Ухвала

від 24.04.2023 по справі 2315/713/2012

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2315/713/2012

2-зз/703/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Криви Ю.В.

за участі секретаря судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року в цивільній справі №2-1952/11 у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Петренко О.В., звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, що вжиті ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року в цивільній справі №2-1952/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ВАТ «Смілаагропостач», про стягнення заборгованості по кредитному договору.

В обґрунтування клопотання вказує, що ухвалою суду від 04 жовтня 2011 року в порядку забезпечення позову задоволено заяву представника позивача ПАТ «УкрСиббанк» та обмежено ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання в повному обсязі зобов`язань по договору про надання споживчого кредиту № 11151861001 від 07 травня 2007 року, укладеного з акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року, ухваленим у цивільній справі №2-1952/11, позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 був задоволений, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 154126 швейцарських франків 56 сантимів, що в гривневому еквіваленті складає 1521241 грн. 62 коп., кредитної заборгованості та 1820 грн. судових витрат, а всього 1523061 грн. 62 коп.

Після скасування зазначеного заочного рішення, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2012 року, ухваленим у цивільній справі №2315/713/2012 позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Смілаагропостач» було задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 152433 швейцарських франків 79 сантимів, що в гривневому еквіваленті складає 1312705 грн. 50 коп., кредитної заборгованості та 1820 грн. судових витрат, а всього 1314525 грн. 50 коп.

У процесі виконання вказаного судового рішення між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», як фактором, 11 червня 2012 року було укладено договір факторингу №4, згідно якого ПАТ «УкрСиббанк» передав у власність ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за кредитним договором №11151861001 від 07 травня 2007 року. Також, оскільки виконання кредитного договору було забезпечено договором іпотеки №9645 від 07 травня 2007 року, то між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 11 червня 2012 року, згідно якого до ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги за договором іпотеки, яким було забезпечено виконання кредитного договору №11151861001 від 07 травня 2007 року.

Отже, починаючи із 11 червня 2012 року фактично кредитором у вказаних вище кредитних правовідносинах замість ПАТ «УкрСиббанк» стало ТОВ «Кей-Колект», хоча останнє і не подало до суду заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні. При цьому новим кредитором - ТОВ «Кей-Колект», направлено ТОВ «Смілаагропостач» як іпотекодавцю та ОСОБА_1 як боржнику повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.

Заявник вказує, що нею у повному обсязі виконано зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №11151861001 від 07 травня 2007 року шляхом сплати правонаступнику прав за вказаним кредитним договором - ТОВ «Кей-Колект», грошових коштів в сумі 713 790 грн. з метою виконання досягнутих між його сторонами домовленостей про врегулювання спору, що викладені у договорі про припинення зобов`язання переданням відступного №11151861001/734320 від 31 березня 2014 року, а також анулюванням ТОВ «Кей-Колект» частини боргу в сумі 49710,78 швейцарських франків. Відтак будь-якої заборгованості перед ТОВ «Кей-Колект» у ОСОБА_1 немає.

Разом з тим, маючи намір перетнути державний кордон України, з метою отримання медичної допомоги за кордоном, 16 квітня 2023 року ОСОБА_2 прибула до МАПП «Шегині». Однак рішенням інспектора прикордонної служби ОСОБА_3 від 16 квітня 2023 року їй відмовлено в перетині державного кордону України у зв`язку з наявністю вищезазначеної ухвали суду від 04 жовтня 2011 року.

З урахуванням викладеного, оскільки судове рішення від 19 березня 2012 року виконано повністю та відпали підстави для забезпечення позову ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , заявник звернулася за судовим захистом своїх прав та просить скасувати заходи забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, вжиті ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року у справі №2-1952/11р.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, однак її представник адвокат Петренко О.В. звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її уповноваженого представника, заяву про скасування заходів забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підтримав у повному обсязі з підстав наведених у ній.

Представник третьої особи директор ПрАТ «Смілаагропостач» Яненко Д.А. в судове засідання також не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року у справі №2-1952/11р. підтримав у повному обсязі. По суті клопотання зазначив, що дійсно у березні 2014 року між правонаступником прав і обов`язків по кредитному договору № 11151861001, укладеному 07 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» та по договору іпотеки, укладеному з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11151861001 від 07 травня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Смілаагропостач», - ТОВ «Кей-Колект», було врегульовані означені кредитні правовідносини шляхом сплати ОСОБА_1 частини суми боргу, що була визначена рішенням суду від 19 березня 2012 року у справі №2315/713/2012 із прощенням іншої частини у порядку, визначеному Податковим кодексом України. У зв`язку із цим, був припинений, зокрема, договір іпотеки від 07 травня 2007 року, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Смілаагропостач» з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11151861001, в свою чергу нерухоме майно, що було предметом іпотеки і розташовано по АДРЕСА_2 , було виведено з іпотеки та на сьогодні не обтяжено означеним видом забезпечення виконання зобов`язання. Тому ПрАТ «Смілаагропостач» вважає, що оскільки умови договору кредиту від 07 травня 2007 року ОСОБА_1 були повністю виконані перед правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» в означених кредитних правовідносинах - ТОВ «Кей-Колект», то підстави зберігати заборону виїзду ОСОБА_1 за межі території України відсутні.

