Ухвала

від 11.04.2023 по справі 757/7764/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7764/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі: заявника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018160000000919 від 01.10.2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018160000000919 від 01.10.2018 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2022 року, справа № 757/32653/22-к.

Просить скасувати арешт майна і заборону на внесення будь-яких змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, накладені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2022 року, справа № 757/32653/22-к.

Клопотання мотивоване тим, що накладений на майно арешт є необґрунтованим, безпідставним та таким, що перешкоджає господарській діяльності товариства, а відтак підлягає скасуванню.

Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні надав пояснення, клопотання підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні надав пояснення, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42018160000000919 від 01.10.2018 року.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №22018000000000024 від 18.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та №42018160000000919 від 01.10.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1, 218-1 КК України, об`єднано у одне кримінальне провадження.

У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2022 року, справа № 757/32653/22-к, накладено арешт на корпоративні права та статутний капітал ТОВ «МАКСТГРУП» (ЄДРПОУ 38908112), адреса місцезнаходження: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 2, офіс 112, який становить 905 360,00 гривень, а також зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію накласти заборону на внесення будь-яких змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «МАКСТГРУП» (код за ЄДРПОУ 38908112); корпоративні права та статутний капітал ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «КОНКОРД» (ЄДРПОУ 43319848), адреса місцезнаходження: 65044, Одеська обл., проспект Шевченка, буд. 4-А, який становить 400 000 000,00 гривень, а також зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради накласти заборону на внесення будь-яких змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «КОНКОРД» (ЄДРПОУ 43319848); корпоративні права та статутний капітал ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 36795262), адреса місцезнаходження: 65026, Одеська обл., вул. Качинського Леха, буд. 12, який становить 70 000,00 гривень, а також зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради накласти заборону на внесення будь-яких змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 36795262); встановивши заборону державним реєстраторам або будь-якому іншому суб`єкту державної реєстрації (Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, будь-які зміни, у тому числі зміни, що стосуються зміни адреси.

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходить з того, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому є підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, слідчий суддя вважає накладений арешт на майно є обґрунтованим, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 303, 305-307 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018160000000919 від 01.10.2018 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2022 року, справа № 757/32653/22-к, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1