Постанова

від 24.01.2023 по справі 380/16698/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16698/22 пров. № А/857/91/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №380/16698/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро» до Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчого служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови (головуючий суддя першої інстанції Мартинюк В.Я., час ухвалення у письмовому провадженні, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 08.12.2022),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро» звернулося в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 08 вересня 2022 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. про закінчення виконавчого провадження №68376296 з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №380/11436/20 від 28.05.2021 року про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 16.09.2020 року на суму 1499400 грн. 00 коп., в тому числі 249900 грн. 00 коп. ПДВ у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у процесі виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/11436/20 від 28.05.2021 року головним державним виконавцем Торбинською О.М. не виконано приписів чинного законодавства, не вжито вичерпних заходів та вчинено всіх залежних від неї дій з виконання рішення суду, зокрема, не з`ясовано, які дії вчинялись безпосередньо боржником щодо виконання судового рішення та причин його невиконання. Державний виконавець формально поставився до своїх обов`язків, обмежившись лише винесенням постанов про накладення штрафу та скеруванням до правоохоронних органів повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Вказує, що оскаржувана постанова є передчасною та такою, що не ґрунтується на вимогах закону. При цьому, звертає увагу суду на обставини, що ускладнювали виконання рішення у справі №380/11436/20 від 28.05.2021 року. Зокрема, виконавче провадження було розпочате 27.01.2022 року, а вже менше як через місяць після того відбулась збройна агресія проти України. Зазначає, що внаслідок прийняття оскаржуваної постанови згадане рішення залишилось невиконаним в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №3.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі № 380/16698/22 є незаконним та необґрунтованим, оскільки відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про те, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від № 380/11436/20 від 28.05.2021 року було вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а відтак, відсутні підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 68376296.

Проте, судом першої інстанції не взято до уваги, що Законом України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом ( частини 1-2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

В той же час у процесі виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі від № 380/11436/20 від 28.05.2021р. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. не виконано вказаних приписів чинного законодавства, не вжито вичерпних заходів та не вчинено всіх залежних від нього дій з виконання рішення суду, зокрема, не з`ясовано, які дії вчинялися безпосередньо боржником щодо виконання судового рішення та причин його невиконання.

В той же час, як вбачається з долученого Позивачем до позовної заяви листа Державної податкової служби України (боржник) від 28.10.2022р. №13452/6/99-00-18-03-01- 06, скерованого у відповідь на звернення Позивача від 17.01.2022 року, своєчасне виконання обов`язків Боржника було ускладнено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. І не тільки через тимчасову зупинку доступу до інформаційних систем та електронних сервісів, зокрема, до системи Єдиного реєстру податкових накладних, який був відновлений 28.05.2022 року. А і через простій у роботі ДПС та її територіальних органів, постійні ворожі артилерійські та ракетні обстріли, мобілізацію/призов, евакуацію окремих працівників Боржника та відсутність технічної можливості забезпечити їх дистанційну роботу.

У зв`язку з цим вважаємо безпідставним висновок суду першої інстанції про тс, що у проміжку з 27.05.2022 року до 08.09.2022 року у Державної податкової служби України було достатньо часу для виконання виконавчого листа № 380/11436/20, виданого Львівським окружним адміністративним судом 28.05.2021р. Такий висновок ґрунтується лише на обставинах, наведених в переписці між боржником та стягувачем, а не на матеріалах виконавчого провадження. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник повідомляв відповідача про ці обставини як такі, що утруднюють йому виконання рішення суду. Відсутні також докази того, що відповідач керувався зазначеними обставинами, чи відкинув їх як необґрунтовані, при винесенні оскаржуваної постанови.

Також зазначає, що внаслідок прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/11436/20 від 28.05.2021 в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну №3 від 16.09.2020 на суму 1 499 400,00 гри., не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження та приписам ст. 370 КАС України щодо обов`язковості судового рішення.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених у скарзі, просила рішення судку першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату судового засідання був повідомлений шляхом надіслання повістки- повідомлення та апеляційної скарги в його електронний кабінет.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксаною Миколаївною ВП №68376296 від 08.09.2022 року при примусовому виконанні виконавчого листа №380/11436/20 виданого 28.05.2021 року Львівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро» 16.09.2020 року на суму 1499400 грн. 00 коп., в тому числі 249900 грн. 00 коп. ПДВ у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа закінчено.

Листом №13452/6/99-00-18-03-01-06 від 28.10.2022 року Державна податкова служба України на запит позивача від 17.02.2022 року повідомила його, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України розпорядникам довелося обмежити доступ до певних документів та даних. З метою збереження життя та здоров`я працівників ДПС та її територіальних органів наказом ДПС від 24.02.2022 року встановлено простій у роботі ДПС та її територіальних органів. Враховуючи зазначене, механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу для його реалізації. Водночас, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року у справі №380/11436/20 щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, виписаних ТзОВ «Тартаків-Агро» з урахуванням специфіки припинення простою в роботі працівників ДПС, обмеження роботи інформаційних, інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, виконується.

