Постанова

від 20.04.2023 по справі 911/3554/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/3554/17 (911/2235/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивач - не з`явився,

відповідач-1 - не з`явився,

відповідач-2 - не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер консалтинг рент" - не з`явився,

ОСОБА_1 - не з`явився,

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарина Геннадіївна - не з`явився,

Акціонерне товариство "ВТБ Банк" - не з`явився,

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області - не з`явився,

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.)

у справі №911/3554/17(911/2235/21)

за позовом ОСОБА_2

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"; 2) Товарної біржі "Центральна універсальна товарна біржа"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер консалтинг рент"; 2) ОСОБА_1 ; 3) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Дарини Геннадіївни; 4) Акціонерного товариства "ВТБ Банк"; 5) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області; 6) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві; 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал"

про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсними актів та визнання недійсним свідоцтва,

у межах справи №911/3554/17

за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) в межах справи про банкрутство звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 30.07.2021 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (далі - ТОВ "Вітмет"), визнання недійсними актів та визнання недійсним свідоцтва.

2. Позивач стверджує, що продаж майна ТОВ "Вітмет" відбувся з порушенням порядку, встановленого нормами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

3. Позов обґрунтований тим, що аукціон, результати якого оскаржено, проведено з порушенням встановленого порядку його підготовки та проведення, що перешкодило чи могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, а саме:

- ліквідатором не було письмово повідомлено власника (учасника) ТОВ "Вітмет" ОСОБА_2 щодо засідання комітету кредиторів та щодо продажу майна ТОВ "Вітмет" на аукціоні;

- інвентаризація та оцінка майна проводилася без фактичного виїзду на місцезнаходженням об`єкту, тобто оцінка майна підготовлена без фізичного доступу до об`єктів оцінки, на підставі документів та інформації, наданих замовником оцінки майна, вартість об`єкта оцінки визначалася виходячи з припущення;

- в оголошенні про проведення другого повторного аукціону з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотом №2 відсутня копія протоколу комітету кредиторів, де надано згоду на продаж майна;

- в оголошенні про проведення другого повторного аукціону з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотами №2, №3 не було зазначено адреси сторінки вебсайту, на якій розміщено відомості про проведення попереднього аукціону;

- в оголошенні про проведення другого повторного аукціону з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотами №2, №3 відсутні докази розміщення оголошення про продаж на відповідному нерухомому майні;

- ліквідатором не було забезпечено доступу до відомостей про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням;

- в оголошенні про проведення другого повторного аукціону не було розміщення інформації про майно (основні фонди) ТОВ "Вітмет", його характеристики, місцезнаходження та фотографічні зображення, що свідчить про недостатність в оголошенні інформації про фактичний стан майна;

- в оголошенні про проведення другого повторного аукціону відсутня інформація про орендарів та інших користувачів приміщеннями, що були включені до лоту №2 та лоту №3;

- відсутня згода кредиторів на обрання Товарної біржі "Центральна універсальна товарна біржа" організатором аукціону у справі №911/3554/17 та відсутня будь-яка інформація про обрання Товарної біржі "Центральна універсальна товарна біржа" організатором аукціону у справі №911/3554/17 (відсутній договір з організатором аукціону).

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2017 порушено провадження у справі №911/3554/17 за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - АТ "ВТБ Банк") до боржника (ТОВ "Вітмет") про банкрутство.

5. Постановою Господарського суду Київської області від 17.05.2019 визнано банкрутом ТОВ "Вітмет" та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

6. Листом вих. №2370/1-2 від 18.09.2020 АТ "ВТБ Банк" надало згоду на продаж заставного майна ТОВ "Вітмет" (комплекс будівель та споруд загальною площею 8934,5 кв.м, який розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 111) окремим лотом на визначених умовах.

7. Згідно з протоколом комітету кредиторів ТОВ "Вітмет" від 29.09.2020 комітетом кредиторів надано згоду на продаж майна ТОВ "Вітмет" у вигляді лотів №1, №2, №3 на першому, повторному та другому повторному аукціонах, на запропонованих ліквідатором ТОВ "Вітмет" арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. умовах.

