Рішення

від 24.04.2023 по справі 580/1265/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року справа № 580/1265/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П. Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Р.П.С.ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.ЛТД" (18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 29/22, кв. 67) (далі позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ. вул. Шолуденка, 33/19) (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) (далі відповідач 2), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7525415/38514024 від 28.10.2022 щодо податкової накладної від 09.09.2022 № 11;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 09.09.2022 №11 датою її фактичного подання - 09.09.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з метою реалізації господарської діяльності уклав усний договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Квітень» (далі контрагент), за умовами якого позивач зобов`язувався імпортувати та передати у власність обладнання. Відповідно до платіжного доручення №7242 від 09.09.2022 сума договору складає 28 125 грн 00 коп. Відповідно до видаткової накладної № 128 від 22.09.2022 позивач передав контрагенту товар. 09.09.2022 за наслідком здійснення з контрагентом господарської операції позивач подав на реєстрацію податкову накладну № 11 від 09.09.2022. Від Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві 30.09.2022 надійшла квитанція про прийняття документа та зупинення реєстрації податкової накладної з підставі відповідності позивача п. 7 Критерії ризиковості платника податку. 21.10.2022 рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 187107 позивача виключено з ризикових платників податку на додану вартість.

Позивач вважає прийняте Комісією оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових наклад них/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 7525415/38514024 щодо податкової накладної № 11 від 09.09.2022 протиправним, прийнятим без нормативного та документального обґрунтування, оскільки відповідач 1 не врахував факт виключення позивача з ризикових платників податку, що стало підставою зупинення реєстрації податкової накладної, а відповідач 2 не врахував надані первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, а також факт імпорту обладнання, та не вказав яких саме первинних документів не вистачає.

Ухвалою суду від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.03.2023 відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки. Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Р.П.С. ЛТД», згідно яких виписано податкову накладну від 09.09.2022 № 11. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 надав до суду 28.03.2023 відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивач не надав первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків до податкової накладної від 09.09.2022 № 11. Вказує, що податкова служба діяла у межах та у спосіб визначений Податковим кодексом України, за для забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.ЛТД" є юридичною особою з 12.12.2012, про що включені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності - « 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням». Позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві та є платником податку на додану вартість.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Квітень» укладено усний договір, за умовами якого позивач зобов`язувався імпортувати та передати у власність обладнання. Сума договору складала 28 125 грн. 00 коп.

За наслідками господарської діяльності по операції із зазначеним контрагентом позивач подав на реєстрацію податкову накладну від 09.09.2022 № 11.

Відповідно до квитанції від 30.09.2022 документ прийнято, але його реєстрація зупинена з підставі відповідності позивача п. 7 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомлено: показник «D»=3.6772%, «Р»=0.

10.10.2022 позивач подав до податкового органу повідомлення про відсутність підстав для віднесення його до ризикових платників податку на додану вартість.

21.10.2022 рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 187107 позивача виключено з ризикових платників податку на додану вартість.

25.10.2022 позивач подав пояснення щодо реєстрації податкової накладної від 09.09.2022 № 11 та документи про підтвердження реальності здійснення операцій.

28.10.2022 рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7525415/38514024 відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

06.11.2022 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.10.2022 №7525415/38514024.

16.11.2022 Державна податкова служба України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення № 61813/38514024/2, яким залишила скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Вважаючи прийняте Комісією рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкової накладної контролюючому органу, (далі - ПК України) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.22.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункту 7 Порядку № 1165).

Згідно пунктів 10 та 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

При цьому, відповідно до пунктів 4-7, 9, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 № 1245/34216 (далі Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з Додатку до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 10) у рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісія зобов`язана, зокрема, підкреслювати документи, які не надано платником податку для реєстрації податкової накладної.

При цьому, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд встановив, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що платник податків відповідає вимогам пункту 7 Критеріїв ризиковості платників податків.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 7 «Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України».