Не погодившись із згаданою постановою позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що державним виконавцем у даному випадку у зв`язку із невиконанням виконавчого листа було вчинено усі дії, які передбачені Законом №1404-VIII.

Проте апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом (п.3 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону ( п.11. ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII).

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч.3 ст.39 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статі 63 цього ж Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 цієї ж норми у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (абзац перший ч.3 ст.63 Закону №1404-VIII).

Абзацом другим передбачено, що у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (абзац третій ч.3 ст.63 Закону №1404-VIII).

Згідно із ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч.2 цієї ж норми у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Предметом правовідносин у цій справі є постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни ВП №68376296 від 09.09.2022 року про закінчення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що виконавчий лист №380/11436/20, який виданий Львівським окружним адміністративним судом 28.05.2021 року, Державною податковою службою України не виконаний.

Відповідачем у зв`язку із невиконанням згаданого виконавчого листа 27.01.2022 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, згідно із якою боржника зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та повідомити державного виконавця про виконання.

Оскільки боржником рішення суду не виконано 07.07.2022 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на Державну податкову службу України у розмірі 5100 грн. 00 коп. та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

У зв`язку із тим, що боржником повторно рішення суду не виконано, 09.08.2022 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на Державну податкову службу України у розмірі 10200 грн. 00 коп.

В подальшому, 07.09.2022 року до Національної поліції України державним виконавцем направлено подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної податкової служби України виконавчого листа №380/11436/20 від 28.05.2021 року.

Суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем було вчинено усі дії, які передбачені Законом №1404-VIII, обґрунтовуючи свої висновки тим, що із листа №13452/6/99-00-18-03-01-06 від 28.10.2022 року Державної податкової служби України слідує, що роботу системи ЄРПН було відновлено з 27.05.2022 року. Оскаржувана постанова була винесена 08.09.2022 року. Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у проміжку з 27.05.2022 року до 08.09.2022 року у Державної податкової служби України було достатньо часу для виконання виконавчого листа №380/11436/20 виданого Львівським окружним адміністративним судом 28.05.2021 року.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок невірним з огляду на наступне.

Законом України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом ( частини 1-2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження мас право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; одержувати безоплатно від державних органів, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; здійснювати інші повноваження, передбачені вказаним Законом тощо.

У процесі виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/11436/20 від 28.05.2021р. відповідачем не виконано приписів чинного законодавства щодо вжиття вичерпних заходів та не вчинено всіх залежних від нього дій з виконання рішення суду, зокрема, не з`ясовано, які дії вчинялися безпосередньо боржником щодо виконання судового рішення та причин його невиконання.

Як слідує з долученого Позивачем до позовної заяви листа Державної податкової служби України (боржник) від 28.10.2022р. № 13452/6/99-00-18-03-01- 06, скерованого у відповідь на звернення Позивача від 17.01.2022 року, своєчасне виконання обов`язків Боржника було ускладнено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Також через тимчасову зупинку доступу до інформаційних систем та електронних сервісів, зокрема, до системи Єдиного реєстру податкових накладних, який був відновлений 28.05.2022 року, простій у роботі ДПС та її територіальних органів, постійні ворожі артилерійські та ракетні обстріли, мобілізацію/призов, евакуацію окремих працівників Боржника та відсутність технічної можливості забезпечити їх дистанційну роботу.

Наведене вище спростовує висновок суду першої інстанції про те, що у проміжку з 27.05.2022 року до 08.09.2022 року у Державної податкової служби України було достатньо часу для виконання виконавчого листа № 380/11436/20, виданого Львівським окружним адміністративним судом 28.05.2021р, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник повідомляв відповідача про ці обставини як такі, що утруднюють йому виконання рішення суду. Відсутні також докази того, що відповідач керувався зазначеними обставинами, чи відкинув їх як необґрунтовані, при винесенні оскаржуваної постанови.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду неодноразово висловлювались правові висновки у справах, предметом спору у яких є законність постанов державного виконавця щодо закінчення виконавчих проваджень з підстав їх невідповідності вимогам Закону України про те, що накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа; накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не с підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання; направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду; здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є безумовною підставою для закінчення виконавчого провадження ( постанова від 14.05.2020 р. у справі № 408/7181/16, постанова від 18 червня 2019 року в справі №826/14580/16, постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 127/2606/17).

Апеляційний суд зауважує, що внаслідок прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі 380/11436/20 в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 3 від 16.09.2020 на суму 1499400,00 гри., не лише залишилось невиконаним, а й викликає сумнів його виконання у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, що суперечить основним завданням виконавчого провадження та приписам ст. 370 КАС України щодо обов`язковості судового рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що постанова від 08 вересня 2022 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. про закінчення виконавчого провадження №68376296 з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №380/11436/20 від 28.05.2021 року вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини у справі, тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро» судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги 6202 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 243, 250, 268, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №380/16698/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 08 вересня 2022 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. про закінчення виконавчого провадження №68376296 з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №380/11436/20 від 28.05.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро» судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги 6202 ( шість тисяч двісті дві ) грн. 50 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 01.02.2023