію рішення Чернігівської обласної ради від 10 лютого 2023 року про наявність обставин непереборної сили та копії податкових накладних на підтвердження їх реєстрації в Єдиному реєстрі накладних.

21 березня 2023 року на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо наданих відповідачем доказів, у яких позивач заперечив стосовно застосування у даному випадку настання форс-мажорних обставин для відповідача, у зв`язку з не повідомленням останнім про настання для нього таких обставини, як це передбачено п.8.6. договору. З приводу податкових накладних, позивач зазначив, що з наданих відповідачем документів вбачається, що податкові накладні були складені 18.02.2022 та 23.02.2023, що є датами виникнення податкового зобов`язання протягом 60 днів з яких ці податкові накладні повинні були бути зареєстровані. Але з наданих відповідачем документів вбачається, що податкові накладні були зареєстровані 05.07.2022 та 08.07.2022 відповідно, що перевищує 60-денний термін, передбачений п.8.3. Договору, що також підтверджується відповіддю на адвокатський запит, які позивач додає до своїх пояснень.

У судовому засіданні 29 березня 2023 року суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача підтримала позовні вимоги. Суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті 24 квітня 2023 року.

Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:

01 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УДГ ТРЕЙДИНГ" (Покупець) та Приватним підприємством "СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (Постачальник) було укладено договір поставки №01/02-2022.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти й оплатити сільськогосподарську продукцію (Товар). Відповідно до п. 1.2. Договору характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість Товару, що поставляється по даному Договору, зазначається сторонами в специфікації до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 4.2. Договору, строк поставки кожної партії Товару зазначається у відповідній Специфікації.

Відповідно до п. 4.3. Договору датою поставки (передачі) Товару залізничним транспортом вважається дата, зазначена у видатковій накладній, яка надається Постачальником Покупцю та підписується уповноваженими особами сторін. При поставках на умовах DAP, DAТ (Інкотермс-2010) датою поставки (передачі) товару (його партії) залізничним транспортом вважається оформлення Терміналом акту приймання Товару, який складається Терміналом при розвантаженні товару і вивантаження його на Терміналі відповідно до даних переважування Товару (його частини) на вагах Терміналу в місці призначення, зазначеному у відповідній Специфікації.

Згідно п. 5 Специфікації №1 до Договору базис поставки згідно Інкотермс 2010: DAP ПрАТ «МКХП», м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 122.

Строк поставки, відповідно до п. 6. Специфікації №1 до Договору: до 28 лютого 2022 року. В межах цього строку допускається поставка Товару частинами.

У пункті 6.1. Договору сторони домовилися, що приймання Товару за кількістю здійснюється в місці поставки, визначеному у відповідній Специфікації, відповідно до ваги вказаної в товаро-транспортній накладній або в залізничній накладній, прийнятої Терміналом відповідно до умов цього Договору або відповідно до ваги зазначеній в видатковій накладній, яка надається Постачальником Покупцю та підписується уповноваженими особами Сторін. Зважування здійснюється на вагах Термінала або Постачальника, які повинні бути повірені територіальним органом Держспоживстандарту і строк такої повірки не закінчився.

Відповідно до п. 8.1. Договору за умови, якщо Покупцем була перерахована 100% або часткова попередня оплата за товар, а Постачальник поставив товар в меншій кількості, або поставив товар неналежної якості, останній зобов`язаний, крім іншого, на третій день від кінцевої дати поставки, визначеної цим Договором, повернути Покупцю перераховані кошти за товар. При цьому Постачальник сплачує Покупцю санкції за користування чужими коштами згідно ст. 536 ЦК України за весь час користування грошовими коштами Покупця, починаючи з дати, наступної за останньою датою, до якої Постачальник зобов`язаний був поставити товар Покупцеві до дати фактичного повернення коштів Покупцеві в повному обсязі. Сторони домовились, що процент за користування чужими грошовими коштами дорівнює 21 (двадцять один) % річних.

Згідно п. 8.3. Договору у разі, зокрема, якщо податкова накладна, видана Постачальником за цим Договором, з будь-яких причин не буде зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 60 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання за такою податковою накладною, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару, визначеної згідно п. 1 відповідної Специфікації.

Пунктом 8.6. Договору сторони передбачили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за договором у випадку настання для них надзвичайних та невідворотних обставин (непереборної сили). Сторона, яка підпала під дію обставин непереборної сили та внаслідок цього не в змозі виконати свої зобов`язання за договором, повинна негайно, але не пізніше трьох днів від дня їх настання у письмовій формі повідомити про це іншу сторону, а також надати їй відповідну довідку, видану Торгово-промисловою палатою України. Строк виконання зобов`язань для сторони, яка підпала під дію непереборної сили за Договором продовжується на час, протягом якого остання буде діяти, але це більше дев`яносто календарних днів, після чого кожна зі сторін має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх зобов`язань за договором та розірвати його.