8. 06.10.2020 розміщено оголошення на електронному торговому майданчику Prozorro.sale про проведення першого аукціону з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотами №1, №2, №3. Аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь.

9. 28.10.2020 розміщено оголошення на електронному торговому майданчику Prozorro.sale про проведення першого повторного аукціону з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотами №1, №2, №3. Аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь.

10. 07.12.2020 розміщено оголошення на електронному торговому майданчику Prozorro.sale про проведення другого повторного аукціону з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотами №1, №2, №3.

11. 18.12.2020 аукціони з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотами №1, №2, №3 визнано такими, що відбулися, переможцем аукціонів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Консалтинг рент", про що складено протоколи, а саме:

- протокол про результати електронного аукціону №UА-РS-2020-12-07-000036-1, яким оформлено продаж лоту №1 (реєстраційний номер лоту 24029801-1) - частка в статутному капіталі Спільного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Скаут";

- протокол про результати електронного аукціону №UА-РS-2020-12-07-000037-1, яким оформлено продаж лоту №2 (реєстраційний номер лоту 24029801-2) - нерухоме майно, а саме: комплекс загальною площею 8934,5 кв.м, який розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 111;

- протокол про результати електронного аукціону №UА-РS-2020-12-07-000038-1, яким оформлено продаж лоту №3 (реєстраційний номер лоту 24029801-3) - нежитлові будівлі загальною площею 865,6 кв.м, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Лексина, 7; нежитлова будівля, літ. "Ю" загальною площею 1502, 6 кв.м, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 20; комплекс загальною площею 2499,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, Чорноморське шосе, будинок 19л; нежитлова будівля загальною площею 363,10 кв.м, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, Чорноморське шосе, будинок 19л; завод загальною площею 1796,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, Чорноморський р-н, смт. Чорноморське, вул. Фрунзе, 1а; нежитлові приміщення у літері "А" загальною площею 6759,0 кв.м, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежилі приміщення у літері "А" загальною площею 13905 кв.м, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежилі приміщення у літері "А" загальною площею 842,2 кв.м, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежилі приміщення у літері "А" загальною площею 1311,5 кв.м, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежилі приміщення у літері "А" загальною площею 1306,1 кв.м, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежилі приміщення у літері "А" загальною площею 1430,5 кв.м, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежилі приміщення у літері "А" загальною площею 897,2 кв.м, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежитлова будівля, літера "Ф", загальною площею 516,9 кв.м, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежитлові приміщення у літері "М" загальною площею 388,8 кв.м, (1, 7, 8, 9), розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43; нежитлова будівля літера "П" загальною площею 752,9 кв.м, асфальтне покриття корпусу літери "П" площею 200,0 кв.м, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43.

12. 22.12.2020 ліквідатором ТОВ "Вітмет" арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. складено повідомлення про повний розрахунок за майно, придбане на електронних аукціонах №UА-РS-2020-12-07-000036-1, №UА-РS-2020-12-07-000037-1, №UА-РS-2020-12-07-000038-1.

13. 22.12.2020 між ТОВ "Вітмет" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер консалтинг рент" (покупець) складено акти про придбання майна на аукціоні, а саме:

- акт №UА-РS-2020-12-07-000036-1 про придбання майна на аукціоні, відповідно до якого покупець сплатив 10000,00 грн, а продавець передав у власність майно - лот №1 - частка в статутному капіталі Спільного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Скаут";

- акт №UА-РS-2020-12-07-000037-1 про придбання майна на аукціоні, відповідно до якого покупець сплатив 863425,65 грн, а продавець передав у власність майно - лот №2 - комплекс, який розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 111;

- акт №UА-РS-2020-12-07-000038-1 про придбання майна на аукціоні, відповідно до якого покупець сплатив 512950,56 грн, а продавець передав у власність майно - лот №3 - нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Лексина, 7; Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 20; Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, Чорноморське шосе, будинок 19л; Автономна Республіка Крим, Чорноморський р-н., смт. Чорноморське, вул. Фрунзе, 1а; Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43.

