Ухвала

від 19.04.2023 по справі 331/498/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

19.04.2023

Справа № 331/498/22

Провадження № 1-кс/331/722/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 , в особі представника - адвоката ОСОБА_4 , на бездіяльність органу досудового розслідування - слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, посадових осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020080000000041 від 31 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_4 , який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1120950 від 13 квітня 2023 року, звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя із скаргою, уточнивши її 17 квітня 2023 року (а.с.18), на бездіяльність слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області і посадових осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020080000000041 від 31 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 28 жовтня 2020 року, в рамках вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 22 жовтня 2020 року, слідчим управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено обшук житлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення даного обшуку було вилучено, зокрема, мобільний телефон Samsung Galaxy S9+ № SM6965U, який належать ОСОБА_3 .

Сторона захисту вважає, що вилучене у ході обшуку майно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки воно не має ознак речового доказу, як і не має будь-якого відношення до кримінального провадження, в рамках якого проведено обшук, а відтак у слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та посадових осіб Запорізької обласної прокуратури відсутні підстави для його утримання.

Так, вилучене у ході обшуку майно належить ОСОБА_3 на законних підставах. До цього часу на вказане вище майно не було накладено арешт та вказане майно не було повернуто його власнику.

У скарзі також зазначено, що 31 березня 2023 року заявник звернувся до слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з заявою про повернення належного йому майна, однак на момент звернення до суду з даним клопотанням, відповіді на своє звернення не отримав.

Виходячи з вищенаведеного, з метою припинення втручання у право власності особи, заявник просить слідчого суддю зобов`язати уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повернути ОСОБА_3 його майно, - мобільний телефон Samsung Galaxy S9+ № SM6965U.

Заявник ОСОБА_3 та представник заявника ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом своєчасно та належним чином (а.с.19). При цьому, представник заявника - ОСОБА_4 надіслав на адресу суду заяву з проханням розглянути скаргу за відсутності заявника та його представника, а також просить задовольнити скаргу у повному обсязі (а.с.22).

Слідчий слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.20), в судове засідання також не з`явився. При цьому, надав до канцелярії суду заяву, в якій просить розглянути скаргу без його участі (а.с.23).

Прокурор Запорізької обласної прокуратури у судове засідання також не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце проведення судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив (а.с.21).

Слідчий суддя, дослідивши доводи скарги та додані до неї матеріали, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

За приписами п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України, володільцем тимчасово вилученого майна на досудовому провадженні може бути оскаржена, з поміж іншого, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУ ДФС у Запорізькій області перебувало кримінальне провадження № 32020080000000041, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 22 жовтня 2020 року, в рамках вказаного кримінального провадження, надано дозвіл на проведення обшуку в житловому приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві спільної власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою відшукання та вилучення: договорів та додатків до них, специфікацій, актів прийому - передачі, накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей, платіжних доручень, грошових чеків, сертифікатів якості (відповідності) на придбання ТМЦ; гарантійних документів; паспортів відповідності; актів звірок; дефектних актів; копії із журналу-ордеру по рахункам № 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями); № 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками); копії із журналу-ордеру по рахунку № 281 (товари на складі); відомості (виписки) по всім рахункам балансу підприємства (в тому числі позабалансові рахунки), картки складського обліку та інші документи щодо видачі, руху ТМЦ; інших фінансово-господарських документів ТОВ «Елтранс Україна» (ЄДРПОУ 39380838) по взаємовідносинам з ТОВ «Бларіті Трейд» (ЄДРПОУ 42197214), ТОВ «ТК «Дельта» (ЄДРПОУ 43134747), ТОВ «Фішер-2018» (42525423), ТОВ «Мега-Пауер-Буд» (ЄДРПОУ 40925399), ТОВ «Ідеаліс» (ЄДРПОУ 42653820), ТОВ «Легал Воркс» (ЄДРПОУ 42525016), ТОВ «Фреш Капітал» (ЄДРПОУ 42580407), ТОВ «ТД Альтіка» (ЄДРПОУ 42661962), ТОВ «"Компанія Сонячна земля»" (ЄДРПОУ 41442332), ТОВ «Торг Проект-18» (ЄДРПОУ 42456346), ТОВ «Рінделман» (ЄДРПОУ 41907249), ТОВ «Торгбізнесгруп» (ЄДРПОУ 41846892), електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, системних блоків персональних комп`ютерів, портативних комп`ютерів, магнітних, оптичних та флеш носіїв інформації, чорнових записів незаконної фінансово-господарської діяльності, що містять відомості, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, кадрових документів, у тому числі наказів про призначення, звільнення, відрядження, посадових обов`язків, посадових інструкцій; документів обліку робочого часу (табелів); трудових книжок працівників, особових справ працівників, (у тому числі документів, що підтверджують кваліфікацію працівників), пластикових банківських карток, печаток та штампів вищевказаних підприємств з ознаками фіктивності; грошових коштів і цінностей, які набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення за період з 01.01.2017 року по 31.05.2020 року (а.с.24-25).

