Рішення

від 18.08.2022 по справі 758/14598/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14598/21

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Скрипник О. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кулай О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн», Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн», Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд: 1)визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн» (ідентифікаційний код 42559548, місцезнаходження: вулиця Спаська, будинок 37, місто Київ, 04070) та директором ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням з 04 жовтня 2021 року; 2) зобов`язати державного реєстратора Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код: 37333608, місцезнаходження: Контрактова площа, 2, місто Київ, 04070) внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн» (ідентифікаційний код 42559548, місцезнаходження: вулиця Спаська, будинок 37, місто Київ, 04070).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказує на те, що 31.08.2021 року нею було написано заяву про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн» та цього ж дня надіслано учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства, призначених на 04.10.2021 року, порядком денного яких зазначено звільнення позивачки з займаної посади директора та державна реєстрація змін щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн». Однак, загальні збори не відбулись у зв`язку з неявкою всіх учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн», які були належним чином повідомлені про скликання зборів. 04.10.2021 року позивачкою було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн» на підставі ст. 38 КЗпП України, проте у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вказано, що позивачка й надалі залишається керівником товариства.

Позивачка посилається на те, що загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн», як уповноваженим на звільнення керівника органом товариства, не розглянуто по суті заяву позивачки про її звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконано обов`язку щодо призначення нового керівника товариства. Крім цього, відсутність змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо призначення нового керівника, свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СтильІнн», на думку позивачки, не визнає припинення трудових відносин із позивачкою та порушує її права щодо вільного обрання місця роботи.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила задовольнити позов.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25.10. 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн», Подільська районна у місті Києві державна адміністрація відзив у встановлений строк не подали, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи судом були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 18.08.2022 року судом було заслухано позицію представника позивачки адвоката Єресько Олени Сергіївни, з`ясовано обставини справи та оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

18.10.2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн», ідентифікаційний код 42559548, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 37, відповідно до протоколу №1 засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн» від 18.10.2018 року, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

18.10.2018 року був виданий наказ №1 про вступ позивачки на посаду директора товариства.

31.08.2021 року позивачкою було написано заяву про звільнення з займаної посади директора товариства з 04.10.2021 року, за власним бажанням, у зв`язку з тим, що товариство фактично не здійснювало свою господарську діяльність.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн» є ОСОБА_2 , яка володіє часткою у розмірі 50% статутного капіталу товариства та ОСОБА_3 , який володіє часткою у розмірі 50% статутного капіталу товариства.

31.08.2021 року позивачка надіслала учасникам товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цінним листом із описом вкладення повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства, призначених на 04.10.2021 року за адресою місцезнаходження товариства: 04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 37 на 10 год. 00 хв., порядком денним яких повинні були розглянуті питання: про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства за власним бажанням з 04.10.2021 року та призначення нового директора товариства та про державну реєстрацію змін, щодо керівника товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Підтвердженням відправлення повідомлення про скликання загальних зборів учаснику товариства ОСОБА_2 є опис, фіскальний чек, накладна АТ «Укрпошта» від 31.08.2021 року

07.09.2021 року відправлення будо повернуто позивачці, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 відсутня за вказаною адресою (адресою реєстрації), що підтверджено трек-номером відправлення АТ «Укрпошта» та довідкою АТ «Укрпошта» про повернення відправлення.

Крім того про скликання загальних зборів учасників товариства позивачка повідомила учасника ОСОБА_2 через месенджер viber, що передбачено п. 8.9.3. Статуту товариства. Позивачка надала суду скріншоти, в якості доказів, що повідомлення було переглянуте отримувачем, проте жодної відповіді на повідомлення позивачка не отримала. Таким чином, суд встановив, що учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн» ОСОБА_2 , яка володіє часткою у розмірі 50% статутного капіталу товариства, була належним чином повідомлена позивачкою як директором товариства, про скликання загальних зборів учасників товариства, призначених на 04.10.2021 року.

Суд також встановив, що інший учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн» ОСОБА_3 , який володіє часткою у розмірі 50% статутного капіталу товариства також був належним чином повідомлений позивачкою як директором товариства, про скликання загальних зборів учасників товариства, призначених на 04.10.2021 року, що підтверджується скріншотами з месенджеру viber, що передбачено п. 8.9.3. Статуту товариства та відповіддю учасника ОСОБА_3 про те, що він буде присутній на зборах.

Крім того, у матеріалах справи наявні докази того, що позивачка зіткнулась з неможливістю відправити вищевказане повідомлення засобами поштового зв`язку учаснику товариства ОСОБА_3 , оскільки він зареєстрований у селищі міського типу Бойківське Бойківського району, Донецької області, що входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та АТ «Укрпошта» не здійснює свої відправлення, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо роботи в Донецькій та Луганській областях з Додатком №1 «Перелік населених пунктів Донецької та Луганської областей на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та АТ «Укрпошта» не здійснює пересилання пошти.

Відповідно до заяви, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. за реєстровим №1209 від 04.10.2021 року, для участі у скликаних загальних зборах учасників товариства, з`явився лише один учасник ОСОБА_3 , яким було складено заяву про те, що він був належним чином повідомлений про скликання загальних зборів позивачкою та 04.10.2021 о 10 год. 00 хв. з`явився для участі у загальних зборах учасників товариства за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із тим, загальні збори учасників товариства не відбулися у зв`язку з неявкою на них учасника Товариства ОСОБА_2 , яка володіє часткою у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, тому на підставі ст. 8.11. Статуту товариства неможливо прийняти рішення із запропонованого порядку денного.

Отже позивачкою підтверджено, що прийняття рішення із питань її звільнення з займаної посади директора та державна реєстрація відповідних змін виявилися неможливими, у зв`язку з відсутністю кворуму для проведення загальних зборів.

04.10.2021 року позивачкою було видано наказ №2, про її звільнення з посади директора товариства з 04.10.2021 року на підставі статті 38 КЗпП України.

Відтак 04.10.2021 року позивачка фактично припинила свої повноваження директора Товариства, однак загальні збори учасників товариства як уповноважений орган не вчинили будь-яких дій, щодо призначення нового керівника товариства та не вчинили дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, у зв`язку зі звільненням позивачки.

Ухвалою Господарського суду Києва від 11.10.2021 року у справі № 910/16348/21, вирішуючи питання щодо юрисдикції спору, Господарським судом міста Києва прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі та роз`яснено, що даний спір, має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю - є й право бути звільненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом п. 4 ч. 1 cт. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України визначено умови розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, зокрема визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Разом із тим, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що позивачка є керівником товариства і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якого позивачка, як виконавчий орган товариства, має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

Відповідно до ст. 28, 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 30 та ч. 3 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства». Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Судом встановлено, що позивачкою, як виконавчим органом товариства, було вжито заходи, передбачені ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема дотримано порядок скликання загальних зборів.

Крім того, позивачка дотрималася вимог п. 8.8 та 8.9 Статуту товариства, щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема:

«8.8. Скликання загальних зборів учасників.

8.8.1. Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених Законом або Статутом Товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу Товариства»…

«8.9. Порядок скликання загальних зборів учасників товариства.

8.9.1. Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства.

8.9.2. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

8.9.3. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або таке повідомлення може здійснюватися засобами зв`язку: електронна пошта, смс-повідомлення, месенджери тощо.. Виконавчий орган на власний розсуд обирає спосіб повідомлення. Всі способи зв`язку є рівнозначними.

8.9.4. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін».

За змістом вищевказаних положень законодавства, праву керівника товариства на звільнення за власним бажанням, кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори, розглянути заяву про звільнення керівника товариства та створення нового виконавчого органу.

Ухвалюючи рішення у справах, пов`язаних із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю, Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 зазначено, що встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 року, врегульовано порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Відповідно до п. 13 ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

За приписами ч. 1 ст. 25 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.

Згідно висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №910/7164/19 для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що бездіяльність відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СтильІнн» щодо своєчасного здійснення реєстраційних дій і внесення змін до Єдиного державного реєстру про звільнення позивачки з посади директора призводить до того, що відомості про позивачку як про керівника юридичної особи досі містяться в реєстрі і не відображають факт припинення трудових відносин між товариством і позивачкою, що призводить до порушення прав та інтересів позивачки.

За приписами ч. 2 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Недосконалість національного законодавства та прогалини в правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист її порушених прав в обраний нею спосіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, викладено правову позицію, згідно з якою особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.75 року у справі «Голден проти Сполученого королівства»).

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтею 43 Конституції України, статтями ст. 28, 29, 30, 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», статтею 38 Кодексу законів про працю України, статтями 4, 10, 12, 32, 81, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн», Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн» ( ідентифікаційний код 42559548, місцезнаходження: вулиця Спаська, будинок 37, місто Київ, 04070) та директором ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням з 04 жовтня 2021 року;

Зобов`язати державного реєстратора Подільської районної в місті Києві державної адміністрації ( ідентифікаційний код: 37333608, місцезнаходження: Контрактова площа, 2, місто Київ, 04070) внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн» (ідентифікаційний код 42559548, місцезнаходження: вулиця Спаська, будинок 37, місто Київ, 04070);

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Інн» ( ідентифікаційний код 42559548, місцезнаходження: вулиця Спаська, будинок 37, місто Київ, 04070) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908, 0 грн;

Стягнути з Подільської районної в місті Києві державної адміністрації ( ідентифікаційний код: 37333608, місцезнаходження: Контрактова площа, 2, місто Київ, 04070) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908, 0 грн;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. Г. Скрипник