14. 24.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Дариною Геннадіївною відповідно до ст. 87 КУзПБ, на підставі акта про придбання майна на аукціоні №UА-РS-2020-12-07-000038-1 від 22.12.2020 та протоколу про результати електронного аукціону №UА-РS-2020-12-07-000038-1, сформованого 18.12.2020, видано свідоцтво за реєстровим №4888, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер консалтинг рент" на придбане нерухоме майно, а також проведено державну реєстрацію права власності на майно, зазначене в свідоцтві.

15. 26.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Дариною Геннадіївною, на підставі актів приймання-передачі майна, що передається у власність фізичної особи, що вийшла зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер консалтинг рент" від 23.02.2021, проведено державну реєстрацію права власності на майно, що входило до лоту №2 та №3, за ОСОБА_1 .

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

16. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2022 позов задоволено у повному обсязі.

17. Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про недостатність в оголошеннях про проведення другого повторного аукціону інформації про фактичний стан майна боржника, його характеристик, місцезнаходження та фотографічних зображень, що свідчить про те, що при розміщенні оголошень про проведення другого повторного аукціону за лотом №2 та лотом №3 не було дотримано вимог ст.ст. 76, 77 КУзПБ та п. 49 Порядку організації та проведення аукціонів.

18. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що в аукціоні за лотами №2 та №3 брав участь лише один учасник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер консалтинг рент". Зазначене може свідчити про те, що неповнота інформації про запропоноване до продажу майно не сприяла пошуку більшої кількості потенційних покупців, тобто не сприяла конкуренції та принципу забезпечення продажу майна боржника за найвищою ціною.

19. Крім того, за висновком господарського суду першої інстанції, замовником аукціону було порушено вимоги КУзПБ та Порядку організації та проведення аукціонів щодо порядку організації проведення оспорюваного аукціону та підготовки до нього, а саме: неналежно повідомлено уповноважену особу засновників (учасників) боржника про проведення засідання комітету кредиторів боржника 29.09.2020 та не повідомлено про продаж майна ТОВ "Вітмет" на аукціоні. Вказані обставини є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому.

20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2022 скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

21. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що арбітражним керуючим відповідно до приписів чинного законодавства та умов продажу майна боржника проведено аукціони з продажу майна боржника, за результатами проведення яких майно було реалізовано за найвищою ціною. Така ціна відповідає ринковим цінам та є найвищою для такого роду майна, оскільки була сформована учасниками у день проведення відкритих прилюдних торгів, а під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасником аукціону.

22. Господарський суд апеляційної інстанції зауважив, що метою аукціону як способу реалізації майна є, передусім, відчуження майна боржника за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна боржника формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які замовник аукціону не має жодного впливу.

23. Крім того, Північний апеляційний господарський суд зазначив, що обставини, які б дійсно підтверджували порушення законодавства допущені замовником аукціону під час його підготовки та які б вплинули на формування найвищої ціни за якою відбувся продаж майна, учасниками даної справи про банкрутство суду не повідомлено, відповідні докази на їх підтвердження не надано, що свідчить про безпідставність висновку суду першої інстанції про порушення прав позивача як учасника товариства-боржника.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

24. ОСОБА_2 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарський суд від 31.10.2022, а рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2022 залишити в силі.

25. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

26. Так, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 13, 86, 236, 237, 269 ГПК України та неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. 1, ч. 2 ст. 61, ст.ст. 73, 75 КУзПБ.

27. На думку скаржника судом апеляційної інстанції не враховано правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 19.02.2020 у справі №387/515/18, від 20.05.2021 у справі №910/24368/14, від 17.02.2021 у справі №910/13643/19 щодо обраних засновниками (учасниками, акціонерами) боржника форм та способів захисту їх інтересів у справі про банкрутство; викладеного правового висновку Верховного Суду у постановах від 04.10.2018 у справі №910/3638/15-г, від 26.02.2019 у справі №911/3132/17, від 31.07.2019 у справі №5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі №20/5007/1475-Б/12 щодо дотримання правил, що визначають процедуру підготовки, проведення аукціону та оформлення результатів аукціону; викладеного правового висновку Верховного Суду у постановах від 29.04.2020 у справі №9901/14/20, від 15.04.2020 у справі №9901/580/19, від 11.03.2020 у справі №9901/590/19, від 13.05.2020 у справі №820/3018/17, від 13.05.2020 у справі №826/12446/18 щодо визначення характеру порушення прав та інтересів, за захистом якого звертається особа.

28. Також скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не здійснив належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, що стосується визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 18.12.2020 з продажу майна ТОВ "Вітмет".

29. Скаржник зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача та його представника, що є порушенням ст. 42 ГПК України щодо права позивача та його представника брати участь у судових засіданнях та ст. 129 Конституції України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

30. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ "ВТБ Банк" з ринку (далі - Фонд) подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову Північного апеляційного господарський суду від 31.10.2022 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

31. Фонд зауважує на тому, що вимога про визнання недійсними результатів проведеного аукціону з продажу майна боржника є неналежним способом захисту.

32. При цьому Фонд вважає, що арбітражним керуючим відповідно до приписів чинного законодавства та умов продажу майна боржника, проведено аукціони з продажу майна боржника, за результатами проведення яких майно було реалізовано за найвищою ціною. Така ціна відповідає ринковим цінам та є найвищою для такого роду майна, оскільки була сформована учасниками у день проведення відкритих прилюдних торгів, а під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасником аукціону.

33. Крім того, Фонд зауважує, що під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення ст.ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

34. Ліквідатор боржника подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову Північного апеляційного господарський суду від 31.10.2022 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

35. Верховний Суд зазначає, що у ч. 4 ст. 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

36. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2023 надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.03.2023.

37. Відзив поданий до Верховного Суду 27.03.2023, однак клопотання про продовження строку на подання відзиву відповідно до ст. 119 ГПК України ліквідатором позивача не подано.

38. За таких обставин, відзив ліквідатора боржника на касаційну скаргу відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України залишається без розгляду як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

39. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсними актів та визнання недійсним свідоцтва в межах справи про банкрутство.

Щодо права ОСОБА_2 на подання позову у справі

40. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 61 КУзПБ у разі банкрутства боржника з вини, зокрема, його засновників (учасників, акціонерів) на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

41. Наведені положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 619 ЦК України, ст. 215 Господарського кодексу України та в сукупності регламентують порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників (учасників, акціонерів), що втілено в актуальній правовій позиції щодо можливості подання ліквідатором заяви про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, яка викладена Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 у справі №911/3513/16, від 17.06.2020 у справі №923/590/18, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16.

42. За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, тлумачення зазначених норм свідчить, що за загальним правилом уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника є заінтересованою в аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство, адже порушення встановленого порядку його підготовки чи проведення може перешкодити продажу майна банкрута за найвищою ціною, що матиме наслідком недостатність отриманих коштів для покриття всіх вимог кредиторів та унеможливить відновлення підприємницької діяльності боржника або отримання власниками корпоративних прав залишку активів після його ліквідації.

43. Отже, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника як зацікавлена особа у продажі майна боржника за найвищою ціною наділена правом вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство з порушенням вимог закону.

44. Щодо статусу ОСОБА_2 як учасника справи про банкрутство ТОВ "Вітмет", господарський суд першої інстанції встановив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником (учасником) ТОВ "Вітмет" є ОСОБА_2 , а отже він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство.

45. ОСОБА_2 як уповноважена особа засновників (учасників) боржника за ухвалою суду статусу учасника справи про банкрутство не набував.

46. Однак, господарський суд встановив, що ОСОБА_2 був єдиним засновником (учасником) ТОВ "Вітмет" з серпня 2014 року по березень 2017 року та є ним на даний час, а в період з березня 2017 року по липень 2019 року засновником (учасником) та керівником ТОВ "Вітмет" був ОСОБА_3 .

47. Хоча КУзПБ не регламентує особливостей вступу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справу, в ч. 1 ст. 47 КУзПБ законодавець зазначає стосовно інших учасників провадження у справі про банкрутство про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.

48. Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб`єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.

49. У розвиток цієї позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові від 20.05.2021 у справі №910/24368/14 акцентував, що вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до ст.ст. 169, 170 ГПК України.

50. При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку ст.ст. 74-79 ГПК України, зокрема, надавши відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.

51. Водночас у разі уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника після прийняття оскаржуваних цією особою судових рішень остання, як виняток, набуває статусу учасника справи про банкрутство шляхом його схвалення (легітимізації) за наслідком участі цієї особи в судовому засіданні в суді відповідної інстанції.

