Ухвала

від 24.04.2023 по справі 585/100/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/100/23

Номер провадження 2/585/184/23

У Х В А Л А

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2023 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,

за участі секретаря судового засідання Салій О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ромни справу за позовом ОСОБА_1 , подану особою,яка надаєбезоплатну правовудопомогу настороні позивача ОСОБА_2 ,до приватного акціонерноготовариства «Райз-Максимко»,товариство зобмеженою відповідальністю«Райз-Схід»про розірваннядоговору орендиземлі,стягнення заборгованостіз орендноїплати, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженніРоменського міськрайонногосуду Сумськоїобласті перебуваєна розглядіцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерноготовариства «Райз-Максимко»,товариство зобмеженою відповідальністю«Райз-Схід»про розірваннядоговору орендиземлі,стягнення заборгованостіз орендноїплати.

Ухвалою суду від 17.02.2023 по справі відкрито провадження.

21.03.2023 від представника ПАТ «Райз-Максимко» до суду надійшло клопотання про передачу матеріалів вказаної справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко».

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, заперечували проти клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки вимоги до ПАТ «Райз-Максимко» не відносяться до майнового характеру, просили повторно витребувати копію додаткової угоди, укладеної 10.10.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» за участі іншої юридичної особи ТОВ «Райз-Схід» відносно земельної ділянки за кадастровим номером 5924186100:01:002:0015, що розташована на території Малобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі № 910/638/20 про банкрутство ПАТ «Райз-Максимко»і на час розгляду цієї справи таке провадження триває.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

При цьому визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що положеннями частин першої, другої статті 131КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цьогоКодексу.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача до відповідача ПАТ «Райз-Максимко» щодо розірвання договору оренди землі, укладеного 13 вересня 2016 року.

Вирішуючи питання про правову природу заявленої позовної вимоги про розірвання договору оренди землі, суд виходить із того, що відповідно до статті 5ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів правомочної особи.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 759/14874/15-ц зазначив, що особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 462/5804/16-ц).

Обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й, у першу чергу, відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 06.07.2022 року у справі № 521/20396/18 сформульовано правовий висновок про те, що за загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи підлягають застосуванню у тих правових відносинах, коли їх сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Чинне в Україні право виключає можливість у такому випадку конкуренції позовів та не визнає за позивачем право довільного вибору способу захисту його прав на власний розсуд.

Визначаючи зміст статті 5 ЦПК України, необхідно виходити з того, що, у першу чергу, способи захисту, які застосовуються судом, мають відповідати правовій природі цивільних відносин, що існують між сторонами, й лише у другу чергу, серед зазначених способів захисту, що відповідають правовій природі таких відносин, суд вправі обрати той з них, що забезпечує ефективність такого захисту.

Таке розуміння положень цивільного права випливає з його системного аналізу, структуру якого визначають окремі інститути права, які складають певні норми права, що регулюють однорідні правові відносини.

Отже, у разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Захист порушених цивільних прав та інтересів є елементом механізму правового регулювання цивільних відносин, саме у яких й відбулося порушення зазначених прав або інтересів особи. Такий захист цивільних прав та інтересів їх учасників є необов`язковим (факультативним) у структурі такого механізму, оскільки він з`являється лише за необхідності вирівнювання викривленого розвитку правового регулювання цивільних відносин з метою приведення їх у певний стан - відповідно до умов договору або положень законодавства.

Положення частини першої статті 388ЦК України застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

В свою чергу, приписи ст.391ЦК України присвячені праву власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Так, ПАТ «Райз-Максимко» як боржник у розумінні КУзПБ, є відповідачем за цим позовом, вимоги до якого не підлягають вартісній оцінці та за своєю правовою процесуальною природою є немайновими, а результати їх розгляду не вплинуть на обсяг ліквідаційної маси цього фермерського господарства.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що на позовні вимоги ОСОБА_1 поширюються положення частини другої статті 7КУзПБ та пункту 8 статті 20ГПК України щодо належності спорів з майновими вимогами до боржника до юрисдикції господарських судів.

Виходячи із вищевикладеного та зважаючи на суб`єктний склад сторін спору, суд дійшов висновку, що розглядувана справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про передачу справи до господарського суду.

Також, згідно ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 83 цього Кодексу сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст.84ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За повідомленням голови Роменської районної державної адміністрації Сумської області № 01-33/645 від 08.03.2023 додаткова угода, укладена 10.10.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» відносно земельної ділянки за кадастровим номером 5924186100:01:002:0015, що розташована на території Малобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області, відсутня в реєстраційній справі № 1060694859241.

Враховуючи те, що представником позивача було заявлено відповідне клопотання про витребування зазначених доказів, що при розгляді цивільної справи є доцільним, ухвалу суду від 17.02.2023 року в частині витребування копії додаткової угоди, укладеної 10.10.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «Райз-Максимко» за участі іншої юридичної особи ТОВ «Райз-Схід» не виконано, суд вважає, що відповідний документ повинен бути судом витребуваний повторно, а клопотання представника позивача - задоволено.

Керуючись ст. ст. 81-84, п.6 ч.1 ст.251, ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Приватного акціонерноготовариства«Райз-Максимко»про передачу цивільної справи № 585/100/23 за підсудністю до Господарського судуміста Києвадля розглядув межахсправи №910/638/20про банкрутствоПрАТ «Райз-Максимко»- відмовити.

Клопотання представника позивача про повторне витребування доказів задовольнити.

Витребувати уПриватного акціонерноготовариства«Райз-Максимко» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» копію додаткової угоди, укладеної 10.10.2018 між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» за участі іншої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» відносно земельної ділянки за кадастровим номером 5924186100:01:002:0015, що розташована на території Малобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відкласти підготовчий судовий розгляд справи на 25 травня 2023 року на 09 год. 00 хв.

Про час і місце судового засідання повідомити сторони у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