Як зазначено вище, відповідно до квитанції від 30.09.2022 зупинено реєстрацію спірної податкової накладної з підставі відповідності позивача п. 7 Критерії ризиковості платника податку.

Податковий орган з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.10.2022 №1 прийняв 21.10.2022 рішення №187107 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку, яким встановив невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

25.10.2022 позивач подав контролюючому органу пояснення щодо реєстрації податкової накладної від 09.09.2022 №11 та документи про підтвердження реальності здійснення операцій.

28.10.2022 рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7525415/38514024 відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, посилаючись на те, що платник не надав документів щодо підтвердження господарської операції з покупцем, зазначеної в ПН, зокрема, документів, що підтверджують подію на дату виписки ПН, розрахункових документів, договорів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Разом з тим, в позовній заяві позивач зазначив, що між ним та ТОВ «Кондитерська фабрика «Квітень» укладено усний договір, за умовами якого позивач зобов`язувався імпортувати та передати у власність обладнання. Сума договору складала 28 125 грн. 00 коп. На підтвердження зазначеного позивач надав платіжне доручення від 09.09.2022 № 7242, відповідно до якого платник «Кондитерська фабрика «Квітень» оплатила ТОВ "Р.П.С.ЛТД" 28 125,00 грн згідно із рахунком від 31.08.2022 № 133 за комплекс ізоляторів по договору 1/02 від 07.02.2017.

Також на підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивач надав оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за 09.09.2022-30.09.2022 та видаткову накладну від 28.09.2022 № 128, що підтверджує факт передачі комплектів ізоляторів ANT.+LAT.SO2A0310 в кількості 10 шт на загальну суму 28 125,00 грн від ТОВ "Р.П.С.ЛТД" до ТОВ «Кондитерська фабрика «Квітень».

Відповідно до специфікації від 12.09.2022 № 1 до контракту від 12.09.2022 № 120922 придбав у фірми «Minipack-Torre SpA», зокрема, SO2A0310FRONT+SIDE BLADE HOLDER INFILL KIT FM76 (комплект ізоляторів ANT.+LAT.FM76) в кількості 50 шт.

На переконання суду, зазначені вище документи підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання якої складено спірну податкову накладну, а також документи, які підтверджують закупівлю позивачем у подальшому реалізованого товару, необхідного для здійснення господарської діяльності.

Також, суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідач не визначив вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що процедурі прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі, після того, як реєстрація ПН зупинена, в контексті спірних правовідносин, передує процедура визначення переліку документів, які необхідні для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі. При цьому, такий перелік документів, визначається контролюючим органом самостійно та вказується у квитанції, виходячи, зокрема, із критеріїв ризиковості платника податків, до яких попередньо віднесено платника податків. Визначення вичерпного переліку документів у Квитанції є обов`язком контролюючого органу, а подання таких документів правом платником податків. Ступень реалізації такого права (надання документів згідно із переліком/ненадання документів) повинен бути оцінений комісією регіонального рівня під час засідання, на якому повинно бути прийняте рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі.

Зміст Квитанції від 30.09.2022 свідчить, що контролюючий орган обмежився лише пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, без конкретизації чіткого переліку, як того вимагають норми податкового законодавства.

У зв`язку із чим суд вважає релевантним правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.06.2021 у справі №2040/7098/18 (провадження №К/9901/21121/19), згідно з яким, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд вважає, що контролюючий орган зобов`язаний визначати у Квитанції конкретний перелік документів, з урахуванням вимог пункту 5 Порядку №520, які є необхідними на думку суб`єкта владних повноважень для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі, реєстрацію якої зупинено.

З наведеного вбачається, що дії контролюючого органу, які полягають у не конкретизації переліку документів у Квитанції, є вчиненими в межах повноважень контролюючого органу, однак не у спосіб, що передбачений податковим законодавством, яке визначає порядок реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що спірне рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. У випадку, що розглядається, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 09.09.2022 №11 зазначено "ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: платником не надано документів щодо підтвердження господарської операції з покупцем, зазначеної в ПН, зокрема, документів, що підтверджують подію на дату виписки ПН, розрахункових документів, договорів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

При цьому не підкреслено жодних документів, які не були надані позивачем для реєстрації такої накладної, чим не дотримано Додатку до Порядку № 520.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд встановив, що господарська операція підтверджена наявними в матеріалах справи письмовими доказами, які зазначені судом вище та які також були представлені позивачем відповідачу у наданих поясненнях на вимогу квитанції.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на невиконанні обов`язку підкреслити в спірному рішенні документи, які саме не надано платником податку.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні в ЄРПН відсутня конкретна інформації щодо причин та підстав для прийняття такого, а лише загальна інформація.

Суд критично оцінює посилання відповідачів у відзивах на те, що контролюючим органом не було отримано достатніх доказів для визначення реальності господарської операції.

З цього приводу, суд враховує правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладену в постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20.

Надаючи оцінку доводам відповідачів, суд зазначає, що податковим законодавством визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Верховний Суд звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відзивах відповідачі вказують на те, що товариством не підтверджено належними первинними документами факт продажу товару контрагенту.

Разом з тим, суд зауважує, що позивач вказує на усний договір на придбання обладнання. Дана форма договору передбачена у пункті 1 статті 639 Цивільного кодексу України, де чітко вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі. Формою правочину є спосіб вираження волі його сторін. Суд зазначає, що даний правочин повністю виконався сторонами в момент вчинення: ТОВ «Р.П.С.ЛТД» уклало усний договір з ТОВ «Кондитерська фабрика «Квітень» й виписало на комплект ізоляторів рахунок від 31.08.2022 № 133. Товар був оплачений згідно рахунку, про що свідчить подане платіжне доручення від 09.09.2022 № 7242. ТОВ «Р.П.С.ЛТД» поставило товар ТОВ «Кондитерська фабрика «Квітень» та в підтвердження поставки товару було надано видаткову накладну від 22.09.2022 №128.

При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано у ході розгляду справи податкова накладна від 09.09.2022 № 11 складена у зв`язку з зарахуванням коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню.

Відповідачами законність оскаржуваних рішень не доведена, а їх аргументи суд відхиляє з наведених вище підстав.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Отже, за наведених вище обставин суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.10.2022 №7525415/38514024 щодо податкової накладної від 09.09.2022 №11 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/ розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Відтак, суд дійшов висновку про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.09.2022 №11, подану позивачем.

Покладення на відповідача такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, суд критично оцінює аргументи відзивів відповідачів у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене суд вбачає позовні вимоги обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Отже, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2 684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та ДПС України.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У матеріалах справи міститься попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу, в якому представник позивача адвокат Линдюк С. С. вказав, що загальна попередня (орієнтовна) сума судових витрат на правничу допомогу становить 7 000,00 грн та зазначив, що докази понесення позивачем судових витрат будуть подані в порядку та строки, що передбачені главою 8 КАС України.

Однак, на дату прийняття цього рішення адвокат Линдюк С. С. не надав відповідні докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

За вказаних обставин, неможливо встановити склад та обсяг наданої правничої допомоги та визначити її співмірність з вартістю наданих послуг.

Враховуючи те, що позивач не надав докази щодо складу та розміру понесених ним витрат на правничу допомогу, відсутні підстави стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.10.2022 №7525415/38514024 щодо податкової накладної від 09.09.2022 № 11.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.09.2022 № 11 подану на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю «Р.П.С.ЛТД» датою її фактичного подання 09.09.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Р.П.С.ЛТД» (код ЄДРПОУ 38514024) понесені судові витрати у вигляді частини судового збору сплаченого при поданні позову в сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Р.П.С.ЛТД» (код ЄДРПОУ 38514024) понесені судові витрати у вигляді частини судового збору сплаченого при поданні позову в сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР