Рішення

від 16.03.2023 по справі 320/9669/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року №320/9669/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю представника позивача - Калініченко В.В., представника відповідача - Баладжаєва Орхана Фаіг Огли, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання чинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2022 №0063400705 про відмову у бюджетному відшкодуванні 558450,00 грн., прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підстави заяви позивача дані, зазначені в абз. 2, 3, 5, 7, 9, 10, 12-14 п. 4 Порядку ведення Реєстру заяві про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 позовну заяву залишено без руху.

До суду 09.11.2022, 10.11.2022, 11.11.2022 від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду 08.12.2022 о 10.30 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість в якому зафіксовано порушення податкового законодавства та на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що висновки відповідача про порушення вимог п.п. 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України при заповнені та поданні звітності в січні 2022 року з податку на додану вартість за грудень 2021 року є необґрунтованими, оскільки дану норму законодавства було прийнято та внесено до Податкового кодексу України Законом України № 2260-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» 12 травня 2022 року. Зокрема, статтею 58 Конституції України в імперативному порядку встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що податкова служба помилково вважає, що товар, який став підставою для бюджетного відшкодування податкового кредиту, було знищено під час пожежі 24.03.2022, адже, на момент авіаудару рф товар вже не зберігався в приміщеннях Товариства на підтвердження чого позивачем надано відповідні пояснення та документи.

Також, не погоджуючись з висновками про відсутність у контрагента позивача ПП «Елакс» основних засобів, позивач послався на індивідуальність характеру юридичної відповідальності особи, якою передбачено, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Позивач вважаючи, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем, порушує його права свободи та інтереси, насамперед майнові, у зв`язку з чим, враховуючи переконання позивача про протиправність, оскарженого податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач не погоджуючись з аргументами позивача щодо неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення подав відзив на позовну заяву, в якому на підтвердження правомірності своїх дій зазначає, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В підтвердження своєї позиції представник відповідача послався на висновки викладені в податковому повідомленні-рішенні та підтримав встановлення обставин порушення Товариством, при заповнені та поданні звітності в січні 2022 року з податку на додану вартість за грудень 2021 року, вимог п.п. 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Зокрема, суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту.

Крім того, представник відповідача звернув увагу, що документально оформлена операція позивача з контрагентом ТОВ «Пелском» з придбання товару за 2021 рік не підтверджена видатковими накладними, відсутні докази руху ТМЦ від продавця до покупця та докази переходу права власності на товари, що були предметом поставки. Зокрема, представник відповідача стверджує, що зазначене дає підстави вважати, що позивач не здійснював постачання та придбання продукції, дані господарські операції мають лише документальне оформлення, а надані Позивачем не в повному обсязі первинні документи не відображають зміст господарської операції , не підтверджують перехід права власності на ТМЦ, та надані з метою незаконного відшкодування з Державного бюджету України.

Також, контролюючий орган вказує на та ту обставину, що позивачем не надано товарно-транспортні накладні, договору купівлі-продажу № 31/03-20п від 31.03.2020 та договір №399 від 28.10.2019, якими підтверджується поставка ТМЦ від ПП «Елакс» та ТОВ «Видавничий дім «Укрпол» на адресу позивача.

Крім того, контролюючий орган посилається на відсутність у ПП «Елакс» власних орендованих складських приміщень, в результаті чого неможливо встановити адресу складських приміщень з яких здійснювалось навантаження та відправка товару гофроящиків, які поставлені позивачу.

Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.

Позивач не погоджуючись з аргументами наведеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив, до якої на підтвердження правомірності своїх дій, надав видаткові накладні з ТОВ «Пелском» на реалізацію відходів, договір купівлі-продажу № 31/03-20п від 31.03.2020 та договір №399 від 28.10.2019 та товарно-транспортні накладні ПП «Елакс» та ТОВ «Видавничий дім «Укрпол».

Представник позивача у судових засідання позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити даний позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні даного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» (код ЄДРПОУ 30479810) є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС України у Київської області. Директором Товариства є Білодід Тетяна Георгіївна.

На підставі направлень від 15.06.2022 року № 1794/10-36-07-05/30479810 та № 1795/10-36-07-05/30479810, виданих Головним управлінням ДПС України у Київській області та наказу ГУ ДПС України у Київській області від 16.02.2022 № 198-п, виданого на підставі пп. 191.1.6. п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, 78.1.8 п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2022 року № 9421760051 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено Акт №3652/10-36-07-05/30479810 від 01.07.2022.

Не погоджуючись з висновками службових осіб ГУ ДПС України у Київській області, позивачем у порядку, встановленому п.86.7 Податкового кодексу України, подано заперечення на Акт № 3652/10-36-07-05/30479810 від 01.07.2022 р.

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень, Акт №3652/10-36-07-05/30479810 від 01.07.2022 частково скасовано та, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 27.07.2022 №0063400705 про відмову у бюджетному відшкодуванні в частині пошкодженого (втраченого) товару в сумі ПДВ 558450,00 грн.

Податковим повідомленням-рішення встановлено порушення порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, п. 189.6 ст. 198. п.200.4 Податкового кодексу України з урахуванням змін внесених Законом України № 2260-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 до п.п. 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ в результаті чого зменшено суму податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку грудень 2021 року.

В основу вказаних вище висновків службовими особами податкового органу було покладено порушення Товариством, вимог п.п. 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, при заповнені та поданні звітності в січні 2022 року з податку на додану вартість за грудень 2021 року.

Не погоджуючись висновками податкового органу викладеними в вищевказаному акті та прийнятого на підставі такого акту податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за №137/28267, у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Приписами п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно (14.1.54.); продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності; (14.1.203.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Приписами абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.п.201.1, 201.2, 201.4 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.п.1, 2, 3 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за №137/28267 (далі - Порядок №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в п.9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1. статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 ПК України).

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг (товарів) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання послуг (товарів) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, акти, платіжні доручення тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Закону №996-XIV цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону №996-XIV, є принцип превалювання сутності над формою-операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із ст. 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу викладених в Акті перевірки, суд встановлено, що позивач за договором купівлі-продажу №31/03-20п від 31.03.2020 придбав товар (витратні матеріали у вигляді коробок в асортименті) у ТОВ «Укрпол» (код за ЄДРПОУ 32802333) та товар (витратні матеріали у вигляді гофроящиків в асортименті) за договором № 399 від 28.10.2019 у ПП «Елакс» код (за ЄДРПОУ 25402774). На підтвердження зазначених господарських операцій суду були надані завірені належним чином копії видаткових накладних, ТТН, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей. На придбаний товар Позивач склав та зареєстрував відповідні податкові накладні на загальну суму ПДВ 558450,00 грн. Зазначене ПДВ заявлено до відшкодування та стало предметом позову.

Посилання службових осіб податкового органу на відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей (матеріально-технічної бази) позивача та його контрагентів, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на підтвердження господарських операцій первинними документами .

Щодо подальшого використання в господарській діяльності позивачем придбаного товару, позивачем до суду були надані належні документи які підтверджують, що після їх отримання вони були використані під час надання послуг з переробки сировини у готовий продукт за контрактами на виготовлення готової продукції з сировини №SCH-3005/2017 від 20.12.2017, № P24/10-17 від 28.10.2017 та № ALI-1011/2021 від 10.10.2021.

Фактичне виконання зазначених зовнішньоекономічних контрактів та вивезення товару підтверджується вантажно-митними деклараціями, відміткою у вантажно-митній декларації МД-2, оформленої на експорт товару.

Відходи від виробництва реалізовано ТОВ «Пелском за договором №370 від 22.02.2019. До суду також надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення, які підтверджують виконання договорів.

Посилання відповідача на порушення позивачем п.п. 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ включеного до ПК України 12 травня 2022 року Законом України №2260-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» під час подання 19.01.2022 податкової декларації з податку на додану вартість є безпідставним. Так як, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Статтею 58 Конституції України категорично та в імперативному порядку встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ 558450,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0063400705 від 27.07.2022 та й відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0063400705 від 27.07.2022 на загальну суму 558450,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, аналізуючи вищевказане, суд дійшов висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом порушень позивачем податкового законодавства, що мало наслідком прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки такі порушення не відповідають дійсності.

Таким чином, суд зазначає, що податковий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі висновків викладених у акті документальної позапланової виїзної перевірки діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим у суду наявні підстави прийти до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підстави заяви позивача дані, зазначені в абз. 2, 3, 5, 7, 9, 10, 12-14 п. 4 Порядку ведення Реєстру заяві про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.

Відповідно до ст. ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 10857,75 грн. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2022 №0063400705 про відмову у бюджетному відшкодуванні 558450,00 грн., прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підстави заяви позивача дані, зазначені в абз. 2, 3, 5, 7, 9, 10, 12-14 п. 4 Порядку ведення Реєстру заяві про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 10857 (десять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн. 75 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 21 квітня 2023 р.