На виконання умов Договору Покупець сплатив на користь Відповідача грошові кошти у розмірі 17155090,98 грн, у доказ чого позивачем до матеріалів справи додано копію банківської виписки на суму 17155090,98 грн за період з 01.01.2019 по 16.10.2022.

10 жовтня 2022 року між Покупцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "УДГ ТРЕЙДИНГ") (Цедент) та Позивачем у справі (Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ") (Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, відповідно до умов якого: 1. У порядку та на умовах, визначених даним Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року між Цедентом і Приватним підприємством «СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (надалі іменується «Боржник»). За Даним Договором Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов`язку сплати боржником коштів, належних продавцю у сумі 8826635,36 грн. До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення Договору.

Відповідно до п. 8 договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 10 жовтня 2022 року, Цедент зобов`язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Даним Договором.

На виконання п. 8 договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 10 жовтня 2022 року, 14 жовтня 2022 року Цедентом (Товариством з обмеженою відповідальністю "УДГ ТРЕЙДИНГ") відповідачу (Приватному підприємству «СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ») на електронну адресу було правлено лист, за зазначенням, що станом на 01 серпня 2022 року за відповідачем обліковується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УДГ ТРЕЙДИНГ" у розмірі 8826635,36 грн та з повідомленням про відступлення права вимоги Позивачу.

Факт отримання вказаного листа підтвердив відповідач у відзиві на позовну заяву.

Позивач у позовній заяві зазначає, що згідно акту звірки розрахунків, що міститься у матеріалах справи /Том 1 а.с. 22/ Покупець отримав від Відповідача товар на суму 1550399,18 грн (17 лютого), 5175597,28 грн (20 лютого), 1602459,16 грн (22 лютого), а всього на загальну суму 8328455,62 грн. Заборгованість станом на 19 липня 2022 року зазначена у сумі 8826635,36 грн.

Матеріали справи містять також копії видаткових накладних на вищевказані суми, а саме: на 1550399,18 грн, 5175597,28 грн, 1602459,16 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що на підставі викладеного вище, позивач вимушений звернутися до суду для стягнення заборгованості (коштів, які були сплачені за фактично не поставлений товар) у сумі 8826635,36 грн.

Разом з цим, 23 січня 2023 року позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач зазначив, що у відповідь на адвокатський запит, було отримано інформацію від ПрАТ «МКХП» щодо спірної поставки на обсяг 680 тон, у зв`язку з чим позивачем було прийнято рішення про зменшення позовних вимог. Так, у заяві про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 3658638,08 грн, санкції за користування грошовими коштами покупця у розмірі 479933,13 грн та штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, згідно п. 8.3. Договору у розмірі 5038797,35 грн.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки сам відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що зерно на суму 3658638,08 грн ТОВ «УДГ Трейдинг» прийнято не було, певний час знаходилась у вагонах на різних станціях Укрзалізниці, в різних населених пунктах. Більш того, 01 березня 2023 року відповідачем було надано суду копію акту звірки взаємних розрахунків за період: лютий 2022 - липень 2022, підписаного та скріпленого печаткою відповідача, відповідно до якого сума непоставленого товару становить 3658638,08 грн /Том 2 а.с. 167/. Суд також не приймає доводи відповідача стосовно настання для нього форс-мажорних обставин, у зв`язку з неповідомленням останнім покупця про настання для відповідача таких обставин, як того вимагає п. 8.6. Договору поставки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч взятих на себе договірних зобов`язань, частково виконав свої зобов`язання, не здійснивши поставку товару на суму 3658638,08 грн, що зокрема підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків за період: лютий 2022 - липень 2022, підписаного та скріпленого печаткою відповідача, на суму 3658638,08 грн, а також поясненнями відповідача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на день подачі позову відповідач суму передплати у розмірі 3658638,08 грн не повернув.

Відповідачем не спростовано належними доказами позицію позивача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення 3658638,08 грн непоставленого товару є обґрунтованими, підтвердженими допустимими доказами, тому доходить висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення 3658638,08 грн.

Розглянувши вимогу позивача стосовно стягнення з відповідача 479933,13 грн санкцій за користування грошовими коштами покупця, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 10 жовтня 2022 року, укладеного між Покупцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "УДГ ТРЕЙДИНГ") (Цедент) та Позивачем у справі (Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ") (Цесіонарій), у порядку та на умовах, визначених даним Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року між Цедентом і Приватним підприємством «СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (надалі іменується «Боржник»). Згідно пункту 3 договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 10 жовтня 2022 року, за Даним Договором Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов`язку сплати боржником коштів, належних продавцю в сумі 8826635 грн 36 коп. До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення Договору.

Як вбачається з договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 10 жовтня 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" (позивач) стало кредитором за Договором поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року між Цедентом і Приватним підприємством «СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ».

Так, відповідно до п. 8.1. договору поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року, за умови, якщо Покупцем була перерахована 100% або часткова попередня оплата за товар, а Постачальник поставив товар в меншій кількості, або поставив товар неналежної якості, останній зобов`язаний, крім іншого, на третій день від кінцевої дати поставки, визначеної цим Договором, повернути Покупцю перераховані кошти за товар. При цьому Постачальник сплачує Покупцю санкції за користування чужими коштами згідно ст. 536 ЦК України за весь час користування грошовими коштами Покупця, починаючи з дати, наступної за останньою датою, до якої Постачальник зобов`язаний був поставити товар Покупцеві до дати фактичного повернення коштів Покупцеві в повному обсязі. Сторони домовились, що процент за користування чужими грошовими коштами дорівнює 21 (двадцять один) % річних.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи факт не поставки відповідачем товару на суму 3658638,08 грн, яка була сплачена Покупцем в якості попередньої оплати за товар, з відповідача підлягають стягненню 479933,13 грн санкцій за користування грошовими коштами покупця, у відповідності до п. 8.1. договору поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення 479933,13 грн санкцій за користування грошовими коштами покупця є обґрунтованими, підтвердженими допустимими доказами, тому доходить висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення 479933,13 грн санкцій за користування грошовими коштами.

Розглянувши вимогу позивача стосовно стягнення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, згідно п. 8.3. Договору у розмірі 5038797,35 грн, суд зазначає наступне.

Як вбачається з договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 10 жовтня 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" (позивач) стало кредитором за Договором поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року між Цедентом і Приватним підприємством «СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ».

Так, згідно умов п. 8.3. договору поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року у разі, зокрема, якщо податкова накладна, видана Постачальником за цим Договором, з будь-яких причин не буде зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 60 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання за такою податковою накладною, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару, визначеної згідно п. 1 відповідної Специфікації.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Враховуючи те, що податкова накладна на суму 3658638,08 грн відсутня, а відповідно не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 60 календарних днів, з відповідача підлягають стягненню 5038797,35 грн штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, у відповідності до п. 8.3. договору поставки №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення 5038797,35 грн штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є обґрунтованими, підтвердженими допустимими доказами, тому доходить висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення 5038797,35 грн штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

У позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу, у сумі згідно доданих до матеріалів справи документів.

До відповіді на відзив позивачем додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат №2, згідно якого: 7500,00 грн за складання позову, 2500,00 грн за участь у судовому засіданні 29.11.2022, 7500,00 грн за складання відповіді на відзив та 2500,00 грн за участь у судовому засіданні 14.12.2022. Всього 20000,00 грн.

Позивачем, зокрема, подано копію договору про надання правничої допомоги №14/10/2022 від 14 жовтня 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" та адвокатом Таштановою Оленою Георгіївною; копію додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги №14/10/2022 від 14 жовтня 2022 року; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також довідку від 14 жовтня 2022 року про сплату за послуги адвоката 7500,00 грн.

У відповідності до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до приписів ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Дослідивши попередній розрахунок суми судових витрат з надання правової допомоги, наданих позивачем, у якому позивачем зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а саме: 7500,00 грн за складання позову, 2500,00 грн за участь у судовому засіданні 29.11.2022, 7500,00 грн за складання відповіді на відзив та 2500,00 грн за участь у судовому засіданні 14.12.2022, суд дійшов висновку про фактичне надання зазначених послуг адвоката.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних витрат.

Враховуючи викладене вище, виходячи з доведеної суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві про повернення частини сплаченого судового збору позивач просить суд, у зв`язку зі зменшенням позовних вимог, повернути частину сплаченого судового збору у розмірі 105056,79 грн.

За приписами п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" за подання позову сплачено судовий збір у сумі 242717,32 грн платіжним дорученням №1 від 25 жовтня 2022 року.

Враховуючи наявність заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" частини судового збору у розмірі 105056,79 грн, сплаченого при поданні позову, та приписи ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 105056,79 грн, сплаченого за подання позову платіжним дорученням №1 від 25 жовтня 2022 року.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "СОСНИЦЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (код ЄДРПОУ 34817116; вул. Чернігівська, 15, смт Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область, 16100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 35357323, вул. Космонавта Комарова, 10, оф. 108, м. Одеса, 65101) 3658638,08 грн заборгованості, 479933,13 грн санкцій за користування грошовими коштами, 5038797,35 грн штрафу та 137660,53 грн судового збору, 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 35357323; вул. Космонавта Комарова, 10, оф. 108, м. Одеса, 65101) з Державного бюджету України (ГУК у Черніг.обл/тг мЧернігів/22030101, рахунок UA098999980313121206083025739, код 37972475) частину судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1 від 25 жовтня 2022 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №927/931/22, у розмірі 105056,79 грн.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення є підставою для повернення судового збору з державного бюджету.

Рішення складено та підписано 24 квітня 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/