28 жовтня 2020 року слідчим управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . При проведенні даного обшуку було вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy S9+ № SM6965U, який належать ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом обшуку від 28.10.2020 року (а.с.5-8).

30 березня 2020 року ОСОБА_3 було направлено на адресу Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області заяву, в якій останній просить повернути йому вилучене під час проведення обшуку 28.10.2020 року майно, а саме мобільний телефон Samsung Galaxy S9+ № SM6965U (а.с.9).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, навіть тимчасове вилучення об`єктів власності є позбавленням володільця майна можливості на власний розсуд використовувати та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності доводить, що вилучення та утримання у будь-якої особи належного їй на законних підставах майна у спосіб або через застосування процедури, які не відповідають приписам закону, є протиправними.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Так, за положеннями статті 2 КПК України, до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Частиною 1 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171 КПК України, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

За правилами ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до п.п.1.2. п.1 висновків узагальнення Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Таким чином, якщо стосовно вилученого під час обшуку майна, яке не було включено до відповідного переліку, передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор не внесли клопотання в порядку і строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчі судді обґрунтовано задовольняють скарги на бездіяльність зазначених суб`єктів щодо неповернення відповідного майна. Результат аналізу ухвал слідчих суддів свідчить про те, що аргументом сторони обвинувачення, яким ця сторона послуговується для підтвердження законності залишення майна у володінні органів досудового розслідування та відсутності підстав для його повернення, є визнання такого майна речовими доказами. Однак слід враховувати, що, якщо ці докази були одержані під час обшуку і не були визначені в ухвалі про обшук як майно, для виявлення якого надано дозвіл на обшук, визнання такого майна речовими доказами без звернення з клопотанням про його арешт не може вважатись належним порядком забезпечення правомірності володіння відповідним майном органами досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів щодо зобов`язання повернення такого майна.

В результаті аналізу ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна, свідчить про те, що аргументом сторони обвинувачення, яким ця сторона послуговується для підтвердження законності залишення майна у володінні органів досудового розслідування та відсутності підстав для його повернення, є визнання такого майна речовими доказами. Однак слід враховувати, що, якщо ці докази були одержані під час обшуку і не були визначені в ухвалі про обшук як майно, для виявлення якого надано дозвіл на обшук, визнання такого майна речовими доказами без звернення з клопотанням про його арешт не може вважатись належним порядком забезпечення правомірності володіння відповідним майном органами досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів щодо зобов`язання повернення такого майна.

Результати аналізу змісту ч. 5 ст. 171 КПК України свідчать про те, що вона встановлює обов`язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше від наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов`язку в зазначених суб`єктів виникає інший обов`язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого не обмежується в часі, а отже, моментом завершення виконання такого обов`язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.

За змістом статті 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Отже, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 22 жовтня 2020 року надано дозвіл на проведення обшуку в житловому приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення речей і документів, які зазначені у резолютивній частині вказаної ухвали.

Стороною обвинувачення під час проведення обшуку були вилучені вказані речі і документи, зокрема речі, які належать заявнику ОСОБА_3 .

Між тим, а ні слідчим, а ні прокурором не доведено, яке значення для досудового розслідування мають вказані речі та яка інформація може в них міститись, до того ж сторона обвинувачення не зверталась до суду із клопотанням, в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, про арешт вказаного тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна, а відтак вказаний мобільний телефон Samsung Galaxy S9+ № SM6965U підлягає поверненню.

Аналізуючи вищезазначене, враховуючи, що вилучене майно являється тимчасово вилученим майном, а надані слідчому судді матеріали не містять відомостей про накладення арешту на це майно, приймаючи до уваги, що в силу принципу змагальності сторін кримінального провадження, доказів зворотнього стороною обвинувачення надано не було, слідчий суддя приходить до висновку, що майно утримується органом досудового розслідування за відсутності для цього достатніх правових підстав, а тому підлягає негайному поверненню власнику майна.

З огляду на вищевикладене, скарга є обґрунтованою, доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 167, 168, 169, 171, 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_3 , в особі представника - адвоката ОСОБА_4 , на бездіяльність органу досудового розслідування - слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, посадових осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020080000000041 від 31 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020080000000041, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, повернути ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон Samsung Galaxy S9+ № SM6965U, який було вилучено 28 жовтня 2020 року в ході проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1