52. На відміну від правовідносин у справі №910/24368/14 (на постанову в якій посилається скаржник у касаційній скарзі), позивач у справі, що розглядається, до його звернення з позовом не був залучений до участі у справі про банкрутство як уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника шляхом постановлення ухвали про таке залучення в порядку ст. 234 ГПК України. Тобто статус позивача як учасника справи про банкрутство боржника на момент його звернення з позовом у цій справі не був легітимізований відповідною ухвалою суду.

53. Однак, господарський суд першої інстанції правильно зазначив, що за наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство, оскільки засновник (учасник) боржника (уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника) як зацікавлена особа у продажі майна боржника за найвищою ціною наділена правом вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство з порушенням вимог закону.

54. Верховний Суд враховує, що ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2021 у справі №911/3554/17 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "Вітмет", а відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ліквідатор ТОВ "Вітмет" арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. звернувся до Господарського суду Київської області з заявою від 05.02.2021, у якій він просить суд покласти солідарно субсидіарну (як зазначено у заяві) відповідальність за зобов`язаннями банкрута на учасника ТОВ "Вітмет" - ОСОБА_2 та керівника ТОВ "Вітмет" - ОСОБА_4 , яких вважає особами винними у доведенні товариства до банкрутства, про що свідчить ухвала Господарського суду Київської області від 11.02.2021, тоді як з позовом ОСОБА_2 звернувся 30.07.2021.

55. Отже, Верховний Суд вважає, що відсутність легітимізації ОСОБА_2 відповідною ухвалою суду як така, не може бути достатньою підставою для позбавлення права на позов особи, яка є єдиним учасником (акціонером) боржника і щодо якого вже існує вимога ліквідатора про покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута. Адже таке позбавлення права на позов не відповідало би змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 2 ГПК України, а також положенням КУзПБ, які передбачають наявність у засновників (учасників, акціонерів) боржника майнових інтересів стосовно боржника під час здійснення процедур банкрутства та гарантують можливість їх захисту в разі порушення, невизнання чи оспорення.

56. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №908/4892/14 і Верховний Суд враховує її під час вирішення питання про наявність у ОСОБА_5 права на звернення до господарського суду з позовом у цій справі.

57. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками обох судових інстанцій про те, що ОСОБА_2 має право на звернення з позовом до господарського суду в межах справи про банкрутство про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного з порушенням вимог закону.

58. При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що суди першої та апеляційної інстанції розглянули позов ОСОБА_2 по суті, однак дійшли до протилежних висновків щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Однак, ні господарський суд першої інстанції, ні господарський суд апеляційної інстанції не зазначив у своїх судових рішеннях про те, що ОСОБА_2 не має права на звернення з позовом до господарського суду в межах справи про банкрутство про визнання недійсними результатів аукціону. У цьому зв`язку твердження скаржника про помилковість висновків суду про те, що він не може оскаржувати та визнавати недійсним результат аукціону з продажу майна банкрута є безпідставними.

Щодо розгляду позовних вимог по суті

59. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

60. Аукціон з продажу майна боржника, результати якого є предметом судового розгляду у цій справі, проведений 18.12.2020 - в період дії КУзПБ. Тому оцінка спірних правовідносин здійснюється із застосуванням положень КУзПБ в редакції, чинній на час організації та проведення аукціону.

61. За приписами ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.

62. Статтею 62 КУзПБ визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

63. Відповідно до ст. 63 КУзПБ після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною товарів, що швидко псуються. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною також виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, ринкова вартість яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати.

64. Згідно з ст. 68 КУзПБ продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

65. Замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу (ст. 70 КУзПБ).

66. Статтею 75 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону. Арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору. Якщо до складу майна може входити майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення, умови продажу розглядаються і комітетом кредиторів, і забезпеченими кредиторами. При цьому в початковій ціні окремо виділяється початкова ціна обох зазначених видів майна. Кошти, отримані від продажу такого лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно до початкової ціни майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна. У разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом.

67. Статтею 76 КУзПБ визначено, що під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути розміщено також на відповідному нерухомому майні. Замовник аукціону забезпечує доступ до відомостей про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням. Доступ до інформації, оприлюдненої в електронній торговій системі, є безоплатним та вільним.

68. Вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону встановленні ст. 77 КУзПБ.

69. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення таких обставин: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (правові висновки у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14 та ін.).

70. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №911/3132/17, від 21.11.2019 у справі №20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі №5009/2987/12, від 07.05.2020 у справі №922/3059/16, від 04.10.2018 у справі №910/3638/15-г, від 31.07.2019 у справі №5004/1537/12, на які в тому числі посилається скаржник).

71. Наведені правові висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ стосовно оцінки в цілому правомірності дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірності формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог КУзПБ щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів.

72. Досліджуючи обставини справи та докази щодо порушення приписів КУзПБ, судом першої інстанції зроблено висновок про порушення встановленого законом порядку підготовки до проведення аукціону, оскільки оголошення про проведення другого повторного аукціону з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотом №1 (частка в статутному капіталі Спільного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Скаут") не містить, передбаченої нормами законодавства, інформації, а отже є неповним.

73. Натомість, суд апеляційної інстанції не погодився із таким висновком, вказавши, що він суперечить вимогам ст. 14 та ч. 2 ст. 237 ГПК України, оскільки з зазначених підстав позов саме щодо лоту №1 не заявлявся.

74. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

75. З огляду на підстави заявленого позову, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про помилковість висновку суду першої інстанції про порушення встановленого законом порядку підготовки до проведення аукціону за лотом №1.

76. Господарські суди обох інстанцій правильно зазначили, що оголошення про проведення аукціону в електронній торговій системі повинно містити відомості про майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження. Опис майна має бути якнайповнішим, щоб було легко зрозуміти повну та точну інформацію про таке майно.

77. Суд апеляційної інстанції встановив, що оголошення про проведення другого повторного аукціону з реалізації майнових активів ТОВ "Вітмет" за лотом №2 та лотом №3 (нерухоме майно - комплекс, будівлі, споруди) розміщено на веб-сайті авторизованого електронного майданчика Prozorro.Продажі - https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2020-12-07-000037-1 та https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2020-12-07-000038-1. При цьому, зі змісту оголошень за лотом №2 та лотом №3 (нерухоме майно - комплекс, будівлі, споруди), зокрема, у розділі "документація аукціону" зазначено, що розмір площі, план, матеріал стін, кількість приміщень, призначення, кількість поверхів, інформація про допоміжні, підсобні приміщення та споруди, наведена в сканкопії технічного паспорта. До оголошення додані копії технічних паспортів від 21.08.2013 та фото розміщення оголошення про продаж на майні, а саме на воротах, будці таксофону, паркані.

78. Суд апеляційної інстанції дослідивши оголошення за лотом №2 та лотом №3 та додані до них документи (файли у форматі pdf), встановив, що додаток містить технічні паспорти нерухомого майна з їх технічними характеристиками, фотографічні зображення нерухомого майна, також на нерухомому майні розміщені оголошення про продаж майна, у зв`язку з чим Північний апеляційний господарський суд не погодився з протилежним висновком суду першої інстанції.

79. Верховний Суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що чинне законодавство не містить вимог до фотографічних зображень майна, що продається, як і не містить вимогу про розміщення у оголошенні документів, на підставі яких боржник набув право власності на майно. Інформація про те як і ким будівлі використовуються на момент продажу, інформація щодо орендарів, строки договору та умови оренди мають бути зазначені в оголошенні лише в разі, якщо вона відома замовнику аукціону.

80. Суд апеляційної інстанції з`ясував, що у цій справі позивачем не надано будь-яких доказів, які свідчать, що виявлена ним неповнота інформації у оголошеннях вплинула на кінцевий результат спірного аукціону, обмежившись лише припущенням, що неповнота інформації про запропоноване до продажу майно не сприяла пошуку більшої кількості потенційних покупців, тобто не сприяла конкуренції та принципу забезпечення продажу майна боржника за найвищою ціною, оскільки в аукціоні взяв участь лише один учасник.

81. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

82. У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції правильно врахував, що місцезнаходженням нерухомого майна боржника, яке пропонувалось до продажу на спірному аукціоні, є тимчасово окупована територія України - Автономна Республіка Крим і саме ці обставини можуть свідчити про обмежену кількість потенційних покупців такого майна, а не неповнота інформації, що розміщена ліквідатором у оголошеннях про проведення аукціону. Крім того, суд апеляційної інстанцій спростував висновки суду першої інстанції про неповноту інформації у оголошеннях, які установлені судом апеляційної інстанції при апеляційному розгляді справи. Зазначені вище обставини є самодостатніми для прийняття рішення про відмову у задоволені заяви про визнання аукціону недійсним.

83. При цьому, інші доводи позивача про порушення законодавства при проведенні підготовки аукціону з продажу майна боржника були відхилені господарським судом першої інстанції та не були предметом оскарження в суді апеляційної інстанції, а саме щодо відсутності в оголошенні адреси сторінки вебсайту, на якій розміщено відомості про проведення попереднього аукціону (ч. 3 ст. 77 КУзПБ), щодо незабезпечення ліквідатором доступу до відомостей про майно та можливості ознайомитися з майном за його місцезнаходженням (ч. 3 ст. 76 КУзПБ), щодо інвентаризації та оцінки майна, щодо відсутності згоди кредиторів та інформації на обрання (визначення) організатора аукціону, щодо відсутності в оголошенні інформації про орендарів та інших користувачів приміщеннями, що були включені до лоту №2 та лоту №3, та відповідно до ст. 300 ГПК України не можуть бути предметом касаційного перегляду.

84. З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ліквідатором відповідно до приписів чинного законодавства та умов продажу майна боржника, проведено аукціони з продажу майна боржника, за результатами проведення яких майно було реалізовано за найвищою ціною. Така ціна відповідає ринковим цінам та є найвищою для такого роду майна, оскільки була сформована учасниками у день проведення відкритих прилюдних торгів, а під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасником аукціону.

85. Так, метою аукціону як способу реалізації майна є, передусім, відчуження майна боржника за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна боржника формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які замовник аукціону не має жодного впливу.

86. Господарський суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б дійсно підтверджували порушення законодавства допущені замовником аукціону під час його підготовки та які б вплинули на формування найвищої ціни за якою відбувся продаж майна, учасниками даної справи про банкрутство суду не повідомлено, відповідні докази на їх підтвердження не надано, що свідчить про безпідставність висновку суду першої інстанції про порушення прав позивача як учасника товариства-боржника.

87. Верховний Суд погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання результатів спірного аукціону недійсними, а отже і складених за їх результатами актів про придбання майна на аукціоні та видані свідоцтва про право власності.

88. Також Верховний Суд вважає за необхідне додатково зауважити на такому.

89. Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону). Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів (аукціону) особливості, проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами ст.ст. 650, 655 і ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах (аукціонах) і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц (пункти 38-39)).

90. Відповідно до положень ст. 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Аналогічним чином, згідно з ч. 4 ст. 656 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі- продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

91. Торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

92. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

93. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/396/2012).

94. Щодо суб`єктного складу у спорі про визнання результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство, недійсними, слід вказати таке.

95. Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

96. Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

97. Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

98. Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17).

99. Верховний Суд враховує, що ст. 14 ГПК України встановлено диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

100. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

101. Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Водночас суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

102. Статтею 162 ГПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

103. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

104. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

105. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.

106. Заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

107. Тобто належним суб`єктним складом відповідачів є такий склад, в якому дійсно є суб`єкти порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення. Поняття сторони спору про визнання аукціону та його результатів недійсними, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників яких стосуються спірні правовідносини. Сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство є продавець, переможець аукціону та організатор цього аукціону (висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №14/325"б", який згодом був підтриманий Верховним Судом у постановах від 18.08.2020 у справі №5023/4363/12 та від 16.09.2020 у справі №5006/5/39б/2012).

108. З огляду на зазначене, визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц та №372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).

109. З встановлених у цій справі судами обставин убачається, що заявляючи позов про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника позивачем як відповідачів визначено власне боржника (продавця), організатора аукціону - Товарної біржі "Центральна універсальна товарна біржа", тоді як переможець торгів - ТОВ "Мастер Консалтинг Рент" не був визначений як відповідач у цьому спорі.