Причини неявки інших учасників суду невідомі, заяв не надійшло.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути заяву за вказаної явки учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Розглянувши клопотання в межах заявлених вимог, дослідивши додані до нього матеріали, та надавши належну правову оцінку доказам, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів, у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа №2-1952/11р. за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду від 04 жовтня 2011 року задоволено заяву представника позивача ПАТ «УкрСиббанк» та обмежено ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання в повному обсязі зобов`язань по договору про надання споживчого кредиту № 11151861001 від 07 травня 2007 року, укладеного з акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року у цивільній справі №2-1952/11р. позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 154126 швейцарських франків 56 сантимів, що в гривневому еквіваленті складає 1521241 грн. 62 коп., кредитної заборгованості та 1820 грн. судових витрат, а всього 1523061 грн. 62 коп.

Після скасування зазначеного заочного рішення, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2012 року у цивільній справі №2315/713/2012 позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Смілаагропостач» задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 152433 швейцарських франків 79 сантимів, що в гривневому еквіваленті складає 1312705 грн. 50 коп., кредитної заборгованості та 1820 грн. судових витрат, а всього 1314525 грн. 50 коп.

Таким чином, під час розгляду даної справи щодо відповідача ОСОБА_1 судом були застосовані певні обмеження шляхом вжиття заходів забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання в повному обсязі зобов`язань по договору про надання споживчого кредиту № 11151861001 від 07 травня 2007 року, укладеного з акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання кредитного договору № 11151861001 від 07 травня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Смілаагропостач» було укладено договір іпотеки №9645 від 07 травня 2007 року, нерухоме майно, що було предметом іпотеки розташовано по АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії договору факторингу № 4 від 11 червня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», як фактором, укладено договір факторингу, згідно якого ПАТ «УкрСиббанк» передав у власність ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за кредитним договором №11151861001 від 07 травня 2007 року. Окрім того, між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 11 червня 2012 року, згідно виписки з додатку №1 якого до ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги за договором іпотеки, яким було забезпечено виконання кредитного договору №11151861001 від 07 травня 2007 року. Таким чином, починаючи із 11 червня 2012 року кредитором у вказаних вище кредитних зобов`язаннях замість ПАТ «УкрСиббанк» стало ТОВ «Кей-Колект».

Як вбачається з копії договору про припинення зобов`язання переданням відступного №11151861001/734320 від 31 березня 2014 року укладеного між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_1 сторони цього договору дійшли згоди про припинення первісних зобов`язань боржника, які виникли на підставі кредитного договору №11151861001 від 07 травня 2007 року із всіма змінами та доповненнями, шляхом передачі боржником кредитору суми відступного до 31 березня 2014 включно. Відступним за даним договором є грошові кошти у гривневому еквіваленті 69300 доларів США, що станом на 25 березня 2014 року дорівнює 713790 грн. З дати отримання кредитором вказаної суми грошових коштів припиняються зобов`язання, які визначені кредитним договором, кредитор анулює залишок боргу за вказаним кредитним договором.

Згідно квитанції №419291000854931396273151 від 31 березня 2014 року ОСОБА_1 на виконання договору про припинення зобов`язання переданням відступного №11151861001/734320 від 31 березня 2014 було перераховано на рахунок ТОВ «Кей-Колект» 713790 грн. з метою погашення заборгованості за кредитним договором №11151861001 від 07 травня 2007 року.

Відповідно до повідомлення про анулювання боргу № 135-12877 від 31 березня 2014 року кредитор за кредитним договором №11151861001 від 07 травня 2007 року ТОВ «Кей-Колект», з метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, повідомив ОСОБА_1 про те, що 31 березня 2014 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» прийняло рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 , що становить 49 710,78 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 28 березня 2014 дорівнює 598 915,50 грн.

Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 у повному обсязі виконала зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №11151861001 від 07 травня 2007 року шляхом сплати правонаступнику прав за вказаним кредитним договором, - ТОВ «Кей-Колект», грошових коштів в сумі 713 790 грн. з метою виконання досягнутих між його сторонами домовленостей про врегулювання спору, що викладені у договорі про припинення зобов`язання переданням відступного №11151861001/734320 від 31 березня 2014 року, а також анулюванням ТОВ «Кей-Колект» частини боргу в сумі 49710,78 доларів США.

Факт належного і повного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №11151861001 від 07 травня 2007 року, також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №329348182 від 17 квітня 2023 року, відповідно до якої відомості щодо об`єкту нерухомого майна, власником якого є ВАТ «Смілаагропостач» та який був предметом договору іпотеки №9645 від 07 травня 2007 року, укладеного з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №11151861001 від 07 травня 2007 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі Іпотек відсутні.

Судом перевірено зазначену інформацію та на підставі повно і об`єктивно з`ясованих обставин справи суд вважає, що права заявника ОСОБА_1 у даному випадку підлягають захисту з огляду на таке.

