Ухвала

від 24.04.2023 по справі 600/2973/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 квітня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/2973/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії ,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року по справі №600/2973/21-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 30 квітня 2021 року №33/46-20/5487. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 30 квітня 2021 року №33/46-20/5487, та провести ОСОБА_2 виплату пенсії із врахуванням раніше проведених виплат.

01 жовтня 2021 року у даній справі Чернівецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Згідно змісту поданої заяви, представник заявника вказує, що ОСОБА_1 є єдиною донькою померлого.

У зв`язку з вищенаведеним, представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі №600/2973/21а призначено до судового розгляду на 04 квітня 2023 року о 12 год. 00 хв.

31 березня 2023 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшла заява про розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №600/2973/21-а без його участі.

03 квітня 2023 року від представника заявника надійшло клопотання про проведення судового засідання по справі без його участі та участі заявника.

Відповідно до частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду матеріалів заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Так, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року судом витребувано у ОСОБА_1 належним чином засвідченні копії доказів того, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_2 та доказів здійснення примусового виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.08.2021 року по справі №600/2973/21-а. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області належним чином засвідчені докази здійснення нарахування суми пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.08.2021 року по справі №600/2973/21-а.

На виконання вказаної ухвали від 06 квітня 2023 року заявником подано до суду довідку №71/02-14-342022 від 01.11.2022 року, видану Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З., про заведену спадкову справу №34/2022 щодо залишених заповітів померлого ОСОБА_2 та відповідь на адвокатський запит Відділу примусового виконання рішень №1705 від 10.04.2023 року.

Як вбачається з довідки №71/02-14-342022 від 01.11.2022 року, виданої Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З., ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 23 травня 2014 року, за реєстровим №805, та заповіт посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 26 травня 2014 року, за реєстровим №820. Обидва заповіти є чинні, не змінені та не скасовані.

Водночас, належним чином засвідчені копії заповітів заявником до суду не надано.

У зв`язку з цим суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 статті 1269 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1278 Цивільного кодексу України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Частинами 1, 2 статті 1296 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно з частиною 1 статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, грошові кошти, які не були виплачені позивачу (стягувачу) на виконання рішення суду, входять до його спадщини.

Згідно з частиною 1 та частиною 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому суд наголошує, що заміна сторони (стягувача) можлива лише її правонаступником.

Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.

Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З огляду на викладене, з метою з`ясування дійсних обставин даної справи, які мають значення для правильного вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд вважає за необхідне витребувати у Приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Наталії Зіновіївни належним чином засвідчені копії заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 23 травня 2014 року, за реєстровим №805, та заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 26 травня 2014 року, за реєстровим №820.

Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись статтями 72, 73, 75, 77, 80, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Витребувати у Приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Наталії Зіновіївни належним чином засвідченні копії:

- заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 23 травня 2014 року, за реєстровим №805;

- заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 26 травня 2014 року, за реєстровим №820.

2. Для подання до суду витребуваних доказів встановити Приватному нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Наталії Зіновіївні строк протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин є підставою для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк