Рішення

від 24.04.2023 по справі 730/247/23

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4

Справа №730/247/23

Провадження №2/730/87/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" квітня 2023 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Ріхтера В.В.,

з участю секретаря судового засідання Магомедової О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області - Пилипенко О.М.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, заявленим в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей виконавчого комітету Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Плисківська сільська рада звернулась до суду з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти на її утримання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї дочки ОСОБА_3 . Відповідач та мати дитини, ОСОБА_5 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.11.2011 року. Від спільного подружнього життя у батьків народилася дочка - ОСОБА_3 . Спільне життя у подружжя не склалося, 21.08.2017 року шлюб між відповідачем та ОСОБА_5 було розірвано. Від народження дитина проживала в будинку бабусі (третьої особи-2), відвідувала Сиволозький ЗДО «Журавлик», вільний від навчання час вона також проводила у бабусі. Після розлучення батьків ОСОБА_3 проживала разом з матір`ю в м. Бровари (в орендованій квартирі) і там же навчалась. Після тяжкої хвороби ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати дитини, ОСОБА_5 . Дочка отримала психологічно-емоційну травму. В подальшому і дотепер ОСОБА_3 проживає у бабусі, наразі навчається у 5 класі Плисківської ЗОШ І-ІІІ ст. Зареєстроване місце проживання дитини наразі за місцем реєстрації відповідача. Відповідач проживає у м. Бровари (винаймає квартиру), має постійне місце роботи, стабільний заробіток, однак, як батько, перестав цікавитися життям своєї дочки, не виявляє жодного бажання займатися її вихованням, не забезпечує потреби дитини та всіляко уникає спілкування. Фактично, вихованням та забезпеченням ОСОБА_3 займається бабуся - ОСОБА_2 . Зокрема, у випадку захворювання дитини відповідач її не провідує, не цікавиться станом її здоров`я та не надає жодної матеріальної допомоги на лікування. Відповідно до довідки про неотримання аліментів № 161 від 01.06.2020 року, ОСОБА_5 не отримувала аліментів від відповідача протягом грудня 2019 року - травня 2020 року згідно з вимогами виконавчого листа, виданого Борзнянським районним судом Чернігівської області 18.03.2018 року № 730/717/17. ОСОБА_3 не піклується про фізичний та духовний розвиток своєї дочки, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, жодного разу не приходив до школи, де навчається ОСОБА_3 , не спілкувався з вчителями, не відвідував батьківські збори, хоча контакти класного керівника в нього є. Під час рейд-перевірки села Сиволож службою у справах дітей Плисківської сільської ради було відвідано сім`ю ОСОБА_2 , де проживає малолітня ОСОБА_3 . В ході обстеження житлових умов проведено опитування ОСОБА_2 та дитину. На запитання про бажане місце проживання ОСОБА_3 повідомила про небажання проживати зі своїм батьком. Відбулося чотири засідання Комісії з питань захисту прав дитини Плисківської сільської ради, з яких відповідач відвідав лише одне засідання, інші ним проігноровані. З відповідачем неодноразово проводилися бесіди щодо підвищення його батьківського потенціалу, проводилися соціально-психологічні бесіди щодо помилок, які допускаються ним у вихованні дитини, проте позитивних змін позивачем не зафіксовано. При цьому, ОСОБА_2 неодноразово зверталась письмово та усно до ОСОБА_3 за допомогою у налагодженні комунікації між ним та дочкою, що відповідачем фактично ігнорувалось та не призводило до суттєвих або тривалих змін у його ставленні до дитини. Рішенням виконкому Плисківської сільської ради № 87 від 19.12.2022 року «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 » затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо його дочки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що батько дитини не займається розвитком дитини. Має житло в с. Сиволож, дитину не виховує. Дитиною займається виключно бабуся, в якої проживає дитина. У бабусі створено усі умови для дитини: є взуття, одяг, іграшки, окремий куточок для дитини, оселя повністю облаштована, хоча бабуся є пенсіонером. Бабуся увесь свій вільний час займається онукою. Батько дитину просто ігнорує, через що й виникло питання щодо позбавлення відповідача батьківських прав. Його постійно попереджали про необхідність зміни своєї поведінки щодо дитини, запрошували на відповідні комісії ради, однак він з`явився лише один раз. Акцентувала увагу суду, що судом вже розглядалося питання доцільності позбавлення прав ОСОБА_3 , однак у минулому судовому процесі сільська рада не підтримала позов, оскільки вважала, що ОСОБА_3 необхідно надати шанс на виправлення, на зміну своєї поведінки щодо дитини. Суд тоді відмовив у позові, проте поведінка ОСОБА_3 не змінилася, до дитини він ставиться байдуже, зовсім не проявляє уваги та турботи. Особисто обіцяв офіційно винайняти квартиру для себе та для доньки, створити їй умови, проте це залишилося лише обіцянками Зараз, фактично, дитині немає де жити, оскільки ОСОБА_3 винаймає квартиру у Броварах неофіційно, а в будинку в с. Сиволож не створені умови для проживання дитини. Зараз ОСОБА_3 взагалі не працює, його часто можна зустріти у селі біля бару, на рибалці. Офіційних даних про роботу немає, та й будь-яких даних про роботу немає. ОСОБА_3 постійно уникає зустрічей з представниками сільської ради, хоча його неодноразово запрошують на зустрічі та бесіди.

Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Плисківської сільської ради позов підтримала, зазначила, що дійсно ОСОБА_3 самоусунувся від виховання дочки, на пропозиції змінити своє ставлення до дитини не реагує. Враховуючи байдужість батька до дитини, було прийнято рішення схвалити висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав. Звернуто увагу суду на те, як ОСОБА_3 поводив себе у підготовчому судовому засіданні, а саме: відокремився від дитини, вів себе пасивно, з дитиною не розмовляв та навіть не привітався.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просила їх задовольнити. Зазначила, що під час війни ОСОБА_3 участі у житті дитини взагалі не брав, жодної допомоги від нього не було. Зараз він ходить по селу, часто п`яний, не працює вже як півроку. Жодного разу не був у школі, люди все бачать, про дитину він забув, на дні народження дитини не приходить, нікуди дитину не водить. Зараз заробляє на життя риболовлею, продає рибу у селі. Сама дитина його бачити не бажає. Додала, що дійсно батько сплачує добровільно 2000 грн на дитину, однак таких грошей не вистачає та не вони покривають усі розходи. Зазначає, що умов у батька в хаті у селі немає, тим більше, що там постійні гулянки з його друзями. Зараз ОСОБА_3 взагалі нікуди не їздить, оскільки ховається від воєнкому, сидить у селі та п`є.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву суду не подав, своєї позиції не висловив. Повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, не подання відзиву у встановлений судом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку учасників проти заочного розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У відповідності до ч. 1-5 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної, загальної, середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, а тому, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, і тільки потім права батьків.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 81 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як установлено судом, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини є ОСОБА_4 (відповідач по справі), який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації в м. Бровари Київської області; матір дитини ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Малолітня ОСОБА_3 отримує пенсію по втраті годувальника.

Рішенням виконкому Плисківської сільської ради № 87 від 19.12.2022 року «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 » затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо його дочки, оскільки він не цікавиться станом її здоров`я, успішністю в школі, не відвідує дитину.

Згідно характеристики Плисківської ЗОШ І-ІІІ ст. № 01-28/174 від 10.01.2023 (а.с. 12), ОСОБА_3 навчається в даній школі з третього класу, на даний час - у п`ятому. За період навчання зарекомендувала себе як старанна, працелюбна, дисциплінована учениця. Досягла навчальних результатів переважно високого рівня, добре засвоює навчальний матеріал, на уроках завжди уважна, активна, Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Дівчина проживає з бабусею. Батько за час навчання у 5 класі з класним керівником та вчителями-предметниками не спілкувався.

Відповідно до повідомлення Плисківської ЗОШ І-ІІІ ст. № 01-28/173 від 10.01.2023 (а.с. 13), ОСОБА_3 , батько учениці 5 класу ОСОБА_3 , контакту зі школою, де вчиться дитина, не підтримує, не спілкується з класним керівником та вчителями-предметниками, не відвідує батьківських зборів, не цікавиться навчальними досягненнями доньки.

Згідно пояснювальної записки водія шкільного автобуса ОСОБА_6 (а.с. 14), за час його роботи проводить до автобуса і забирає назад малолітню ОСОБА_3 лише її бабуся - ОСОБА_2 , батька дитини він ніколи не бачив.

Як убачається з пояснювальної записки ОСОБА_7 (а.с. 15), вона є невісткою ОСОБА_2 . За час її проживання в даній сім`ї (більше року) вона жодного разу не бачила ОСОБА_3 , батька дитини. Вихованням та навчанням дитини займається лише її бабуся ОСОБА_2 . Батько жодного разу не зателефонував, щоб поцікавитись здоров`ям, станом справ своєї дочки; єдиний з родичів не привітав її з Днем народження, хоча вона й чекала, незважаючи на відсутність їх спілкування в інші дні.

Відповідно до характеристики, виданої Сиволозьким старостинським округом Плисківської сільської ради (а.с. 20), ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . За час проживання в с. Сиволож зарекомендувала себе з хорошої сторони, ввічлива, відзивчива, порядна, на даний час ніде не працює, отримує пенсію. Користується авторитетом у жителів села, врівноважена, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась. Після смерті дочки ОСОБА_8 з нею постійно проживає без реєстрації внука, ОСОБА_3 , якою ОСОБА_2 опікується та займається вихованням. Відношення в сім`ї хороше.

Як убачається з акта обстеження умов проживання сім`ї від 21.12.2022р., в будинку проживають ОСОБА_2 та її онука ОСОБА_3 ; умови проживання відповідають усім нормам та є повністю сприятливими для проживання дитини; наявні необхідні засоби, будинок оснащений сучасним ремонтом, меблями та приладами; дитина повністю забезпечена усім необхідним для розвитку та виховання; стосунки в сім`ї є стабільними існує взаєморозуміння та підтримка.

Неповнолітня ОСОБА_3 пояснила суду, що на даний час проживає з своєю бабусею - ОСОБА_2 , яка про неї піклується, турбується. Свого батька вона майже ніколи не бачить, він їй не телефонує, не приїжджає до неї, не цікавиться її життям, здоров`ям, навчанням, не вітає з Днем народження та іншими святами. Згадала, що одного разу на День її народження він їй надійслав у вайбер смайлик, це й було все поздоровлення. Бачити батька не хоче, хоче жити із бабусею, у якої їй добре.

Отже, в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дочки ОСОБА_9 , її виховання, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не надає їй доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Вищезазначені обставини вказують на свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Визначаючи найкращі інтереси дитини щодо збереження її зв`язків із сім`єю, та чи є ця сім`я придатною та благополучною, суд ураховує, що у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, яким, наразі, є перебування її поряд з бабусею, оскільки батько байдуже до неї ставиться.

При цьому суд бере до уваги, що така поведінка батька є умисною та свідомою, оскільки неодноразові намагання попередити його про зміну свого ставлення до дитини успіху не мали.

Так, при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

У цій справі, додатково, суд звертає увагу й на те, що 23 жовтня 2020 року рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області в задоволенні позову ОСОБА_2 , заявленого в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_3 , заінтересована особа: служба у справах дітей Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав - відмовлено. Цим же рішенням попереджено ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї дитини, покладено на Службу у справах дітей виконавчого комітету Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.

В судовому засіданні як представник позивача, та й представник Служби у справах дітей, окремо пояснили, що за час, який минув з постановлення судом рішення, ОСОБА_3 своєї поведінки не виправив та не намагався виправити. Фактично, він як нічого не робив, так й не робить, зайняв пасивну позицію у питаннях утримання та виховання дитини. Жодного бажання зблизитися з дитиною у нього не було.

Також, постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 08 лютого 2023 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП щодо ОСОБА_4 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У процесі розгляду справи ОСОБА_3 , в тому числі, пояснив, що з дочкою відносини не складаються, хоча він намагається знайти до дочки підходи, хоче з нею спілкуватися. Спочатку дочка з ним спілкувалася, підтримувала відносини, але після того, як бабуся - ОСОБА_2 програла у суді та їй у 2020 році було відмовлено у позбавленні його батьківських прав малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , бабуся почала все більше налаштовувати дочку проти батька. Як з цим боротися, він не знає, з приводу цього звертався до служби у справах дітей, однак там йому не допомогли. Така поведінка дочки продиктована виключно налаштуванням її бабусі проти нього. Що стосується умов проживання дитини, то на них вплинути не може, оскільки побутом дитини займається виключно бабуся. Враховуючи таку ситуацію, він може допомагати лише матеріально, а тому, хоча він офіційно не працює, він добровільно все одно кожен місяць сплачує 2000 гривень на утримання дочки, а саме переводить бабусі ОСОБА_2 на банківську карту, про що надав суду відповідні квитанції. Також, він оформив довіреність на ОСОБА_2 , щоб вона отримувала за нього пенсію по втраті годувальника та всі доплати до неї, надав суду її копію. Вказані кошти також йдуть на дитину. Одночасно просить допомогти у ситуації, що виникла, оскільки він не може нормально спілкуватися із дитиною через дії бабусі, а де шукати допомоги, він не знає та йому ніхто не допомагає.

Враховуючи обставини, зазначені ОСОБА_3 , з метою якнайкращих інтересів дитини, суд вважав за необхідне, про ситуацію, що склалася у родині ОСОБА_3 , повідомити Службу у справах дітей Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області для вжиття відповідних заходів.

Під час розгляду вже цієї справи судом окремо оцінювалося питання відносин, що склалися у сім`ї.

