Ухвала

від 21.04.2023 по справі 755/5158/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5158/23

Провадження №: 2/755/3380/23

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

"21" квітня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-8» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-8» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Шовковик-8» основну суму заборгованості у розмірі 13 641,36 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3 678,01 грн, 3% річних у розмірі 588,51 грн.

Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , житлово-комунальні послуги в якому надаються позивачем.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз`яснено в п.42 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Відтак, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 10 квітня

2019 року по справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

З урахуванням наведеного, позовна заява про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги місце розташування об`єкту нерухомості, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу №755/5158/23 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-8» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати за підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва (02225, м.Київ, проспект Маяковського, 5В).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: