Вирок

від 18.04.2023 по справі 234/17282/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/545/23 Справа № 234/17282/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

захисниці ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області ОСОБА_10 , подану на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 05 квітня 2018 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Фергана Узбекистан, не маючого інвалідності, який зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, із призначенням покарання у вигляді арешту строком на 3 місяця.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 обчислений з моменту взяття під варту.

встановила:

Вироком суду першої інстанції встановлено, що 25 березня 2017 року, приблизно о 13 годині ОСОБА_8 знаходився у приміщенні КЛПУ «Міський протитуберкульозний диспансер м.Краматорська» у м.Краматорську Донецької області, по вул.Кирилкіна,10, де проходив стаціонарне лікування.В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, а саме - циркулярної пилки «Bosh» яка належить цьому лікувальному закладу.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_8 25 березня 2017 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, за допомогою ключа, який мав у користуванні, відкрив вхідні двері побутової кімнати та звідти таємно викрав циркулярну електричну пилку «Bosh» вартістю 141,46 грн.

У поданій на вирок суду апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та допущеними істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначенню покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Прокурор просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом повного складання покарань, до призначеного покарання повністю приєднати покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2018 року і остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

При цьому прокурор зазначає, що суд першої інстанції припустився помилки у прізвищі обвинуваченого, зазначив про засудження ОСОБА_8 , що не відповідає даним паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 23.09.2018 року Слов`янським МВ УМВС України у Донецькій області на ім`я ОСОБА_15 .

Таким чином, кримінальному покаранню піддана особа, яка не скоювала кримінальне правопорушення.

Крім того, відповідно до вироку, ОСОБА_8 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто, за повторну крадіжку чужого майна. Втім, з матеріалів кримінального правопорушення встановлено, що обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення уперше - 25 березня 2017 року і до вказаного часу до кримінальної відповідальності не притягувався. Кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_8 засуджений за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 22.03.2018 року, ОСОБА_8 вчинив 04.06.2017 року, тобто, після кримінального правопорушення, вчиненого 25.03.2017 року.

За таких обставин у діях ОСОБА_8 відсутня така кваліфікуюча ознака, як «повторність».

Суд першої інстанції також при призначенні покарання не застосував вимоги ч.4 ст.70 КК Україні, не звернувши увагу на існування вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2017 року.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор ОСОБА_7 частково підтримав апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 та просив змінити вирок, зазначивши про сплив строків давності;

- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисниця ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора ОСОБА_10 , просили перекваліфікувати вчинені обвинуваченим діяння за ч.1 ст.185 КК України та закрити справу на підставі ст.49 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження у межах наявних у апеляційних скаргах вимог, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається із змісту поданої прокурором апеляційної скарги, ним не оскаржується фактичні обставини вчинення ОСОБА_8 таємної крадіжки майна «Міський протитуберкульозний диспансер м.Краматорська», як вони викладені у вироку суду.

Разом з тим, розглядаючи доводи апеляційної скарги прокурора у частині правової кваліфікації дій ОСОБА_8 , колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.32 КК України повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК або передбачені різними статтями Особливої частини КК і у статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначена як кваліфікуюча ознака.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, таємну крадіжку майна «Міський протитуберкульозний диспансер м.Краматорська» ОСОБА_8 вчинив 25 березня 2017 року. Інше кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_8 засуджений вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, він вчинив 04 травня 2017 року.

Тобто, у діях ОСОБА_8 відсутня наразі така кваліфікуюча ознака, як «повторність» і, відповідно, правильною є правова кваліфікація його дій за ч.1 ст.185 КК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора у цій частині є слушними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими у ч.1-3 цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і у іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Однак, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку цих вимог закону не дотримався та призначив остаточне покарання ОСОБА_8 без урахування наявності вироку Слов`янського міськрайонного суду від 22.03.2018 року, про що також обґрунтовано зазначає прокурор у своїй апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Разом з цим, п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок, а відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, із ухваленням нового вироку.

При призначенні ОСОБА_8 покарання колегія суддів враховує, що той вчинив кримінальний проступок, щиросердно розкаявся у скоєному, цивільний позов юридичною особою не заявлений.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407,418, 419,420 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області ОСОБА_10 задовольнити.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 05 квітня 2018 року щодо ОСОБА_16 за ч.2 ст.185 КК України скасувати у частині правової кваліфікації та призначеного покарання.

У цій частині ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднати покарання, призначене Слов`янським міськрайонним судом Донецької області від 22.03.2018 року і остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

У решті вирок Краматорського міського суду Донецької області від 05 квітня 2018 року залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції може бути оскаржений сторонами кримінального провадження у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4