Так, як представник позивача, та й представник Служби у справах дітей на питання суду пояснили, що дійсно ОСОБА_3 казав, що бабуся не дає можливості йому спілкуватися з дитиною. З даного приводу були проведені необхідні перевірки, причому неодноразово. Вказані факти не підтвердилися. Жодних доказів такого ОСОБА_3 не надав. Усі його версії були ретельно перевірені та не підтвердилися. Видно, що ОСОБА_3 шукає для себе лише причини, а бажання спілкуватися з дитиною в нього немає. З письмовими скаргами чи заявами до будь-якого державного органу з приводу перешкоджання спілкування з дитиною, як-то до поліції, сільської ради він не звертався взагалі.

Сама дитина суду пояснила, що вона ніколи не бачила, щоб батько приходив до неї, а бабуся її до нього не випускала чи забороняла їй спілкуватися з батьком. Таких розмов немає, просто батько до неї не приходить та їй не телефонує.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї неповнолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому, має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дочкою та позивачем, доведено, що поведінка відповідача відносно неповнолітньої дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

У цій справі, ОСОБА_3 , хоча й сплачує щомісяця грошові кошти у розмірі 2000 грн на утримання ОСОБА_3 , однак не довів своєї зацікавленості у спілкуванні із дитиною та бажанні брати участь у її вихованні та утриманні, оскільки не цікавиться її життям та розвитком, не піклується про фізичний, духовий і моральний розвиток.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Також суд звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно п.1.3 Правила опіки та піклування, що затверджені наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88 (далі - Правила), органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Згідно п. 3.1 зазначених Правил, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.

Відповідно до вимог ч. 3 та ч. 4 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, а піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна чи піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Судом встановлено, що подання про призначення опікуна чи піклувальника до суду не надходило, такої вимоги не зазначено й у позовній заяві. А тому, в межах розгляду даної справи, суд не має достатніх передбачених законом підстав для призначення бабусі опікуном ОСОБА_3 , натомість це питання в подальшому може бути вирішене відповідним органом опіки та піклування відповідно до ст. 63 ЦК України.

Вказане узгоджується із положеннями частини четвертої та п`ятої статті 167 СК України, згідно з якими, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим; якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Відповідні роз'яснення органам опіки та піклування надано Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини у пункті 2 листа від 24 лютого 2010 року № 4.1/6-49/630.

Щодо стягнення аліментів.

Позивач ставить питання про стягнення з ОСОБА_4 на користь та утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2023 року, й до досягнення нею повноліття, шляхом їх перерахування на особистий рахунок дитини, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України».

За змістом вимог ч.ч. 2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину; у разі, якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

При вирішенні розміру аліментів, суд враховує, що статтею 182 СК визначено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів та встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У цій справі, позивачем не надано доказів, що відповідач має достатній заробіток (дохід).

Крім того, відповідно до «Конвенції про права дитини» та «Декларації прав дитини» інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Судом встановлено, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 13.09.2017 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до настання повноліття.

16.11.2020 року виконавчий лист у справі №730/717/20 було повернуто на адресу суду на підставі постанови старшого державного виконавця Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), згідно якої стягувач помер, а тому, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчено (виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника).

Однак, суд враховує, що аліменти є власністю дитини.

Судове рішення, яким було визначено стягувати аліменти, є чинним.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

А тому, з метою захисту прав дитини, суд вважає за необхідне позов в частині стягнення аліментів задовольнити частково шляхом зміни розміру та способу стягнення аліментів.

Одночасно судом з довідки № 161 від 01.06.2020 року, що видана Борзнянським районним відділом державної виконавчої служби, встановлено, що на виконання рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 13.09.2017 року ОСОБА_5 аліменти не отримувала, що свідчить про можливий наявний борг зі сплати аліментів.

Відповідно до ст. 141 ч. 1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 141 ч. 2 п. 1 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 143, 150, 164-166, 171, 180-184, 191 СК України, ст.ст.2, 3, 19, 23, 76-89, 141, 206, 258-268 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області - задовольнити частково.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , позбавити батьківських прав щодо його малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати виконавчому комітетові Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, як органу опіки та піклування, для її подальшого влаштування.

Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначених у рішенні Борзнянського районного суду Чернігівської області від 13.09.2017 року у справі № 730/717/20, та стягувати з ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття шляхом їх перерахування на особистий рахунок дитини, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зобов`язати орган опіки та піклування в особі Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та Службу в справах дітей Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відкрити дитині зазначений особовий рахунок.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області 2684,00 гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Плисківська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області (вул. Незалежності, 33, с. Плиски, Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04414885).

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. Незалежності, 33, с. Плиски Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 42131085).

Третя особа: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Ріхтер В.В.