Рішення

від 24.04.2023 по справі 754/6094/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/736/23

Справа №754/6094/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2023 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків за утримання будинку та комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ЖБК «Річковик-2» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків за утримання будинку та комунальних послуг, мотивуючи свої вимоги тим, що ЖБК «Річковик-2» забезпечує утримання та експлатацію багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ЖБК є колективним споживачем комунальних послуг, в тому числі, гарячого водопостачання та опалення, що підтверджується Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630516 від 12.10.2018 і Договором про надання послуги з централізованого постачання гарячої води №163051640000100 від 22.08.2018 року. Власником квартири № 245 вищевказаного багатоквартирного будинку є ОСОБА_1 , з якою також проживає ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою ЖБК «Річковик-2». У зазначеній квартирі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зареєстровані, проживають та користуюся комунальними послугами, але не в повному обсязі виконують зобов`язання по сплаті цих послуг, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість на суму 43 673, 96 грн. за період з 01.07.2019 року по 01.07.2022 року. Зважючи на те, що відповідачі не реагують на неодноразові звернення з вимогою сплатити заборгованість, позивач вимушений звернутись до суду та просить стягнути з відповідачів заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції у сумі 9 175, 66 грн. та 3 % річних 1,744,89, що у загальному розмірі заборгованість складає 54 594,51 грн., та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 05.08.2022 було відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

На адресу суду повернулась поштова кореспонденція про направлення відповідачам у справі копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками, як така, що не отримана, з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Відзиву на позовну заяву не надходило.

У зв`язку з військовою агресією, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05.00 годин 24.02.2022.

Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні соціальною цінністю.

Ухвалою судді від 30.12.2022 було подовжено строк розгляду справи на 90 днів, для повторного направлення відповідачам пакету документів.

Відповідачі по справі повідомлялись судом про розгляд судом даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, яка повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відзиву на позовну заяву не надходило. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідачі у встановлений судом строк не надали до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та є власником квартири АДРЕСА_3 , є членом Кооперативу, що підтверджується Довідкою ЖБК «Річковик-2» Вих. № 16/01 від 16.08.2021. Фактично, разом із вищевказаним членом Кооперативу, у вказаній квартирі проживає ОСОБА_2 , які разом є споживачами комунальних послуг.

Відповідно до Статуту ЖБК «Річковик-2» є неприбутковою юридична особа, шляхом самозабезпечення утримує та здійснює експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , і утримує його прибудинкову територію за рахунок коштів його членів і співвласників будинку, напряму розраховуючись цими коштами із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг.

Пунктом 2.7. Статуту передбачено, що Кооператив може здійснювати некомерційну господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо, або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

Згідно із пунктом 3.1. Статуту, метою створення Кооперативу с забезпечення захисту, задоволення економічних, соиіальних та інших потреб прав його членів та власників квартир, а також дотримання ними обоє 'язків щодо належного утримання та .використання неподільного і загального майна житлового будинку, забезпечення.

16.05.2018 р. зборами Уповноважених членів ЖБК затверджено внесок на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 5,50 грн/м загальної площі квартири. Проте відповідачі не сплачують обов`язкові внески на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого мають заборгованість по ним.

22.08.2018 між ЖБК «Річковик-2» та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір №163051640000100 щодо надання послуг з централізованого постачання гарячої води і № 1630516 від 12.10.2018 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, є колективним споживачем комунальних послуг.

Розміри тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421) затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 22.12.2018 р. №2340.

Згідно із пунктами 5.2. Статуту член Кооперативу зобов`язаний: дотримуватись положення Статуту, рішення Загальних зборів Кооперативу, Правління Кооперативу і Ревізійної комісії; вчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі; нести витрати по утриманню, ремонту будинку та прибудинкової території.

Отже, у відповідачів, на рівні з іншими споживачами, був і є обов`язок перед позивачем, як колективним споживачем комунальних послуг, щодо сплати коштів за спожиті ними комунальні послуги (опалення і гаряче водопостачання), які останніми не виконані, внаслідок чого у них і утворилася заборгованість.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, у відповідачів утворилась заборгованість за період з 01.07.2019 по 01.07.2022 у розмірі 43 673,96 грн., яка підтверджується розрахунком заборгованості за надані послуги.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.156 Житлового кодексу України повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За положеннями п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, розмір заборгованості відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає 43 473,96 грн.

Відповідачами не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідачі зобов`язані оплатити кошти за спожиті послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов`язку, щодо оплати наданих послуг.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, боржник зобов`язаний сплатити на користь позивача по сплаті за житлово-комунальні послуги інфляційні втрати у розмірі - 9 175,66 грн. та 3 % річних у сумі 1 744,89 грн.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги.

На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги позивачкою надано суду копію Договір про надання правової допомоги №Р/10082021/ХВ-34 від 10.08.2021 року (доданого до позовної заяви); Копію розрахунку рахунку витрат на допомогу від 29.07.2022 року на підставі договору про надання правової допомоги №Р/10082021/ХВ-34 від 10.08.2021 року; Копію платіжного доручення № 202 від 10.08.2021 року; Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2907 від 29.07.2022 за договором про надання правової допомоги №Р/10082021/ХВ-34 від 10.08.2021.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» витрати на правову допомогу в розмірі 4 320,00 грн., сплачені позивачем згідно квитанції №202 від 10.08.2021 року за договором про надання правової допомоги №Р/10082021/ХВ-34 від 10.08.2021.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 481, 00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 11, 14, 509, 512, 525, 526,625ЦК України, 81,131,141, 175-177, 280-289 ЦПК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків за утримання будинку та комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» (місцезнаходження: м.Київ, вул.М.Закревського, 85, код ЄДРПОУ 22884123) заборгованість за спожиті житлові послуги в загальному розмірі 27 297,26 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2 160,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 240,50 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» (місцезнаходження: м.Київ, вул.М.Закревського, 85, код ЄДРПОУ 22884123) заборгованість за спожиті житлові послуги в загальному розмірі 27 297,26 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2 160,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 240,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду виготовлено 24.04.2023.

Суддя: