Ухвала

від 24.04.2023 по справі 590/348/23

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №590/348/23

Провадження №1-кп/590/72/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року смт. Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Ямпільського районного суду Сумської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023205570000025 від 20.01.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ічня Чергінівської області, українця, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, директора ТОВ «Вудлайн Плюс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.175 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудлайн Плюс» і згідно наказу №06/07-к від 06.07.2020 р. виконує обов`язки директора ТОВ «Вудлайн Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40387240, місцезнаходження юридичної особи: 44226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, буд. 27, кв. 24, код КВЕД: 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво (основний).

Відповідно до п.6.5 Статуту ТОВ «Вудлайн Плюс», виконавчим органом Товариства є Директор.

Відповідно до п.6.6 Статуту ТОВ «Вудлайн Плюс» Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства і несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, розподіляє обов`язки керівниками структурних підрозділів і визначає їх повноваження у розв`язанні завдань діяльності Товариства; призначає на посади працівників Товариства, його філій та представництв, інших підрозділів, переводить на іншу роботу, накладає стягнення, а також звільняє з роботи, укладає трудові договори (контракти) з працівниками.

Таким чином ОСОБА_4 виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, та, відповідно до примітки 1 статті 364 та ч.3 ст.18 КК України він є службовою особою.

Відповідно наказу директора ТОВ «Вудлайн Плюс» №6 від 30.07.2021, ОСОБА_5 було прийнято на роботу на посаду підсобного працівника, на якій вона працювала до 28.02.2022 року (включно), після чого була звільнена з Товариства на підставі наказу №3 від 25.02.2022 за згодою сторін.

Відповідно до ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом.

Враховуючи, що ОСОБА_5 відноситься до вищевказаної категорії робітників, а отже вважається робітником, якому нараховується та виплачується заробітна плата за фактично виконаний обсяг робіт.

Отже, ТОВ «Вудлайн Плюс» в особі директора ОСОБА_4 , будучи роботодавцем, взяв на себе зобов`язання дотримуватись трудового законодавства перед ОСОБА_5 , та діючи умисно, в порушення норм законодавства, що регламентують порядок, систему, форми та строки оплати праці, а саме:

ст.43 Конституції України, якою передбачено, що «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну штату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом»;

ч.1 ст.97 Кодексу законів про працю України, у відповідності до якої оплата праці робітників здійснюється погодинною, договірною або іншими системами оплати; оплата може здійснюватися за результатами індивідуальних та колективних робіт;

ч.4 ст.97 КЗпП України, відповідно до якої власник або уповноважений ним орган або фізична особа не має право в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами;

ч.5 ст.97 КЗпП України та ч.3 ст.15 Закону України "Про оплату праці" (в редакції від 21.10.2004 р.), які передбачають, що «Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці»;

ч.1 ст.115 КЗпП, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», у відповідності до яких заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації або іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органом (а у випадку відсутності таких органів - представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за яким здійснюється виплата;

ст.21 КЗпП, відповідно до якої власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган виступає з однієї сторони трудового договору, та як роботодавець, зобов`язаний забезпечити реалізацію трудових прав робітників, в тому числі права на своєчасне отримання в повному обсязі заробітної плати;

ч.6 ст.24 Закону України «Про оплату праці», яка передбачає, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати робітникам не можуть бути поставлені в залежність від проведення інших платежів та їх черговості;

ст.21 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання;

ст.22 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами;

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи керівником Товариства, умисно порушуючи вимоги зазначених статей Конституції України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», безпідставно не виплатив заробітну плату найманому працівнику ОСОБА_5 за виконану нею роботу за період з вересня 2021 по лютий 2022 року на суму 5789 грн 00 коп., тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.175 КК України.

Такі умисні дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.175 КК України, як безпідставна невиплата заробітної плати громадянину більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства.

До початку підготовчого судового засідання потерпілою ОСОБА_5 подано письмове клопотання, відповідно до якого остання просить суд закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , а ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст.175 КК України, оскільки останній до притягнення його до кримінальної відповідальності сплатив належні їй грошові кошти у вигляді заборгованості з заробітної плати в повному обсязі, а саме в сумі 5789,00 грн., претензій морального та матеріального характеру не має. Також просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Обвинувачений до початку підготовчого судового засідання подав до суду письмове клопотання, відповідно до якого просив суд закрити кримінальне провадження стосовно нього та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст.175 КК України, оскільки він до притягнення його до кримінальної відповідальності сплатив належні ОСОБА_5 грошові кошти у вигляді заборгованості з заробітної плати в повному обсязі, а саме в сумі 5789,00 грн.; не заперечував проти задоволення клопотання потерпілої ОСОБА_5 .

Прокурор висловив думку на підтримання клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , оскільки за змістом вони відповідають вимогам закону і підлягають до задоволення.

Заслухавши учасників судового розгляду, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Також, відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.175 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.175 КК України, як безпідставна невиплата заробітної плати більш як за один місяць, вчинена умисно громадянином - суб`єктом підприємницької діяльності. До повідомлення ОСОБА_4 про підозру, він повністю здійснив виплату заробітної плати потерпілій ОСОБА_5 , що є підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , кожного окремо, є обґрунтованими, відповідають вимогам кримінального процесуального права, тому підлягають до задоволення, обвинувачений ОСОБА_4 - звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст.175 КК України, а кримінальне провадження закриттю.

Інших клопотань, заяв, зауважень від учасників процесу не надійшло.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись статтями 26, 284, 350, 369-370, 372, 395, 477 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.175 КК України, на підставі ч.3 ст.175 КК України, а кримінальне провадження №12023205570000025 від 20.01.2023, про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.175 КК України, - закрити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області в 7-денний строк з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1