110. Отже, позивачем не було зазначено належний суб`єктний склад відповідачів, що свідчить про те, що визначене позивачем коло учасників не сприятиме захисту його порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, що, в свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

111. При цьому Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо неврахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 17.02.2021 у справі №910/13643/19 про те, що акціонер (учасник) не може оскаржувати правочини, вчинені товариством, адже висновки у цих справах стосуються передусім застосування приписів Закону України "Про господарські товариства", а також ст.ст. 92, 97, 98, 116 ЦК України стосовно порушення прав та інтересів позивача у правовідносинах, пов`язаних з оскарженням учасником господарського товариства правочину, вчиненого від імені товариства особою з перевищенням повноважень та не враховує специфіки провадження у справі про банкрутство.

112. Також Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №387/515/18, від 26.02.2019 у справі №911/3132/17, від 29.04.2020 у справі №9901/14/20, від 15.04.2020 у справі №9901/580/19, від 11.03.2020 у справі №9901/590/19, від 13.05.2020 у справі №820/3018/17, від 13.05.2020 у справі №826/12446/18 про те, що крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Разом з тим, право на судовий захист, гарантоване положеннями ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України, вимагає, щоб порушення, про яке стверджує особа, було реальним, обґрунтованим і стосувалось індивідуально виражених прав або інтересів такої особи.

113. Аналіз постанов Верховного Суду висновки, в яких, на думку скаржника, не було враховано судами при ухваленні оскаржуваних рішень, свідчить, що застосування судами норм права в оскаржуваних рішеннях не суперечить висновкам суду касаційної інстанції. Застосування судами ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України у вказаних справах залежало від доведеності фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними, неправомірності дій сторони та яким нормам законодавства не відповідали оспорювані правочини, чого при розгляді цієї справи встановлено не було.

114. Висновки у зазначених постановах Верховного Суду жодним чином не спростовують висновки господарського суду апеляційної інстанції, які стали підставою для відмови в позові, а саме: недоведеність порушень закону під час підготовки та проведення аукціону, які б вплинули на формування найвищої ціни за якою відбувся продаж майна.

115. Крім того, з урахуванням вимог ст. 300 ГПК України, твердження скаржника у касаційній скарзі про неповноту дослідження обставин відхиляються Верховним Судом, оскільки суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин та доказів, з яких виходили суди при вирішенні справи.

116. Також Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача та його представника, що є порушенням ст. 42 ГПК України та ст. 129 Конституції України щодо права позивача та його представника брати участь у судових засіданнях.

117. Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у цій справі крім іншого відкрито апеляційне провадження у справі №911/3554/17(911/2235/21) за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "Вітмет" арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2022 та призначено розгляд справи на 25.10.2022.

118. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 25.10.2022 відкладено розгляд справи №911/3554/17(911/2235/21) на 31.10.2022 з огляду на те, що представник ОСОБА_2 адвокат Івашківський А.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що Жумикін А.К. не отримав копію апеляційної скарги, але вважає за необхідне ознайомитись із матеріалами справи з метою подання відзиву на апеляційну скаргу. Про дату судового засідання довідався з офіційного порталу судової влади 21.10.2022. Разом з тим, адвокат не має можливості взяти участь в судовому засіданні, у зв`язку з участю у слідчих діях у кримінальному провадженні.

119. Відповідно до змісту постанови від 31.10.2022, що є предметом оскарження, представник позивача адвокат Івашківський А.О. в судове засідання не з`явився, засобами електронного зв`язку надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю з`явитись в судове засідання з причин незадовільного самопочуття та підвищену температуру. При цьому, повідомлені адвокатом обставини не підтверджені будь-якими доказами.

120. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої, зокрема, підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

121. Як неодноразово наголошував господарський суд касаційної інстанції, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

122. Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.

123. Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в Північному апеляційному господарському суді, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, Верховний Суд вважає, що довід скаржника про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача, є безпідставним.

124. У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

125. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

126. Верховний Суд вважає висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову у справі обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального і матеріального права до цих правовідносин сторін.

127. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

128. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції, - без змін.

Судові витрати

129. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №911/3554/17(911/2235/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді В. Пєсков

В. Погребняк