Як передбачено ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Частиною 6 ст.154 ЦПК України, в редакції чинній на день постановлення ухвали про забезпечення позову, було передбачено, що суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147-VIII), яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції та встановлені нові правила судочинства по цивільних справам.

Частиною 3 ст.3 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII) передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З огляду на викладене клопотання має бути розглянуто у відповідності до норм ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII.

Слід зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції яка діяла на час постановлення ухвали про забезпечення позову) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, міг вжити передбачені цим Кодексом види забезпечення позову. Перелік видів забезпечення позову був визначений у ст. 152 ЦПК України (в редакції яка діяла на час постановлення ухвали про забезпечення позову). Серед видів такого забезпечення у ст. 152 ЦПК України (в редакції яка діяла на час постановлення ухвали про забезпечення позову) не було передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Таким чином, в цивільному процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149-150 ЦПК України застосувати заборону виїзду за межі України, як спосіб забезпечення позову.

Вказане узгоджується із правовою позицією викладеною в постанові Верховного суду від 27 березня 2019 року у справі № 643/5842/16-ц.

Тому, враховуючи, що в цивільному процесі була відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151 - 153 ЦПК (в редакції яка діяла на час постановлення ухвали про забезпечення позову), застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд вважає, що в даному випадку не міг бути застосовуваний зазначений спосіб забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості.

Також згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Разом із тим, за змістом ч. 6 ст.154 ЦПК України в редакції, що діяла на момент ухвалення рішення, було передбачено, що суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Так, матеріалами цього клопотання підтверджується факт того, що відповідачем ОСОБА_1 судове рішення від 19 березня 2012 року виконала повністю та сплатила заборгованість правонаступнику за кредитним договором №11151861001 від 07 травня 2007 року в сумі 713 790 грн, а інша частина боргу, згідно договору про припинення зобов`язання переданням відступного №11151861001/734320 від 31 березня 2014 року, була анульована.

Враховуючи викладене, у відповідності з нормами процесуального права у суду є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих у згаданий спосіб, враховуючи також, що через наявність вказаних обтяжень у заявника виникли перешкоди у реалізації своїх конституційних прав як людини і громадянина.

Так, відповідно до копії рішення від 16 квітня 2023 року, складеного інспектором прикордонної служби вищої категорії І групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , було відмовлено в перетинанні державного кордону на виїзд з України у зв`язку з наявністю підстав, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», а саме наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом.

Пунктом 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-ХІІгромадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов`язань.

Зі змісту ст. 441 ЦПК України вбачається, що питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

За змістом вказаної статті можливість обмеження у праві виїзду за межі України не пов`язується з розглядом цивільних справ, а передбачається така можливість після винесення рішення в справі, для громадян суб`єктів цивільних відносин, які ухиляються від виконання зобов`язань, покладених на них судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

З урахуванням викладеного суд вважає, що вирішення питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 441 ЦПК України, та за поданням державного або приватного виконавця на підставі Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права на виїзд за кордон осіб, які є громадянами України, а також випадки тимчасового обмеження права на виїзд за кордон регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року.

Відповідно ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів, долучених до заяви не вбачається на теперішній час правових підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, наявність яких була б установлена і підтверджена в законному порядку за фактом ухилення її як боржника від виконання своїх зобов`язань, тоді як ухвала суду від 04 жовтня 2011 року по справі № 2-1952/11 обґрунтовувалась лише перебуванням останньої в статусі відповідача та наявністю невирішеного на той час спору про стягнення заборгованості. Натомість, суду не надано доказів, які б свідчили про ухилення боржника від сплати боргу.

Крім того, суд вважає слушними посилання у заяві щодо обставин відсутності існування у Єдиному реєстрі боржників відомостей про ОСОБА_1 як боржника, оскільки такі в установленому законом порядку не були спростовані й протилежного судом не встановлено.

Суд зауважує, що будь-яке тимчасове обмеження у гарантованих Конституцією України прав особи, яке в момент його застосування мало легітимну мету, не може тривати постійно.

З наведеного слід дійти висновку, що обмеження, накладені у зв`язку з непогашеною заборгованістю, є виправданими тільки в тому випадку, якщо вони спрямовані на досягнення цілі у вигляді стягнення такої заборгованості. Дія таких обмежень не може бути продовжена протягом тривалого періоду без періодичного перегляду їх обґрунтованості. (п.122 і 124 рішення ЄСПЛ у справі «Рінер проти Болгарії»).

Станом на день розгляду справи відсутнє виконавче провадження відносно ОСОБА_1 з примусового виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №11151861001 від 07 травня 2007 року.

Судом не встановлено фактів, що на теперішній час виправдовують тимчасове обмеження заявника у праві виїзду за межі України відповідно до ухвали судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року.

Вказане свідчить про те, що правові підстави для продовження існування відносно заявника ОСОБА_1 такого заходу забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, й на даний час такий захід істотно обмежує законні права заявника.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст. ст. 158, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , вжиті ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року в цивільній справі №2-1952/11 за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: відкрите акціонерне товариство «Смілаагропостач», про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Копію ухвали направити до Державної прикордонної служби України для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Ю.В. Крива